Поняття внутрішньобанківського контролю та аудиту

РЕФЕРАТ

 

з навчальної дисципліни: «Банківська документація»

на тему: «Внутрішньобанківський контроль та аудит»

 

Виконала:

студентка 4 курсу

гр. ДМ-43М

денної форми навчання

Дмитрієва О.О

Перевірила:викладач

Сидоренко Т.В

 

 

Миколаїв 2016

 

Зміст

Вступ

Сутність внутрішньобанківського контролю та аудиту

1.1 Поняття внутрішньобанківського контролю та аудиту

1.2 Цілі внутрішньобанківського контролю та аудиту

Організація внутрішньобанківського контролю та аудиту

2.1 Документація, документообіг, організація внутрішньобанківського контролю та аудиту. Принципи оцінки систем внутрішнього контролю

2.2 Інформація та система її передачі. Інформаційна політика

 

 

 

 

 

 

Вступ

Останнім часом і в владних структурах, і в наукових колах питань фінансового контролю приділяється все більше уваги. Можна констатувати, що стався парадигмальний зрушення в суспільній свідомості, і згубні наслідки недооцінки контролю як одного з ключових ланок функції управління і системоутворюючою форми зворотного зв'язку в фінансової роботи стали очевидні. Активізувалися зусилля з вироблення єдиної концепції державного фінансового контролю, спроби структурувати контрольну діяльність з метою налагодити механізм функціонування всеосяжної та високоефективної системи фінансового контролю на всіх рівнях влади та фінансово-економічної діяльності.

У документах Комітету підкреслюється, що ефективна система внутрішнього контролю є необхідною умовою надійного функціонування банків та забезпечення стабільності фінансової системи в цілому.Одним з основоположних принципів оцінки системи внутрішнього контролю Комітет проголошує необхідність наявності ефективного і всеосяжного внутрішнього аудиту, що проводиться структурно відокремленими і незалежними в операційному відношенні, адекватно підготовленими і компетентними співробітникамиСлужба внутрішнього аудиту, на думку Базельського комітету, є важливою частиною постійного моніторингу функціонування Банку, забезпечує оцінку адекватності встановлених правил і процедур, а також їх дотримання. Важливо, щоб служба внутрішнього аудиту була незалежною від повсякденної роботи банку і мала доступ до всіх видів операцій. Внутрішні аудитори надають об'єктивну інформацію про діяльність банку завдяки прямій підзвітності раді директорів або менеджменту. Періодичність і глибина перевірок, проведених службою внутрішнього аудиту, повинна відповідати характеру, складності та ризикам діяльності банку. Недоліки в роботі банку, виявлені службою внутрішнього аудиту, повинні своєчасно доводитися до відома менеджменту та керівників відповідного рівня і оперативно усуватися.

 

 

.

 

 

Сутність внутрішньобанківського контролю та аудиту

Поняття внутрішньобанківського контролю та аудиту

Банківський контроль (Самоконтроль) - це нагляд, що ведеться банком і звернений їм на самого себе. Нижче наведені витяги з відомого листа Базельського комітету з банківського регулюванню В«Базові принципи ефективного нагляду за банківською діяльністю В»(Базель, 1997 р.). Якщо в тексті замінити слово "нагляд" на В«КонтрольВ», то можна отримати перше вірне уявлення внутрішньобанківського контролю.

Ефективний нагляд за діяльністю кредитних організацій є невід'ємним компонентом економіки, в якій банківська система відіграє центральну роль, що складається в здійсненні розрахунків, мобілізації та розподілі грошових заощаджень. Нагляд повинен забезпечувати належне виконання і надійність банківських операцій і стежити за тим, щоб капітал і резерви банків були достатніми для підтримки зайнятих ними ризикових позицій. Строгий і ефективний банківський нагляд служить загальному благу, яке не може бути досягнуто виключно за допомогою ринкових важелів, і поряд з ефективної макроекономічної політикою є найважливішою умовою фінансової стабільності в будь-якій країні. Вартість ефективного банківського нагляду досить висока, однак за його відсутність доводиться платити ще більше високу ціну.Основною метою нагляду є підтримка стабільності і атмосфери довіри у фінансовій системі, що веде до мінімізації ризику втрат вкладників та інших кредиторів.

Органи нагляду повинні сприяти підтримці ринкової дисципліни шляхом заохочення кваліфікованого керівництва і стимулювання ринкової відкритості та контролю.Для успішного виконання своїх функцій органи нагляду повинні володіти оперативною самостійністю, мати можливість збору відповідної інформації, як шляхом спостережень, так і перевірок на місцях, а також повноваження надавати своїм рішенням обов'язковий характер.

Органи банківського нагляду повинні мати гарне уявлення про суть банківської діяльності та з міру можливості домагатися того, щоб банки кваліфіковано управляли прийнятими ними ризиками. Ефективний нагляд вимагає, щоб розміри і характер ризиків, прийнятих на себе банками, оцінювалися, і таким оцінкам повинен відповідати характер нагляду. Органи нагляду повинні переконатися в тому, що банк має ресурси, відповідними прийнятим їм ризикам, зокрема, достатнім капіталом, кваліфікованим керівництвом, ефективними системами контролю та обліку.Нагляд має сприяти формуванню ефективної та конкурентної банківської системи, відповідає потребам суспільства у фінансових послугах, що надаються за прийнятними цінами.Нагляд не може і не повинен гарантувати, що банки не розоряться.Система внутрішнього контролю - сукупність системи органів і напрямків внутрішнього контролю, що забезпечує дотримання порядку здійснення та досягнення цілей, встановлених законодавством Російської Федерації, цим Положенням, установчими і внутрішніми документами кредитної організації.

Система органів внутрішнього контролю - певна установчими та внутрішніми документами кредитної організації сукупність органів управління, а також підрозділів і службовців (відповідальних співробітників), що виконують функції в рамках системи внутрішнього контролю.

Ускладнення банківської діяльності, впровадження нових банківських послуг, встановлення тісного міжбанківського співробітництва, розвиток ринку міжбанківських кредитів, з одного боку, і погіршення фінансового стану банків і клієнтури, виникнення періодично критичних ситуацій на міжбанківських грошових ринках - з іншого, вимагали зміцнення порядку управління діяльністю комерційних банків як з зовнішнього боку - з боку Центрального банку, так і з внутрішньої - по засобам створення спеціальних підрозділів у структурі комерційних банків. Важливим чинником, визначальному умови розвитку банківської системи, стало введення нових вимог з регулювання діяльності кредитних організацій з боку банку Росії. Наближена до міжнародних стандартів регулювання банківської діяльності, Інструкція № 1 ставить банки, які бажають зміцнити свої позиції на фінансовому ринку, перед необхідністю підвищення професіоналізму, розробки та строго дотримання внутрішніх правил управління і контролю за своєю діяльність.Становлення внутрішнього аудиту комерційного банку, таким чином, стає центральною ланкою банківського менеджменту. Латинське слово'' аудитор'' означає посадова особа, яке виконує роль радника, підказувача, спостерігача за витрачанням коштів власниками в межах встановлених законом норм і прав. При цьому створений контрольний орган всередині акціонерного або іншого підприємства здійснює внутрішній аудит, а його керівник підпорядковується тільки зборам засновників або, за їх дорученням, першому посадовій особі, іншими словами, внутрішній аудит - це ревізії та перевірки службами самого банку. Для здійснення внутрішнього аудиту в банку створюється спеціальний підрозділ - служба внутрішнього контролю. Діяльність відділів даної служби будуватися за спеціальною програмою конфіденційного характеру, затвердженої Правлінням банку.

Відомості про службу внутрішнього аудиту (порядок її утворення та повноваження) повинні відображатися в статутах банків.Таким чином, змінилася організаційна структура комерційного банку. Із другорядного, залежного підрозділу внутрішній аудит перетворився в одну з провідних структурних одиниць банку, очолювану заступником голови Правління банку. Звіт про роботу служби внутрішнього аудиту обов'язково відображається у зведеному звіті комерційного банку. Заслуга Центробанку, майже в директивному порядку зобов'язав провести таку реорганізацію комерційних банків, безсумнівна. Без цього становлення внутрішнього аудиту в банках затяглася б на тривалий час. У червні 1999 р. Рада директорів Інституту внутрішніх аудиторів схвалив таке визначення внутрішнього аудиту:

"Внутрішній аудит є незалежною службою, займається об'єктивною оцінкою і консультаційною діяльністю, призначеної для створення доданої вартості і поліпшення операцій організації. Він допомагає організації досягти своїх цілей шляхом привнесення системного, дисциплінуючого підходу до оцінки і поліпшенню ефективності процесів управління ризиками, контролю та управління ".

Потреба в об'єктивності та неупередженості, особливо важлива для департаменту внутрішнього аудиту в банківській галузі, що не обов'язково виключає можливості залучення цього департаменту у надання рекомендаційних або консультативних послуг. Рекомендації менеджменту старшого ланки з розвитку внутрішнього контролю найчастіше є економним способом забезпечення прийняття менеджментом обгрунтованого рішення з приводу необхідності введення системи контролю. Однак інші форми рекомендаційних або консультативних послуг повинні лише доповнювати основоположну обов'язок внутрішнього аудиту, яка є незалежною оціночної службою, заснованої в банку для перевірки та оцінки його систем внутрішнього контролю, включаючи контроль за фінансовою звітністю. Внутрішніх аудиторів не слід усувати від аналізу та критики стану внутрішнього контролю, який був введений менеджментом старшого ланки або під його керівництвом, навіть якщо вони і давали менеджменту старшого ланки поради про необхідність установи системи внутрішнього контролю.

Деякі банки вважали за краще ввести самооцінки контролю. Їх можна охарактеризувати як офіційні та задокументовані процедури, при яких менеджмент і (або) персонал аналізують свою діяльність або функції і оцінюють ефективність пов'язаних процедур внутрішнього контролю та віддачу від них. Ці самооцінки можуть бути корисним методом оцінки ефективності внутрішнього контролю та віддачі від нього, але вони не замінюють внутрішнього аудиту.