Державна експертиза у сфері цивільного захисту

Державна експертиза проектів і рішеньв області техногенної безпеки об'єктів виробничого і соціального призначення, які можуть спричинити НС техногенного чи природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, організовується урядовим органом державного нагляду у сфері ЦЗ (ДСНС) і проводиться відповідно до Законів України «Про екологічну експертизу"», «Про наукову та науково-технічну експертизу» в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та згідно Кодексу ЦЗ України (ст.17 п. 32),

Питання для самоконтролю

1. Що включає регулювання безпеки?

2. Що включає в собі завчасне реагування на загрозу виникнення НС?

3. Назвіть основні заходи захисту населення і територій у сфері ЦЗ?

4. Хто відповідає за захист населення, яке проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварії на ОПН?

5. Що включає проведення оцінки рівнів ризику НС?

Література:

1. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, О.С. Дацько, СІ. Качан, О.І. Козій, В.В. Ляхов, С.М. Мохняк, М.П. Петрук, А.С. Романів, В.В. Скіра. Цивільний захист: Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей і форм навчання. За ред. В.Є. Гончарука. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. - 208 с.

2. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.01.2000 р.

3.Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р.

4. Постанови Кабінету Міністрів України № 956 від 11.07.2002 р. «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки».

5. Постанови Кабінету Міністрів України № 1288 від 20.08.2002 р. «Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів».

6. Постанови Кабінету Міністрів України № 1788 від 16.11.2002 р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру».

7. Постанови Кабінету Міністрів України № 862 від 04.06.2003 р. «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру».

8. Наказ МНС України № 338 від 18.12.2000р. «Про затвердження положення про паспортизацію ПНО».

9. Наказ МНС України № 98 від 23.02.2006р. «Про затвердження Методики ідентифікації
потенційно небезпечних об'єктів».

10. Наказ МНС України № 217/194/ 102/174 від 13.08.1999 р. «Про затвердження Інструкції про облік і звітність щодо використання коштів і матеріально-технічних ресурсів для запобігання та ліквідації НС техногенного і природного характеру».

11. Наказ Мінпраці та соціальної політики України від 04.12. 2002 р. № 637 «Про затвердження Методики визначення ризиків та їх прийнятих рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки».

12. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi).

13. Державні будівельні норми В 2.2.5-97 Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони.

14. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. НАН України, штаб ЦО України. К. 1995.

15. Перелік об'єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, затверджений наказом МВС від 05.09.98 № 65, зареєстрованим у Мін'юсті від 30.09.1998 р. за № 612/3052.

16. Синяк К. і др. Щодо концепції створення мережі спостереження і лабораторного контролю на території України. Надзвичайні ситуації, № 8, 1999 р.

17. В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк. Основи цивільного захисту: навч. посібник – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.