Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тика дестал≥н≥зац≥њ та њњ насл≥дки




” березн≥ 1953 р. помер —тал≥н. « його смертю зак≥н≠чилас€ епоха культу особи. « припиненн€м репрес≥й, частковою реаб≥л≥тац≥Їю, послабленн€м ≥деолог≥чного контролю, критикою культу особи почалис€ процеси л≥берал≥зац≥њ. ” цей пер≥од в≥дбуваютьс€ значн≥ зм≥ни у сфер≥ нац≥ональних в≥дносин. –еспубл≥ки отримують б≥льше прав, спадаЇ хвил€ русиф≥кац≥њ, нац≥ональн≥ кад≠ри зам≥щають все б≥льше посад у своњх республ≥ках.

” кер≥вництв≥  ѕ–— процес л≥берал≥зац≥њ сприй≠н€ли з застереженн€м. √рупа кер≥вник≥в парт≥њ на чол≥ з √. ћаленковим, Ћ.  агановичем ≥ ¬. ћолотовим вчинила спробу усунути ћ. ’рущова з посади першо≠го секретар€ ÷   ѕ–—. ’рущову вдалос€ перемогти опозиц≥ю, боротьба з €кою т≥льки зм≥цнила його по≠зиц≥њ в парт≥њ. ¬≥н мав дос≥ небачений вплив у  ѕ–—.

¬ ”крањн≥ почалис€ експерименти ≥ реформи у вс≥х галуз€х народного господарства. ƒе€к≥ з них мали усп≥х, €к, наприклад, р≥зке п≥днесенн€ с≥льськогоспо≠дарського виробництва в середин≥ 50-х рок≥в, ефек≠тивн≥сть новоњ системи державного управл≥нн€, пози≠тивн≥ зрушенн€ у соц≥альн≥й сфер≥.

ѕроте реформуванн€ сусп≥льного, пол≥тичного, еко≠ном≥чного було недостатньо, та й проводилос€ воно не≠регул€рно, непланово, волюнтаристськи. –ухлив≥ рам≠ки оновленн€ сусп≥льного житт€ визначались боротьбою протилежних за зм≥стом тенденц≥й Ч демократич≠них ≥ консервативних. ƒавалас€ взнаки незавершен≥сть процесу дестал≥н≥зац≥њ, крах хрущовських надпрограм у реформуванн≥ державного управл≥нн€, економ≥ки ≥ с≥льського господарства. ј екстенсивний розвиток господарства, збереженн€ командноњ системи не дали можливост≥ завершити позитивн≥ зрушенн€, зробити ≥х тенденц≥Їю у розвитку крањни.

”с≥ хрущовськ≥ Ђнадпрограмиї зазнали краху, хоча кожна з них мала багато ^корисного. «анадто гранд≥оз≠ними були њх масштаби, форсован≥ темпи, вольов≥ ме≠тоди, €к≥ застосовувались при њх виконанн≥. ”се це було пов'€зано з недол≥ками командноњ системи. –е≠зультатами участ≥ ”крањни у реал≥зац≥њ хрущовських Ђнадпрограмї були Ч втрата ритм≥чного розвитку еко≠ном≥ки республ≥ки; невдале використанн€ матер≥ального ≥ людського потенц≥алу; перевага екстенсивних форм господарюванн€.

’рущовська Ђв≥длигаї. “им часом досить позитивн≥ зм≥ни в≥дбувалис€ в сусп≥льно-пол≥тичному житт≥. ¬а≠гомою под≥Їю став XX з'њзд  ѕ–—, на €кому ћ. ’ру≠щов виступив з розв≥нчанн€м культу особи …. —тал≥≠на. « ц≥Їњ допов≥д≥ на з'њзд≥ св≥тов≥ стало в≥домо, €кою ц≥ною були дос€гнут≥ усп≥хи в створенн≥ соц≥ал≥стич≠ноњ системи в —–—–. « цього часу можна говорити про поступове, малопом≥тне руйнуванн€ тотал≥тарноњ сис≠теми, €ка була встановлена в крањн≥ ще в 1917 р. “ота≠л≥тарноњ, тобто такоњ, за €коњ глава держави розпор€д≠жавс€ не т≥льки майном ≥ житт€м, а й свободою сов≥ст≥ громад€н.

«авд€ки ≥н≥ц≥атив≥ ћ. ’рущова були засуджен≥ зло≠чини стал≥нського режиму, жертвами €кого стали м≥льйони н≥ в чому не винних громад€н ≥ ”крањни теж. ѕочавс€ процес реаб≥л≥тац≥њ репресованих, €кий триваЇ ≥ понин≥. ћ≥льйони несправедливо засуджених громад€н були виправдан≥. Ѕагато хто з них реаб≥л≥то≠ваний, на жаль, уже посмертно.

” пер≥од Ђхрущовськоњ в≥длигиї (в≥д назви пов≥ст≥ ≤. ≈ренбурга Ђ¬≥длигаї) у ход≥ активного реформу≠ванн€ тотал≥тарну систему в —–—– було на де€кий час дестаб≥л≥зовано. “а реформаторський ентуз≥азм швид≠ко згас, нав≥ть не залишивши п≥сл€ себе тих небага≠тьох реформ, €к≥ вдалис€.

55. рањна в пер≥од Ђв≥длигиї: пол≥т та соц-економ розвиток. ¬≥дли́га Ч неоф≥ц≥йна назва пер≥оду ≥стор≥њ —–—–, що розпочавс€ п≥сл€ смерт≥ …. —тал≥на (друга половина 1950-х р. Ч початок 1960-х р.). …ого характерними рисами були певний в≥дх≥д в≥д жорсткоњ —тал≥нськоњ тотал≥тарноњ системи, спроби њњ реформуванн€ в напр€мку л≥берал≥зац≥њ, в≥дносна демократизац≥€, гуман≥зац≥€ пол≥тичного та громадського житт€. —проба економ≥чних та сусп≥льних реформ була спр€мована на виконанн€ завданн€ у короткий строк наздогнати та перегнати найрозвинен≥ш≥ зах≥дн≥ крањни за виробництвом продукц≥њ на особу. ”же з перших повоЇнних рок≥в великих зусиль було докладено дл€ розбудови в≥йськово-промислового комплексу, зокрема, дл€ виробництва нових вид≥в зброњ. 1953 року –ад€нський —оюз вперше випробував водневу зброю. √оловним конструктором термо€дерноњ зброњ в —–—– був академ≥к јндр≥й —ахаров, €кий згодом збагнув усю небезпеку виникненн€ термо€дерноњ в≥йни й став активним борцем за мир.

јграрн≥ реформи ¬ишукувалис€ р≥зн≥ способи швидкого зб≥льшенн€ виробництва, особливо зернових культур. 1954 року розпочалос€ освоЇнн€ ц≥линних земель. 1959 року було ухвалено р≥шенн€ про л≥кв≥дац≥ю машинно-тракторних станц≥й (ћ“—). ѓх машинний парк передали колгоспам. Ќаступною ≥деЇю, €кою захопивс€ ћ. ’рущов, було широке впровадженн€ пос≥в≥в кукурудзи.але ны. «а час≥в Ђв≥длигиї було розпочато не одну реформу осв≥тнього простору. ” потугах до зм≥н зач≥палис€ р≥зн≥ сфери житт€ дитсадк≥в, шк≥л та вищих ≥ середн≥х навчальних заклад≥в крањни. ѕроте, з ус≥х реформ найб≥льш вагомою була пол≥техн≥зац≥€ навчанн€. ÷€ проблема залишила по соб≥ найб≥льшу к≥льк≥сть в≥дгук≥в, вона викликала б≥льше зм≥н у навчальному процес≥, н≥ж будь-€ка ≥нша ≥нновац≥€ ур€ду. “ому њњ вважають основоположною осв≥тньою реформою т≥Їњ доби, €ка знайшла своЇ в≥дображенн€ у «акон≥ про осв≥ту 1959 року





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 788 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

743 - | 812 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.