Соціальний захист і соціальне забезпечення

Тема 9. Видатки на соціальний захист населення і соціальну сферу

1. Головна проблема соціальної сфери – незавершеність соціальної реформи, відсутність політичної волі та політичного розуміння необхідності поглиблення та завершення соціальної реформи. Основним джерелом фінансового забезпечення соціальної сфери є бюджети різних рівнів – державний та місцеві

изначальним напрямом внутрішньої політики держави є соціальна політика.

Соціальна політика держави покликана забезпечити громадянам гарантовані Конституцією України права: на життя, безпечні умови праці, винагороду за працю, захист сім'ї, відпочинок, освіту, житло, охорону здоров'я та медичну допомогу, соціальне забезпечення та сприятливе навколишнє середовище.

Соціальна політика – це система заходів держави спрямована на забезпечення всіх верств населення необхідними умовами для їх нормального життєзабезпечення, умовами відпочинку, реалізація спортивних амбіцій та постійний духовний розвиток.

Соціальна політика держави включає в себе:

1 Регулювання соціальних відносин у суспільстві;

2 Вирішення проблем безробіття та забезпечення зайнятості;

3 Регламентацію взаємовідносин суб’єктів економіки у соціальній сфері;

4 Надання соціальних гарантій;

5 Формування стимулів для високопродуктивної суспільної праці і надання суспільних гарантій населенню;

6 Створення системи соціального захисту населення;

Розвиток елементів соціальної інфраструктури.

В Україні діяльність держави в соціальній сфері має надзвичайно важливе значення для життя суспільства. Це зумовлено як різким падінням доходів переважної більшості населення при переході до ринкової економіки, так і традиційною орієнтацією громадян на одержання соціальних послуг саме від держави.

Здійснення соціальних видатків держави обумовлене наступними напрямками забезпечення соціальних гарантій держави:

Гарантування кожному працівникові мінімального рівня з/п згідно с прожитковим мінімумом, помірних податків та невтручання у підприємницьку діяльність

2. Вирівнювання рівня життя окремих груп населення, недостатня забезпеченість яких пов’язана з причинами що не залежить від їх трудової діяльності;

Задоволення пріоритетних потреб суспільства, які держава не може довести до кожного громадянина особисто.

Склад соціальних видатків:

ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ (загальноосвітні школи;школи-інтернати; дитячі дошкільні заклади;професійно-технічні училища; заклади післядипломної освіти;)

ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: (медичні заклади;санітарно-епідеміологічна служба;інші заклади;)

ФІНАНСУВАННЯ КУЛЬТУРИ: (театри;музеї;бібліотеки;клуби;заповідники;)

ФІНАНСУВАННЯ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: (телебачення і радіомовлення; преса, книговидання; інші;)

ФІНАНСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

В Україні на фінансування заходів соціального захисту спрямовується близько 5 % від ВВП що багатократно нижче від середнього рівня країн Євросоюзу (26,2 %) і значно нижче від країн Східної Європи (Естонія – 12,5 %, Румунія – 12,8 %, Болгарія – 15,1 %, Польща – 18,0 %). Зауважимо, що ВООЗ рекомендує лише охорону здоров'я фінансувати щонайменше на рівні 5-6 % від ВВП.

Видатки зведеного бюджету на розвиток освіти в Україні у 2012 році становили близько 7 % від ВВП проти 4,8 % у 2001 році. Проте проголошений рівень видатків на освіту має становити 10 % національного доходу, що становить приблизно 8 % ВВП. Державі витрати на освіту доцільно розглядати не як витрати на споживання, а як соціальну інвестицію, що створює умови для зростання і розвитку країни у майбутньому.

2. Соціальний захист — це система державних гарантій, що протидіють дестабілізуючим життєвим факторам (безробіття, зростання цін на споживчі товари і послуги, малозабезпеченим громадянам і сім'ям, які виховують дітей, матеріальне забезпечення при досягненні пенсійного віку, при тимчасовій або постійній втраті працездатності, втраті годувальника тощо).

Соціальний захист - державна підтримка верств населення які можуть зазнати негативного впливу ринкових процесів з метою забезпечення відповідного рівня життя, тобто заходи що включають надання фінансової, правової допомоги окремим громадянам, а також створення соціальних гарантій диля економічної частини населення.

Система соціального захисту в Україні включає:

Ø пенсії (ПФ, ФСС);

Ø допомога по безробіттю (ФЗ);

Ø система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ).

Універсальні системи

Ø програма допомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);

Ø державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ);

Ø допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);

Ø державна система охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ);

Ø державна система освіти(МБ, ДБ).

Ø Соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС