Класифікація бюджетного дефіциту

За формою прояву:

Плановий дефіцит

Запланований та закріплений у Законі про Державний бюджет та рішенні місцевого органу влади про місцевий бюджет на відповідний рік.

Фактичний дефіцит

Реальне перевищення видатків над доходами бюджету, офіційно зафіксоване наприкінці бюджетного періоду.

Прихований дефіцит

Занижена величина фактичного бюджетного дефіциту і державного боргу. Такий дефіцит може бути наслідком «жорсткого» курсу Уряду на щорічно збалансований бюджет. Прихований дефіцит є ознакою непродуманої фінансової політики держави. Крім того, такий дефіцит часто робиться цілеспрямовано і є результатом певних політичних ігор.

За причинами виникнення:

Свідомий дефіцит

Виникає внаслідок фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних видатків, податків і сальдо Державного бюджету.

Вимушений дефіцит

Є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни.

Циклічний дефіцит

Є результатом циклічного падіння виробництва (зменшення національного доходу й обсягів виробництва) внаслідок кон’юнктурних коливань.

Структурний дефіцит

Виникає внаслідок активної дискреційної політики держави, що передбачає маніпулювання податками й державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва і занятості, контролю над інфляцією, прискоренням економічного зростання та запобігання спаду виробництва в країні.

За періодом існування:

Стійкий дефіцит

Існує в довгостроковому періоді і породжується соціально-економічними факторами.

Тимчасовийдефіцит

Викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними обставинами.

За напрямом дефіцитного фінансування:

Активний дефіцит

Характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Пасивний дефіцит

Характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків – соціальних трансфертів, виплат заробітної плати в бюджетній сфері тощо.

Класифікація джерел фінансування дефіциту бюджету

За типом кредитора:

Внутрішні джерела

Надходження від сектору державного управління, тобто обсяг запозичень за рахунок емісії державних цінних паперів, надходження від органів грошово-кредитного регулювання і банківських установ та ін.

Зовнішні джерела

Позики, отримані від міжнародних організацій та іноземних комерційних банків, інші зовнішні джерела.

За способом залучення:

Емісійні джерела

Пов’язані з додатковим залученням грошової маси для покриття державних видатків і супроводжується емісією грошей.

Неемісійні джерела

Відображають взаємовідносини між державою як позичальником і юридичними та фізичними особами, урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями як кредиторами.

За характером впливу на інфляційні процеси:

Інфляційні джерела

Монетизація дефіциту бюджету, яка відбувається за надання урядові позик центральним банком, купівля центральним банком державних цінних паперів, а також завдяки додатковій емісії грошей.

Неінфляційні джерела

Суттєво не впливають на інфляційні процеси і включають запозичення на внутрішніх і зовнішніх фінансових ринках, залишки бюджетних коштів, трансферти (у вигляді безоплатної і безповоротної фінансової допомоги), накопичення заборгованості (прострочення платежів за борги або куплені товари), підвищення податків тощо.

За рівнем управління:

Центральні джерела

Емісійні та неемісійні джерела, які використовуються урядом для покриття дефіциту державного бюджету.

Місцеві джерела

Неемісійні джерела, які використовуються органами місцевого самоврядування для фінансування дефіцитів місцевих бюджетів.

За типом боргового зобов’язання:

Облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики та інші державні цінні папери.

Довго-, середньо- і короткострокові позики та кредити (як внутрішні, так і зовнішні).

Зміна залишків готівкових коштів, депозитів і цінних паперів, які Уряд утримує з метою управління ліквідністю (у розрізі внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування).

За інструментами:

Довгострокові (більше одного року) боргові інструменти (облігації).

Довгострокові позики (кредитні угоди строком понад один рік).

Реалізація акцій, утримувачем яких є Уряд.

Використання депозитів, грошових резервів, інших ліквідних активів, зменшення залишків готівки на бюджетних рахунках.

3. Бюджетний устрій та бюджетна система

Бюджетний устрій -Організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв’язок між бюджетами, які він об’єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.

Бюджетний устрій країни визначається її державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом.

В основу бюджетного устрою покладено:

1)Визначення видів бюджетів.

2)Встановлення принципів побудови бюджетної системи.

3)Розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.

Бюджетний устрій України визначається закріпленим у Конституції України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом. Україна – унітарна держава, яка поділена на 25 адміністративно-територіальних одиниць (Автономну Республіку Крим і 24 області країни).

Бюджетна система- сукупність усіх бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.