Яка різниця існує між контролем господарської і контролем маркетингової діяльності?

1) Перший спрямовано на встановлення законності здійснення господарських операцій, а другий — на виявлення професійного рівня діяльності на ринку;

2) у разі виявлення недоліків у господарській діяльності фірма підлягає адміністративній чи навіть кримінальній відповідальності, а недоліки в маркетинговій діяльності можуть призвести до банкрутства фірми;

3) метою першого є визначення найприбутковіших напрямів діяльності, а другого — найрезультативніших заходів маркетингової діяльності;

4) є ширший і ґрунтовніший варіант відповіді.

290. Кількість позицій в кожній асортиментній групі товарів називається:

1. гармонійністю;

2. шириною;

3. глибиною;

4. насиченістю.

291. Оцінка упаковки з погляду її відповідності стандартам, умовам безпеки називається:

1. нормативним тестом;

2. візуальним тестом;

3. дилерським тестом;

4. інженерним тестом.

292. Маркування упаковки включає:

1. кодування та етикетки;

2. етикетки та ярлики;

3. етикетки та рекламу;

4. рекламу та ярлики.

293. Процес розробки нового товару розпочинається з:

1. відбору ідей;

2. розробки та перевірки задуму товару-новинки;

3. пошуку ідей;

4. пробного маркетингу.

294. Можливість патентування нової продукції визначають на етапі:

1. пробного маркетингу;

2. пошуку ідей;

3. відбору ідей;

4. розробки та перевірки задуму товару-новинки.

295. В умовах обмежених ресурсів доцільним є:

1. недиференцшований маркетинг;

2. концентрований маркетинг;

3. диференційований маркетинг;

4. товарний маркетинг.

296. Якщо підприємство виходить на ринок з новим товаром, то найдоцільнішим є:

1. концентрований маркетинг;

2. диференційований маркетинг;

3. недиференційований маркетинг;

4. товарний маркетинг.

297. Рівень інфляції є ознакою:

1. психографічного принципу сегментації;

2. поведінкового принципу сегментації;

3. демографічного принципу сегментації;

4. соціально-економічного принципу сегментації

298. Рід занять є ознакою:

1. поведінкового принципу сегментації;

2. психографічного принципу сегментації;

3. соціально-економічного принципу сегментації;

4. демографічного принципу сегментації.

299. Привід для здійснення купівлі є ознакою:

1. демографічного принципу сегментації;

2. психографічного принципу сегментації;

3. соціально-економічного принципу сегментації;

4. поведінкового принципу сегментації.

300. Стиль життя є ознакою:

1. психографічного принципу сегментації;

2. поведінкового принципу сегментації;

3. демографічного принципу сегментації;

4. соціально-економічного принципу сегментації.

301. Інтенсивність споживання є ознакою:

1. демографічного принципу сегментації;

2. соціально-економічного принципу сегментації;

3. психографічного принципу сегментації;

4. поведінкового принципу сегментації.

302.Бенчмаркінг, який ґрунтується на порівнянні характеру та якості роботи суміжних підрозділів у межах одного підприємства, називається:

1. внутрішнім;

2. галузевим;

3. процесним;

4. стратегічним.

303. Бенчмаркінг, який ґрунтується на вивчені практики побудови бізнес-процесів в організаціях, що не є прямими конкурентами підприємства, але мають подібні основні бізнес-процеси, називається:

1. внутрішнім;

2. процесним;

3. функціональним;

4. стратегічним.

304. Бенчмаркінг, який являє собою систематичний процес, спрямований на оцінювання альтернатив, реалізацію стратегій і вдосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій підприємств-партнерів, називається:

1. функціональним;

2. стратегічним;

3. внутрішнім;

4. процесним.

305. До основних принципів бенчмаркінгу не належить:

1. періодичність;

2. взаємність;

3. аналогія;

4. достовірність.

306. Кількість незалежних учасників в каналі розподілу протягом усього збутового ланцюжка від виробника до споживача називається:

1. шириною;

2. гнучкістю;

3. довжиною;

4. складністю.

307.Кількість незалежних учасників в каналі розподілу на окремому етапі збутового ланцюжка називається:

1. гнучкістю;

2. довжиною;

3. складністю;

4. шириною.

308. Розробка структури каналів розповсюдження розпочинається з:

1. визначення цілей каналу та можливих обмежень в процесі їх досягнення;

2. проведення аналізу необхідних споживачеві видів обслуговування;

3. виявлення основних варіантів побудови каналів розповсюдження;

4. розробки пропозицій та рекомендацій.

309. До цілей учасників системи розповсюдження не належить:

1. забезпечення лояльності споживачів;

2. вільний доступ до продукції та послуг;

3. ефективне розповсюдження та реалізація;

4. використання великої кількості посередників.

310. Сума залишку продукції на початок планового періоду та обсягу матеріалів, що надійшли для реалізації за мінусом очікуваного залишку на кінець планового періоду називається:

1. фондовіддачею;

2. прибутком;

3. товарообігом;

4. продуктивністю.

311.Сукупність існуючих та потенційних покупців товару називається:

1. ринком;

2. обміном;

3. угодою;

4. бартером

312. Якщо фірмі необхідно зав’язати ділові знайомства, поширити відомості про себе в певних впливових колах, то ці функції виконуватиме торговий агент:

1) зі спеціальних доручень;

2) «політик»;

3) агент, який презентує товари;

4) експедитор.

313. Шукаючи фахівця на посаду торгового агента з продажу товарів по телефону, фірма віддасть перевагу людині:

1) небагатослівній, точній у висловах, приємної зовнішності;

2) яка вміє словом передати характеристики того товару, який бажано продати, має приємний голос;

3) яка знає технологію виготовлення товару, добре орієнтується в цінах, курсах валют;

4) яка віддана фірмі, чудово знає її товари, але недостатньо орієнтується в питаннях технології, соціології.

Для торгового агента якого рангу є найбільш бажаними такі характеристики: сильний характер, гнучкість, здатність розраховувати ситуацію на кілька ходів наперед, розуміти поведінку інших?

1) Повноважного представника фірми;

2) консультанта;

3) представника на переговорах;

4) «політика».

Коли «політик» підготував сприятливу базу, представник на переговорах виконав свої функції, а технічний консультант уклав угоду, то в обов’язки якого торгового агента входить доставка товару замовнику?

1) Агента, що презентує товар;

2) агента з роздрібного продажу;

3) агента зі спеціальних доручень;

4) експедитора.

316. Ринок покупця визначає ситуацію, коли на ринку спостерігається:

1. перевищення пропозиції над попитом;

2. велике число споживачів;

3. перевищення попиту над пропозицією;

4. правильної відповіді немає.

317. Широкий кругозір з проблем виготовлення, продажу і експлуатації повинен мати торговий агент з продажу:

1. споживчих товарів;

2. продукції виробничо-технічного призначення;

3. послуг;

4. по телефону.

318. Чим можна пояснити, що агентові з продажу споживчих товарів потрібен ширший кругозір, ніж агентові з продажу товарів виробничо-технічного призначення:

1. асортимент споживчих товарів значно ширший, ніж продукції виробничо-технічного призначення певного профілю;

2. відмінностей покупців і користувачів споживчих товарів, їх рівнів обізнаності з товарами значно ширший, ніж покупців виробничо-технічної продукції і фахівців відповідного про­філю;

3. відповіді п. 1—2 правильні і доповнюють одна одну;

4. правильна відповідь відсутня.

319. У сучасному розвитку світової економіки сфера послуг посідає місце:

1. провідне;

2. одне з провідних;

3. помітне;

4. другорядне.

320. У провідних європейських країнах, США, Японії сектор послуг у загальному обсязі ВНП займає, %:

1. 60—70;

2. 50—60;

3. 40—50;

4. до 30.

321. Передумовами виникнення маркетингу є:

1. розширення товарного асортименту;

2. розширення активів і пасивів підприємства;

3. наявність конкурентного середовища щодо виробників та споживачів продукції;

4. здійснення цінової політики.

322. План маркетингу підприємства розпочинається з:

1. вибору методу та часу виходу на ринок;

2. характеристики поточних результатів;

3. розробки комплексу маркетингу;

4. розробки порядку контролю за виконанням намічених заходів.

323. Який з наведених нижче пунктів потрібно внести до розділу „стратегія впровадження на ринок” бізнес-плану?

1. обґрунтування ціни на продукцію;

2. сировину та матеріали;

3. форму власності;

4. доходи і витрати.

324. Маркетинг слід розглядати як:

1. інструмент підвищення ефективності системи будь-якої сфери;

2. засіб забезпечення ефективності виробничої діяльності;

3. процесвивчення, формування і задоволення потреб споживачів з метою одержання прибутку;

4. знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну.

325. Характеристикою маркетингового аудиту не є:

1. всебічність;

2. системність;

3. періодичність;

4. еластичність.