Життя – це особлива форма існування і руху матерії що можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин та енергії

Доцент Слободкін В.І.

Основні етапи розвитку проблеми БЖД.

Людство було вимушено дбати про безпеку життєдіяльності протягом усієї історії свого існування.

Головною загрозою для первісної людини були переважно природні небезпеки і дикі звірі, а надалі – загрозливі дії інших людей (племен). З тих часів збройні конфлікти переросли у економічні і політичні війни і терористичні акції, які ми спостерігаємо й нині.

З розвитком суспільства й утворення крупних населених місць, міст, держав і торгових зв’язків між ними суттєве значення набули біологічні небезпеки – епідемії та пандемії інфекційних захворювань.

З розвитком цивілізації вже саме людство створило так звані антропогенні небезпеки, пов’язані з розвитком науки і техніки та інтенсивною урбанізацією – техногенні шкідливі чинники: механічні, хімічні, фізичні, біологічні, генетичні, психічні тощо, а також створення різних видів потужної зброї. В таких умовах зросла кількість виробничих травм, професійних захворювань, зниження стійкості організму людини до шкідливих чинників різного ґенезу.

Не менш значимими на сьогодення можна означити й деякі соціальні ризики, пов’язані з нераціональним використанням людиною сучасних матеріальних і комунальних благ, створених, як це не парадоксально, з метою досягнення більшої безпеки (значне зниження фізичного навантаження на людину, обмеження контакту з природою, насичення побуту електронним обладнанням, сучасні технології харчування тощо).

На відміну від цього накопичується навантаження на психіку людини, організм людини перенасичується лікарськими препаратами і харчовими добавками, поширюється застосування тютюну, алкоголю, наркотиків. Зникають цілющі природні зелені масиви і безпечні джерела водопостачання, забруднюється оточуюче середовище людини.

Тобто, виходить так, що з розвитком цивілізації рівень безпеки людей не знижується, а, навпаки, зростає.

І дійсно, як заявив Жан Батист Ламарк ще у 1809 році: «Інколи здається, що призначення людини полягає в тому, щоб знищіти свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною для життя».

Усе це свідчить про необхідність глобальної переорієнтації соціального, політичного, економічного, технічного, технологічного і культурного розвитку світового співтовариства, що має призвести до зниження техногенно-екологічних ризиків.

Загальні положення безпеки життєдiяльностi

Безпека — стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди

Класичне визначення безпеки життєдiяльностi (БЖД)— це сфера наукових знань, що вивчає небезпеки i засоби захисту людини від них в будь-яких умовах її перебування.

БЖД — це, зрештою, дбайливе ставлення держави до свого головного багатства — людини.

ООН визнає два основні компоненти безпеки особи:

· «захист від несподіваних i згубних порушень нашого повсякденного способу життя» (відомий як «свобода від страху)

· i «захист від постійних загроз голоду, хвороб, злочинів i придушення» (відомий як «свобода від потреби»).

Людина повинна бути вільна від страху i потреб.

Об’єкт вивчення БЖД – людина і людське співтовариство,

середовище, що її оточує,

Процес взаємодії людини з навколишнім середовищем

І небезпеки, які при цьому виникають.

Головна мета дисципліни БЖД – формування в людини свідомого і відповідального ставлення до питань особистої безпеки і безпеки тих, хто її оточує,

навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки,

визначати шлях надійного захисту від них,

уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим,

Оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Основні поняття, визначення і терміни.

Життя – це особлива форма існування і руху матерії що можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин та енергії

Здоров'я – це стан фізичного та психічного благополуччя людини, в тому числі відсутність хвороб i фізичних вад

Життєдіяльність людини – це процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей

Безпека – це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди (ДСТУ 2293-99 «Безпека»)