Очищення газів від сірководню і сіркоорганічних сполук

Очищення від сірководню. Відхідні гази промислових виробництв, що містять H₂S, зазвичай характеризуються низькими, але такими, що перевищують вимоги санітарних норм, концентра­ціями цього забруднювача. Наприклад, у вентиляційних викидах виробництв віскози його концентрація коливається в межах 0,01-0,1%. Найглибше очищення газів від H₂S забезпечують адсорбційні методи з використанням гідроксиду заліза, активного вугілля, цеолітів і інших поглиначів.

Процес очищення газів від H₂S гідроксидом заліза вико­ристовується давно. При проходженні газу через шар гідроксиду заліза H₂S поглинається:

2Fe(OH)₃ + 3H₂S → Fe₂S₃ + 6H₂О. (4.3)

Одночасно утворюється деяка кількість FeS.

Кисень, присутній в газі, що очищається окиснює сульфідну сірку з утворенням гідроксиду заліза:

Fe₂S₃+3/2O₂+3H₂О → 2Fe(OH)₃+3S. (4.4)

У сучасній промисловій практиці поглинальну масу готують з болотяної руди або відходів виробництва глинозему – бокситів – червоних шламів вологістю 50-55%, що містять 45-48% Fe₂О₃ (на суху речовину).

Червоні шлами використовують в процесі очищення без попередньої підготовки. Болотяну руду заздалегідь подрібнюють до розмірів зерен 6-8 мм, перемішують з деревною тирсою в об'ємній пропорції 1:1 і невеликою кількістю гашеного вапна для створення лужного середовища. Перед розміщенням в реакторі для очищення приготовану таким чином суміш змочують водою до вмісту вологи 30-50%.

Очищення проводять при тиску близькому до атмосферного і температурі 28-30°С (оптимальна температура) в ящичних (прямо­кутні ящики, в середині яких на дерев'яних знімних ґратах розмішають від 2 до 6 шарів поглинальної маси), ящично-баштових вежах і (найчастіше при великих об'ємах газів, що очищаються) в баштових реакторах (рис. 4.6), котрі включають 10-12 розміщених одна над іншою корзин (царг) багатогранної або круглої форми, на ґратах яких розміщують шар поглинача заввишки до 0,4 м.

Рисунок 4.6 – Башта сухого очищення гідроксидом заліза