Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬нутр≥шн€ та зовн≥шн€ пол≥тика ƒиректор≥њ




¬ н≥ч з 13 на 14 листопада 1918 р. д≥€ч≥ ”Ќ— створили ƒиректор≥ю, €к орган кер≥вництва повстанн€м проти гетьмана, у склад≥ 5 чолов≥к: ¬инниченко (голова), а також ѕетлюра, јндр≥Ївський, ћакаренко, Ўвець, €к≥ представл€ли основн≥ парт≥њ ”Ќ—. ѕ≥сл€ поваленн€ гетьманату 19 грудн€ 1918 р. ƒиректор≥€ урочисто в'њхала до  иЇва. Ѕуло в≥дновлено ”Ќ–. ѕерший ур€д ƒиректор≥њ очолив „ех≥вський (член ”—ƒ–ѕ).ƒ≥€льн≥сть ƒиректор≥њ та њњ ур€ду почалас€ у дуже складн≥й ситуац≥њ. ¬же в листопад≥ 1918 р. почалас€ окупац≥€ в≥йськами јнтанти ѕ≥вдн€ ”крањни. 60 тис€ч французьких, англ≥йських, польських, сербських, грецьких та ≥нших в≥йськ ≥ к≥лька дес€тк≥в в≥йськових корабл≥в зайн€ли майже вс≥ чорноморськ≥ порти, надаючи при цьому вс≥л€ку п≥дтримку б≥логвард≥йц€м. ќкупац≥€ ѕ≥вдн€ ”крањни в≥йськами јнтанти тривала до березн€ - кв≥тн€ 1919 р., коли вони були вибит≥ „ервоною јрм≥Їю. ” листопад≥ - грудн≥ 1918 р. в ”крањну розпочавс€ наступ рад€нських в≥йськ, ≥ вдруге затвердженн€ рад€нськоњ влади. Ќа ¬олин≥ активно д≥€ли пол€ки, а в ƒонбас≥ - б≥логвард≥йц≥, арм≥€ ƒен≥к≥на.“обто, зовн≥шньопол≥тичне становище ƒиректор≥њ ви€вилос€ вкрай неспри€тливим, що значно ускладнило њњ д≥€льн≥сть, бо вже скоро визначилас€ внутр≥шн€ слабк≥сть режиму ƒиректор≥њ. —при€ла цьому в значн≥й м≥р≥ в≥дсутн≥сть Їдност≥ в сам≥й ƒиректор≥њ, серед член≥в €коњ визначалос€ два спр€муванн€: одне представлене ¬инниченком, €кий виступав за радикальн≥ соц≥альн≥ перетворенн€, за встановленн€ в ”крањн≥ рад€нськоњ влади, але в нац≥ональн≥й форм≥, та дос€гненн€ угоди з б≥льшовиками. ƒруге представл€в ѕетлюра, €кий виступав за створенн€ м≥цноњ арм≥њ ≥ державного апарату, проти радикальних соц≥альних експеримент≥в та за встановленн€ союзу з крањнами јнтанти. “ака ситуац≥€ визначила непосл≥довн≥сть, нер≥шуч≥сть ≥ половинчат≥сть ƒиректор≥њ в проведенн≥ внутр≥шньоњ пол≥тики, особливо в соц≥альних перетворенн€х, чого чекали труд€щ≥ маси. —проби вир≥шенн€ ƒиректор≥Їю аграрного та ≥нших соц≥альних питань не задовольн€ли сел€н ≥ роб≥тник≥в, ≥ вона не змогла забезпечити соб≥ њхньоњ п≥дтримки. “им б≥льше, що на м≥сц€х ви€вила себе Дотаманщина", стих≥йна д≥€льн≥сть отаман≥в - командир≥в в≥йськових частин ƒиректор≥њ, €ка не спроможна була њх контролювати. Дќтаманщина" по сут≥ стала орган≥зац≥йною формою, в €к≥й ви€вилас€ пол≥тична активн≥сть сел€нства.” сфер≥ державного буд≥вництва ƒиректор≥€ закликала до створенн€ трудових рад - представницьких орган≥в трудового сел€нства, ≥нтел≥генц≥њ та роб≥тник≥в, тобто тих, хто власною працею здобував соб≥ засоби до ≥снуванн€. Ќаприк≥нц≥ с≥чн€ 1919 р. у  иЇв≥ ƒиректор≥Їю було скликано “рудовий  онгрес, €к вищий представницький орган трудових мас украњнського народу. «ак≥нчити роботу в≥н не зм≥г з-за наступу на  ињв рад€нських в≥йськ, але уповноважив ƒиректор≥ю бути вищим органом влади украњнського народу.Ќа початку 1919 р. становище ƒиректор≥њ р≥зко пог≥ршуЇтьс€ ≥з-за усп≥шного наступу рад€нських в≥йськ, ефективно протид≥€ти €кому в≥йська ”Ќ– не могли. јрм≥€ ƒиректор≥њ п≥сл€ поваленн€ гетьманату скоротилас€ з 100 тис€ч до 20 тис€ч, сел€нство вич≥кувало або п≥шло в Дотаманщину". ўоб зупинити б≥льшовик≥в ƒиректор≥€, €к ≥ ÷ентральна –ада р≥к тому, шукаЇ п≥дтримки ззовн≥, в≥д крањн јнтанти. ” середин≥ с≥чн€ 1919 р. з командуванн€м окупац≥йних в≥йськ була дос€гнута угода, за €кою ƒиректор≥€ фактично визнала над ”Ќ– протекторат ‘ранц≥њ, п≥д контроль €коњ повинн≥ були перейти ф≥нанси, зал≥зниц≥ та ≥н. Ќа вимогу крањн јнтанти в≥дбулис€ зм≥ни в сам≥й ƒиректор≥њ. ¬инниченко ≥ „ех≥вський залишили своњ посади. « лютого 1919 р. головою ƒиректор≥њ став ѕетлюра.ўе в середин≥ с≥чн€ 1919 р. ƒиректор≥€ в≥дкрито оголошуЇ в≥йну –ад€нськ≥й –ос≥њ, але терпить в н≥й поразку. Ќа початку лютого 1919 р. рад€нськ≥ в≥йська зайн€ли  ињв, а на кв≥тень 1919 р. майже всю ”крањну, вигнавши з ѕ≥вдн€ в≥йська јнтанти. ƒиректор≥€ та њњ ур€д перем≥щуютьс€ з  иЇва до ¬≥нниц≥, ѕроскурова, –≥вного, —тан≥слава. ”р€ди ƒиректор≥њ в наступн≥ м≥с€ц≥ 1919-1920 рр. п≥сл€ „ех≥вського очолюють: —. ќстаппенко, Ѕ. ћартос, ≤. ћазепа, ¬. ѕилипенко.Ќа травень - червень 1919 р. становище ƒиректор≥њ стаЇ катастроф≥чним, вона на гран≥ поразки в≥д „ервоноњ јрм≥њ, але антиб≥льшовицьк≥ сел€нськ≥ повстанн€ та наступ ƒен≥к≥на вр€тували њњ. ” друг≥й половин≥ липн€ 1919 р. в≥йська ƒиректор≥њ об'Їдналис€ з ”√ј, €ка 16-17 липн€ 1919 р. перейшла «бруч п≥сл€ л≥кв≥дац≥њ пол€ками «”Ќ–, а в серпн≥ 1919 р. об'Їднан≥ украњнськ≥ в≥йська починають усп≥шний наступ проти рад€нських в≥йськ, €к≥ в цей час терпл€ть поразку в≥д в≥йськ ƒен≥к≥на. 30 серпн€ 1919 р. украњнськ≥ в≥йська, переважно галичани, зайн€ли  ињв, але наступного дн€ змушен≥ були його залишити п≥д тиском ден≥к≥нських в≥йськ.

Ќа цей час рад€нська влада в ”крањн≥ була л≥кв≥дована, а б≥льш≥сть украњнських земель окупована в≥йськами ƒен≥к≥на. Ѕ≥логвард≥йц≥ негативно ставилис€ до ƒиректор≥њ та ”Ќ–, бо виступали за Їдину непод≥льну –ос≥ю, тому у вересн≥ 1919 р. в≥йська ƒен≥к≥на починають в≥йну з в≥йськами ƒиректор≥њ, €к≥ терпл€ть поразку. —тановище украњнських в≥йськ було дуже важким. Ќестача або в≥дсутн≥сть самого необх≥дного, в≥дсутн≥сть п≥дтримки ззовн≥, бо јнтанта п≥дтримувала ƒен≥к≥на. ¬осени 1919 р. почалис€ ранн≥ заморозки, еп≥дем≥€ тифу, до цього ж в≥дсутн≥сть найнеобх≥дн≥шого. ” жовтн≥ - листопад≥ 1919 р. украњнськ≥ в≥йська опинилис€ в так званому Дтрикутнику смерт≥", затиснут≥ м≥ж трьома силами: ден≥к≥нц€ми, „ервоною јрм≥Їю та пол€ками. 5 листопада 1919 р. ”√ј перейшла на б≥к ƒен≥к≥на, але галичани оговорили не воювати проти в≥йськ ƒиректор≥њ. Ќа цей час ƒиректор≥€ остаточно розпалас€. ¬ њњ склад≥ залишивс€ т≥льки ѕетлюра, €кий перебрав на себе вс≥ повноваженн€ ≥ поњхав до ¬аршави. «алишки в≥йськ ƒиректор≥њ (к≥лька тис€ч) у грудн≥ 1919 - травн≥ 1920 рр. зд≥йснили Д«имовий пох≥д" по тилам ден≥к≥нц≥в та „ервоноњ јрм≥њ, по сут≥, партизанський рейд.

3. Ќа цей час в ”крањн≥ втретЇ була встановлена рад€нська влада. Ќа початку 1920 р. були розбит≥ в≥йська ƒен≥к≥на, њхн≥ залишки закр≥пилис€ в  риму. Ќавесн≥ 1920 р. визначилас€ загроза в≥йни м≥ж ѕольщею та –ад€нською –ос≥Їю. ¬ так≥й ситуац≥њ ѕетлюра (ƒиректор≥€) шукаЇ союзу з ѕольщею. 21 ≥ 24 кв≥тн€ 1920 р. ѕетлюра ≥ кер≥вники ѕольщ≥ укладають ¬аршавський догов≥р, за €ким ѕольща визнавала ”Ќ– ≥ ƒиректор≥ю, €к найвищу владу в ”Ќ–, взам≥н до ѕольщ≥ в≥дходили —х≥дна √аличина, «ах≥дна ¬олинь, ѕол≥сс€ та ≥нш≥ украњнськ≥ земл≥ ≥з населенн€м 5,2 млн. чолов≥к ≥ гарантувалос€ землеволод≥нн€ польських пом≥щик≥в на ѕравобережж≥. “обто цей догов≥р не р≥вноправний ≥ викликав протести б≥льшост≥ украњнських пол≥тик≥в.25 кв≥тн€ 1920 р. почалас€ рад€нсько-польська в≥йна. 6 травн€ 1920 р. польськ≥ ≥ украњнськ≥ в≥йська зайн€ли  ињв, але через к≥лька дн≥в наступ було зупинено. Ќаприк≥нц≥ травн€ 1920 р. „ервона јрм≥€ почала усп≥шний контрнаступ, €кий тривав до середини серпн€ 1920 р. –ад€нськ≥ в≥йська д≥йшли до Ћьвова ≥ ¬аршави. ѕольща опинилас€ на гран≥ поразки, але величезна допомога крањн јнтанти, патр≥отичне п≥днесенн€ в ѕольщ≥ та помилки рад€нського командуванн€ вр€тували њњ. 17 серпн€ 1920 р. польськ≥ в≥йська перейшли в контрнаступ. –ад€нськ≥ в≥йська зазнали сильноњ поразки. ‘ронт стаб≥л≥зувавс€ в «ах≥дн≥й Ѕ≥лорус≥ ≥ «ах≥дн≥й ”крањн≥, зв≥дки й почалас€ в≥йна. 12 жовтн€ 1920 р. –ад€нська –ос≥€ ≥ ѕольща уклали перемир'€, а 18 березн€ 1921 р. п≥дписали –изький мирний догов≥р, за €ким до ѕольщ≥ в≥д≥йшли «ах≥дна ¬олинь, «ах≥дне ѕол≥сс€, ’олмщина та ≥нш≥ земл≥.¬≥йська ”Ќ– (35 тис€ч чолов≥к) намагалис€ самост≥йно продовжувати в≥йну, але в листопад≥ 1920 р. вони остаточно були розгромлен≥ „ервоною јрм≥Їю. ѓх залишки в≥дступили до ѕольщ≥, де були ≥нтернован≥. ѕодальша д≥€льн≥сть державних орган≥в ”Ќ– (ѕрезидента, ур€ду та ≥н.) продовжувалас€ в ем≥грац≥њ до 1992р.

29. «атвердженн€ –ад€нськоњ влади на ”крањн≥ у 1918-1920 рр. "¬оЇнний комун≥зм"

” 1917-1920 рр. б≥льшовики в ”крањн≥ були реальною пол≥тичною силою, €ка претендувала на владу. ” листопад≥ - грудн≥ 1917 р. визначилос€ њх протисто€нн€ з ÷ентральною –адою. Ѕ≥льшовики прагнули до встановленн€ в ”крањн≥ влади –ад. «бройним шл€хом њм це не вдалос€. Ќаприк≥нц≥ листопада 1917 р. в≥йська ÷ентральноњ –ади в  иЇв≥ роззброњли б≥льшовицьк≥ в≥йська ≥ вислали њх до –ос≥њ, а також придушили к≥лька повстань в р≥зних м≥стах ≥ зупинили наступ на  ињв 2 гвард≥йського корпуса. Ѕ≥льшовики також готували скликанн€ ¬сеукрањнського з'њзду –ад, щоб проголосити –ад€нську владу в ”крањн≥. —воњ д≥њ вони координували з ÷  б≥льшовицькоњ парт≥њ ≥ –аднаркомом (дал≥ - –Ќ ). 4 грудн€ 1917 р. –Ќ  надсилаЇ ультиматум ÷ентральн≥й –ад≥, з вимогами не дезорган≥зовувати фронт, не пропускати козацьк≥ в≥йська на ƒон, ”рал, пропускати рад€нськ≥ в≥йська на ƒон (проти отамана  алед≥на), припинити роззброЇнн€ рад€нських в≥йськ в ”крањн≥.4 грудн€ 1917 р. в  иЇв≥ почав роботу ≤ ¬сеукрањнський з'њзд –ад, на €кий прибули 120 делегат≥в в≥д б≥льшовицьких –ад ≥ 2000 делегат≥в в≥д —ел€нських —п≥лок - масових сел€нських орган≥зац≥й, €к≥ перебували п≥д контролем ”ѕ—–. Ќе маючи б≥льшост≥, б≥льшовицьк≥ делегати за€вили протест ≥ залишили з'њзд. ≤ ¬сеукрањнський з'њзд –ад в  иЇв≥ у склад≥ делегат≥в в≥д —ел€нських —п≥лок продовжив роботу ≥ схвалив резолюц≥њ на п≥дтримку ÷ентральноњ –ади та њњ пол≥тики.Ѕ≥льшовицьк≥ делегати з  иЇва поњхали до ’аркова, де 9-10 грудн€ 1917 р. була встановлена –ад€нська влада ≥ працював обласний з'њзд –ад.  ињвськ≥ ≥ харк≥вськ≥ делегати об'Їдналис€ ≥ 11-12 грудн€ 1917 р. у ’арков≥ було проведено ≤ ¬сеукрањнський з'њзд –ад, на €кому 200 делегат≥в представл€ли 82 ради з 300, що ≥снували в ”крањн≥. 12 грудн€ 1917 р. на цьому з'њзд≥ в ”крањн≥ проголошуЇтьс€ –ад€нська влада, обираЇтьс€ ÷ентральний ¬иконавчий  ом≥тет –ад на чол≥ з ё. ћедведЇвим ≥ рад€нський ур€д - Ќародний —екретар≥ат.

26 с≥чн€ 1918 р. рад€нськ≥ в≥йська займають  ињв, ≥ на цей час рад€нська влада встановлюЇтьс€ майже на вс≥й територ≥њ ”крањни. ѕочинаЇтьс€ формуванн€ орган≥в –ад€нськоњ влади в ”крањн≥, створюЇтьс€ новий апарат управл≥нн€, органи правопор€дку, суд, збройн≥ сили. ¬ласне на територ≥њ ”крањни утворилос€ к≥лька рад€нських республ≥к: рад€нська ”Ќ–, ƒонецько- ривор≥зька, “авр≥йська, ќдеська. ѕ≥д контроль орган≥в –ад€нськоњ влади перейшли ф≥нанси, зд≥йснювалис€ контрибуц≥њ, конф≥скац≥њ, рекв≥зиц≥њ. ѕочалос€ одержавленн€ (нац≥онал≥зац≥€) промисловост≥, особливо великоњ. Ќа сел≥ проводилас€ л≥кв≥дац≥€ пом≥щицьких маЇтк≥в ≥ розпод≥л земл≥ м≥ж сел€нами. јктив≥зувавс€ вив≥з хл≥ба до –ос≥њ. ѕроти своњх противник≥в б≥льшовики застосовували терор.—аме в цей час (к≥нець1917 р. - весна 1918 р.) становище –ад€нськоњ влади в ”крањн≥ складне, м≥цно затвердитис€ вона не встигла. 18 лютого 1918 р. почавс€ загальний наступ австро-н≥мецьких в≥йськ. 3 березн€ 1918 р. за Ѕрестським мирним договором з Ќ≥меччиною та њњ союзниками –ад€нська –ос≥€ визнала ”Ќ– незалежною республ≥кою, тим самим –аднарком ≥ б≥льшовики зобов'€залис€ не втручатис€ у внутр≥шн≥ справи ”крањни ≥ не надавати н≥€коњ допомоги органам –ад€нськоњ влади в ”крањн≥, але робили це таЇмно.17-19 березн€ 1918 р. у  атеринослав≥ в≥дбувс€ ≤≤ ¬сеукрањнський з'њзд –ад, €кий з тактичних м≥ркувань визнав незалежн≥сть –ад€нськоњ ”крањни, тод≥ €к ≤ ¬сеукрањнський з'њзд –ад визнав державний союз –ад€нськоњ ”крањни ≥ –ад€нськоњ –ос≥њ.«упинити наступ австро-н≥мецьких в≥йськ (450 тис€ч) нечисленн≥ рад€нськ≥ в≥йська (к≥лька дес€тк≥в тис€ч) не змогли. Ќа початку березн€ 1918 р. було зайн€то  ињв, а на початку травн€ 1918 р. окупац≥€ ”крањни австро-н≥мецькими в≥йськами була завершена. –ад€нська влада в ”крањн≥ припинила ≥снуванн€, њњ державн≥ органи - ÷¬  –ад ≥ Ќародний —екретар≥ат були розпущен≥. ѕроте б≥льшовики не в≥дмовилис€ в≥д боротьби за ”крањну. 5-2 липн€ 1918 р. у ћоскв≥ була утворена  омун≥стична парт≥€ (б≥льшовик≥в) ”крањни, €ка провела св≥й ≤ з'њзд. Ќа початку серпн€ 1918 р. б≥льшовики в ”крањн≥ спробували п≥дн€ти масов≥ повстанн€, але вони були передчасн≥, погано п≥дготовлен≥, тому легко придушен≥.” листопад≥ 1918 р. Ќ≥меччина потерп≥ла поразку у в≥йн≥. 13 листопада 1918 р. –ад€нська –ос≥€ (–—‘––) анулювала Ѕрестський мирний догов≥р. Ќаприк≥нц≥ листопада 1918 р. було утворено “имчасовий роб≥тничо-сел€нський ур€д ”крањни, €кий 29 листопада 1918 р. у м. —удж≥ видав ман≥фест про в≥дновленн€ влади –ад в ”крањн≥. ” цей час в ”крањн≥ тривають антигетьманськ≥ повстанн€, при влад≥ затверджуЇтьс€ ƒиректор≥€, проводитьс€ окупац≥€ в≥йськами јнтанти ѕ≥вдн€ ”крањни. “акож починають наступ в ”крањну й рад€нськ≥ в≥йська, €к≥ д≥ють усп≥шно ≥ у 1919 р. займають: 3 с≥чн€ - ’арк≥в, 12 с≥чн€ - „ерн≥г≥в, 19 с≥чн€ - ѕолтаву, 27 с≥чн€ -  атеринослав, 5 лютого -  ињв, 18 березн€ - ¬≥нницю, 10 березн€ - ’ерсон, 15 березн€ - ћиколањв, 6 кв≥тн€ - ќдесу, а 4-29 кв≥тн€ -  рим.“им самим на кв≥тень 1919 р. на б≥льшост≥ територ≥њ ”крањни було знову встановлено –ад€нську владу. «нову почалос€ створенн€ державного апарату –ад€нськоњ влади в ”крањн≥. ƒержава д≥стала нову назву - ”крањнська —оц≥ал≥стична –ад€нська –еспубл≥ка, €ка була закр≥плена у перш≥й –ад€нськ≥й конституц≥њ ”—––, затверджен≥й у березн≥ 1919 р. на ≤≤≤ ¬сеукрањнському з'њзд≥ –ад. ¬ищим органом законодавчоњ влади став ¬сеукрањнський з'њзд –ад та його виконавчий орган - ¬сеукрањнський ÷ентральний ¬иконавчий  ом≥тет (¬”÷¬ ), головою €кого з 1919 р. став √.≤. ѕетровський, був на ц≥й посад≥ до к≥нц€ 30-х рр. ”р€д у с≥чн≥ 1919 р. було перейменовано на –аду Ќародних ком≥сар≥в, очолив його –аковський (до 1923 р.).¬ основу пол≥тики б≥льшовик≥в в ”крањн≥ в цей час були покладен≥ принципи "воЇнного комун≥зму", пол≥тичного курсу, €кий з 1918 р. активно проводивс€ в –ос≥њ. ÷е особливо засв≥дчили р≥шенн€ ≤≤≤ з'њзду  ѕ(б)”, €кий в≥дбувс€ у березн≥ 1919 р.—утн≥сть пол≥тики "воЇнного комун≥зму" становила спроба прискореними темпами перейти до нового комун≥стичного сусп≥льства. ƒос€гненн€ цього пов'€зувалос€ з революц≥йним насильством, не зупин€ючись перед найжорсток≥шим терором.  онкретно ж мова йшла про насильницький злам ≥снуючоњ на той час економ≥чноњ системи, €ка ірунтувалас€ на товарно-грошових, ринкових в≥дносинах, ≥ зам≥ну њњ пр€мим (без грошей) продуктообм≥ном, €кий зд≥йснював апарат управл≥нн€, тобто чиновники, а не ринков≥ механ≥зми. “им самим в економ≥ц≥ затверджувалас€ адм≥н≥стративно-командна система. –озгорнулас€ нац≥онал≥зац≥€ ф≥нанс≥в, транспорту, системи зв'€зку ≥ промисловост≥. ” першу чергу нац≥онал≥зовувалис€ п≥дприЇмства цукровоњ, вуг≥льноњ, металург≥йноњ ≥ машинобуд≥вноњ промисловост≥, почалас€ нац≥онал≥зац≥€ ≥ б≥льш др≥бних п≥дприЇмств, але це не п≥двищувало ефективн≥сть виробництва. ” промисловост≥ затверджувалас€ система главк≥зму, саме главки (головн≥ ком≥тети) по вертикал≥ зд≥йснювали управл≥нн€ п≥дприЇмствами певноњ галуз≥, повн≥стю розпор€джалис€ њх ресурсами ≥ робочою силою. “обто в управл≥нн≥ промислов≥стю була встановлена жорстка централ≥зац≥€. –об≥тники за роботу отримували натуральний пайок.

¬ажливою складовою пол≥тики "воЇнного комун≥зму" стала продовольча пол≥тика б≥льшовик≥в. 12 кв≥тн€ 1919 р. декретом ¬”÷¬  в ”крањн≥ встановлювалас€ продовольча диктатура, а саме: була оголошена монопол≥€ держави на найважлив≥ш≥ продовольч≥ товари, €кими розпор€джалис€ лише державн≥ органи, розпод≥л€ючи њх у вигл€д≥ пайк≥в та ≥н. ќтримували ц≥ продовольч≥ товари через продовольчу розкладку, за €кою все зерно та ≥н., кр≥м певного м≥н≥муму, сел€ни повинн≥ були здавати держав≥ за встановленими нею же ц≥нами. Ќа практиц≥ ж забирали ск≥льки треба було, без будь-€кого в≥дшкодуванн€. ѕриватна торг≥вл€ продуктами харчуванн€ заборон€лас€. “обто продовольча диктатура безпосередньо зач≥пл€ла ≥нтереси сел€н €к др≥бних товаровиробник≥в, п≥дриваючи економ≥чну основу њх ≥снуванн€. Ќезадоволен≥ були сел€ни ≥ аграрною пол≥тикою б≥льшовик≥в, вир≥шенн€м ними земельного питанн€. ” 1919 р. було проголошено конф≥скац≥ю 14,5 млн. дес€тин земл≥, але сел€ни з них отримали лише 5 млн. дес., ≥ не найкращих земель. 2,5 млн. дес. залишилис€ п≥д радгоспи та р≥зн≥ с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства (цукров≥ заводи, винокурн≥ та ≥нш≥). 7 млн. дес€тин, надлишки земл≥ у заможних сел€н, конф≥скувати не встигли. “обто б≥льш≥сть сел€н була вкрай невдоволена пол≥тикою б≥льшовик≥в.¬≥ддавати хл≥б за продрозкладкою сел€ни не хот≥ли, €к правило його забирали силою продзагони. ѕосилюютьс€ антиб≥льшовицьк≥ настроњ, сел€нство чинить оп≥р. ѕлан продрозкладки на 1919 р. було встановлено у 13,9 млн. пуд., а заготовили лише 10,5 млн., ≥ то з величезними зусилл€ми. —коро починаютьс€ антиб≥льшовицьк≥ повстанн€ сел€н. ” травн≥ 1919 р. в≥дбулос€ повстанн€ отамана √ригор'Їва, €ке з великими зусилл€ми змогли придушити. ”же у кв≥тн≥ 1919 р. сталос€ 98 антиб≥льшовицьких виступ≥в, а у червн≥-липн≥ 1919 р. - 328. ¬л≥тку 1919 р. антиб≥льшовицьк≥ повстанн€ сел€н стають масовими. ÷е п≥д≥рвало тили „ервоноњ јрм≥њ ≥ послабило позиц≥њ –ад€нськоњ влади в ”крањн≥.3. ” червн≥-липн≥ 1919 р. почавс€ усп≥шний наступ в ”крањну в≥йськ ƒен≥к≥на з ƒонбасу, а з заходу в≥йськ ƒиректор≥њ та ”√ј. Ќа к≥нець серпн€ 1919 р. –ад€нська влада в ”крањн≥ була повалена. ¬л≥тку 1919 р., в один з найважчих пер≥од≥в ≥снуванн€ –ад€нськоњ влади, дл€ њњ захисту ≥ зм≥цненн€ вир≥шено було об'Їднати вс≥ сили та ресурси. « ц≥Їю метою 1 червн€ 1919 р. рад€нськими республ≥ками було укладено в≥йськово-пол≥тичний союз.Ѕ≥льш≥сть украњнських земель була окупована ден≥к≥нц€ми, встановлений ними режим був досить жорстоким в нац≥ональному питанн≥ (в≥йна з ƒиректор≥Їю, гон≥нн€ на украњнську культуру) та по в≥дношенню до сел€нства. ѕоверненн€ пом≥щик≥в, рекв≥зиц≥њ хл≥ба та ≥н. восени 1919 р. викликали в ”крањн≥ масовий сел€нський партизансько-повстанський рух проти ден≥к≥нц≥в. ќсобливо розгорнув свою д≥€льн≥сть ћахно. ѕовстанськ≥ загони мали р≥зне ≥дейне забарвленн€: б≥льшовики, петлюр≥вц≥, анарх≥сти та ≥н. ÷е п≥д≥рвало тили ден≥к≥нськоњ арм≥њ.” жовтн≥ 1919 р. „ервона арм≥€ перейшла в контрнаступ ≥ на с≥чень-лютий 1920 р. в ”крањн≥ вже втретЇ була встановлена –ад€нська влада. «алишки арм≥њ ƒен≥к≥на змогли закр≥питис€ в  риму. ќчолив њх генерал ¬рангель.¬ ”крањн≥ знову почалос€ оформленн€ державних орган≥в –ад€нськоњ влади. « грудн€ 1919 р. по середину лютого 1920 р. верховна та законодавча влада в ”крањн≥ належала ¬сеукрревкому, головою €кого став ѕетровський. ¬ св≥й трет≥й прих≥д в ”крањну б≥льшовики в свою пол≥тику внесли певн≥ корективи. 4 грудн€ 1919 р. VIII ¬серос≥йська конференц≥€ – ѕ(б) прийн€ла написану ¬.≤.Ћен≥ним резолюц≥ю "ѕро рад€нську владу в ”крањн≥", в €к≥й було за€влено про визнанн€ самост≥йност≥ ”—––, а також про те, що члени – ѕ в ”крањн≥ повинн≥ проводити право труд€щих вчитис€ ≥ розмовл€ти р≥дною мовою в ус≥х рад€нських установах ≥ протид≥€ти спробам штучно вит≥снити украњнську мову. “акож були зроблен≥ поступки сел€нам в земельному питанн≥, особливо щодо радгосп≥в.ѕроте в ц≥лому у 1920 р. б≥льшовики посл≥довно впроваджували пол≥тику "воЇнного комун≥зму". Ѕула проведена нац≥онал≥зац≥€ майже вс≥х промислових п≥дприЇмств ≥ др≥бних також. 5 лютого 1920 р. ¬сеукрревком видаЇ закон про землю, за €ким сел€ни отримали абсолютну б≥льш≥сть конф≥скованих земель, що в певн≥й м≥р≥ њх задовольнило. јле дл€ посиленн€ своњх позиц≥й на сел≥ законом ¬”÷¬  9 травн€ 1920 р. створювалис€ комнезами, €ких у листопад≥ 1920 р. нал≥чувалос€ 10799.  омнезами фактично стали пров≥дниками б≥льшовицькоњ пол≥тики на сел≥. ƒл€ б≥льшовик≥в це було актуальним, бо њх продовольча пол≥тика не зм≥нилас€, так само €к ≥ ставленн€ сел€н до нењ.ƒл€ зм≥цненн€ своЇњ влади в ”крањн≥, особливо п≥д час боротьби з ƒен≥к≥ним, б≥льшовики п≥шли на союз з украњнськими пол≥тичними парт≥€ми рад€нськоњ ор≥Їнтац≥њ, щоб розширити соц≥альну базу –ад€нськоњ влади в ”крањн≥. ƒо парт≥й рад€нськоњ ор≥Їнтац≥њ належали: парт≥€ боротьбист≥в (газета "Ѕоротьба"), €ка у травн≥ 1918 р. в≥дкололась в≥д ”ѕ—–; у с≥чн≥ 1919 р. в≥д ”—ƒ–ѕ в≥дкололас€ група л≥вих - незалежники, €к≥ у травн≥ 1919 р. розкололис€ на л≥вих ≥ правих; у серпн≥ 1919 р. боротьбисти ≥ л≥в≥ незалежники об'Їднались в ” ѕ (боротьбист≥в), €ка про≥снувала до травн€ 1920 р. ≥ п≥сл€ б≥льшовик≥в була самою впливовою, особливо серед сел€н; у с≥чн≥ 1920 р. прав≥ незалежники створили ” ѕ, €ка про≥снувала до 1925 р.; у березн≥ 1919 р. в≥д ”ѕЋ—– (≥снувала з осен≥ 1918 р.) в≥дкололос€ л≥ве крило - борбисти, €к≥ про≥снували до л≥та 1920 р. —аме з боротьбистами та борбистами уклали наприк≥нц≥ 1919 р. б≥льшовики союз проти ƒен≥к≥на.¬ласне становище –ад€нськоњ влади в ”крањн≥ у 1920 р. було непростим, особливо в умовах триваючоњ громад€нськоњ в≥йни. ” кв≥тн≥ - жовтн≥ 1920 р. тривала рад€нсько-польська в≥йна. “≥льки в листопад≥ 1920 р. було розгромлено арм≥ю ¬рангел€ ≥ в≥йська ”Ќ–, ≥ зовн≥шн≥ фронти громад€нськоњ в≥йни в ”крањн≥ було л≥кв≥довано. јле залишивс€ внутр≥шн≥й фронт - сел€нськ≥ повстанськ≥ загони. ј навесн≥ 1921 р. сталас€ сильна пол≥тична та економ≥чна криза. 30. —оц≥ально-економ≥чний розвиток ”—–– в умовах новоњ економ≥чноњ пол≥тики Ќа початку 1921 р. в економ≥ц≥ ”крањни величезна розруха. ”сього 10% в≥д довоЇнного р≥вн€ становив обс€г промисловоњ продукц≥њ ”крањни у 1920 р. « 11 тис€ч п≥дприЇмств працювали 2552, з 57 доменних печей - лише одна. Ѕуло повн≥стю знищено 4 тис€ч≥ к≥лометр≥в зал≥зничного полотна, вц≥л≥ло 40% паровоз≥в. 12 млрд. крб. становила загальна сума збитк≥в. « 20,9 млн. дес. до 15,4 млн. дес. (на 25%) зменшилис€ пос≥вн≥ площ≥. —итуац≥€ в економ≥ц≥ на весну 1921 р. стала катастроф≥чною, що спричинило пол≥тичну кризу (повстанн€ у  ронштадт≥, “амбовський губерн≥њ, —иб≥ру, ”крањн≥). –еальною була загроза новоњ громад€нськоњ в≥йни.” березн≥ 1921 р. ’ з'њзд – ѕ(б) проголосив про перех≥д до новоњ економ≥чноњ пол≥тики, суть €коњ була у в≥дмов≥ в≥д пол≥тики воЇнного комун≥зму та у поверненн≥ до ринкових товарно-грошових в≥дносин в управл≥нн≥ та регулюванн≥ економ≥кою, а також у дозвол≥ на в≥дродженн€ приватно-власницького сектора, але при збереженн≥ пол≥тичноњ влади  омун≥стичною парт≥Їю. Ќа сел≥ ж сутн≥сть непу становила перех≥д в≥д продрозкладки до продподатку, в≥дм≥на продовольчоњ диктатури та дозв≥л в≥льноњ торг≥вл≥.ѕроте в украњнське село неп прийшов ≥з зап≥зненн€м. ѕродуктивн≥ сили села були п≥д≥рван≥ громад€нською в≥йною та пол≥тикою воЇнного комун≥зму. ” 1920 р. був неврожай, у 1921 р. - посуха ≥ знову неврожай. Ѕуло з≥брано 30% в≥д р≥вн€ врожаю 1916 р. “акож продовжували збирати продрозкладку. ” результат≥ у 1921 - 1923 рр. ”крањну охопив голод, €кий сильно зачепив п≥вденн≥ та сх≥дн≥ губерн≥њ, де голодувало в≥д 4 до 7 млн. чолов≥к. ƒо цього додалас€ еп≥дем≥€ холери та ≥н. ѕри цьому продовжувалис€ хл≥бозаготовки. ѕро голод замовчували, використавши його дл€ придушенн€ повстанського руху в ”крањн≥. Ћише вл≥тку 1922 р. почала надходити допомога голодуючим. ”сього ж загинуло в≥д голоду 1,5 - 2 млн. чолов≥к. √олод було л≥кв≥довано лише в 1923 р.¬≥дбудова ж с≥льського господарства ”крањни почалас€ по сут≥ з 1922 р. ” 1922 р. врожай становив 60,2% в≥д р≥вн€ 1916 р. (637 млн. пуд≥в), а у 1923 р. - 72% (765 млн. пуд≥в). “обто продуктивн≥ сили села потроху почали в≥дроджуватис€, але восени 1923 р. виникла криза збуту внасл≥док Дножиць ц≥н" на с≥льськогосподарську ≥ промислову продукц≥ю. ÷ю кризу подолали економ≥чними заходами.” 1922 - 1924 рр. була проведена грошова реформа, €ка встановила тверду валюту (червонець). “им самим ф≥нансова система була стаб≥л≥зована, що створило м≥цну базу дл€ в≥дродженн€ економ≥ки. ” 1924 - 1925 господарчому роц≥ на сел≥ було зд≥йснено перех≥д до грошового податку, б≥льш зручного дл€ сел€н. ” 1927 р. в ц≥лому обс€г валовоњ продукц≥њ с≥льського господарства ”крањни перевищив довоЇнний р≥вень. ” 1926 - 1927 господарчому роц≥ в≥дбудова с≥льського господарства ”крањни була завершена.” 20-т≥ рр. на сел≥ значного розвитку д≥стали р≥зноман≥тн≥ форми кооперуванн€ сел€н. “ак на 1925 р. 30% сел€нських господарств було об'Їднано у 11300 виробничих с≥льськогосподарських кооперативах та 6700 споживчих товариствах. 1,2% сел€нських господарств було об'Їднано в колективних господарствах.” промисловост≥ ”крањни елементи непу впроваджувались швидко. ¬же у 1921 р. були дозволен≥ приватне п≥дприЇмництво та торг≥вл€, оренда земл≥ та використанн€ в≥льнонайманоњ прац≥. јле велик≥ п≥дприЇмства, банки, транспорт, зовн≥шню торг≥влю держава залишала у своЇму в≥данн≥. “обто в≥дродженн€ та розвиток кап≥тал≥стичних елемент≥в держава спроможна була тримати п≥д контролем. ¬≥дбувалис€ зм≥ни ≥ в методах кер≥вництва державною промислов≥стю, в≥дмовилис€ в≥д трудових моб≥л≥зац≥й, жорсткоњ централ≥зац≥њ управл≥нн€, широко впроваджувалис€ економ≥чн≥ методи господарюванн€, госпрозрахунок. —истема главк≥в була л≥кв≥дована, запроваджувалис€ трести, €к≥ працювали на засадах госпрозрахунку. 5200 др≥бних та середн≥х промислових п≥дприЇмств ”крањни у 1921 р. були передан≥ в оренду. ¬ ”крањн≥ д≥€ло 75 тис€ч приватних торг≥вельних заклад≥в.јле промислов≥сть ”крањни в≥дроджувалас€ нер≥вном≥рно. Ўвидко в≥дроджувалас€ легка промислов≥сть, де не потр≥бн≥ були велик≥ кап≥таловкладенн€, а важка промислов≥сть - довше. ” 1925 - 1926 господарчому роц≥ видобуток кам'€ного вуг≥лл€ в ƒонбас≥ становив 78% в≥д р≥вн€ 1913 р. Ћише у 1928 р. вуг≥льна промислов≥сть перевищила довоЇнний р≥вень. ” 1925 - 1926 господарчому роц≥ було виплавлено в≥д р≥вн€ 1913 р. чавуну - 58%, стал≥ - 63%. ’оча на в≥дбудову чорноњ металург≥њ ”крањни було вид≥лено 60% ус≥х кап≥таловкладень у чорну металург≥ю —–—–. «ате с≥льськогосподарське машинобудуванн€ ”крањни на середину 20-х рр. дос€гло 158% в≥д довоЇнного р≥вн€. ” ц≥лому у 1925 - 1926 господарчому роц≥ обс€г промислового виробництва ”крањни становив б≥льше 90%, а на 1927 - 1928 господарчий р≥к промислов≥сть ”крањни була в≥дроджена. Ќеп своЇ завданн€ виконав.

31 —усп≥льно-пол≥тичне становище в ”—–– в 20-х рр. —творенн€ —–—–. ѕол≥тика "украњн≥зац≥њ"

1. —усп≥льно-пол≥тичне житт€ ”—–– у 20-т≥ рр. було вкрай суперечливим. ¬ умовах непу л≥берал≥зац≥€ ви€вл€лас€ в певн≥й м≥р≥ лише в економ≥чн≥й сфер≥. ” сфер≥ пол≥тичн≥й неухильно збер≥галас€ монопол≥€  омун≥стичноњ парт≥њ на владу. ƒе€кий плюрал≥зм думок в ≥деолог≥чн≥й сфер≥ перебував п≥д жорстким контролем парт≥йного апарату. ѕри цьому, основн≥ тенденц≥њ час≥в громад€нськоњ в≥йни, спр€мован≥ на придушенн€ ≥накомисленн€ ≥ усуненн€ суперник≥в  омпарт≥њ за впливи на маси, збер≥галис€ ≥ продовжувалис€.

ќсобливо жорстоко пересл≥дувалис€ пол≥тичн≥ опоненти  омун≥стичноњ парт≥њ. ” травн≥ 1921 р. в ”крањн≥ в≥дбувс€ гучний судовий процес над кер≥вниками ”ѕ—–, а у 1922 р. процес над меншовицьким "ѕ≥вденним центром". ƒ≥€льн≥сть же Їдиноњ легальноњ опозиц≥йноњ парт≥њ в ”—–– ” ѕ вс≥л€ко обмежувалас€, ≥ б≥льш того, п≥д тиском  ѕ(б)” у березн≥ 1925 р. ” ѕ за€вила про саморозпуск.∆орстоко придушувавс€ в ”крањн≥ ≥ сел€нський повстанський рух, €кий набув новоњ сили з к≥нц€ 1920 - весни 1921 рр., в умовах глибокоњ пол≥тичноњ кризи. ѕроте на к≥нець 1921 р. повстанський рух в ”крањн≥ практично було придушено, в значн≥й м≥р≥ завд€ки голоду. ” вересн≥ 1921 р. було розгромлено махновський рух.∆орстокими, репресивними заходами б≥льшовикам вдалос€ утримати владу, а позитивн≥ зрушенн€ непу стаб≥л≥зували ситуац≥ю. ” 20-т≥ роки спостер≥галос€ де€ке послабленн€ тотал≥тарного характеру б≥льшовицького режиму, окр≥м сили, застосовували ≥ б≥льш гнучк≥ методи. “ак у боротьби ≥з впливом церкви ≥ рел≥г≥њ на маси  омпарт≥€ п≥дтримала ”крањнську автокефальну православну церкву, €ка ≥снувала у 1921 - 1930 рр., з метою внести розкол в православну церкву в ”крањн≥, але у середин≥ 20-х рр. ≥ проти ”јѕ÷ почалис€ репрес≥њ. Ќа початку 20-х рр. особливоњ актуальност≥ набуло питанн€ про визначенн€ державного статусу рад€нських республ≥к, њх взаЇмов≥дносини, особливо ≥з центром. ‘ормально ”—–– була юридично незалежною державою, а њњ в≥дносини з ≥ншими рад€нськими республ≥ками були побудован≥ на основ≥ р≥зних договор≥в ≥ угод, що характеризувалос€ €к догов≥рна федерац≥€. “ак 1 червн€ 1919 р. було укладено в≥йськово-пол≥тичний союз рад€нських республ≥к, а наприк≥нц≥ 1920 р. м≥ж ”—–– ≥ –—‘–– було п≥дписано двосторонн≥й догов≥р, €кий закр≥пив вже оформлен≥ в≥дносини. јле державний суверен≥тет ”—–– був дуже вузький, бо сп≥льне пол≥тичне кер≥вництво зд≥йснювала – ѕ(б). “ому м≥ж центральними в≥домствами –—‘–– ≥ ”крањною нер≥дко виникали суперечност≥, ≥снувала напружен≥сть. ÷ентр нер≥дко нехтував суверенними правами ”крањни, що викликало протести з боку частини кер≥вництва ”крањни. ўоб подолати ц≥ недол≥ки, з ≥н≥ц≥ативи ”крањни почалис€ переговори м≥ж парт≥йно-державним кер≥вництвом ”крањни ≥ –ос≥њ.

¬л≥тку 1922 р. працювала ком≥с≥€ ÷  – ѕ(б) на чол≥ ≥з —тал≥ним (нарком по справах нац≥ональностей). 23 - 24 вересн€ 1922 р. було затверджено розроблений нею проект, €кий д≥став назву - план "автоном≥зац≥њ". «а цим проектом вс≥ рад€нськ≥ республ≥ки входили до складу –—‘–– на правах автоном≥њ, а центру надавалис€ велик≥ повноваженн€.  ер≥вництво ”—–– сприйн€ло цей план неоднозначно. ’. –аковський (у 1919 - 1923 рр. голова –Ќ  ”—––) р≥шуче виступив проти плану "автоном≥зац≥њ", а ƒ. ћануњльський (у 1921 - 1923 рр. перший секретар ÷   ѕ(б)”) п≥дтримав цей план. ¬.≤. Ћен≥н виступив проти плану "автоном≥зац≥њ", запропонувавши, щоб ус≥ рад€нськ≥ республ≥ки на р≥вних ув≥йшли до союзноњ держави, де б суверен≥тет було виважено розпод≥лено м≥ж центром ≥ республ≥ками.10 грудн€ 1922 р. у ’арков≥ VII ¬сеукрањнський з'њзд –ад схвалив р≥шенн€ про створенн€ —–—–. 30 грудн€ 1922 р. у ћоскв≥ I ¬сесоюзний з'њзд –ад проголосив утворенн€ —–—–, формально за лен≥нським планом, а фактично був реал≥зований стал≥нський план "автоном≥зац≥њ".

3. Ќа початку 20-х рр. особливоњ актуальност≥ набули ≥ питанн€ нац≥ональноњ пол≥тики, що конче потр≥бно було  омун≥стичн≥й парт≥њ дл€ зм≥цненн€ њњ влади в нац≥ональних рег≥онах. ” 1923 р. ’≤≤ з'њзд – ѕ(б) у сфер≥ м≥жнац≥ональних в≥дносин проголосив пол≥тику "корен≥зац≥њ", €ка в ”крањн≥ д≥стала назву "украњн≥зац≥њ". ѕол≥тика украњн≥зац≥њ передбачала: вихованн€ кадр≥в з представник≥в кор≥нноњ нац≥ональност≥ в дус≥ в≥дданост≥ комун≥стичн≥й ≥деолог≥њ, впровадженн€ в роботу апарату управл≥нн€ мови кор≥нноњ нац≥ональност≥, розширенн€ мереж≥ навчальних заклад≥в ≥з навчанн€м р≥дною мовою, а також розвиток нац≥ональноњ культури. јле справжн€ сутн≥сть украњн≥зац≥њ була в тому, щоб закр≥пити владу  омпарт≥њ в ”крањн≥ ≥ перебудувати ≥деолог≥чну сферу на засадах комун≥стичноњ ≥деолог≥њ.“ому ставленн€ до украњн≥зац≥њ, особливо з боку член≥в  ѕ(б)”, де украњнц≥ становили 25%, було неоднозначним. —ильним ви€вивс€ ≥ оп≥р украњн≥зац≥њ. ” 1923 р. секретар ÷   ѕ(б)” ƒ. Ћеб≥дь виступив ≥з "теор≥Їю" про боротьбу двох культур в ”крањн≥. ƒвозначною була ≥ позиц≥€ Ћ.  агановича, €кий у 1925 - 1928 рр. був генеральним секретарем ÷   ѕ(б)”. јле частина украњнських комун≥ст≥в з ентуз≥азмом п≥дтримала курс на украњн≥зац≥ю. ер≥вництво ≥ практичне проведенн€ украњн≥зац≥њ в значн≥й м≥р≥ зд≥йснював наркомат осв≥ти ”—––, а його в 20-т≥ - на початку 30-х рр. очолювали переконан≥ прихильники украњн≥зац≥њ, у 1924 - 1927 рр. - ќ. Ўумський, у 1927 - 1933 рр. - ћ. —крипник. ќсобливо р≥шуче д≥€в Ўумський, €кий у 1926 р. звернувс€ з листом до —тал≥на, вимагаючи прибрати  агановича з ”крањни ≥ зам≥нити його „убарем. ” в≥дпов≥дь  аганович звинуватив Ўумського в нац≥онал≥зм≥.  ампан≥€ критики Ўумського скоро перейшла у в≥дверте цькуванн€. Ўумського зн€ли з посади наркома ≥ вислали за меж≥ ”крањни. “ак з'€вивс€ "шумськизм".ќдне ≥з звинувачень Ўумському було в тому, що в≥н п≥дтримав "нац≥ональний ухил" ћ. ’вильового. —аме ’вильовий започаткував л≥тературну дискус≥ю у 1925 - 1927 рр., в €к≥й йшлос€ про шл€хи розвитку украњнськоњ л≥тератури, про необх≥дн≥сть широкого використанн€ дос€гнень Ївропейського мистецтва, а не т≥льки одноб≥чно ор≥Їнтуватис€ на рос≥йську культуру. “ому було висунуте гасло: "√еть в≥д ћоскви! ƒайош ™вропу!" ” 1926 - 1927 рр. ћ. ’вильового звинуватили в нац≥онал≥зм≥, ворожост≥ до оф≥ц≥йного курсу парт≥њ. “ак з'€вилас€ "хвильовизм".

Ќа початку 1928 р. в журнал≥ "Ѕ≥льшовик ”крањни" з'€вилас€ статт€ ћ. ¬олобуЇва, в €к≥й була п≥ддана критиц≥ економ≥чна пол≥тика ¬ ѕ(б) в ”крањн≥ ≥ доводилос€, спираючись на факти, що ”крањна залишаЇтьс€, €к ≥ ран≥ше, економ≥чною колон≥Їю –ос≥њ, що украњнська економ≥ка може розвиватис€ самост≥йно. ѕогл€ди ¬олобуЇва також були засуджен≥. “ак з'€вилас€ "волобуЇвщина".

ѕроте, незважаючи на вс≥ суперечност≥, украњн≥зац≥€ приносила вагом≥ здобутки. ¬≥дбувалас€ посилена украњн≥зац≥€ парт≥њ ≥ державного апарату. якщо в  ѕ(б)” украњнц≥в було у 1922 р. - 23%, то у 1933 р. вже близько 60%. ” ÷   ѕ(б)” украњнц≥в було у 1924 р. - 16%, у 1930 р. - 43%. ” 1929 р. в ”—–– д≥€ло з украњнською мовою навчанн€: 80% шк≥л, б≥льше 60% техн≥кум≥в, 30% ≥нститут≥в. ѕер≥одичн≥ украњномовн≥ виданн€ у 1922 р. становили не б≥льше 10, у 1933 р. з 426 видань украњномовних було 373.—кладовою украњн≥зац≥њ став розвиток культури ≥ мови представник≥в ≥нших народ≥в, €к≥ проживали в ”крањн≥. ” 1925 р. в ”—–– з 28 млн. населенн€ украњнц≥ становили 22 млн., а ≥нш≥ - 6 млн. Ѕуло в≥дкрито сотн≥ шк≥л з нац≥ональними мовами навчанн€, дес€тки нац≥ональних театр≥в, пер≥одичних видань. ¬ м≥сц€х компактного проживанн€ нац≥ональних груп неукрањнського населенн€ було створено 12 нац≥ональних район≥в ≥ 538 с≥льських рад (болгарських, грецьких, Їврейських, н≥мецьких, польських та ≥нших).¬загал≥ здобутки украњн≥зац≥њ були дуже вагом≥. ќсобливого розвитку д≥стала украњнська культура, л≥тература, мистецтво, €к≥ в 20-т≥ рр. пережили справжнЇ в≥дродженн€ ≥ розкв≥т. ¬идавалис€ дес€тки альманах≥в, зб≥рник≥в, журнал≥в. ≤снували дес€тки л≥тературно-художн≥х об'Їднань: "√арт", "ѕлуг", "Ћанка", "ћолодн€к", "јвангард", ¬јѕЋ≤“≈ та ≥н. ƒ≥€ли ќ. ƒосв≥тн≥й, ћ. ƒрай-’мара, ћ. «еров, √.  осинка, ћ.  ул≥ш, ћ. –ильский, ¬. —осюра, √. “ичина, ћ. ’вильовий та ≥нш≥. ” ц≥ ж роки д≥€в театр Ћес€  урбаса "Ѕерез≥ль", уславивс€ к≥нематограф ќ. ƒовженка (ф≥льми "јрсенал", "«венигора" та ≥нш≥). “обто украњн≥зац≥€ не п≥ддаЇтьс€ однозначному оц≥нюванню, проте вже на початку 30-х рр. починаЇтьс€ процес њњ згортанн€, а на к≥нець 30-х рр. фактично вона л≥кв≥довуЇтьс€.

32. ѕротир≥чч€ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”–—– наприк≥нц≥ 20-х - у 30-т≥ рр. "¬еликий перелом"

Ќа 1927-1928 рр. економ≥ка —–—– була в≥дбудована. јктуальними стали питанн€ подальшого розвитку економ≥ки.

” с≥льському господарств≥ пр≥оритет в≥ддававс€ поширенню форм колективного господарюванн€ на сел≥. “им б≥льше, що на 1928-1929 рр. неп на сел≥ фактично згортаЇтьс€. ѕричиною цього стала хл≥бозагот≥вельна криза 1927-1928 рр. (державн≥ ц≥ни на зерно не задовольн€ли сел€н). ѕод≥бна криза була у 1925-1926 рр., але тод≥ њњ подолали економ≥чними заходами. ¬зимку 1928 р. з ≥н≥ц≥ативи —тал≥на до сел€н, що в≥дмовл€лис€ продавати держав≥ хл≥б, застосовувалис€ репрес≥њ (арешти, конф≥скац≥њ). „ерез р≥к усе повторилос€.” травн≥ 1929 р. ’≤ ¬сеукрањнський з\'њзд –ад затвердив план економ≥чного розвитку ”крањни в роки першоњ п\'€тир≥чки, на к≥нець €коњ передбачалос€ об\'Їднати в колгоспах сел€нських господарств: по —–—– - 18-20%, а в ”крањн≥ - 30%. ÷е були напружен≥, але достатньо реал≥стичн≥ показники. ѕроте, наприк≥нц≥ 1929 р. —тал≥н висуваЇ гасло про проведенн€ суц≥льноњ масовоњ колектив≥зац≥њ у найближч≥ строки ≥ л≥кв≥дац≥ю куркульства €к класу. 5 с≥чн€ 1930 р. з\'€вл€Їтьс€ постанова ÷  ¬ ѕ(б) про \"“емпи колектив≥зац≥њ ≥ заходи допомоги держави колгоспному буд≥вництву\", за €кою в ”крањн≥ планувалос€ завершити колектив≥зац≥ю восени 1931 р. або на весн≥ 1932 р. ѕроте парт≥йне - державне кер≥вництво ”–—– (—.  ос≥ор та ≥н.) проголошують ще б≥льш висок≥ темпи, за €кими колектив≥зац≥ю —тепу планувалос€ завершити навесн≥ 1930 р., а вс≥Їњ ”крањни восени 1930 р. —ел€ни в мас≥ своњй не хот≥ли йти до колгоспу, тому т≥льки грубе насильство спри€ло дотриманню проголошених темп≥в колектив≥зац≥њ.“емпи колектив≥зац≥њ: на к≥нець с≥чн€ 1930 р. - 15,4% сел€нських господарств; на 1 березн€ 1930 р. - 62,8%; на ос≥нь 1930 р. - 20%; на 1 с≥чн€ 1931 р. - 34,4%; на 1 листопада 1931 р. - 69,3%; на 1937 р. - 96%.ѕримусова колектив≥зац≥€ у с≥чн≥-лютому 1930 р. зустр≥ла впертий оп≥р сел€нства, доходило нав≥ть до збройних повстань. —тавс€ масовий заб≥й худоби, погол≥в\'€ зменшилос€ майже наполовину. ќп≥р був наст≥льки сильним, що на початку березн€ 1930 р. —тал≥н в газет≥ \"ѕравда\" опубл≥кував статтю \"«апамороченн€ в≥д усп≥х≥в\", в €к≥й звинуватив м≥сцев≥ кадри. “акож було опубл≥ковано ѕрим≥рний статут с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥. —ел€нам дозволили мати корову, др≥бну живн≥сть, присадибну д≥л€нку. ÷е дещо заспокоњло сел€нство. —ел€нам дозволили виходити з колгосп≥в, тому до к≥нц€ 1930 р. спостер≥гавс€ в≥дт≥к, але у 1931 р. починаЇтьс€ нове прискоренн€ темп≥в колектив≥зац≥њ, але тепер вже переважно економ≥чними методами, через податки. —ел€нство знову \"пот€гнулос€\" до колгосп≥в. ќдночасно заможних сел€н та тих, хто чинив оп≥р колектив≥зац≥њ, розкуркулювали. ”сього за роки колектив≥зац≥њ розкуркулили в ”крањн≥ приблизно 200 тис€ч сел€нських господарств, що разом ≥з членами родини становило 1,2-1,4 млн. чолов≥к, з €ких 860 тис€ч виселили на ѕ≥вн≥ч ≥ до —иб≥ру (\"спецпереселенц≥\").ѕримусова колектив≥зац≥€ не п≥двищила ефективн≥сть с≥льськогосподарського виробництва. —ел€ни не хот≥ли працювати в колгосп≥. ƒержавн≥ хл≥бозагот≥вл≥ становили: у 1930 р. - 400 млн. пуд≥в хл≥ба; у 1931 р. - 380 млн. пуд≥в хл≥ба; у 1932 р. - 195 млн. пуд≥в хл≥ба.” 1932 р. ситуац≥€ склалас€ катастроф≥чна. ѕродуктивн≥ сили села були п≥д≥рван≥. Ќа весну 1932 р. було зас≥€но трохи б≥льше половини пос≥вних площ, до цього ж додалис€ безгосподарн≥сть, небажанн€ сел€н працювати. –еальною ставала загроза голоду. ѕочалис€ крад≥жки на колгоспних пол€х. —тал≥н власноручно написав «акон про охорону соц≥ал≥стичноњ власност≥ в≥д 7 серпн€ 1932 р., €кий в народ≥ д≥став назву \"«акон про п\'€ть колоск≥в\". «а цим законом за крад≥жку присуджували розстр≥л або позбавленн€ вол≥ не менш н≥ж на 10 рок≥в ≥з конф≥скац≥Їю майна. ќкр≥м ≥ншого, зрив державного плану хл≥бозагот≥вель у 1932 р. (останн≥й р≥к п\'€тир≥чки) примусив кер≥вництво до надзвичайних заход≥в. ” зернов≥ райони —–—– були направлен≥ надзвичайн≥ ком≥с≥њ. ћолотов очолив хл≥бозагот≥вельну ком≥с≥ю ÷  ¬ ѕ(б), направлену в ”крањну у 1932 р.  ом≥с≥€ д≥€ла дуже жорстоко. ѕроводилис€ подв≥рн≥ обшуки, конф≥скац≥€ усього продовольства. ѕрипин€лос€ постачанн€ товар≥в. ∆орстоким репрес≥€м п≥ддавалис€ м≥сцев≥ кадри. —≥льськ≥ райони оточувалис€ кордонами в≥йськ. “обто сел€н св≥домо прир≥кали на голод, бо врожай 1932 р. (88% в≥д середнього врожаю за 1926-1930 рр.) був достатн≥м дл€ забезпеченн€ ”крањни продовольством. √олод в значн≥й м≥р≥ був штучний, по сут≥ €к виховний зас≥б проти антиколгоспних настроњв сел€нства. ” результат≥, у 1932-1933 рр. в ”крањн≥ голод набув жахливих розм≥р≥в (до 1988 р. в рад€нськ≥й л≥тератур≥ про нього не згадували).  ≥льк≥сть жертв голоду становила в≥д 3 до 4,5 млн. чолов≥к, у ≥нших джерелах - до 7-8 млн. чолов≥к.¬оЇнно-комун≥стичн≥ методи управл≥нн€ с≥льським господарством, €к≥ переважали в пол≥тиц≥ держави на сел≥ на початку 30-х рр., ви€вили свою економ≥чну та пол≥тичну недоц≥льн≥сть. ” 1933-1934 рр. стал≥нське кер≥вництво шукаЇ шл€хи вдосконаленн€ управл≥нн€ селом. ¬изначаютьс€ ф≥ксован≥ розм≥ри хл≥бозагот≥вель, а надлишки колгоспам дозволено продавати на колгоспному ринку. ўоб пробудити зац≥кавлен≥сть сел€н в результатах своЇњ прац≥, а також покращити орган≥зац≥ю с≥льськогосподарського виробництва запроваджувалис€ виробнич≥ бригади, елементи нормуванн€ ≥ в≥др€дна форма оплати прац≥. ѕ≥двищувалос€ оснащенн€ колгосп≥в с≥льськогосподарською техн≥кою. Ќаприк≥нц≥ 30-х рр. на сел≥ працювало 100 тис€ч трактор≥в, 33 тис€ч≥ комбайн≥в, 550 тис€ч вантажних машин (на майже 30 тис€ч колгосп≥в ≥ тис€чу радгосп≥в). ”с€ техн≥ка зосереджувалас€ в машинно-тракторних станц≥€х (ћ“—), перша з €ких в ”крањн≥ була в≥дкрита у 1928 р. 958 ћ“— вже д≥€ло в ”крањн≥ наприк≥нц≥ другоњ п\'€тир≥чки. –озгортаЇтьс€ на сел≥ стахан≥вський рух. ” 1935 р. ћар≥€ ƒемченко стала ≥н≥ц≥атором руху за вирощуванн€ 500 ц. цукрових бур€к≥в з гектару. ѕарасков≥€ јнгел≥на виступила ≥н≥ц≥атором ¬сесоюзного змаганн€ ж≥ночих тракторних бригад. ÷е спри€ло зростанню с≥льськогосподарського виробництва. “ак було заготовлено у 1933 р. - 317 млн. пуд≥в хл≥ба, у 1935 р. - 462 млн. пуд≥в хл≥ба, у 1940 р. - 576 млн. пуд≥в хл≥ба. ѕродуктивн≥ сили украњнського села, п≥д≥рван≥ примусовою колектив≥зац≥Їю ≥ голодомором, потрохи в≥дроджувалис€, але натуроплата прац≥ колгоспник≥в становила лише 12-15% в≥д заробленого.” промисловост≥ в друг≥й половин≥ 20-х рр. (1925-1927 рр.) курс було вз€то на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю, щоб перетворити —–—– на могутню ≥ндустр≥ально розвинену крањну. «а першим п\'€тир≥чним планом середньор≥чн≥ темпи приросту промисловоњ продукц≥њ становили приблизно 20-22%. ÷е були напружен≥, але достатньо реал≥стичн≥ показники.  ап≥таловкладенн€ в економ≥ку ”крањни склали 13 млрд. крб. (по —–—–-64 млрд. крб.). ѕланувалос€ зб≥льшити виробництво електроенерг≥њ в 2,5 рази, важкого машинобудуванн€ в 3 рази, х≥м≥чноњ промисловост≥ в 3,5 рази.

1928-1929 рр., перший р≥к п\'€тир≥чки, був усп≥шним. ¬алова продукц≥€ промисловост≥ ”–—– зб≥льшилас€ на 20% (проти 16,5% за п\'€тир≥чним планом), тобто починалос€ все усп≥шно, але наприк≥нц≥ 1929 р. зд≥йснюЇтьс€ перех≥д до форсованоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ” листопад≥ 1929 р. пленум ÷  ¬ ѕ(б) схвалив р≥шенн€ \"за вс€ку ц≥ну\" прискорити розвиток машинобудуванн€ та ≥нших галузей важкоњ промисловост≥. ” статт≥ \"–≥к великого перелому\" —тал≥н визначив прир≥ст великоњ промисловост≥ на 1929-1930 рр. у 32%. ” липн≥ 1930 р. на ’V≤ з\'њзд≥ ¬ ѕ(б) —тал≥н на 1930-1931 рр. визначив 45% приросту промисловоњ продукц≥њ, а у 1932 р. на ’V≤≤ конференц≥њ ¬ ѕ(б) ќрджон≥к≥дзе на 1931-1932 рр. визначив прир≥ст промисловоњ продукц≥њ на 36 %. ÷≥ показники н≥€ких серйозних обірунтувань не мали, вони не були п≥дкр≥плен≥ в≥дпов≥дними матер≥альними ресурсами, тобто це були авантюристичн≥ директиви, економ≥чно не обірунтован≥. јле, не зважаючи н≥ на що, вимагалос€ виконати призначен≥ темпи. ѕочалос€ штурмовщина, Длихоманка будн≥в\". Ќадзвичайним напруженн€м сил ≥ ресурс≥в робилос€ все дл€ зд≥йсненн€ нам≥чених темп≥в, у значн≥й м≥р≥ за рахунок зниженн€ життЇвого р≥вн€ народу. ¬иник товарний голод. ” 1928 р. в м≥стах була запроваджена карткова система на продовольство. ѕочалос€ знец≥ненн€ грошей. ƒжерелами ≥ндустр≥ал≥зац≥њ стали державн≥ позики, торг≥вл€ алкогольними напо€ми, експорт хл≥ба, л≥су, нафти, культурних ц≥нностей та ≥нше. “обто це була широка експлуатац≥€ трудового ентуз≥азму мас. « 1929 р. широко розгортаЇтьс€ соц≥ал≥стичне змаганн€.ѕроте, не зважаючи на вс≥ зусилл€, дос€гти нам≥чених рубеж≥в не вдалос€. —правжн≥ п≥дсумки першоњ п\'€тир≥чки —тал≥ним були прихован≥. ” 1933 р. в≥н за€вив, що перша п\'€тир≥чка виконана за 4 роки ≥ 3 м≥с€ц≥, а важка промислов≥сть зросла на 108%. ” д≥йсност≥ темпи розвитку промисловост≥ зменшилис€ з 23,7% у 1928-1929 рр. до 5% у 1932-1933 рр. (зам≥сть 36%), в середньому на р≥к становило 15,7%, що було нав≥ть менше н≥ж за п\'€тир≥чним планом. ÷е був провал стал≥нського плану форсованоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ й над≥ндустр≥ал≥зац≥њ.  онкретно ж, за п\'€тир≥чним планом передбачалос€ зб≥льшити виплавку чавуну з 2,4 млн. т (1928 р.) до 6,6 млн. т (у 1933 р.), за форсованими темпами обс€ги виплавки чавуну потр≥бно було зб≥льшити втроЇ, а фактично у 1933 р. виплавили 4,3 млн. т. ¬идобуток кам\'€ного вуг≥лл€ планували зб≥льшити з 27 млн. т до 53 млн. т, п≥дн€ли до 80 млн. т, а фактично видобули 45 млн. т.’оча й був провал, але дос€гнули великого приросту. ¬ ”–—– будувалос€ близько 400 нових п≥дприЇмств. 1 травн€ 1932 р. почала працювати ƒн≥прогес. ” ƒонбас≥ 53 нов≥ шахти давали 21 млн. т вуг≥лл€ на р≥к, було збудовано 12 доменних печей, 24 мартен≥вськ≥ печ≥. ” ’арков≥ за 15 м≥с€ц≥в було збудовано ’“«. 1 жовтн€ 1931 р. з≥йшов перший трактор ’“«. ѕрорахунки першоњ п\'€тир≥чки в певн≥й м≥р≥ були врахован≥. ўор≥чний прир≥ст промисловоњ продукц≥њ у друг≥й п\'€тир≥чц≥ (1933-1937 рр.) було встановлено у 16,5%.« метою п≥двищенн€ ефективност≥ виробництва, продуктивност≥ прац≥ посилювалас€ експлуатац≥€ трудового ентуз≥азму роб≥тничого класу. ” н≥ч з 30 на 31 серпн€ 1935 р. виб≥йник шахти \"÷ентральна-≤рмине \" в  ад≥њвц≥ ќлекс≥й —таханов з двома п≥дсобними роб≥тниками за зм≥ну видобув 102 т вуг≥лл€ зам≥сть 7 т (в 14,5 раз≥в б≥льше). « 1935 р. розгортаЇтьс€ стахан≥вський рух. «\'€вл€ютьс€ сотн≥, тис€ч≥ стахановц≥в в р≥зних галуз€х промисловост≥. Ќезважаючи на де€ку штучн≥сть орган≥зац≥њ цього руху, в≥н спри€в п≥двищенню ефективност≥ виробництва.–езультати другоњ п\'€тир≥чки були фальсиф≥кован≥, €к ≥ першоњ. «а€вили, що виконана вона за 4 роки ≥ 3 м≥с€ц≥, але реальне виконанн€ становило 70-77%.” трет≥й п\'€тир≥чц≥ темпи розвитку промисловост≥ не в≥дставали в≥д запланованих, але не р≥дко в результат≥ застосуванн€ надзвичайних заход≥в. ” червн≥ 1940 р. було видано указ ¬ерховноњ –ади —–—– \"ѕро перех≥д на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень ≥ про заборону самов≥льного залишенн€ роб≥тниками ≥ службовц€ми п≥дприЇмств та установ\", за €ким порушенн€ дисципл≥ни, зап≥зненн€ вважалис€ крим≥нальним злочином.Ќе зважаючи на всю протир≥чн≥сть здобутого, дос€гнуте було вагомим. ”крањна, по сут≥, стала ≥ндустр≥альною державою. «а роки перших трьох п\'€тир≥чок побудовано було сотн≥ п≥дприЇмств. —еред них 7 промислових г≥гант≥в-новобудов: \"јзовсталь\", \"«апор≥жсталь\", \" ривор≥жсталь\", \"ƒн≥прогес\", ƒн≥провський алюм≥н≥Ївий (м. «апор≥жж€),  раматорський машинобуд≥вний, ’арк≥вський тракторний заводи. “акож було 5 реконструйованих г≥гант≥в: Ћуганський паровозобуд≥вний завод, ћак≥њвський, ƒн≥продзержинський, ƒн≥пропетровський,  омунарський металург≥йн≥ заводи. “аких промислових г≥гант≥в в —–—– було близько 35. Ќаприк≥нц≥ 30-х рр. частка ”крањни в≥д загальносоюзного становила: у видобутку вуг≥лл€ - 50,5%, зал≥зноњ руди - 67,6%, виплавц≥ чавуну - 49,7%, виробництв≥ стал≥ - 48,9%. ” ц≥лому ж, наприк≥нц≥ 30-х рр. ”крањна пос≥ла друге м≥сце в ™вроп≥ (п≥сл€ Ќ≥меччини) за обс€гом виплавки чавуну, та четверте м≥сце в св≥т≥ за видобутком кам\'€ного вуг≥лл€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 553 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

665 - | 518 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.042 с.