Теорія ефективності та управління елементами логістичних витрат

1) бажаного рівня логістичного сервісу;

2) мінімальної величини логістичних витрат.

Ефективність логістичної системи — це показник (або система показників), який характеризує якість роботи логістичної системи за заданого рівня логістичних витрат'.

Мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балансу між рівнем витрат та рівнем логістичного сервісу, вигідного як спо живачу, так і генератору матеріального потоку.

Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюжка висуває підвищені вимоги і до систе­ми оціночних показників, яка у даному випадку має забезпе­чувати інтегральну оцінку логістичних процесів.

Слід зазначити, що в літературі немає єдиної думки щодо ви­значення ефективності функціонування логістичної системи².

Найчастіше основним критерієм ефективності функціону­вання логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістич-ного сервісу. Внаслідок цього, більш придатними для застосу­вання є рекомендації з оцінювання результатів логістичної діяльності американських спеціалістів, які пропонують багатокритеріальну оцінку функціонування логістичної системи, що складається з внутрішніх і зовнішніх показників.

Умовно внутрішні показники, які характеризують перемі­щення матеріального потоку, об'єднують у такі групи:

1. Витрати. Фактична величина витрат, пов'язаних із виконанням певних логістичних операцій, найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності.

Величину витрат виражають:

— загальною грошовою сумою витрат;

— грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (пи­томі витрати);

— часткою в обсязі продажів;

— за кордоном: у відсотковому відношенні до ВНП (для кра­їни в цілому) або у відсотковому відношенні обсягу продажів готової продукції фірми.

2, Обслуговування споживачів (якість). Ці показники характеризують відносну здатність фірми задовольняти запити і потреби споживачів.

До таких сервісних показників належать:

— ймовірність та величина дефіциту;

— частота пошкоджень продуктів;

— вартість пошкоджених продуктів;

— кількість претензій від споживачів;

— час реакції на претензії споживачів;

— час задоволення претензій споживачів;

— відношення кількості повернень до кількості замовлень;

— вартість повернутих товарів;

— рівень недопоставок;

— рівень браку в постачаннях;

— частку некомплектних постачань;

— частку постачань із запізненням;

— частку передчасних постачань;

— частку постачань у зазначений строк;

— час реакції ланцюга постачань (час, необхідний на вне­сення відповідних коригувань в оперативні плани при зміні ринкового попиту).

3. Концепція досконалого замовлення. Досконале замовлення — це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки "досконале замовлення" виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх етапах і чи не виникають у ньому збої.

Досконале замовлення — це організація роботи, яка відпо­відає таким нормативам:

— повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товар­ними позиціями;

— доставка в необхідний споживачам строк із допустимим відхиленням 1 день;

— повне й акуратне ведення документації щодо замовлення;

— бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до ви­користання і відсутність пошкоджень).

Сьогодні найкращі логістичні організації демонструють рі­вень досконалого замовлення в 55—60 % усіх своїх операцій, тоді більшості інших не вдається досягнути і 20 % ¹.

4. Продуктивність. З погляду логістики продуктивність вимірюється відношенням між кінцевим результатом роботи системи "на виході" (тобто обсягом виготовлених продуктів або послуг) і обсягом ресурсів "на вході", які використовує система для отримання цього результату.

Показники продуктивності:

— кількість відвантажень на одного працівника;

— відношення обсягу продажів до фонду оплати праці;

— кількість замовлень на одного торгового працівника і т. ін.

При цьому показники продуктивності потрібно розглядати в системі з іншими логістичними показниками. Так, прий­мальники замовлень можуть показати високу продуктивність при виконанні операцій, але через брак часу для уважного ви­слуховування побажань кожного клієнта це може призвести до низького ступеня вдоволення споживачів.

5. Активи. Предметом оцінювання активів є ефективність використання капіталу, вкладеного у споруди та устаткуван­ня, а також обігового капіталу. Оцінка управління активами показує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (зо­крема запаси) і наскільки успішно основні засоби окупають укладені в них інвестиції.

Типові показники ефективності управління логістичними активами:

— тривалість операційного циклу;

— обертання запасів (в обертах і днях);

— витрати на підтримку запасів;

— рівень застарілих запасів;

— рентабельність сукупних активів;

— рентабельність обігового капіталу;

— рентабельність основного капіталу;

— рентабельність інвестицій і т. ін.

Крім внутрішніх, важливе значення мають і зовнішні по­казники оцінки логістичних систем. Зовнішні системи оцінки включають:

1) регулярне вивчення сприйняття роботи логістичних систем споживачами.

Для цього фірми самостійно або із залученням фахівців здій­снюють цільові дослідження. У ході подібних досліджень вивча­ється робота фірми та її конкурентів у цілому або за окремими напрямами. Типове дослідження дає комплексну оцінку сприй­няття споживачами таких аспектів логістичної діяльності, як тривалість логістичного циклу, доступність інформації, способи вирішення проблем, сервісна підтримка продукту і т. ін.;

2) порівняльний аналіз як засіб зіставлення однотипних продуктів, послуг і методів роботи з аналогічними показниками конкурентів, а також провідних фірм суміжних і несуміжних галузей. У ході аналізу визначаються ключові показники

діяльності та за можливості відслідковуються їх минулі та поточні значення.

Мінімізація витрат є одним із основних критеріїв ефективності функціонування логістичної системи.