Методи дослідження в психології

 

Наука – це, перш за все, дослідження тих явищ, які є її предметом. Методи наукового дослідження – це прийоми і засоби, за допомогою яких отримуються факти та доводиться існування явищ, які складають емпіричну основу тієї чи іншої науки.

Ананьєв Б.Г. запропонував таку класифікацію методів психологічного дослідження:

I. Організаційні методи:

1) порівняльний метод (співставлення психічних явищ між різними групами носіїв психіки – за віком, статтю, походженням і т.ін.);

2) лонгітюдний метод (багаторазове обстеження одних і тих же осіб протягом тривалого періоду);

3) комплексний метод (одночасно використовуються методи різних наук – соціології, етнографії, педагогіки і т.ін.).

IІ. Емпіричні методи:

1) обсерваційні: спостереження і самоспостереження;

2) експериментальні методи: природний, лабораторний, формуючий;

3) психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники, соціометрія, інтерв’ю, бесіда),

4) метод аналізу процесу та продуктів діяльності;

5) біографічний метод;

6) близнюковий метод;

7) моделювання.

III. Методи обробки даних:

1) кількісні (статистичні) методи;

2) якісні методи (аналіз, диференціація даних за групами).

IV. Інтерпретаційні методи:

1) генетичний метод (аналіз матеріалу в плані розвитку з виділенням фаз, стадій, критичних моментів і т.ін.);

2) структурний метод (встановлення структурних зв’язків між різними сторонами психічного явища).

Емпіричні методи психологічного дослідження поділяють на основні:

Спостереження метод тривалого, планомірного, цілеспрямованого спеціально організованого дослідження та опису психічних явищ, які виявляються в діяльності та поведінці людей на основі їх безпосереднього сприймання	Експеримент спосіб чуттєво-предметної діяльності, метод пізнання психічної діяльності, при якому психічні явища вивчаються в спеціально створених або контрольованих дослідником умовах
Види	Види
Життєве -неорганізоване, випадкове сприймання фактів і явищ оточуючого світу.	Наукове– цілеспрямована, систематична, планомірна регістрація фактів і явищ, яка має чітку програму, характеризується аналітичністю та оперує системою певних, однозначних наукових понять, а також науковим поясненням причин та природи досліджуваних явищ.	лабораторний (проводяться в спеціально організованому середовищі) - природній; констатуючий експеримент (виявляються певні особливості розвитку психічних явищ) - формуючий експеримент (передбачає цілеспрямований вплив на психічне явище з метою формування в ньому певних якостей); пошуковийексперимент – спрямований на отримання принципово нової інформації у малодосліджених наукових сферах; уточнюючий– визначення меж в яких виявляється та розповсюджується дія певних явищ, теорій та законів; критикуючий –здійснюється з метоюспростування існуючих законів або теорій новими фактами; відтворюючий– передбачає точне повторення експериментів попередніх дослідників для перевірки достовірності, надійності і об’єктивності отриманих ними результатів.
	Об’єктивне (зовнішнє) - самоспостереження (внутрішнє - інтроспекція); польове (природнє) – лабораторне; індивідуальне – колективне; випадкове – заплановане; систематичне – несистематичне; повне – неповне; суцільне – вибіркове; констатуюче – оцінююче; стандартизоване - нестандартизоване; відкрите – приховане; включене – стороннє; пряме (безпосереднє) – непряме (опосередковане); спровоковане – неспровоковане.

 

Допоміжні:

1. Широко поширений в психології метод тестування

Тест – це стандартизоване психологічне випробування, в результаті якого здійснюється спроба оцінити ступінь розвитку якогось психічного явища. Частіше за все використовуються тести визначення здібностей (вимірюються рівні розвитку психічних властивостей), тести успішності (визначається ступінь готовності до певної діяльності), проективні тести (встановлюється наявність певних психічних властивостей у людини завдяки тлумаченню нею якоїсь штучної події).

2. Опитування.

3. Бесіда.

4. Аналіз продуктів діяльності (напр. малюнки).

5. Анкетування.

6. Контент-аналіз (аналіз документів, друкованої інформації і т.ін).

7. Експертне оцінювання.

 

Отже, психологія дає змогу

ü глибше пізнати себе, а отже і змінюватись;

ü навчитися керувати своїми психічними функціями і своєю поведінкою;

ü добре розуміти інших людей і успішно спілкуватися з ними в різних сферах життя і практичної діяльності.