Професійно-педагогічної діяльності. Професійно-педагогічна діяльність за своєю сутністю є не лише психологічно складною за компонентною структурою

 

Професійно-педагогічна діяльність за своєю сутністю є не лише психологічно складною за компонентною структурою, а й багатогранною за видами і функціями. Серед різноманітних видів педагогічної діяльності визначна роль належить навчанню та вихованню, а також виокремлюються ще більш деталізовані її в и д и – методична, управлінська, дослідницька та ін. Навчальна або викладацька діяльність спрямована на керівництво пізнавальною діяльністю учнів, підсилення їх активної участі в цьому процесі. Функції вчителя тут полягають у відборі, систематизації, структуруванні навчальної інформації, організації процесу засвоєння учнями знань, умінь та навичок. Вчитель стимулює навчальну діяльність учнів, контролює її якість, аналізує результати та прогнозує подальший розвиток. Виховна робота як вид педагогічної діяльності забезпечує організацію виховного середовища та його ефективний вплив на особистість дитини, а також ефективне управління різними видами діяльності учнів з метою їх гармонійного розвитку. Загальновідомо, що навчання та виховання виступає двома сторонами єдиного педагогічного процесу, але діалектика їх взаємозв’язку вимагає врахування особливостей кожного з них. У цілому ж виховна діяльність є значно складнішою за навчальну і тому підпорядковується їй. На думку В.О.Сластьоніна у процесі навчання можливо все вивести логічно, а у виховній діяльності значно складнішим є формування та закріплення ставлень особистості, тому пізнавальні інтереси залежать і від результатів виховної роботи, а не лише навчальної. Крім зазначених найсуттєвіших видів педагогічної діяльності слід виділити управлінську діяльність, яку здійснюють не лише керівники освітньо-виховних закладів, а й організатори дитячих класних колективів, творчих об’єднань, гуртків тощо. Методична діяльність виконується як методистами, фахівцями методичних центрів та кабінетів, які переважно займаються вивченням, аналізом, розповсюдженням передового педагогічного досвіду, так і будь-яким вчителем-вихователем. Вона передбачає розробку певних методичних проблем, участь у роботі методоб’єднань, семінарів, конференцій, творчих груп. Дослідницька діяльність в школі виконується не лише педагогами-науковцями. Сучасна педагогічна практика вимагає від кожного вчителя володіння науковими засадами вивчення як дитячого колективу, так і кожного учня, обгрунтованого використання діагностичних методів, розробки та запровадження педагогічних інновацій, експериментальної перевірки їх ефективності. Всі види педагогічної діяльності становлять цілісну ієрархізовану систему при домінуванні виховної діяльності.

Під ф у н к ц і я м и педагогічної діяльності розуміються основні обов’язки, сторони, система дій, що забезпечує цілісність та структурну організацію педагогічної діяльності. У дослідженнях Н.В.Кузьміної, О.І.Щербакова, В.О.Сластьоніна розкриваються погляди вчених на функціональний склад педагогічної діяльності. Виявлені функції можна умовно розподілити на дві групи. Перша з них спрямовується на цілепокладання (орієнтаційна, розвивальна, мобілізаційна фунції та ін.) та співвідноситься з навчально-дидактичною діяльністю, а друга – характеризує організаційно-структурні сторони педагогічної діяльності (конструктивну, організаційну, комунікативну, гностичну функції) і передбачає реалізацію взаємодії, спілкування, виховні впливи.

Вперше функціональний склад педагогічної діяльності було визначено Н.В.Кузьміною. Кожному з її функціональних компонентів відповідали певні виробничі функції, а також відповідні здібності як індивідуальні форми відображення структури педагогічної діяльності. Автор виділяє конструктивну, організаційну, комунікативну, пізніше гностичну функції. Конструктивна функція у свою чергу складається з конструктивно-змістової (відбір та визначення структури навчального матеріалу), констуктивно-процесуальної (осмислення дій учасників педагогічного процесу) та конструктивно-матеріальної (створення дидактичних засобів та наочності). Організаторська функція полягає у залученні дітей до різних видів діяльності, комунікативна – у встановленні з ними позитивних взаємовідносин, а гностична – у дослідженні окремих учнів та дитячого колективу, навчального процесу та його результатів.

До перелічених функцій О.І.Щербаков додає ще інформаційну, розвивальну, орієнтаційну, мобілізаційну, дослідницьку при пріоритеті інформаційної. Інформаційний обмін між вчителем та учнем вимагає від вчителя вільного володіння навчальним матеріалом; виховно-розвиваюча функція відображає процес педагогічного управління розумовими та емоційно-вольвими процесами і забезпечує їх єдність; орієнтаційна функція пов’язана з визначенням та формуванням у дітей системи ціннісних орієнтацій, ідеалів, ставлень; мобілізаційна – спрямована на актуалізацію досвіду та пізнавальної самостійності учнів; дослідна (гностична) – забезпечує науковий підхід до організації педагогічного процесу та експериментальну перевірку її ефективності, зумовлює обґрунтований пошук нової інформації.

Більш узагальнена та деталізована класифікація функцій педагогічної діяльності наводиться В.А.Межеріковим та М.Н.Єрмоленком.

Діагностична функція роботи вчителя пов’язана із вивченням особистості учнів, вставленням актуального рівня їх розвитку та вихованості. Для цього вчителю потрібно не просто бути спостережливим, а володіти діагностичними методиками і процедурами вивчення інтересів, здібностей, прагнень дітей.

Орієнтаційно-прогностична функція полягає у здатності визначати конкретні завдання навчально-виховної роботи, прогнозувати її результати, стимулювати пізнавальні інтереси школярів, надавати навчанню емоційності та захопленості.

Конструктивно-проектувальна функція органічно пов’язана з конструюванням та обґрунтованим відбором вчителем навчальної інформації, розробкою засобів її засвоєння, проектування власної поведінки у взаємодії з дітьми.

Організаторська функція характеризує діяльність вчителя щодо включення дітей у педагогічний процес та стимулювання їхньої активності. Для цього необхідно насичувати роботу привабливими елементами, контролювати її виконання, впливати на дитячу поведінку.

Інформаційно-пояснювальна функція педагогічної діяльності обумовлюється специфікою сучасних інформаційних процесів, де вчитель виступає одним з її носіїв, при цьому дуже важливим є і вироблення особистісного ставлення вчителя до цієї інформації, що становить основу його світогляду та переконань. Ефективність реалізації даної функції залежить від продуктивності трансляції педагогічної інформації.

Комунікативно-стимулювальна функція педагогічної діяльності забезпечується впливовістю особистості вчителя на учнів, засобом чого виступає його моральне ставлення до дітей та своєї праці, виразність зовнішності та поведінки, культура спілкування, що в котрй раз підкреслює значення особистісної та професійної розвиненості вчителя.

Аналітико-оцінювальна функція педагогічної діяльності основується на педагогічній рефлексії, аналізі позитивних результатів та недоліків порівняно до намічених цілей та поставлених завдань. Це забезпечує зворотній зв’язок в роботі вчителя та сприяє подальшому її просуванню, а також обумовлює необхідну корекцію.

Дослідно-творча функція характеризується продуктивним використанням педагогічної теорії в конкретних різноманітних ситуаціях, практичним застосуванням теоретичних закономірностей, осмисленням та творчим впровадженням новаторського педагогічного досвіду, що часто випереджає існуючі теоретичні знання.

Гностична функція передбачає постійне вивчення змісту та способів педагогічних впливів, а також вікових та індивідуальних властивостей учнів, особливостей процесу та результатів педагогічної діяльності, і вимагає розвиненої перцепції, самооцінки, рефлексивних здібностей. Завдяки реалізації гностичної функції відбувається постійний процес професійно-педагогічної самоосвіти та самовдосконалення.

У сучасних підходах до визначення функціонального складу педагогічної діяльності переважає тенденція до систематизації функцій у певні групи за специфічними ознаками. Так, І.О.Зимняя пропонує поділяти функції педагогічної діяльності на дві групи – функції цілепокладання та організаційно-структурні функції. Перша група функцій педагогічної діяльності охоплює орієнтаційну, розвивальну, мобілізаційну, інформаційну її види і співвідноситься із дидактичними, академічними, комунікативними, авторитарними здібностями педагога, а друга група – розкриває зміст конструктивної, організаційної, комунікативної, гностичної функцій, що забезпечують відповідно відбір навчальної інформації, проектування діяльності учнів та своєї власної; встановлення продуктивних стосунків з учнями, колегами, батьками; зміст та способи педагогічних впливів з урахуванням особливостей учнів і себе у взаємодії, спілкуванні, виховних впливах, що в основному співвідноситься з перцептивними, мнемічними, мовленнєвими, комунікативними, інтелектуальними здібностями вчителя.

В.А.Семиченко розглядає функціональний склад педагогічної діяльності в кількох ракурсах і на різних рівнях інтеграції, найбільш важливими серед яких виділяються термінальні функції-цілі (навчальна, виховна, розвивальна, соціалізуюча, а також життєзабезпечуюча), інструментальні функції-засоби (інформаційна, ілюстративна, смислоутворююча, дослідницька, діагностична, диференціююча, стимулююча, прогностична, психотерапевтична, культуровідтворююча, рекреаційна), операційні функції-прийоми (вимірювання й оцінювання, системоутворення, ієрархізація і структурування, а також методична, управлінська, коригувальна, формотворча).

Існування у науковій літературі різних поглядів на змістово-функціональний склад педагогічної діяльності доводить її багатоаспектність, змістову насиченість, а забезпечення функціонального наповнення педагогічної діяльності І.О.Зимняя, Н.В.Кузьміна, В.А.Мижериков і М.Н.Єрмоленко, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірин та ін. співвідносять із педагогічною вправністю як ознакою успішності роботи вчителя-вихователя та його педагогічною майстерністю, вказуючи таким чином на поліфункціональність як сутнісну характеристику продуктивної педагогічної діяльності.

Узагальнені дані про різноманітні класифікації функцій педагогічної діяльності представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Функції педагогічної діяльності

 

Автори	Виділені функції педагогічної діяльності
Кузьміна Н.В.	конструктивна організаційна комунікативні гностична
Щербаков О.І.	Інформаційна розвивальна орієнтаційна мобілізаційна дослідницька
Межеріков В., Єрмоленко М	діагностична орієнтаційно-прогностична конструктивно-проектувальна організаторська інформаційно-пояснювальна аналітико-оцінювальна дослідно-творча гностична
І.О.Зимняя	функції ціле покладання організаційно-структурні функції
В.А.Семиченко	термінальні функції-цілі: навчальна, виховна, розвивальна, соціалізуюча, життєзабезпечуюча; інструментальні функції-засоби: інформаційна, ілюстративна, смислоутворююча, дослідницька, діагностична, диференціююча, стимулююча, прогностична, психотерапевтична, культуровідтворююча, рекреаційна; операційні функції-прийоми: вимірювання й оцінювання, системоутворення, ієрархізація і структурування, методична, управлінська, коригувальна, формотворча

 

Отже, визначена система функцій педагогічної діяльності вказує на її багатоаспектність, множинний смисл, який втілюється у кожній події шкільного життя та поліфункціональність як ознаку продуктивності.

 

Рекомендована література

Основна

1. Ведение в педагогическую деятельность: Учеб.пособие /А.С.Роботова, Т.В.Леонтьева, И.Г.Шапошникова и др. – М.: Издательский центр “Академія”, 2000. – С.5-44.

2. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1987. – С. 12-18, 32-42.

3. Зимняя И.А. Педагогическая психология. – М.: Логос, 1999. – С. 262-272.

4. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения. – М.: Высш.шк, 1989. – 119 с.

5. Маркова А.К. Педагогическая деятельность учителя // Психология труда учителя. – М.: Просвещение, 1994. – С.11-17.

6. Межериков В.П., Ермоленко М.Н. Введение в педагогическую профессию. – М.: Пед. об-во России, 1999. – С. 91-127.

7. Митина Л.М. Структура педагогической деятельности // Психология профессионального развития учителя: монография. – М.: Изд-во “Флинта”, 1998. – С.21-24.

8. Наумов Б.Н. Педагогическая деятельность как целостный процесс: Уч. пособ. – Х.: Основы, 1992. – 80 с.

9. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. – 2-ге вид., допов. і переобл. – К.: Вища школа, 2004. – С. 10-15, 27-35.

10. Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В.Гузій. – К.: ІЗМН, 2000. – С. 5-115.

11. Рогов Е.И. Личность учителя: теория и практика. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. –С.184-230.

12. Скульский Р.П. Учиться быть учителем. – М.: Просвещение, 1988. – С.17-70.

13. Сластенин В.А. Формирование личности учителя советской школы в процессе профессиональной подготовки. – М.: Просвещение, 1976. – С.17-21.

14. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 293-328.

Додаткова

1. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 2. – С.3-12.

2. Колесникова И.А., Титова Е.В. Педагогическая праксеология: Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: Академия, 2005. – 251 с.

3. Маркова А.К. Психологические критерии профессионализма учителя // Педагогика. – 1995. – № 6. – С.55-63.

4. Мышление учителя / Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. – М.: Педагогика, 1997. – С. 14-16.

5. Посталюк Н.Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект. – Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1989. – 206 с.

6. Реан А.А. Рефлексивно-перцептивній анализ деятельности педагога // Вопросы психологи. – 1990. – № 2. – С.71-81.

7. Сергеев И.С.Основы педагогической деятельности: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2004. – 316 с.

8. Сластетин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: Инновационная деятельность. – М.: Магистр, 1997. –224 с.

9. Соколова Л.Б. Культура педагогической деятельности будущего учителя / Оренбургский гос. пед. ун-т. – Оренбург, 2000. – 300 с.

Лекція 3.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ