Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ед.]ƒ≥€льн≥сть декабрист≥в




–ед.]“аЇмн≥ товариства

Ќайпереконлив≥шим п≥дтвердженн€м зв'€зку декабристського руху з ”крањною Ї не проживанн€ або служба окремих декабрист≥в, а д≥€льн≥сть декабристських орган≥зац≥й. ¬ ”крањн≥, де були розквартирован≥ рос≥йськ≥ в≥йська, перебувало на служб≥ багато опозиц≥йно налаштованих оф≥цер≥в Ч член≥в таЇмних товариств. ¬ 1818 роц≥ п≥сл€ прибутт€ на службу до  иЇва генерала ћ. ќрлова м≥сто стаЇ центром д≥лових зустр≥чей член≥в —оюзу благоденства. ” “ульчин≥ ≥снувала ф≥л≥€ московського —оюзу благоденства. ѕ≥сл€ л≥кв≥дац≥њ —оюзу благоденства в 1821 роц≥ б≥льш≥сть його член≥в не припинила пол≥тичноњ д≥€льност≥. ” березн≥ 1821 року “ульчинська управа ухвалила р≥шенн€ про створенн€ новоњ орган≥зац≥њ, €ка була названа ѕ≥вденним товариством. √оловою останнього було обрано полковника ѕавла ѕестел€. „ленами товариства стали оф≥цери полк≥в, що перебували в ”крањн≥. ѕ≥вн≥чне товариство орган≥зац≥йно оформилос€ п≥зн≥ше, наприк≥нц≥ 1821 року. [3] р≥м тульчинськоњ управи було засновано ще дв≥:  ам'€нську Ч на чол≥ з ¬. ƒавидовим та ¬олконским ≥¬асильк≥вську, €ку очолював п≥дполковник ћуравйов-јпостол —ерг≥й ≤ванович. „ас в≥д часу в≥дбувалис€ консп≥ративн≥ наради товариств. ƒл€ цього використовували  ињвський контрактовий €рмарок. ¬  ам'€нц≥ регул€рно скликалис€ ос≥нн≥ наради декабрист≥в.[4] « трьох таЇмних товариств, що виникли на початку 20-х рок≥в 19 стол≥тт€, коли рух декабрист≥в перебував в найзр≥л≥шоњ стад≥њ свого розвитку, в ”крањн≥ ≥снували ≥ проводили революц≥йну д≥€льн≥сть два таЇмних товариства Ч ѕ≥вденне товариство ≥ “овариство об'Їднаних слов'€н, засноване в 1823 роц≥ у Ќовоград≥-¬олинському братами Ѕорисовими. ≤з п'€ти страчених л≥дер≥в троЇ належали до числа кер≥вник≥в ѕ≥вденного товариства. √оловою ѕ≥вденного товариства ѕестелем була розроблена Ђ–усска€ правдаї Ч видатний програмний документ руху.

[ред.]Ђ ињвськ≥ контрактиї

ћемор≥альна дошка в  ињв≥ на будинку по вул. √усовського 8/10 з надписом: "Ќа цьому м≥сц≥ знаходивс€ будинок, де в1822 Ч 1825 рр. в≥дбувалис€ таЇмн≥ з'њзди ѕ≥вденного товариства декабрист≥в. “ут була прийн€та Ђ–уська ѕравдаї". (—кульптор ћ.  . ¬ронський, арх≥тектор ¬. √. √нЇздилов)

¬ажливою формою д≥€льност≥ ѕ≥вденного товариства стали з'њзди його кер≥вник≥в, €к≥ проводилис€ щор≥чно (декабристи називали њх Ђкињвськ≥ контрактиї). ƒекабристи збиралис€ на початку року, з метою консп≥рац≥њ з'њзди приурочувалис€ до €рмарку. ѕерший з'њзд проходив в с≥чн≥ 1822 року в  иЇв≥ в будинку ƒавидова. ” його робот≥ брали участь ѕестель, ёшневський, ¬олконський, ƒавидов, —. ћуравйов-јпостол. Ќа з'њзд≥ вир≥шувалис€ орган≥зац≥йн≥ питанн€, завершилос€ орган≥зац≥йне оформленн€ ѕ≥вденного товариства. ƒиректорами товариства були обран≥ ѕестель ≥ ёшневський. Ѕула п≥дтверджена к≥нцева мета боротьби Ц встановленн€ в –ос≥њ республ≥ки ≥ знищенн€ кр≥посного права, причому йшлос€ про над≥ленн€ сел€н землею. Ќа думку учасник≥в з'њзду революц≥€ повинна в≥дбутис€ за допомогою в≥йськ. ѕестель напол€гав на знищенн≥ царськоњ с≥м'њ.

ƒругий з'њзд в≥дбувс€ в с≥чн≥ 1823 року. Ќа з'њзд≥ були присутн≥ минулор≥чн≥ учасники ≥ ћ. Ѕестужев-–юм≥н. ќсновне питанн€ з'њзду Ч обговоренн€ ≥ прийн€тт€ Ђ–уськоњ правдиї, €ка була прийн€та одноголосно ≥ стала оф≥ц≥йним документом ѕ≥вденного товариства. ћуравйов-јпостол поставив на з'њзд≥ питанн€ про повстанн€, пропонуючи почати виступ на п≥вдн≥ –ос≥њ. ƒругий з'њзд прийн€в р≥шенн€ про створенн€ на додаток до “ульчинськоњ двох управ:¬асильк≥вськоњ на чол≥ з ћуравйовим-јпостолом ≥ Ѕестужевим-–юм≥ним ≥  аменськоњ на чол≥ з ¬олконським ≥ ƒавидовим. –озгл€далос€ питанн€ ≥ про польське ѕатр≥отичне товариство. Ѕестужеву-–юм≥ну було доручено налагодити зв'€зки з польським товариством.

“рет≥й з'њзд в≥дбувс€ в с≥чн≥ 1824 року. Ќа ньому обговорювалис€ два важливих питанн€: про поњздку ѕестел€ до ѕетербурга дл€ переговор≥в з кер≥вниками ѕ≥вн≥чного товариства та про х≥д переговор≥в з польським ѕатр≥отичним товариством про сп≥льн≥ д≥њ. ƒо план≥в ѕ≥вденного товариства входило поверненн€ ѕольщ≥ державноњ незалежност≥. ѕ≥сл€ в≥д'њзду ѕестел€ до ѕетербурга, з'њзд продовжив роботу ≥ розгл€нув Ѕобруйський план, за €ким передбачалос€ розпочати збройний виступ п≥д час огл€ду в≥йськ в Ѕобруйськ≥й фортец≥. ≤н≥ц≥атори плану ћуравйов-јпостол (командир „ерн≥г≥вського полку) ≥ Ѕестужев-–юм≥н (ѕолтавський полк) пропонували в Ѕобруйську заарештувати цар€ ≥ цим розпочати виступ. ѓх п≥дтримав командир јлексопольского полку ѕовало-Ўвейковський. ѕлан не знайшов п≥дтримки у ѕестел€ та ≥нших кер≥вник≥в ѕ≥вденного товариства, з'њзд дав йому негативну оц≥нку в силу поганоњ п≥дготовленост≥ плану.

Ќа початку 1825 року в≥дбувс€ четвертий з'њзд. Ќа ньому були присутн≥ 12 ос≥б. [5] √оловне питанн€ - обговоренн€ нового плану повстанн€, запропонованого ћуравйовим-јпостолом ≥ Ѕестужевим-–юм≥ним про початок збройного виступу п≥д час огл€ду в≥йськ в Ѕ≥л≥й ÷еркв≥.[6] ѕлан передбачав арешт цар€, оф≥цери п≥дн≥мають повстанн€ в полках, €к≥ рухаютьс€ на  ињв, а зв≥дти на ћоскву ≥ ѕетербург, щоб захопити владу в столиц€х. Ќевдала спроба об'Їднатис€ зѕ≥вн≥чним сусп≥льством призвела ѕестел€ до висновку, що починати повстанн€ ще рано. ѕрисутн≥ на з'њзд≥ п≥дтримали його. ¬иступ в≥дклали до 1826 року.

–ед.]—пециф≥ка

ƒекабристський рух в ”крањн≥ мав певн≥ специф≥чн≥ риси, €к≥ в≥др≥зн€ли його в≥д руху в –ос≥њ. Ќайвиразн≥ше це про€вл€лось у д≥€льност≥ “овариства об'Їднаних слов'€н, в його панслав≥стських ≥де€х. ѕрограма товариства ставила за мету не лише знищенн€ самодержавства ≥кр≥пацтва, а й утворенн€ федерац≥њ словТ€нських демократичних республ≥к.[7] ¬исунута ними ≥де€ федеративноњ словТ€нськоњ держави знайшла своЇ продовженн€ у пол≥тичних програмах наступних д≥€ч≥в нац≥онально-визвольного руху, зокрема в  ирило-ћефод≥њвському братств≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 375 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

851 - | 699 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.