Існує постійне, тимчасове чи комбіноване порушення виконавчої частини дії. Вказати на приклад комбінованого порушення виконавчої частини дії.

1) низька швидкість психомоторних реакцій і здатність до перемикання уваги;

2) погіршання стану здоров’я, зниження працездатності після хвороби;

3) погана концентрація уваги, недостатня координація;

4) невідповідність фізичних даних людини виробничому обладнанню, стрес;

5) перевтомлення, алкогольне сп’яніння.

Механізм спонукання людини до здійснення помилок криється в її природжених і надбаних, а також в тимчасових станах, тобто в людському чиннику. Назвати причину більшості помилок, які здійснює людина.

1) дефекти аналізаторів (слуху, зору, нюху, дотику, смаку);

2) дефекти рухової системи (м’язова сила, швидкість руху, координація), дефекти психомоторної системи (безумовні та умовні рефлекси, психомоторні навички);

3) недоліки та нерозвиненість інтелекту (здатність сприймати, зберігати, перетворювати та використовувати інформацію, здатність орієнтуватися в потоці інформації, персональні знання);

4) незадоволеність будовою та процесами в системі, в якій працює людина;

5) часові стани (зниження уваги, зниження координації рухів, зниження м’язової сили, погіршання стану здоров’я та працездатності).

Психологічні причини порушення правил безпеки життєдіяльності та праці спрямовані на пошук найближчих допустимих і найбільш легких шляхів задоволення деяких потреб, які не співпадають з цілями, завданнями і потребами соціуму, колективу, виробництва. При цьому фактор випадковості частіше всього відіграє роль “спускового крючка”, оскільки небезпечна ситуація створюється самою людиною. Назвати найбільш поширену психологічну причину порушення правил безпеки для професії економіст, соціолог.

1) економія сил, енергії та часу;

2) звичка до небезпеки або її недооцінювання, звичка працювати з порушеннями;

3) тенденція до копіювання норм групової поведінки, яка пов’язана з порушенням правил безпеки;

4) ситуації реалізації екстремальних моментів, коли людина в своїх діях орієнтується на ідеали, бажає самоствердження та “показує себе ” в очах співробітників (друзів, оточуючих),реалізація нахилу до ризику, що проявляється в отриманні задоволення (ейфорії, екзальтації) від небезпечних дій, надситуативно ризикує (не мотивовано, спонтанно, безкорисно), переоцінює власний досвід і майстерність;

5) рефлексивні та спонтанні дії людини в стресовій ситуації, коли людина знаходиться під впливом почуттів, а не розуму, і погано оцінює складні обставини.

Основним показником небезпечної ситуації є висока ймовірність нещасного випадку. Як показав М.А.Котік (Тартуський університет), досягнення певної мети, що пов’язане з небезпекою, викликає дві протилежні емоційні реакції на смисл ситуації, результату: а) значимість-цінність, як показник переживань, викликаних успіхом, який може відбутися чи досягається; б) значимість-тривожність, як показник переживань, породжених небезпекою діяльності. Другий показник визначає ступінь фізичної небезпеки s, що усвідомлена важкістю наслідків небезпечної ситуації (від легкої травми до смертельної травми), та ймовірністю p реалізації цих наслідків. Отримана геометрична крива, яка близька до експоненціальної, поділяє квадрант на відносно безпечну зону та зону небезпечних ситуацій. Основний висновок: чим більша прогнозована тяжкість наслідків можливого нещасного випадку, тим при … імовірності його виникнення ситуація стає тривожною.

1) меншій;

2) більшій;

3) незмінній.

Питання про відношення людини до небезпеки та ступеня адекватності її оцінки є одним із важливих в психології безпеки діяльності тому, що за концепцією Маслоу-Герцерберга потреба в безпеці людини та впевненості її в майбутньому є другою за рангом після фізіологічних (вітальних) потреб. Проте людина, якій притаманний інстинкт (рефлекс) самозбереження, наражається на небезпеку за причиною своєї власної поведінки. Виділяють 7 основних причин небезпечної поведінки людей, зокрема еволюційна причина та зниження інтенсивності самонавчання. В якій з інших п’яти причин йдеться мова про адаптацію людини до порушення правил безпеки життєдіяльності (безпеки праці)?

1) об’єктивне зростання ціни помилки або навмисного порушення норм безпеки;

2) адаптація людини до небезпеки (в природній сфері та техносфері);

3) ілюзія безкарності;

4) навмисне завищення вимог безпеки;

5) конфлікт безпеки та продуктивності праці.