трудових прав і обов’язків

(самост.)

Окрім дисциплінарної та матеріальної відповідальності сторін трудового договору (контракту) за невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов’язків, студентам слід знати, що чинне законодавство передбачає й інші види юридичної відповідальності, які передбачені, зокрема, адміністративним та кримінальним законодавством. Так, у Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за скоєння адміністративного правопорушення в галузі праці (ст.ст.41-42, 51, 179 тощо).

Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти трудових прав людини і громадянина (ст.ст.172 – 175), проти безпечності виробництва (ст.271-275) тощо.

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 12.3:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141

Кодекс України про адміністративні правопорушення: Прийнятий Верховною Радою УРСР 07.12.1984р.: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2010

Кримінальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 05.04.2001 р. – Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2005

Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці: Затв. пост. Кабміну України від 17.09.1993р. № 754// ЗП України. – 1994. - №1. – Ст.24;

Інструкція про порядок накладення штрафів державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України: Затв. наказом Мінпраці та Мінфінана України від 13.02. 1998р. № 23/35// Офіційний вісник України. – 1998. - №10. - Ст.392;

 

Венедиктов В.С. Теоретический проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Харьков: Консум, 1996;

Домбругова А. Нарушение законодательства о труде: виды ответственности // Довідник кадровика. – 2008. -.№9;

Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства. – М.. 1990;

 

 

Тема 13. Правове рнгулювання розгляду трудових спорів (3 години)

1. Поняття, форми і засоби захисту трудових прав громадян. Правове регулювання розгляду трудових спорів як засіб захисту трудових прав працівників.

2. Поняття і види трудових спорів.

3. Поняття індивідуальних трудових спорів та порядок їх вирішення.

4. Поняття колективних трудових спорів та порядок їх вирішення.

5. Право па страйк і його реалізація.

 

Методичні вказівки по вивченню теми

Приступаючи до вивчення даної теми, особливу увагу слід звернути на статті Конституції України, які гарантують право на державний захист і закріплюють положення, згідно яким людина, його права і свободи є вищою цінністю. Визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина - це обов'язок держави. У трудовому законодавстві підкреслюється, що працівник - це найбільш слабо захищена сторона трудових відносин.

Студенту необхідно засвоїти, що захист трудових прав є діяльністю, направленою на усунення перешкод у здійсненні цих прав, запобіганні порушенням і відновлення порушених прав.

У законодавстві виділяються наступні форми захисту трудовых прав:

- державна (шляхом державного нагляду і контролю);

- громадськими і профспілковими організаціями (представництвом та шляхом громадського контролю);

- самозахист.

Слід також звернути увагу на чинне законодавство, яке передбачає інші способи захисту (наприклад, звертання з скаргами у вищестоящі органи або до інших посадовців).

Одним із засобів захисту трудових прав працівників є встановлений законодавством порядок розгляду трудових спорів.

Студент повинен засвоїти основні принципи розгляду трудових спорів. Вони закріплені в Конституції України і чинному трудовому законодавстві. У їх числі: гарантованість державного захисту; рівність сторін перед законом; безкоштовність і доступність звернень працівників і ін.

Особливу увагу слід приділити вивченню питання про порядок розгляду індивідуальних трудових конфліктів. Важливо знати, що, за загальним правилом, всі індивідуальні трудові конфлікти розглядаються комісіями по трудових спорах (КТС) або в суді відповідно до підвідомчості. Необхідно добре вивчити статті глави ХУ КЗпП, які розкривають порядок розгляду індивідуальних трудових конфліктів в КТС.

На підприємствах, установах, в організаціях нерідко виникають розбіжності між роботодавцем і групою працівників (трудовим колективом) чи профспілкою, тобто колективні трудові спори (конфлікти). Слід знати, з яких питань (юридична природа) можуть виникати колективні трудові конфлікти і між якими суб'єктами виникають ці розбіжності. Студенти повинні засвоїти порядок розгляду колективного трудового конфлікту, який встановлено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) від 03.03.1998 р.

 

На самостійне опрацювання виноситься питання (6 год.):

1. Зарубіжний досвід правового регулювання розгляду індивідуальних і колективних трудових конфліктів.

2. Право на страйк: міжнародні стандарти і національна юридична практика.

3. Порядок розгляду трудових спорів у проекту Трудового кодеку України

 

Практичні завдання – розв’яжіть задачі:

 

Завдання №1.

Як захистити свої трудові права наступним працівникам:

- Савіну, звільненому по скороченню штатів без виплати вихідний допомоги;

- Ликової, якої було відмовлено в прийомі на роботу у зв'язку з тим, що у неї двох неповнолітніх дітей;

- Попову, якому несвоєчасно виплатили відпускні;

- Сидорову, звільненому за участь в страйку;

- Тюріну, якому більше місяця не виплачується заробітна платня;

- Немцову, який вважає дисциплінарне стягнення дуже суворим.

Які способи захисту трудових прав передбачені трудові законодавством?

 

Завдання №2.

Петрова, що має потребу по лікарському висновку в переведенні на легшу роботу, подала про це заяву адміністрації фірми "Ін вайт". Директор фірми відмовив у переведенні, пославшись на відсутність такої роботи, і запропонувала Петрової відпустки без збереження заробітної платні.

Як слід поступити Петрової?

 

Завдання №3.

Степаненко звернувся зі скаргою до прокурора райо­ну з приводу незаконого звільнення.

Чи може прокурор своєю постановою зобов'язати ро­ботодавця поновити Степаненка на роботі, в разі встанов­лення факту незаконного звільнення?

Яким чином має бути вирішене питання в цьому ви­падку?

 

Завдання №4.

Працівник АТ «Атек» Назаров звернувся до суду з позовною заявою про скасування наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Але суд не прийняв цієї заяви до розгляду, мотивую­чи це тим, що Назаров мав попередньо звернутися до комісії по трудовим спорам.

Чи правомірні дії судді?

 

Завдання №5.

На приватному підприємстві, де кількість працюю­чих тридцять чоловік, працівники вимагали від директо­ра утворення комісії по трудових спорах. Але директор відмовивив у цьому, посилаючись на те, що його закон не зобов'язує створювати такі комісії.

Чи буде нести директор відповідальність за відмову у створенні комісії по трудових спорах?

Який порядок утворення комісії по трудових спорах?

 

Завдання №6.

Сердюк звернувся до комісії по трудових спорах із заявою про стягнення належної йому заробітної плати через шість місяців після того, як він узнав про пору­шення свого права. Але комісія, визнавши, що пропущення тримісячного строку звернення до комісії по тру­дових спорах сталося без поважних причин, відмовила Сердюку у прийнятті заяви.

Чи правомірне рішення комісії по трудових спорах?

 

Завдання №7.

Колектив дитячого садка «Кораблик» Одеського порту звернувся з вимогою до керівництва порту про виплату заборгованості із заробітної плати за 3 місяці. Для вирі­шення спору була утворена примирна комісія, до якої увійшли директор дитячого садка та старший бухгалтер бухгалтерії порту, однак протягом тижня рішення комісі­єю прийнято не було, і працівники дитячого садка оголо­сили батькам дітей про те, що дитячий садок працювати не буде у зв'язку із страйком.

Чи правомірне рішення про проведення страйку?

Який порядок його проведення?

 

Завдання №8.

Знайдіть правильну відповідь:

Рішення трудового арбітражу про вирішення колектив­ного трудового спору (конфлікту):

1. Є обов'язковим для виконання, якщо сторони колек­тивного трудового спору (конфлікту) попередньо уклали про це відповідну угоду.

2. Є обов'язковим для виконання сторонами колектив­ного трудового спору (конфлікту).

3. Є обов'язковим для виконання сторонами колектив­ного трудового спору (конфлікту), якщо воно погоджено з територіальним органом Національної служби посередниц­тва і примирення.

4. Носить для сторін колективного трудового спору (конфлікту) характер рекомендації.

5. Є обов'язковим для виконання, якщо сторони колек­тивного трудового спору (конфлікту) додатково затверди­ли це рішення.

Завдання №9.

У випадках, коли працівникам забороняється проведен­ня страйку, колективний трудовий спір (конфлікт) вирішу­ється:

1. Відповідно Верховним Судом Автономної Республі­ки Крим, апеляційним, Київським і Севастопольським міським судом за заявою Національної служби посередни­цтва і примирення.

2. Відповідним апеляційним господарським судом за заявою Національної служби посередництва і примирення.

3. Відповідно Верховним Судом Автономної Республі­ки Крим, апеляційним, Київським і Севастопольським мі­ським судом за заявою сторін колективного трудового спору (конфлікту).

4. Національною службою посередництва і примирен­ня за заявою сторін колективного трудового спору (конф­лікту).

5. Відповідним загальним місцевим судом за заявою сторін колективного трудового спору (конфлікту).

6. Відповідним загальним місцевим судом за заявою Національної служби посередництва і примирення.

 

Нормативно-правові акти та додаткова література до теми 13:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.

Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991р.// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №53. – Ст.793;

Про порядок вирішення колективних трудових спо­рів (конфліктів): Закон України від 03.03.98 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 34. — Ст. 227;

Про професійні спілки, їх правах та гарантіях діяльності: Закон України від 15.09.99р.// Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №45. – Ст397;

Цивільний процесуальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 18.03.04р.: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2005;

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.06 р.// Урядовий кур’єр. – 2006. – 30 березня;

Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої): Закон України від 14.09.06р. // Голос України. – 2006. – 30 листопада;

Про практику розгляду судами трудових спорів: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9. - Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 29.12.92р. №14. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. №4. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. №9. - Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Про практику застосування судами законодавства про оплату праці: Пост. Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99р. №13. – Постанови Пленуму Верховного Суду України/1963-2000/(в 2-х томах). – Т.1. – К.: А.С.К., 2000;

Абрамова О. Законодательство государств СНГ о коллективных трудовых спорах // Трудовое право. — 2000. — № 3;

Безина А.К. Судебная практика в механизме правового регулирования трудовых отношений. – Казань, 1989;

Бородін М. Конституційне право громадянина на зверення до суду за захистом своїх прав// Право України. – 2000. - №8;

Буряк В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. – К.: Знання, 2003. – 382 с.

Заржицький О. Соціальне партнерство у соціально-трудових відносинах// Право України. – 2000. - №11;

Заржицький О. Про необхідність створення Трудового процесуального кодексу України// Право України. – 2006. - №9;

Как в США разрешают трудовые конфликты// Человек и труд. – 1994. - №10;

Иванов С.А. Контроль за применением международных норм о труде и его проблемы// Гос-во и право. – 1997. - №10;

Івашкович І. Реально забезпечити право на захист// Право України. – 1999. - №6;

Коваль І. Право на справедливий суд: практика Європейського суду з прав людини щодо України// Право України. – 2006. - №10;

Комаренко А.М. Типологія трудових конфліктів: питання теорії та практики// Правова держава. – 2000. - №2;

Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде. – М., 1982;

Процишен М. Право на страйк, його конституційне визначення та можливості вдосконалення.// Право України. – 2009. - № 10. – с.211.

Хальота А. Щодо захисту конституційних прав шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини// Право України. – 2000. - №3;

Чанишева Г. Право на страйк: міжнародні стандарти та законодавство України// Право України. – 2000. - №12;

Швець Н. До питання про правові наслідки участі у страйках.// Право України. – 2009. - № 11. – с.63.

 

 

 

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ» (6-й семестр денної форми навчання; 7-й семестр заочної форми навчання)

1. Трудовий договір: поняття, значення, види.

2. Соціальна значимість трудового договору у ринкових умовах.

3. Відмінність трудового договору від інших угод про працю.

4. Зміст і форми трудового договору.

5. Випробування при прийнятті на роботу.

6. Порядок укладання трудового договору.

7. Особливості трудового контракту.

8. Правове регулювання і порядок ведення трудових книжок працівників.

9. Особливості укладання трудового договору з суміщенням професій(посад).

10. Особливості укладання трудового договору з сумісниками.

11. Особливості укладання трудового договору з тимчасовими працівниками.

12. Особливості укладання трудового договору з сезонними працівниками.

13. Особливості укладання трудового договору з роботодавцем-фізичною особою.

14. Трудовий договір із державним службовцем та його особливості.

15. Поняття примусової праці за законодавством України і міжнародними нормами.

16. Загальна характеристика підстав змін умов трудового договору.

17. Переведення на іншу роботу, на інше підприємство або в іншу місцевість:

правове регулювання. види, порядок здійснення.

18. Переміщення на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ: правове

регулювання, умови і порядок здійснення.

19. Зміна істотних умов праці: правове регулювання, умови і порядок здійснення.

20. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу з ініціативи роботодавця:

підстави, умови і порядок здійснення.

21. Переведення на іншу роботу з ініціативи працівника: підстави, умови і порядок

здійснення.

22. Атестація працівників: поняття, значення, правове регулювання, порядок

проведення.

23. Порядок і особливості проведення атестації державних службовців.

24. Припинення трудового договору з підстав, передбачених КЗпП: загальна

характеристика.

25. Загальна характеристика додаткових підстав припинення трудового

договору, передбачених чинним законодавством.

26. Умови і порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника(ст.ст.38

і 39 КЗпП).

27. Розмежування підстав припинення трудового договору за угодою сторін від

звільнення з ініціативи працівника.

28. Умови і порядок розірвання трудового договору з ініціативи

роботодавця(ст.ст.40 і 41 КЗпП).

29. Поняття “систематичне порушення трудових обов’язків”: розбіжності в теорії та

практиці.

30. Умови і порядок розірвання трудового договору з керівником за вимогами

профспілкового органу(ст.45 КЗпП).

31. Відсторонення від роботи: поняття, правове регулювання, випадки та наслідки.

32. Порядок звільнення працівників. Вихідна допомога.

33. Особливості звільнення з роботи неповнолітніх.

34. Особливості звільнення з роботи працівників з сімейними обов’язками.

35. Особливості звільнення з роботи осіб зі зниженою працездатністю.

36. Робочий час: поняття, правове регулювання, види, загальна характеристика,.

37. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні робочого часу.

38. Час відпочинку: поняття, правове регулювання, види та загальна характеристика.

39. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні часу відпочинку.

40. Нормування праці: поняття, види, порядок введення та зміни, метод правового

регулювання.

41. Заробітна плата: поняття, структура, метод правового регулювання.

Мінімальна заробітна плата.

42. Відмінність заробітної плати від винагород за цивільно-правовими договорами.

43. Прожитковий мінімум і заробітна плата.

44. Тарифна система як основа організації оплати праці: поняття, елементи та

їх характеристика.

45. Організація оплати праці на підприємстві. Форми і системи заробітної плати.

46. Надбавки і доплати, передбачені законодавством про оплату праці.

47. Преміальна система оплати праці.

48. Оплата праці при відхиленні від нормальних умов роботи.

49. Гарантії і компенсації: поняття, види.

50. Середня заробітна плата: поняття, порядок обчислення.

51. Гарантії права працівників на оплату праці.

52. Стандарти МОП у сфері мінімальної заробітної плати.

53. Європейські міжнародні стандарти оплати праці.

54. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні оплати праці

55. Дисципліна праці: поняття, зміст, методи правового регулювання та

забезпечення.

56. Внутрішній трудовий розпорядок: поняття, правове регулювання та зміст.

57. Заохочення за успіхи в роботі: поняття, види, загальна характеристика порядку

їх застосування.

58. Дисциплінарна відповідальність: поняття, види.

59. Дисциплінарні стягнення: поняття, види, порядок застосування.

60. Громадські стягнення: органи, які можуть їх застосовувати, види цих стягнень.

61. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни: види, порядок

застосування.

62. Досвід забезпечення трудової дисципліни у зарубіжних країнах.

63. Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин: поняття, значення,

функції.

64. Відмінність матеріальної відповідальності у трудовому праві від майнової

відповідальності за цивільним правом.

65. Матеріальна відповідальність працівників: поняття, види, підстава і умови,

порядок відшкодування заподіяної шкоди.

66. Матеріальна відповідальність роботодавця: поняття та випадки.

67. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом.

68. Зарубіжний досвід у питаннях матеріальної відповідальності працівників.

69. Зарубіжний досвід матеріальної відповідальності роботодавця.

70. Поняття захисту трудових прав працівників. Види і форми захисту трудових

прав.

71. Державний нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства:

поняття, система органів, загальна характеристика повноважень.

72. Захист трудових прав працівників профспілковими організаціями і іншими

представниками працівників.

73. Самозахист працівниками своїх трудових прав.

74. Захист трудових прав у порядку розгляду трудових спорів: загальна

характеристика.

75. Загальна характеристика розгляду індивідуальних трудових спорів: поняття,

правове регулювання.

76. Загальна характеристика розгляду колективних трудових спорів(конфліктів):

поняття, правове регулювання.

77. Значення керівних роз’яснень постанов Пленуму Верховного Суду України та

Правових позицій Верховного Суду України у вирішення трудових спорів.

78. Зарубіжний досвід щодо порядку розгляду трудових спорів.

79. Захист трудових прав громадян у Європейському суді з прав людини.