Історичні етапи становлення і розвитку педагогічних технологій

У педагогічній науці особливий інтерес викликає еволюція поняття «педагогічна технологія», аналіз якої дозволяє прогнозувати сучасні технологічні тенденції в галузі освіти. Трансформація терміна – від «технології в світі» до «технології освіти», а потім до «педагогічної технології» – відповідає зміні його змісту, який охоплює п’ять періодів.

Перший період (1940 – 1950 p.p.) характеризується появою у школах різноманітних технічних засобів одержання інформації (від запису і відтворення звуку до проекції зображення на екран), об’єднаних поняттям «аудіовізуальні засоби». Це магнітофони, телевізори, програвачі, проектори, які мали побутове, а потім і навчальне призначення. Термін «технологія в освіті» на той час означав застосування інженерної думки в навчально-виховному процесі.

Другий період (1950 – 1960 p.p.) відзначається виникненням і використанням технологічного підходу, теоретичною базою якого стала ідея т. зв. програмованого навчання. Були розроблені аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв’язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери та ін. На відміну від терміна «технологія в освіті», який був ідентичний поняттю ТЗН, під «технологією освіти» почали розуміти науково-педагогічний опис сукупності засобів і методів педагогічного процесу. В 60-ті рр. ХХ ст. фахівці з питань програмованого навчання першими почали використовувати термін «педагогічні технології».

Для третього періоду (1960 – 1970 p.p.) були характерні такі особливості:

1. Відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання розглядаються основи інформатики, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія тощо.

2. Змінюється методична основа педагогічної технології, зокрема здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання.

3. Ведеться активна підготовка професійних педагогів-технологів, стає реальністю масовий випуск таких ТЗН, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, синхронізатори звуку та зображення тощо.

У цей період технологія навчального процесу розробляється на основі системного підходу, а дослідники розуміють педагогічну технологію як процес вивчення, розробки та використання принципів оптимізації навчальної діяльності на основі досягнень науки і техніки.

Четвертий період (1970 – 1980 p.p.) характеризується еволюцією поняття «педагогічна технологія», зокрема її особливостями стало створення комп’ютерних аудиторій, дисплейних класів, зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів, використання систем інтерактивного відео.

П’ятий період (починаючи з 1980 – 1990 р.р.) характеризується реальним впровадженням педагогічних технологій у навчальних закладах різних рівнів.

Запропонована періодизація узгоджується з конкретними фактами: 1946 р. – вперше запропоновано ввести план аудіовізуальної освіти в університеті штату Індіана, США (автор – Л.Ларсон); 1954 р. – висунуто ідею програмованого навчання (автор Б.Скінер); 1961 р. – відкрито факультет технології навчання в університеті Південної Кароліни (керівник – Д. Фіни); 1968 р. – розроблено і застосовано мову програмування ЛОРО в школі (Масачусетський технологічний інститут США, керівник – С.Лейперт); 1976 р. – створено перший персональний комп’ютер (автори – С. Джобс, С. Уозник); 1981 р. – застосовано в навчанні спеціальні програмовані засоби в дисплейних класах; 1990 р. – вперше використано інтерактивні технології в освіті.

Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні

Та шляхи їх впровадження

Загальновизнаної, завершеної класифікації інновацій у педагогіці поки що не створено. Найдоцільніше розглядати інновації за такими ознаками:

1. З позиції їх віднесення до тієї чи іншої частини навчально-виховного процесу в загальноосвітніх, професійно-технічних чи вищих навчальних закладах.

2. Залежності від того, в якій складовій освіти відбувається інновація (тобто що оновлюється): а) у змісті і структурі навчання та виховання; б) у технології навчання та виховання; в) у засобах навчання, в т.ч. сучасних ТЗН; г) у системі управління навчально-виховним процесом.

3. За масштабом (обсягом) перетворень інновації: а) конкретні (локальні), які не пов’язані між собою; б) модульні, які пов’язані між собою в межах однієї групи предметів, однієї вікової групи учнів тощо; в) системні, які охоплюють в цілому педагогіку взагалі або її частини (історія педагогіки, дидактика, теорія виховання, школознавство) та часткові дидактики, тобто загальні методики (наприклад, методика навчання технологій).

4. За типами інноваційного потенціалу: 1) модифіковані, наприклад, опорні конспекти В. Шаталова; 2) комбінаторні, наприклад, запровадження в школі лекційно-семінарської системи (урок-лекція, урок-семінар, урок-конференція та ін.); 3) радикальні, наприклад, проектно-технологічний підхід у трудовому навчанні (В. Симоненко, В. Сидоренко, О. Коберник та ін.), інтегровані курси та ін.

Стосовно загальноосвітніх навчальних закладів до основних інноваційних педагогічних технологій, які використовуються в трудовому навчанні, віднесено:

1) інформаційно-комунікаційні технології – комп’ютерні системи: інтелектуального навчання, мікросвіту, сократичного діалогу, адаптивні, експертні, гіпермедійні і гіпертекстові, індивідуалізовані, діагностичні, мультимедійні тощо); у трудовому навчанні комп’ютерні системи використовуються як інформаційні, демонстраційні, тренувальні, контрольні засоби, а також як електронні посібники;

2) інтерактивні технології – превентивні: консультації, репетиції, розподіл ролей, тренінги; імітаційні: дебати, диспути, ділові й операційні ігри, інсценування, мозковий штурм; неімітаційні: вправляння, конференції, круглі столи, практикуми, проблемне навчання, семінари тощо;

3) технології розвитку творчих здібностей – проблемно-розвивальне навчання: уроки розвитку пам’яті, мислення, уваги, уяви, емоцій, вольових і психомоторних якостей; технологія колективних творчих справ; навчання через дослідження тощо;

4) технології особистісно зорієнтованого навчання – Вальдорфська школа, школа саморозвитку (М. Монтессорі), система С. Френе, навчання в малих групах (кооперативне навчання), створення ситуації успіху, випереджувальне навчання, проектне навчання, індивідуалізація та диференціація трудового навчання;

5) технології проблемного навчання (М. Махмутов, Д. Тхоржевський, В. Гетта та ін.) – побудова занять на основі системи проблемних завдань та відповідних алгоритмів їх розв’язання;

6) технології програмованого навчання (П. Гальперін, Т. Ільїна, Б. Скіннер та ін.) – програмування як змісту, так і всього процесу навчання (вивчення, повторення, закріплення, контроль) на основі лінійної, розгалуженої чи змішаної програм;

7) технології нейро-лінгвістичного програмування – метод ментальної карти або майнд-меп (mind – розум, map – карта), метод тренінгу ефективної комунікації.

Для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки теоретичне, скільки прагматичне значення, оскільки в умовах глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які пов’язані з так званими «високими технологіями». Їхніми головними аспектами є:

1) технологізація всіх видів науково-педагогічних досліджень;

2) зміщення державного фінансування зі сфери фундаментальних досліджень у розвиток соціальної та інформаційної інфраструктури освіти;

3) впровадження сучасних комп’ютерних і мережевих технологій;

4) створення нових гнучких організаційних форм у вигляді мобільних наукових організацій оперативного реагування на актуальні проблеми.

 

Питання і завдання на закріплення та засвоєння

Навчального матеріалу

1. Схарактеризуйте основні структурні компоненти інноваційного процесу.

2. Дайте визначення основних понять, пов’язаних з інноваційними педагогічними технологіями.

3. Які компоненти входять у структуру педагогічної технології?

4. Основними критеріями технологічності є: …

5. Вкажіть періоди трансформації і конкретні факти впровадження інноваційних педагогічних технологій.

6. За якими ознаками класифікують інновації?

7. Які основні інноваційні педагогічні технології використовуються в трудовому навчанні?

8. Головними аспектами впровадження інноваційних педагогічних технологій на сучасному етапі є: …