Основні напрямки державного регулювання діяльності підприємств.

Державне регулювання підприємництва - це об'єктивна потреба. Роль держави в економічному житті суспільства сьогодні значно посилюється. Це виявляється у розробці системи нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання ринку, підприємницької діяльності, митних правил, банківської діяльності, цін і заробітної плати, соціального захисту населення.

Ринкова економіка не спроможна автоматично регулювати всі економічні та соціальні процеси в інтересах усього суспільства і кожного громадянина. Зокрема, ринковими механізмами неможливо забезпечити соціально справедливого розподілу доходу, гарантувати права на працю, сприяти охороні довкілля, підтримувати  соціально незахищені верстви населення. Приватний бізнес не зацікавлений вкладати кошти в ті галузі й ті проекти, які не забезпечують достатньо високого прибутку, але для суспільства і держави вони життєво необхідні.

Метою державного регулювання економіки є забезпечення поступового сталого розвитку економічної системи держави, забезпечення економічної безпеки, підвищення рівня задоволення суспільних потреб та рівня життя усього населення.

Тому державне регулювання економіки виконує наступні функції:

1. Створення правової основи функціонування економіки й суспільства.

2. Забезпечення належного правопорядку в державі і національної безпеки.

3. Стабілізація економіки, тобто сталий розвиток економіки, коли досягаються і підтримуються на оптимальному рівні основні макроекономічні показники:

4. Здійснення фіскальної, фінансово-кредитної, науково-технічної та інвестиційної політики.

5. Забезпечення соціального захисту і соціальних гарантій усім верствам населення. Здійснюючи соціальну політику, держава тим самим забезпечує мінімальний прожитковий рівень для всіх своїх громадян і не допускає соціальної напруги в суспільстві.

5. Захист конкуренції — одного з головних регулювальних інструментів ринку.

До інших форм регулювання державою підприємницької діяльності суб'єктів господарювання відносяться: державна підтримка конкуренції і підприємництва, проведення науково-технічної, амортизаційної Й інвестиційної політики.

Держава втручається в економічні процеси тільки за наявності певних умов (як позитивних, так і негативних). Умови втручання держави в економічні процеси можуть бути такими:

· вимоги національної безпеки,

· соціальна напруженість у суспільстві,

· негативні явища в економіці (спад виробництва, інфляція, високий рівень безробіття,

· структурна незбалансованість,

· дефіцит бюджету,

· неконкурентоспроможність вітчизняної продукції на світовому ринку,

· інвестиційний спад,

· погіршення довкілля.

Під позитивними умовами розуміють різні позитивні явища і процеси в різних галузях діяльності людства, які добре впливають на підприємницьку діяльність і економіку країни в цілому. Роль держави в цьому випадку зводиться до своєчасного їх виявлення і прийняття певних мір щодо їх підтримки.

Негативні умови — це всякого роду негативні явища та тенденції в різних сферах діяльності людства, які можуть шкідливо впливати на підприємницьку діяльність і економіку держави в цілому.

Втручання здійснюється переважно непрямими методами, шляхом формування «умов гри» для тих чи інших суб’єктів господарювання. В окремих випадках можливе пряме втручання у вигляді заборони чи примусового розподілу суб’єкта господарювання на окремі підрозділи.

Питання для самоконтролю

1. Характеристика підприємства (фірми) як первинної ланки виробничої сфери та юридичної особи.

2. Методологічні основи обгрунтування множинних цілей діяльності підприємства (фірми).

3. Правові основи діяльності підприємств (фірм) за умов ринкової економіки.

4. Класифікуація видів підприємств

5. Характеристика ринкового середовища господарювання підприємств

6. Сутнісна характеристика підприємництва.

7. Характеристика та особливості діяльності авіаційних підприємств.

 

Рекомендована література:

Л1 5-14, Л3 6-22, Л8 11-17, Л12 5-11

Тема 2. Трудові ресурси (та оплата праці) (4 години)

План

1. Поняття, класифікація і структура персоналу

2. Трудовий контракт (договір)

3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу

4. Кадрова політика і система управління персоналом

5. Продуктивність праці та методи її вимірювання

6. Форми та системи оплати праці

Мета: визначити структуру персоналу підприємства, дослідити механізм управління персоналом, навчитися здійснювати оцінку продуктивності праці