Лекции.Орг


Поиск:




Методичні рекомендації до практичного заняття. Основною ознакою розподілу витрат для загальної класифікації є місце появи витрат і відношення витрат до різних сфер діяльності підприємства




 

Основною ознакою розподілу витрат для загальної класифікації є місце появи витрат і відношення витрат до різних сфер діяльності підприємства. Така класифікація використовується для упорядкування витрат в рамках звіту про прибутки підприємства і послідовного порівняльного аналізу окремих видів витрат підприємства. Згідно даної класифікації всі витрати розподіляються на виробничі і невиробничі.

За характером поведінки витрати підрозділяються на змінні, постійні і змішані.

Змінні (або пропорційні) витрати зростають або зменшуються пропорційно обсягу виробництва. Це витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспортні та інші витрати.

Постійні (непропорційні або фіксовані) витрати не змінюються з витратами виробництва. До таких витрат належать амортизаційні відрахування, відсотки за кредит, орендна плата, зарплата управлінського персоналу адміністративні витрати та ін.

Змішані витрати складаються з постійної та змінної частини. Наприклад, поштові та телеграфні витрати, витрати на поточний ремонт обладнання та ін.

Існує три основні методи класифікації витрат:

1) метод максимальної і мінімальної точки;

2) графічний (статистичний) метод;

3) метод найменших квадратів.

За методом максимальної і мінімальної точки з усієї сукупності аналізованих даних обираються два періоди з найбільшим та найменшим обсягом виробництва. Далі визначається ставка змінних витрат – це середні змінні витрати у собівартості одиниці продукції:

 

(60)

 

де: Кmax – максимальний обсяг виробництва, тис. шт.;

Кmin, % - мінімальний обсяг виробництва у відсотках до максимального.

 

Загальна сума постійних витрат визначається наступним чином:

 

(61)

 

Ефективним методом фінансового аналізу з метою оперативного й стратегічного планування служить операційний аналіз або „Витрати – Обсяг - Прибуток” (“Costs – Volume – Profit” – CVP), який відслідковує залежність фінансових результатів бізнесу від витрат та обсягів виробництва/збуту.

Ключовими елементами операційного аналізу є операційний важіль, поріг рентабельності і запас фінансової міцності підприємства.

Дія операційного (виробничого, господарського) важеля полягає у тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди породжує більш сильну зміну прибутку.

У практичних розрахунках для визначення сили впливу операційного важеля застосовують відношення так званої валової маржі (результати від реалізації після відшкодування змінних витрат) до прибутку. В економічній літературі показник валової маржі називають також сумою покриття.

 

(62)

 

В розкритому визначенні ця формула матиме такий вигляд:

 

(63)

 

Сила впливу операційного важеля завжди визначається для певного обсягу продажу, для певної виручки від реалізації, і при зміні виручки сила впливу операційного важеля змінюється.

Сила впливу операційного важеля значній мірі залежить від середньогалузевого рівня фондомісткості, оскільки за більшої вартості основних фондів постійні витрати будуть більшими.

Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, пов’язаного з даною фірмою: за більшої сили впливу операційного важеля підприємницький ризик буде більшим.

Поріг рентабельності – це така виручка від реалізації, за якої підприємство вже немає збитків, але ще не має й прибутку. Валової маржі цілком вистачає на покриття витрат, і прибуток дорівнює нулю.

Поріг рентабельності визначається за допомогою наступної формули:

(64)

 

Визначивши, якій кількості виготовлених товарів відповідає при даній ціні реалізації поріг рентабельності, одержуємо порогове (критичне) значення обсягу виробництва (у шт. і т.і.). Виробляти менше товарів, ніж одержана кількість, підприємству недоцільно.

 

(65)

 

(66)

 

Формули (65) та (66) можуть застосовуватися лише у випадку, кола мова йде про один товар, який своєю виручкою від реалізації покриває всі постійні витрати підприємства або розрахунки здійснюються для певного ізольованого проекту. Але якщо планується випускати декілька товарів, то для розрахунку порогової кількості товару користуються формулою (67):

 

(67)

 

Пройшовши поріг рентабельності, фірма має додаткову суму валової маржі на кожну наступну одиницю товару. Відповідно, зростає і сума прибутку.

 

  (68)

 

При незначному віддаленні від порогу рентабельності (точки самоокупності витрат) сила впливу операційного важеля буде максимальною, а потім почне спадати... до нового збільшення постійних витрат з подоланням нового порогу рентабельності.

Визначивши поріг рентабельності, можна визначити запас фінансової міцності підприємства, який являє собою різницю між досягнутою фактичною виручкою від реалізації і порогом рентабельності. Якщо виручка від реалізації стає нижчою від порогу рентабельності, фінансовий стан підприємства погіршується, з’являється дефіцит ліквідних коштів.

 

(69)

 

Методика розрахунку ключових показників операційного аналізу представлена у таблиці 4.4 (н).

Таблиця 4.4. (н)





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 345 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Настоящая ответственность бывает только личной. © Фазиль Искандер
==> читать все изречения...

628 - | 537 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.