Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та процесуальних законів щодо додаткових заходів

Вноситься народними

Депутатами України

Колесніченком В.В.

(посвідчення №)

Олійником В.М.

(посвідчення №)

ЗАКОН УКРАЇНИ

quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів

захисту безпеки громадян"

 

 

Верховна Рада України постановляє:

 

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

 

1) статтю 122 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

 

"Здійснення особою, яка керує транспортним засобом, руху у колонах в складі більше п’яти транспортних засобів без узгодження умов та порядку руху з відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, що спричинило створення перешкод для дорожнього руху, -

тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого.";

 

2) у статті 126:

 

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

 

"тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого.";

 

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

 

"тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого.";

 

3) у статті 164:

 

у частині першій:

 

після слів "(крім випадків застосування принципу мовчазної згоди)," доповнити словами "а також здійснення діяльності інформаційного агентства без його державної реєстрації, після припинення його діяльності або з ухиленням від перереєстрації за наявності передбачених для цього законом підстав,";

 

у абзаці другому слова "від двадцяти до ста" замінити словами "від шестисот до тисячі";

 

у абзаці другому частини другої слова "від ста до п'ятисот" замінити словами "від тисячі до двох тисяч";

 

4) у статті 185¹:

 

частину першу викласти в такій редакції:

 

"Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій їх учасником, в тому числі біля органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій, житла чи іншого володіння осіб, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до десяти діб.";

 

у абзаці другому частини другої слова "від двадцяти до ста" замінити словами "від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот";

 

доповнити статтю частинами третьою та четвертою такого змісту:

 

"Участь в зборах, мітингу, вуличному поході, демонстрації, іншому масовому заході у масці, шоломі або з використанням інших засобів чи способів маскування з метою уникнення ідентифікації особи, або наявність у особи, яка бере участь у такому заході, відкритого вогню, піротехнічних засобів (освітлювальних, сигнальних, імітаційних), зброї, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, вибухових чи легкозаймистих речовин, предметів, спеціально пристосованих чи заздалегідь заготовлених для вчинення протиправних дій, а також участь у такому заході без дозволу органів внутрішніх справ у форменому одязі, що повторює або схожий на формений одяг працівників правоохоронних органів чи військовослужбовців, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Встановлення без дозволу органів внутрішніх справ для проведення зборів, мітингів, вуличних походів чи демонстрацій або під час їх проведення конструкцій, палаток чи інших малих архітектурних форм, предметів чи конструкцій, що використовуються як сцена, звукопідсилюючої апаратури, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.";

 

5) у статті 185²:

 

слова "посадовими особами" виключити;

 

абзац другий викласти в такій редакції:

 

"тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до десяти діб.";

 

6) абзац другий частини першої статті 185³ викласти в такій редакції:

 

"тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.";

 

7) у абзаці другому частини першої статті 185⁶ слова "від двадцяти до п’ятдесяти" замінити словами "від вісімдесяти до ста";

 

8) у статті 185⁸:

 

у абзаці другому частини першої слова "від двадцяти до сорока" замінити словами "від сімдесяти до ста";

 

доповнити частиною третьою такого змісту:

 

"Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста двадцяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

 

9) у статті 188⁷:

 

після слів "поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України," доповнити словами "або рішень щодо обмеження чи поновлення доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет,";

 

в абзаці другому слова "від ста до трьохсот" замінити словами "від двохсот до чотирьохсот";

 

10) у статті 188³¹ слова "та технічний" виключити;

 

11) доповнити статтею 188⁴³ наступного змісту:

 

"Стаття 188⁴³. Невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України

Невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

 

12) у статті 221:

 

слова та цифри "частиною четвертою статті 122" замінити словами та цифрами "частиною четвертою та п’ятою статті 122";

 

після слова та цифри "статтею 124" доповнити словами та цифрами "частинами другою та третьою статті 126";

 

після цифр "188⁴¹" доповнити цифрами "188⁴³";

 

13) у статті 222:

 

у частині першій слово та цифри "статті 124¹ – 126" замінити словами та цифрами "статті 124¹, 125, частина перша статті 126";

 

у пункті 2 частини другої слова та цифри "частинами другою і третьою статті 126" виключити;

 

14) частину другу статті 254 викласти в такій редакції:

 

"Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вручення особі протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується її розпискою, а у разі відмови від її підписання – поясненнями свідків такої відмови та вручення протоколу або відеозаписом цих фактів.";

 

15) у статті 255:

 

у пункті 1:

 

у абзаці "органів внутрішніх справ":

 

слова та цифри "частини третя і четверта статті 122" замінити словами та цифрами "частини четверта та п’ята статті 122";

 

після слова та цифр "стаття 124" доповнити словами та цифрами "частина друга та третя статті 126";

 

у абзаці "органів Служби безпеки України":

 

після слова та цифр "статті 172⁴ – 172⁹" доповнити цифрами "188⁴³";

 

слова та цифру "крім пункту 9 частини першої" замінити словами та цифрами "крім правопорушень щодо невиконання норм і вимог криптографічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення її конфіденційності, цілісності і доступності";

 

у абзаці "органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України" слова та цифри "пункт 9 частини першої статті 212²" замінити словами та цифрами "пункт 9 частини першої статті 212² (крім правопорушень щодо невиконання норм і вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення її конфіденційності, цілісності і доступності)";

 

у пункті 2 цифри "185¹, 186⁵" замінити словами та цифрами "частини перша та друга статті 185¹, стаття 186⁵";

 

пункт 7¹ виключити;

 

16) перше речення частини третьої статті 256 викласти в такій редакції:

 

"У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, цей факт фіксується поясненнями свідків такої відмови або відеозаписом, а також відповідним записом в протоколі.";

 

17) у частині четвертій статті 258 слова "Цей протокол" замінити словами "У разі складення протоколу він";

 

18) частину першу статті 265² після цифр "121¹" доповнити словами та цифрами "частиною п’ятою статті 122";

 

19) статтю 277² доповнити частиною третьою такого змісту:

 

"Належним підтвердженням сповіщення особи про місце і час розгляду справи (отримання особою повістки або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, або відеозапис вручення особі повістки, або будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.".

 

2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

 

1) у статті 109:

 

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.";

 

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

"караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.";

 

2) доповнити статтями 110¹, 151¹ такого змісту:

"Стаття 110¹. Екстремістська діяльність

1. Виготовлення, зберігання з метою збуту чи розповсюдження, а також збут чи розповсюдження екстремістських матеріалів, в тому числі через засоби масової інформації, мережу Інтернет, соціальні інтернет-мережі, використання чи демонстрування екстремістських матеріалів перед масовим зібранням людей, в тому числі на зборах, мітингах, вуличних походах, демонстраціях, публічні висловлювання чи заклики екстремістського характеру, а також фінансування зазначених дій або інше сприяння їх організації чи здійсненню, в тому числі шляхом надання інформаційних послуг, грошових коштів, нерухомості, навчальної, поліграфічної чи матеріально-технічної бази, телефонного, факсимільного чи інших видів зв'язку, за відсутності ознак більш тяжкого злочину, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацію екстремістських матеріалів.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, -

караються штрафом від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацію екстремістських матеріалів

Примітка: під екстремістськими матеріалами слід розуміти призначені для оприлюднення документи на паперових, електронних чи будь-яких інших носіях, що містять інформацію екстремістського характеру, тобто закликають, обґрунтовують чи виправдовують необхідність здійснення діяльності щодо планування, організації, підбурювання, підготовки або вчинення дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність, недоторканість, суверенітет держави, насильницького захоплення або утримання влади чи владних повноважень, незаконного втручання в діяльність або перешкоджання законній діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень, виборчих комісій, громадських об’єднань, їх посадових чи службових осіб, закликають, обґрунтовують чи виправдовують необхідність розпалювання соціальної, расової, національної, етнічної, мовної чи релігійної ворожнечі та ненависті, здійснення масових заворушень, порушення громадського порядку, хуліганських дій та актів вандалізму з мотивів соціальної, расової, національної, етнічної, мовної чи релігійної ворожнечі та ненависті, порушення прав, свобод і законних інтересів осіб, в тому числі пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв людини і громадянина за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, пропаганду виключності, переваги чи неповноцінності людини (соціальної групи) за ознакою її соціальної, расової, національної, етнічної, мовної, релігійної приналежності або ставлення до релігії."

 

Стаття 151¹. Наклеп

1. Наклеп, тобто умисне поширення завідомо недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Наклеп у творі, що публічно демонструється, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, а так само вчинений особою, раніше судимою за наклеп, -

карається штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року.

3. Наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, -

карається виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до двох років.;

 

3) у статті 162:

 

у частині першій після слів "огляду чи обшуку" доповнити словами "блокування до них доступу";

 

у частині другій:

 

після слів "вчинені службовою особою" доповнити словами "групою осіб";

 

у абзаці другому слово "п’яти" замінити словом "шести";

 

4) у статті 194:

 

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

 

"карається штрафом від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк від одного року до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк."

 

у абзаці другому частини другої слово "трьох" замінити словом "п’яти";

 

5) абзац другий статті 279 викласти в такій редакції:

 

"карається штрафом від ста п'ятдесяти до двохсотп'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.";

 

6) абзац другий статті 293 викласти в такій редакції:

 

"караються штрафом від ста п'ятдесяти до двохсотп'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.";

 

7) у абзаці другому частини першої статті 294 слово "восьми" замінити словом "десяти";

 

8) у статті 295:

 

після слів "захоплення будівель чи споруд," доповнити словами "блокування доступу до житла, будівель, споруд чи іншого володіння осіб, підприємств, установ чи організацій,";

 

абзац другий викласти в такій редакції:

 

"караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років.";

 

9) у статті 296:

 

у абзаці другому частини другої слова "позбавленням волі на строк до чотирьох років" замінити словами "позбавленням волі на строк до п’яти років";

 

у абзаці другому частини третьої слово "п’яти" замінити словом "шести";

 

10) у статті 341:

 

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

 

"караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років.";

 

доповнити частиною другою такого змісту:

 

"2. Блокування будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, з метою перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій -

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.";

 

у зв’язку з доповненням частиною другою пронумерувати номером "1" частину першу;

 

11) у статті 342:

 

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

 

"карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до шести років.";

 

абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:

 

"караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.";

 

12) у статті 343:

 

частину першу викласти в такій редакції:

 

"1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби, їх близьких родичів чи членів сім’ї, розповсюдження матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер та демонструють зухвалу зневагу до працівника правоохоронного органу чи працівника державної виконавчої служби, тиск, залякування чи вплив у будь-якій іншій формі на працівника правоохоронного органу чи працівника державної виконавчої служби, вчинені з метою помсти, перешкоджання виконанню ним службових обов'язків чи з метою добитися прийняття незаконного рішення, або публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -

карається штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців.";

 

абзац другий частини другої після слів "на строк до чотирьох років" доповнити словами "або позбавленням волі на строк до трьох років";

 

13) у статті 345:

 

у частині першій:

 

після слів "близьких родичів" доповнити словами "чи членів сім’ї";

 

абзац другий викласти в такій редакції:

 

"карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.;

 

у частині другій:

 

слова "органу чи його близьким родичам" замінити словами "органу, його близьким родичам чи членам сім’ї";

 

абзац другий викласти в такій редакції:

 

"карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років.";

 

у частині третій слова "органу або його близьким родичам" замінити словами "органу, його близьким родичам чи членам сім’ї";

 

14) у частині першій статті 347:

слова "органу чи його близьким родичам" замінити словами "органу, його близьким родичам чи членам сім’ї";

 

абзац другий викласти в такій редакції:

 

"караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.";

 

15) у статті 348:

 

слова "органу чи його близьких родичів" замінити словами "органу, його близьких родичів чи членів сім’ї ";

 

у абзаці другому слово "дев’яти" замінити словом "восьми";

 

16) у статті 349 слова "органу чи їх близьких родичів" замінити словами "органу, їх близьких родичів чи членів сім’ї ";

 

17) доповнити статтями 361³, 361⁴ та 362¹ такого змісту:

 

"Стаття 361³. Несанкціоноване втручання в роботу державних електронних інформаційних ресурсів або інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, критичних об'єктів національної інформаційної інфраструктури

1. Несанкціоноване втручання в роботу державних електронних інформаційних ресурсів або інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем критичних об'єктів національної інформаційної інфраструктури, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

Примітка. у статтях 361³ та 362¹ цього Кодексу під критичним об’єктом національної інформаційної інфраструктури слід розуміти об’єкт, на якому наявна принаймні одна інформаційна (автоматизована), телекомунікаційна або інформаційно-телекомунікаційна система, порушення функціонування якої може призвести до надзвичайної ситуації техногенного характеру або негативного впливу на стан екологічної безпеки держави; негативного впливу на стан енергетичної безпеки держави; негативного впливу на стан економічної безпеки держави, порушення сталого функціонування банківської або фінансової системи держави; порушення сталого функціонування транспортної інфраструктури держави; блокування роботи або руйнування стратегічно важливих для економіки та безпеки держави підприємств, систем життєзабезпечення та об’єктів підвищеної небезпеки; блокування роботи органів державної влади чи органів місцевого самоврядування; порушення сталого функціонування інформаційної або телекомунікаційної інфраструктури держави, у тому числі її взаємодії з відповідними інфраструктурами інших держав; блокування діяльності військових формувань інших суб’єктів сектору національної безпеки та оборони, органів військового управління, Збройних Сил України в цілому, систем керування зброєю; масових заворушень; розголошення державної таємниці.

 

Стаття 361⁴. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка оброблюється в державних електронних інформаційних ресурсах

1. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка оброблюється в державних електронних інформаційних ресурсах, -

караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані збут або розповсюдження зазначеної інформації, які є власністю винної особи.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані збут або розповсюдження зазначеної інформації, які є власністю винної особи.

 

Стаття 362¹. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в державних електронних інформаційних ресурсах або інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах критичних об'єктів національної інформаційної інфраструктури, вчинені особою, яка має право доступу до неї

1. Несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в державних електронних інформаційних ресурсах або інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах критичних об'єктів національної інформаційної інфраструктури, вчинені особою, яка має право доступу до неї, -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

2. Несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в державних електронних інформаційних ресурсах або інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах критичних об'єктів національної інформаційної інфраструктури, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.";

 

18) у статті 376:

 

частину першу викласти в такій редакції:

 

"1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів чи членів сім’ї, розповсюдження матеріалів або інформації, що носять явно образливий характер та демонструють зухвалу зневагу до судді або правосуддя, тиск, залякування чи втручання в будь-якій іншій формі в діяльність судді, вчинені з метою помсти, перешкоджання виконанню суддею службових обов'язків чи з метою добитися винесення неправосудного рішення, або публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років."

 

у абзаці другому частини другої слово "трьох" замінити словом "чотирьох";

 

19) у статті 377:

 

у частині першій:

 

після слів "близьких родичів" доповнити словами "чи членів сім’ї";

 

абзац другий викласти в такій редакції:

 

"карається арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.";

 

у частині другій та третій слова "присяжному або їх близьким родичам" замінити словами "присяжному, їх близьким родичам чи членам сім’ї";

 

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

 

"карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.";

 

20) у частині першій статті 378 слова "присяжному або їх близьким родичам" замінити словами "присяжному, їх близьким родичам чи членам сім’ї";

 

21) у статті 379 слова "присяжного або їх близьких родичів" замінити словами "присяжного, їх близьких родичів чи членів сім’ї";

 

22) у статті 380 слова "членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів" замінити словами "їх близьких родичів чи членів сім’ї";

 

23) у статті 382:

 

у частині першій:

 

після слів "набрали законної сили" доповнити словами "чи підлягають негайному виконанню";

 

в абзаці другому слова "до трьох" замінити словами "від двох до чотирьох";

 

у абзаці другому частини другої слова "до п'яти" замінити словами "від двох до п'яти".

 

3. У частині четвертій статті 74 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56 із наступними змінами):

 

третє речення після слів "неповаги до суду вирішується" доповнити словом "цим";

 

доповнити реченнями такого змісту:

 

"Постанова про притягнення до відповідальності за неповагу до суду ухвалюється без складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинна містити відомості, передбачені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є остаточною і оскарженню не підлягає. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу контроль за виконанням такої постанови здійснюється відповідними органами доходів і зборів.".

 

4. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492):

 

1) у частині третій статті 162:

 

третє речення після слів "неповаги до суду вирішується" доповнити словом "цим";

 

доповнити реченнями такого змісту:

 

"Постанова про притягнення до відповідальності за неповагу до суду ухвалюється без складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинна містити відомості, передбачені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є остаточною і оскарженню не підлягає. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу контроль за виконанням такої постанови здійснюється відповідними органами доходів і зборів.";

 

2) частину першу статті 292 доповнити реченням такого змісту:

 

"Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, може бути оскаржено особою, яка вважає, що вказане рішення зачіпає її права та інтереси.";

 

3) статтю 294 доповнити частиною третьою такого змісту:

 

"3. Особа, що не приймала участі у справі, може подати апеляційну скаргу на рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, протягом місяця з дня, коли ця особа дізналась про існування вказаного рішення.";

 

4) статтю 324 доповнити частиною третьою такого змісту:

 

"3. У справах про встановлення факту, що має юридичне значення, рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвала апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що вказане рішення (ухвала) зачіпає її права та інтереси.";

 

5) статтю 325 доповнити частиною третьою такого змісту:

 

"3. У справах про встановлення факту, що має юридичне значення, особа, що не приймала участі у справі, може подати касаційну скаргу протягом місяця з дня, коли ця особа дізналась про існування у справі судового рішення, яке вона має намір оскаржити.".

 

5. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446):

 

1) у частині другій статті 134:

 

третє речення після слів "неповаги до суду вирішується" доповнити словом "цим";

 

доповнити реченнями такого змісту:

 

"Постанова про притягнення до відповідальності за неповагу до суду ухвалюється без складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинна містити відомості, передбачені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є остаточною і оскарженню не підлягає. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу контроль за виконанням такої постанови здійснюється відповідними органами доходів і зборів.";

 

2) частину третю статті 169 доповнити реченням такого змісту:

 

"Ухвала суду про внесення виправлень у судове рішення, що підлягає негайному виконанню, набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку.";

 

3) у статті 182:

 

частину другу викласти в такі редакції:

 

"2. Позовна заява, яка надійшла після дня, у який закінчено проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, залишається без розгляду.";

 

у частині четверті слова "трьох днів після відкриття провадження, а в разі відкриття провадження" замінити словами "двадцяти чотирьох годин після надходженя позовної заяви, а в разі надходження позовної заяви";

 

частину сьому доповнити абзацом такого змісту:

 

"У випадку складності справи суд може відкласти складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу. У такому разі особам, які брали участь у справі невідкладно видаються копії постанови суду, яка містить вступну і резолютивну частини та є підставою для негайного виконання.".

 

6. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112):

 

1) у пункті 1.1. статті 1 слово "зокрема" замінити словами "а також в інших сферах, в тому числі";

 

2) пункт 14.1. статті 14 доповнити підпунктом такого змісту 14.1.37¹:

 

"14.1.37¹. громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента це громадське об’єднання, що для забезпечення своєї діяльності отримує грошові кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організації інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, що отримують грошові кошти чи інше майно від вказаних джерел, а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політичній діяльності на території України.";

 

3) у статті 157:

 

підпункт "г" пункту 157.1. після слів "згідно з нормами відповідних законів" доповнити словами "крім громадських об’єднань, які виконують функції іноземного агента";

 

у підпункті 157.11. після слів "пунктами 157.2-157.9 цієї статті" доповнити словами "або якщо неприбуткова організація є громадським об’єднанням, яке виконує функції іноземного агента".

 

7. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-10, ст. 88):

 

1) у частині шостій статті 36 після слів "їх перші заступники і заступники" доповнити словами ", начальники головних управлінь, управлінь, та їх заступники";

 

2) частину другу статті 216 доповнити згідно з хронологією цифрами "110¹", "361³, 361⁴, 362¹";

 

3) у частині четвертій статті 330:

 

друге речення після слів "неповаги до суду вирішується" доповнити словом "цим";

 

доповнити реченнями такого змісту:

 

"Постанова про притягнення до відповідальності за неповагу до суду ухвалюється без складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинна містити відомості, передбачені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є остаточною і оскарженню не підлягає. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу контроль за виконанням такої постанови здійснюється відповідними органами доходів і зборів.";

 

4) пункт 1 частини першої статті 477 після слів та цифр "статтею 145 (незаконне розголошення лікарської таємниці)," доповнити словами та цифрами "статтею 151¹ (наклеп),";

 

8. Пункт 13 частини першої статті 10 Закону України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами) доповнити словами такого змісту:

 

"видавати в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, дозволи на використання під час масових заходів форменому одягу, що повторює або схожий на формений одяг працівників правоохоронних органів чи військовослужбовців, а також на встановлення для проведення зборів, мітингів, вуличних походів чи демонстрацій конструкцій, палаток чи інших малих архітектурних форм, предметів чи конструкцій, що використовуватимуться як сцена, звукопідсилюючої апаратури;".

 

9. Частину десяту статті 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 25, ст. 283) доповнити реченням такого змісту:

 

"Здійснення релігійною організацією екстремістської діяльності заборонено".

 

10. У Законі України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793 із наступними змінами) статтю 36¹ доповнити частиною восьмою такого змісту:

 

"Прокурор, обґрунтувавши необхідність захисту інтересів держави, також має право здійснювати представництво інтересів держави в суді у формі звернення до суду з позовами (заявами, поданнями) з метою усунення перешкод у здійсненні права користування державним, комунальним майном чи майном громадських об’єднань.".

 

11. У Законі України "Про Службу безпеки України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382 із наступними змінами):

 

1) статтю 24 доповнити пунктами 7¹ – 7¹⁸ такого змісту:

 

"7¹) розробляти порядок та вимоги щодо технічного захисту інформації, що становить державну таємницю, та службової інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах;

7²) видавати та реєструвати відповідно до вимог законодавства ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері технічного захисту інформації, встановлювати порядок видачі та видавати органам державної влади дозвіл на проведення робіт з технічного захисту інформації для власних потреб, а також встановлювати порядок та здійснювати контроль за додержанням ліцензійних умов та умов проведення робіт для власних потреб;

7³) організовувати та координувати разом з центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації роботи з проведення сертифікації засобів технічного захисту інформації, організовувати та проводити державну експертизу у сфері технічного захисту інформації;

7⁴) здійснювати технічне регулювання у сфері технічного захисту інформації організовувати та проводити оцінку відповідності, розроблювати в установленому порядку стандарти, технічні регламенти, технічні умови;

7⁵) брати участь у межах своїх повноважень у погодженні питань щодо розміщення на території України дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав;

7⁶) встановлювати порядок та здійснювати державний контроль за станом технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в органах державної влади, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у тому числі в закордонних дипломатичних установах України, а також в місцях постійного та тимчасового перебування Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України, а також під час діяльності на території України іноземних інспекційних груп відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

7⁷) видавати атестат відповідності комплексних систем захисту інформації інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням яких обробляється інформація, що становить державну таємницю, та службова інформація, вимогам нормативних документів з питань технічного захисту інформації;

7⁸) визначати порядок та здійснювати державний контроль за дотриманням умов експлуатації комплексних систем захисту інформації, які пройшли державну експертизу та на які видано атестат відповідності;

7⁹) розробляти та супроводжувати моделі технічних розвідок шляхом збору та аналізу інформації про існуючі системи і засоби технічних розвідок, тактик та методів їх застосування, а також перспектив розвитку; надавати рекомендації органам державної влади, органам місцевого самоврядування, військовим формуванням, підприємствам, установам і організаціям щодо забезпечення протидії технічним розвідкам, проводити оцінку загроз та вживати відповідні заходи для технічного захисту інформації;

7¹⁰) методичне керівництво та координація діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у сфері технічного захисту інформації;

7¹¹) погоджувати в частині технічного захисту інформації проекти створення інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, в яких оброблятиметься інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, проводити їх експертну оцінку і визначати можливості введення в експлуатацію;

7¹²) погоджувати та здійснювати контроль за виконанням технічних завдань на проектування, будівництво і реконструкцію особливо важливих об'єктів, розробку зразків військової та спеціальної техніки, у процесі експлуатації або застосування яких збирається, обробляється, зберігається, передається чи приймається інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

7¹³) погоджувати проекти нормативно-правових актів з питань технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, а також з питань щодо умов здійснення міжнародних передач засобів технічного захисту інформації, зокрема тих, що наявні у складі озброєння, військової та спеціальної техніки;

7¹⁴) встановлювати порядок і вимоги з питань технічного захисту інформації щодо використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, у тому числі загального користування, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, які збирають, обробляють, зберігають та передають інформацію, яка є власністю держави, або інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

7¹⁵) розроблювати та організовувати виконання наукових і науково-технічних програм у сфері технічного захисту інформації;

7¹⁶) організовувати та здійснювати разом з центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки науково-методичне управління підготовкою кадрів у сфері технічного захисту інформації;

7¹⁷) погоджувати міжнародні передачі засобів технічного захисту інформації, зокрема у складі озброєння, військової та спеціальної техніки;

7¹⁸) встановлювати порядок здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, а також станом технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, а також під час провадження діяльності на території України іноземних інспекційних груп відповідно до міжнародних договорів України.";

 

2) частину першу статті 25 доповнити пунктами 2¹ – 2⁹ такого змісту:

 

"2¹) зупиняти дію або скасовувати в установленому порядку ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері технічного захисту інформації, а також дозволів на проведення робіт з технічного захисту інформації для власних потреб органам державної влади;

2²) проводити відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові та позапланові перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері технічного захисту інформації на підприємствах, в установах і організаціях, а також умов проведення робіт з технічного захисту інформації для власних потреб в органах державної влади;

2³) зупиняти дію або скасовувати в установленому порядку атестати відповідності на комплексні системи захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах;

2⁴) залучати фахівців органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності за погодженням з їх керівниками до розгляду питань, що належать до її повноважень, а також проведення спільних інспекційних перевірок;

2⁵) доступу в установленому порядку своїх уповноважених представників на об’єкти інформаційної діяльності та до інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, щодо яких здійснюється державний контроль за станом технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;

2⁶) надавати на договірних засадах допомогу підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності у розробленні та здійсненні заходів із захисту інформаційних ресурсів в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, технічного захисту інформації;

2⁷) здійснювати планові та позапланові інспекційні перевірки стану технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у тому числі в закордонних дипломатичних установах України;

2⁸) порушувати в установленому порядку питання про припинення інформаційної діяльності на об’єктах інформаційної діяльності або з використанням інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності у разі порушення ними вимог законодавства у сфері технічного захисту інформації;

2⁹) здійснювати міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції, розробляти пропозиції щодо укладення відповідних міжнародних договорів України, взаємодіяти відповідно до міжнародних договорів України з міжнародними організаціями з питань запобігання порушенню інформаційної безпеки та технічного захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах.".

 

12. У Законі України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50; 1999 р., № 4, ст. 35; 2002 р., № 33, ст. 236; 2003 р., № 29, ст. 233; 2004 р., № 22, ст. 314; 2005 р., № 25, ст. 335; 2006 р., № 14, ст. 116; 2009 р., № 36—37, ст. 511; 2012 р., № 7, ст. 53, із змінами, внесеними законами України від 13 квітня 2012 року № 4652-VI і від 16 жовтня 2012 року № 5463-VI):

 

1) назву Закону викласти в такій редакції:

 

"Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів";

 

2) статтю 1 викласти в такій редакції:

 

"Стаття 1. Завдання Закону

Цей Закон встановлює систему особливих заходів державного захисту суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів від перешкоджання здійсненню правосуддя, виконанню покладених на них законом обов’язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань у зв’язку з їх службовою діяльністю на життя, здоров’я, житло і майно зазначених осіб, їх близьких родичів та членів сім’ї.";

 

3) частину 2 статті 2 викласти в такій редакції:

 

"2. Близькі родичі, члени сім’ї, які відповідно до цього Закону підлягають захисту, це – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.";

 

4) у пункті "г" частини першої статті 3 слово “працівника” замінити словами “судді, працівника апарату суду чи працівника правоохоронного органу”;

 

5) у другому реченні частини першої статті 6 слова “місцевого бюджету” замінити словами “відповідних бюджетів”;

 

6) у статті 12 слово “іншого” виключити;

 

7) пункт “а” частини другої статті 13 викласти в такій редакції:

 

“а) заява судді, працівника апарату суду чи працівника правоохоронного органу або їх близьких родичів чи членів сім’ї;”;

 

8) пункт “г” статті 14 викласти в такій редакції:

 

"г) голова суду – щодо захисту суддів, працівників апарату відповідного суду та інших органів, зазначених у статті 2 цього Закону, а також їх близьких родичів, членів сім’ї;";

 

9) пункт “г” частини першої статті 15 після слова “щодо” доповнити словами “суддів та”;

 

10) перше речення частини першої статті 16 після слів “в строк не більше трьох діб” доповнити словами “з дня одержання такої заяви (повідомлення)”;

 

11) у статті 24:

 

назву статті викласти у такій редакції:

 

“Стаття 24. Контроль і нагляд за виконанням законодавства про захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів”;

 

у частині першій слова “Голова Верховного Суду України” замінити словами “Рада суддів України”;

 

12) у тексті Закону:

 

слова “працівники суду і правоохоронних органів”, “працівники суду, правоохоронних органів” в усіх відмінках замінити словами “судді, працівники апарату суду і працівники правоохоронних органів” у відповідному відмінку;

 

слова “працівник суду або правоохоронного органу” в усіх відмінках замінити словами “суддя, працівник апарату суду або працівник правоохоронного органу” у відповідному відмінку;

 

слова “близький родич” в усіх відмінках і числах замінити словами “близький родич, член сім’ї” у відповідному відмінку і числі.

 

13. Частину першу статті 3 Закон України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 31, ст. 286) доповнити абзацом наступного змісту:

 

"центральне управління Служби безпеки України та підпорядковані йому регіональні органи.".

 

14. У Законі України "Про інформаційні агентства" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 13, ст. 83 із наступними змінами):

 

1) статтю п’яту доповнити частиною третьою такого змісту:

 

"Не є діяльністю інформаційного агентства розповсюдження (поширення) інформаційної продукції через ресурси мережі Інтернет, яка:

1) дублює зареєстрований в установленому порядку друкований засіб масової інформації;

2) здійснюється суб’єктами владних повноважень на своїх офіційних веб-сайтах;

3) здійснюється підприємствами, установами чи організаціями стосовно лише своєї власної діяльності;

4) здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності, що поширюють інформацію про свою продукцію чи послуги з метою їх реалізації;

5) здійснюється особами на несистематичній, непрофесійній основі та без мети надання інформаційних послуг.";

 

2) частину першу статті 29 після слів "комп'ютерні мережі," доповнити словами "ресурси мережі Інтернет".

 

15. Частину першу статті 8 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 48, ст. 296) доповнити пунктом 9 такого змісту:

 

"9) за рішенням органу, що його призначив.".

 

16. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142):

 

1) у частині першій статті 18:

 

у пункті 3 слова "для фізичних осіб - платників податків" замінити словами "для фізичних осіб - платників податків, крім випадку ухвалення постанови про накладення на особу адміністративного стягнення за неповагу до суду";

 

доповнити реченнями такого змісту:

 

"У виконавчому документі, виданому за результатами розгляду адміністративної справи в порядку статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України в якості боржника зазначаються лише ті особи, які можуть бути ідентифіковані. Під час виконання такого виконавчого документу державний виконавець вживає заходи щодо доведення змісту судового рішення та його виконання боржником, а також іншими особами, що мають намір реалізувати право на мирні зібрання.";

 

2) абзац другий частини другої статті 25 після першого речення доповнити реченням такого змісту:

 

"У разі виконання судового рішення щодо усунення перешкод у здійсненні права користування державним, комунальним майном чи майном громадських об’єднань в рамках виконавчого провадження, відкритого за заявою прокурора, строк для самостійного виконання рішення в постанові не зазначається, а примусове виконання судового рішення розпочинається невідкладно.".

 

17. Частину третю статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299) доповнити пунктом 46 такого змісту:

 

"46) ввезення на територію України, вивезення з території України, виробництво, торгівля та використання безпілотних повітряних суден, які підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України.".

 

18. У Законі України «Про телекомунікації» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155):

 

1) частину першу статті 1 відповідно до алфавітної послідовності доповнити абзацом такого змісту:

 

"ідентифікаційна телекомунікаційна картка – засіб, який використовується для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання абонента в телекомунікаційній мережі (SIM-картка, USIM-картка, R-UIM-картка тощо);";

 

2) частину першу статті 18 доповнити пунктом 23¹ такого змісту:

 

"23¹) приймає рішення щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства, та щодо поновлення такого доступу у разі видалення зазначеної інформації, отримання свідоцтва або скасування рішення, на підставі якого доступ було обмежено.

Рішення щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, приймається на підставі висновку експерта щодо належності інформації до такої, поширення якої суперечить закону.

Рішення щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет може бути оскаржено в суді в порядку адміністративного судочинства.

Ініціювання розгляду питання щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет, залучення експертів, ухвалення, надсилання та виконання прийнятого рішення, усунення порушень особою, що їх допустила, поновлення доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі Інтернет здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.";

 

3) у статті 39:

 

частину першу доповнити пунктом 18² такого змісту:

 

"18²) на підставі рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства, та поновлювати такий доступ на підставі відповідного рішення у разі видалення зазначеної інформації чи отримання свідоцтва або на підставі судового рішення, яким скасовано рішення щодо обмеження доступу абонентів до ресурсів мережі Інтернет;";

 

у першому абзаці частини другої слово та цифри "пунктів 1, 2, 10, 11, 12, 15, 17" замінити словом та цифрами "пунктів 2, 10, 11, 12, 15, 17";

 

у частині четвертій слова "Оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати" замінити словами "Оператори телекомунікацій (провайдери, у користуванні яких знаходяться телекомунікаційні мережі), зобов’язані за власні кошти закуповувати та встановлювати";

 

4) частину сьому статті 42 доповнити пунктом 5 такого змісту:

 

"5) надання послуг доступу до мережі Інтернет.";

 

5) частину другу статті 63 доповнити пунктом 1¹ такого змісту:

 

"1¹) надання телекомунікаційних послуг із використанням ідентифікаційних телекомунікаційних карток здійснюється на підставі укладеного між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг договору в порядку, передбаченому законодавством;".

 

19. У Законі України "Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 258):

 

1) абзац п’ятий частини першої статті 1 виключити;

 

 

2) пункти 8, 14, 21, 32, 33 частини першої статті 16, пункт 20 частини першої статті 17 виключити;

 

3) у частині першій статті 16:

 

у пункті 16 після слів "порядку і вимог" доповнити словами "(крім порядку і вимог технічного захисту інформації)";

 

пункт 17 викласти в такій редакції:

 

"17) видача та реєстрація відповідно до вимог законодавства ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері криптографічного захисту інформації;";

 

у пункті 20 слова "та вжиття відповідних заходів для захисту інформації" замінити словами "та вжиття відповідних заходів для криптограф