Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Tema 8. ѕравове регулюванн€ доступу до окремих вид≥в ≥нформац≥њ та ≥нформац≥йних ресурс≥в




ѕравов≥ засади науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ. «м≥ст еколог≥чноњ ≥нформац≥њ та право на еколог≥чну ≥нформац≥ю за чинним законодавством. √еолог≥чна ≥нформац≥€. –еклама €к об'Їкт ≥нформац≥йних в≥дносин, њњ основн≥ види. ћедична ≥нформац≥€ €к самост≥йний вид ≥нформац≥њ.  омп'ютерна ≥нформац≥€. ѕравовий режим арх≥вних ресурс≥в. Ѕ≥бл≥отечн≥ фонди €к р≥зновид ≥нформац≥йних ресурс≥в.

 лючов≥ слова: дан≥, науково-техн≥чна ≥нформац≥€, науково-техн≥чн≥ ресурси, науково-≥нформац≥йна д≥€льн≥сть, еколог≥чна ≥нформац≥€, реклама, стан здоров'€, комп'ютерна ≥нформац≥€, арх≥ви, арх≥вний документ, б≥бл≥отеки, б≥бл≥отечн≥ фонди, б≥бл≥отечн≥ послуги.

¬изначен≥ «аконом ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї основн≥ види ≥нформац≥њ зумовили розвиток галузевого ≥нформац≥йного законодавства. ќкр≥м встановлених основних вид≥в, чинне законодавство регулюЇ ≥нш≥ види ≥нформац≥њ на р≥вн≥ спец≥альних нормативно-правових акт≥в. —еред них можна назвати насамперед науково-техн≥чну ≥нформац≥ю, еколог≥чну, геолог≥чну, медичну ≥нформац≥ю, рекламу та њн*

Ќауково-техн≥чна ≥нформац≥€ (Ќ“≤) Ч документован≥ або публ≥чно оголошуван≥ в≥домост≥ про в≥тчизн€н≥ та заруб≥жн≥ дос€гненн€ науки, техн≥ки ≥ виробництва, одержан≥ в результат≥ науково-досл≥дноњ, досл≥дно-конструкторськоњ, проектно-технолог≥чноњ, виробничоњ та громадськоњ д≥€льност≥.

¬≥дносини, що виникають при створенн≥, одержанн≥, використанн≥ та поширенн≥ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, а також правов≥ форми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у в≥дпов≥дн≥й галуз≥ регулюютьс€ насамперед «аконом ”крањни Ђѕро науково-техн≥чну ≥нформац≥юї в≥д 25 червн€ ≥993 p., ≥ншими нормативно-правовими актами.

ќб'Їктом в≥дпов≥дних правов≥дносин Ї документована на будь-€ких нос≥€х або публ≥чно оголошувана в≥тчизн€на ≥ заруб≥жна науково-техн≥чна ≥нформащ€. ¬она охоплюЇ отримуван≥ в процес≥ науково-досл≥дноњ, досл≥дно-конструкторськоњ, проектно-технолог≥чноњ, виробничоњ та громадськоњ д≥€льност≥ результати, заф≥ксован≥ у форм≥, €ка забезпечуЇ њх в≥дтворенн€, використанн€ та поширенн€.

 ќ—“≈÷№ ј “.ј.

“ака ≥нформац≥€, що Ї продуктом ≥нтелектуальноњ творчоњ прац≥, становить об'Їкт права ≥нтелектуальноњ власност≥.

ѕраво на в≥дкриту науково-техн≥чну ≥нформац≥ю, €ке передбачаЇ можлив≥сть в≥льного њњ одержанн€, збер≥ганн€, використанн€ ≥ поширенн€ п≥д час зд≥йсненн€ науковоњ, науково-досл≥дноњ, виробничоњ, громадськоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥, що не заборон€Їтьс€ чинним законодавством, за законом, мають ус≥ громад€ни ”крањни, юридичн≥ особи, державн≥ органи, органи м≥сцевого самовр€дуванн€.

—укупн≥сть д≥й, спр€мованих на задоволенн€ потреб громад€н, юридичних ос≥б ≥ держави у Ќ“≤, €к≥ передбачають њњ збиранн€, анал≥тично-синтетичну обробку, ф≥ксац≥ю, збер≥ганн€, пошук ≥ поширенн€, визначаЇтьс€ €к науково-≥нформац≥йна д≥€льн≥сть.

ѕередбачено, що ≥нформац≥йна продукц≥€, а також послуги орган≥в Ќ“≤, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, окремих громад€н, €к≥ зд≥йснюють науково-≥нформац≥йну д≥€льн≥сть, можуть бути об'Їктами товарних в≥дносин.

Ќа задоволенн€ потреб громад€н, юридичних ос≥б ≥ держави в науково-техн≥чн≥й ≥нформац≥њ спр€моване функц≥онуванн€ нац≥ональноњ системи Ќ“≤ - орган≥зац≥йно-правовоњ структури, за допомогою €коњ формуЇтьс€ державна ≥нформац≥йна пол≥тика, зд≥йснюЇтьс€ координац≥€ роб≥т ≥з створенн€, користуванн€, збер≥ганн€ та поширенн€ нац≥ональних ресурс≥в Ќ“≤ з урахуванн€м ≥нтерес≥в нац≥ональноњ безпеки.

¬она складаЇтьс€ ≥з спец≥ал≥зованих державних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, державних орган≥в науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, наукових ≥ науково-техн≥чних б≥бл≥отек; п≥дприЇмств будь-€ких орган≥зац≥йно-правових форм, заснованих на приватн≥й чи колективн≥й власност≥, предметом д≥€льност≥ €ких Ї ≥нформац≥йне забезпеченн€.

≤нформац≥йн≥ ресурси нац≥ональноњ системи Ќ“≤ - це сукупн≥сть дов≥дково-≥нформац≥йних фонд≥в ≥з необх≥дним дов≥дково-пошуковим апаратом ≥ в≥дпов≥дними техн≥чними засобами збер≥ганн€, обробки ≥ переданн€, €к≥ Ї у волод≥нн≥, розпор€дженн≥, користуванн≥ державних орган≥в ≥ служб Ќ“≤, наукових ≥ науково-техн≥чних б≥бл≥отек, комерц≥йних центр≥в, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й.

≤нформац≥йн≥ ресурси Ќ“≤, що становл€ть власн≥сть держави, визнаютьс€ державними ресурсами Ќ“≤.

≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ” –јѓЌ»

≈колог≥чна ≥нформац≥€ (≥нформац≥€ про стан навколишнього природного середовища) - будь-€ка ≥нформац≥€ в письмов≥й, ауд≥ов≥зуальн≥й, електронн≥й чи ≥нш≥й матер≥альн≥й форм≥ про под≥њ, €вища, матер≥али, факти, процеси й окремих ос≥б у сфер≥ використанн€, в≥дтворенн€ та охорони природних ресурс≥в, природних компонент≥в та ландшафт≥в, охорони довк≥лл€ та забезпеченн€ еколог≥чноњ безпеки.

≈колог≥чна ≥нформац≥€ - це в≥домост≥ про:

> стан навколишнього природного середовища чи його об'Їкт≥в -земл≥, вод, надр, атмосферного пов≥тр€, рослинного ≥ тваринного св≥ту та р≥вн≥ њх забрудненн€; джерела, фактори, матер≥али, речовини, продукц≥ю, енерг≥ю, ф≥зичн≥ фактори (шум, в≥брац≥ю, електромагн≥тне випром≥нюванн€, рад≥ац≥ю), €к≥ впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'€ людей;

Х б≥олог≥чне р≥зноман≥тт€ ≥ його компоненти, включаючи генетично видозм≥нен≥ орган≥зми та њх взаЇмод≥ю ≥з об'Їктами навколишнього природного середовища;

Х загрозу виникненн€ ≥ причини надзвичайних еколог≥чних ситуац≥й, результати л≥кв≥дац≥њ цих €вищ, рекомендац≥њ щодо заход≥в, спр€мованих на зменшенн€ њх негативного впливу на природн≥ об'Їкти та здоров'€ людей;

Х еколог≥чн≥ прогнози, плани ≥ програми, заходи, в тому числ≥ адм≥н≥стративн≥, державну еколог≥чну пол≥тику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

Х витрати, пов'€зан≥ ≥з зд≥йсненн€м природоохоронних заход≥в за рахунок фонд≥в охорони навколишнього природного середовища, ≥нших джерел ф≥нансуванн€; економ≥чний анал≥з, проведений у процес≥ прийн€тт€ р≥шень з питань, що стосуютьс€ довк≥лл€.

ќсновними джерелами еколог≥чноњ ≥нформац≥њ Ї дан≥ мон≥торингу довк≥лл€, кадастр≥в природних ресурс≥в, а також реЇстри, автоматизован≥ бази даних, арх≥ви, дов≥дки, шо видаютьс€ уповноваженими на те органами державноњ влади та м≥сцевого самовр€дуванн€, громадськими орган≥зац≥€ми, окремими посадовими особами.

ѕраво кожного на в≥льний доступ до ≥нформац≥њ про стан довк≥лл€ (еколог≥чноњ ≥нформац≥њ), €к≥сть харчових продукт≥в ≥ предмет≥в побуту та право на њњ поширенн€ Ї конституц≥йним правом людини ≥ громад€нина (ст. 50  онституц≥њ ”крањни).

√алузев≥ нормативно-правов≥ акти ре≥улюють право на одержанн€ ≥нформац≥њ стосовно окремих об'Їкт≥в навколишнього природ-

1 Ѕ≥льш детально про зм≥ст еколог≥чноњ ≥нформац≥њ див.: «акон ”крањни Ђѕро oxopOHv навколишнього природного середовищаї (ст. 25).

 ќ—“≈÷№ ј “Ћ,

ного середовища. “ак, у ¬одному кодекс≥ ”крањни (ст, 11) зазначено, що громад€ни, њх об'Їднанн€, ≥нш≥ громадськ≥ формуванн€ у встановленому пор€дку мають право одержувати ≥нформац≥ю про стан водних об'Їкт≥в, джерела забрудненн€ та використанн€ вод, про плани ≥ заходи щодо охорони вод та в≥дтворенн€ водних ресурс≥в.

ѕраво громад€н на достов≥рну ≥нформац≥ю про стан свого здоров'€, здоров'€ населенн€, а також про можлив≥ ≥ на€вн≥ фактори ризику встановлено, наприклад, в «акон≥ ”крањни Ђѕро забезпеченн€ сан≥тарного ≥ еп≥дем≥чного благополучч€ населенн€ї (ст. 4). «а п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥€ми закр≥плено право на одержанн€ в≥д в≥дпов≥дних орган≥в державноњ виконавчоњ влади, м≥сцевого та рег≥онального самовр€дуванн€, а також в≥дпов≥дних орган≥в ≥ установ охорони здоров'€ ≥нформац≥њ щодо стану здоров'€ населенн€, сан≥тарно√га еп≥дем≥чноњ ситуац≥њ, законодавчих, нормативних акт≥в з питань забезпеченн€ сан≥тарного ≥ еп≥дем≥чного благополучч€ населенн€ ≥ сан≥тарних норм.

ƒоступ, наприклад, до ≥нформац≥њ, пов'€заноњ з використанн€м €дерноњ енерг≥њ, правом громад€н на захист та одержанн€ в≥д в≥дпов≥дних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й повноњ та достов≥рноњ ≥нформац≥њ щодо безпеки €дерноњ установки чи об'Їкта, призначеного дл€ поводженн€ з рад≥оактивними в≥дходами, за вин€тком в≥домостей, що становл€ть державну таЇмницю, гарантовано «аконом ”крањни Ђѕро використанн€ €дерноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну безпекуї в≥д 8 лютого 1995 р.

«абезпеченн€ ≥нформуванн€ населенн€ про рад≥ац≥йну обстановку - повноваженн€ м≥сцевих орган≥в державноњ виконавчоњ влади ≥ м≥сцевого самовр€дуванн€ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро поводженн€ з рад≥оактивними в≥дходамиї в≥д 30 червн€ 1995 р.

≤нформац≥€ про об'Їкти п≥двищеноњ еколог≥чноњ небезпеки та вплив еколог≥чно небезпечноњ д≥€льност≥ на навколишнЇ природне середовище, здоров'€ людей - предмет регулюванн€ ≥нших акт≥в еколог≥чного законодавства («акон≥в ”крањни: Ђѕро в≥дходиї, Ђѕро об'Їкти п≥двищеноњ небезпекиї, Ђѕро пестициди ≥ агрох≥м≥катиї та≥н.)*.

„инне законодавство про еколог≥чну ≥нформац≥ю базуЇтьс€ на положенн€х м≥жнародно-правових акт≥в, зокрема ќрхуськоњ  онвенц≥њ Ђѕро доступ до ≥нформац≥њ, участь громадськост≥ в прийн€тт≥ та

Ѕ≥льш детально про еколог≥чн≥ права та обов'€зки громад€н див., напр.: ≈колог≥чне право ”крањни. јкадем≥чний курс: п≥дручник / за заг. ред. ё.—. Ўемшученка. -  ., 2005. - (–озд≥л III).

≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ” –јѓЌ»

доступ до правосудд€ з питань, що стосуютьс€ навколишнього природного середовищаї, схвален≥й 5 червн€ 1998 р.

¬≥дносно самост≥йним та специф≥чним видом ≥нформац≥њ, €ка маЇ загальнодержавне значенн€, називають геолог≥чну ≥нформац≥ю.

¬≥домост≥, що њњ складають, за чинним законодавством ”крањни (ст. 1 «акону ”крањни Ђѕро державну геолог≥чну службуї) Ї результатом геолог≥чного вивченн€ надр - спец≥альних роб≥т ≥ досл≥джень, спр€мованих на одержанн€ ≥нформац≥њ про надра з метою задоволенн€ потреб сусп≥льства.

√еолог≥чна ≥нформац≥€ - заф≥ксован≥ дан≥ геолог≥чного, геоф≥зичного, геох≥м≥чного, аерокосм≥чного, економ≥чного зм≥сту, що характеризують будову надр, на€вн≥ в них корисн≥ копалини, умови розробки родовищ, ≥нш≥ €к≥сн≥ та к≥льк≥сн≥ параметри та особливост≥ надр, та отриман≥ за результатами геологорозв≥дувальних, геолого-еколог≥чних, науково-досл≥дних, експлуатац≥йних та ≥нших роб≥т1.

” сучасних умовах у спец≥альн≥й л≥тератур≥ терм≥н Ђгеолог≥чна ≥нформац≥€ї пропонуЇтьс€ розгл€дати не т≥льки у вузькому розум≥нн≥ (тобто €к в≥домост≥ геолог≥чного характеру), а €к ≥нформац≥йну систему Ч орган≥зац≥йно впор€дковану сукупн≥сть масив≥в первинних ≥ анал≥тичних документ≥в, а також ≥нформац≥йних технолог≥й (≥нформац≥йних ресурс≥в), що зосереджуютьс€ у фондах, арх≥вах, б≥бл≥отеках, банках даних ≥з метою збору, обробки, нагромадженн€, збер≥ганн€, подальшого пошуку та наданн€ њх споживачев≥.

√еолог≥чна, €к ≥ будь-€ка ≥нша ≥нформац≥€, належить до об'Їкт≥в цив≥льного права.

—еред нормативних акт≥в, положенн€ €ких формують ≥нститут геолог≥чноњ ≥нформац≥њ:  одекс ”крањни про надра, «акон Ђѕро державну геолог≥чну службуї, √≥рничий закон ”крањни, ѕоложенн€ про розпор€дженн€ геолог≥чною ≥нформац≥Їю (в≥д 13 червн€ 1995 р. є 423), постанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро затвердженн€ ѕор€дку наданн€ спец≥альних дозвол≥в на користуванн€ надрамиї (в≥д 2 жовтн€ 2003 р, є 1540) та ≥нш≥.

–еклама - ≥нформац≥€ про особу чи товар, поширена в будь-€к≥й форм≥ та в будь-€кий спос≥б ≥ призначена сформувати або п≥дтримати об≥знан≥сть споживач≥в реклами та њхн≥й ≥нтерес щодо такоњ особа чи товару.

≤нформац≥йн≥ в≥дносини, пов'€зан≥ з рекламною д≥€льн≥стю, регулюютьс€ «аконом ”крањни Ђѕро рекламуї в≥д 3 липн€ 1996 р.

1 ѕоложенн€ про пор€док розпор€дженн€ геолог≥чною ≥нформац≥Їю: затв. ѕостановою  абм≥ну ”крањни 13,06.1995 р. // «о. постанов ”р€ду ”крањни. -1995.-є8.-—т.220,п.2.

 ќ—“≈÷№ ј “.Ћ.

(у редакц≥њ в≥д 11 липн€ 2003 p., ≥з наступними зм≥нами)1, ≥ншими нормативно-правовими актами.

’арактерн≥ ознаки реклами:

- особливий зм≥ст в≥домостей;

- поширенн€ в будь-€к≥й форм≥ та будь-€кими рекламними засобами, не забороненими законодавством;

- поширюЇтьс€ з конкретною метою (ц≥леспр€мовано звертаЇ увагу споживач≥в на конкретних особу/товар, щоб сформувати об≥знан≥сть, п≥двищити ≥нтерес тощо);

- замовл€Їтьс€ рекламодавцем ≥з метою одержанн€ прибутку (безпосередньо чи опосередковано), кр≥м соц≥альноњ реклами, та ≥н.

ќсновними суб''етапами рекламноњ д≥€льност≥ ”крањни Ї:

Х рекламодавець - юридична чи ф≥зична особа - замовник рекламноњ ≥нформац≥њ дл€ њњ виробництва, розм≥щенн€, поширенн€;

Х виробник реклами - юридична чи ф≥зична особа, що зд≥йснюЇ повне чи часткове приведенн€ рекламноњ ≥нформац≥њ до готовоњ дл€ поширенн€ форми;

Х розповсюджувач реклами - юридична чи ф≥зична особа, що зд≥йснюЇ розм≥щенн€ ≥ (чи) поширенн€ рекламноњ ≥нформац≥њ шл€хом наданн€ ≥ (чи) використанн€ майна, у тому числ≥ техн≥чних засоб≥в рад≥омовленн€, телев≥з≥йного в≥щанн€, а також канал≥в зв'€зку, еф≥рного часу й ≥нших способ≥в;

Х споживач≥ реклами ~ невизначене коло ос≥б, на €ких спр€мована реклама, насл≥дком чого може бути в≥дпов≥дний вплив на них.

«аконодавство вир≥зн€Ї внутр≥шню, зовн≥шню, недобросов≥сну, пор≥вн€льну, приховану рекламу, рекламу на транспорт≥, соц≥альну рекламу.

¬нутр≥шн€ реклама - ≥нформац≥€, що розм≥щуЇтьс€ всередин≥ будинк≥в, споруд, зокрема в к≥нотеатрах ≥ театрах п≥д час демонстрац≥њ к≥ноф≥льм≥в та вистав, концерт≥в, а також п≥д час спортивних змагань, що проход€ть у закритих прим≥щенн€х, кр≥м м≥сць торг≥вл≥ (у тому числ≥ буфет≥в, к≥оск≥в, €ток), де може розм≥щуватис€ ≥нформац≥€ про товари, що безпосередньо в цих м≥сц€х продаютьс€.

«овн≥шн€ - реклама, розм≥щена на спец≥альних тимчасових ≥ стац≥онарних конструкц≥€х, встановлених на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, а також на зовн≥шн≥х поверхн€х будинк≥в, споруд, на елементах вуличного обладнанн€, над проњжджою частиною вулиць ≥ дор≥г.

1 ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1996. - є 39. - —т.-181. ƒ≥€ цього закону не поширюЇтьс€, зокрема, на оголошенн€ ф≥зичних ос≥б, недов'€заних ≥з п≥дприЇмницькою д≥€льн≥стю (ч. « ст. 2 «акон}7 Ђѕро рекламуї),

≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ” –јѓЌ»

Ќедобросов≥сна ~ реклама, €ка вводить або може ввести в оману њњ споживач≥в, завдати шкоди особам, держав≥ чи сусп≥льству внасл≥док неточност≥, недостоверности двозначност≥, переб≥льшенн€, замовчуванн€, порушенн€ вимог щодо часу, м≥сц€ ≥ способу поширенн€. “ака реклама заборонена.

ѕор≥вн€льна - реклама, €ка м≥стить пор≥вн€нн€ з ≥ншими особами та/або товарами ≥ншоњ особи.

ѕрихована реклама ~ це ≥нформац≥€ про особу чи товар у програм≥, передач≥, публ≥кац≥њ, €кщо така ≥нформац≥€ слугуЇ рекламним ц≥л€м ≥ може вводити в оману ос≥б щодо д≥йсноњ мети таких програм, передач, публ≥кац≥й. “ака реклама заборонена законом.

–еклама на транспорт≥ ~ ≥нформац≥€, розм≥щена на територ≥њ п≥дприЇмств транспорту загального користуванн€, метропол≥тену, на зовн≥шн≥й та внутр≥шн≥й поверхн€х транспортних засоб≥в ≥ споруд транспортних п≥дприЇмств загального користуванн€ ≥ метропол≥тену.

—оц≥альною визначена реклама €к ≥нформац≥€ будь-€кого виду, поширена без мети отриманн€ прибутку в будь-€к≥й форм≥ ≥ спр€мована на дос€гненн€ сусп≥льно корисних ц≥лей, попул€ризац≥ю загальнолюдських ц≥нностей. ¬она не повинна м≥стити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавц€ (за вин€тком випадк≥в, коли рекламодавець - громадська орган≥зац≥€), об'Їкти права ≥нтелектуальноњ власност≥, що належать виробнику товару або рекламодавцю.

–еклама маЇ бути ч≥тко в≥докремлена в≥д ≥нших в≥домостей незалежно в≥д форм чи способ≥в њњ поширенн€ таким чином, щоб њх можна було ≥дентиф≥кувати саме €к рекламу.

ќсновними принципами реклами визначено: законн≥сть, точн≥сть, достов≥рн≥сть, використанн€ форм та засоб≥в, €к≥ не завдають њњ споживачев≥ шкоди.

–еклама не повинна п≥дривати дов≥ру сусп≥льства до нењ та маЇ в≥дпов≥дати принципам добросов≥сноњ конкуренц≥њ. ¬она також не може м≥стити ≥нформац≥њ або зображень, що порушують етичн≥, гуман≥стичн≥, моральн≥ норми, нехтують правилами пристойност≥.

ѕередбачено також, що реклама повинна враховувати особливу чутлив≥сть д≥тей ≥ не завдавати њм шкоди тощо. —л≥д мати на уваз≥, що в згаданих випадках ≥детьс€ не про рекламу, розраховану на д≥тей, а про те, що п≥д час замовленн€, виготовленн€ та розм≥щенн€ будь-€коњ рекламноњ продукц≥њ необх≥дно враховувати те, що потенц≥йними њњ споживачами Ї д≥ти з притаманними њм психолог≥чними та ≥ншими особливост€ми.

 ќ—“≈÷№ ј “.ј.

«аборон€Їтьс€, зокрема, вм≥щувати твердженн€, €к≥ Ї дискрим≥нац≥йними за ознаками походженн€ людини, њњ соц≥ального ≥ майнового стану, расовоњ та нац≥ональноњ належност≥, стат≥, осв≥ти, пол≥тичних погл€д≥в, ставленн€ до рел≥г≥њ, за мовними ознаками, родом ≥ характером зан€ть, м≥сцем проживанн€, а також т≥, що Ї дискрим≥нац≥йними щодо ос≥б, €к≥ не користуютьс€ рекламованим товаром;

> подавати в≥домост≥ або закликати до д≥й, €к≥ можуть спричинити порушенн€ законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довк≥ллю, а також спонукають до нехтуванн€ засобами безпеки;

> використовувати засоби ≥ технолог≥њ, що д≥ють на п≥дсв≥дом≥сть споживач≥в реклами.

«аконодавством встановлено й ≥нш≥ вимоги до реклами.

¬≥д рекламноњ ≥нформац≥њ сл≥д в≥др≥зн€ти ≥нформац≥ю про продукц≥ю, право на одержанн€ €коњ Ї складовою прав споживач≥в. «м≥ст такоњ ≥нформац≥њ становл€ть в≥домост≥ про продукц≥ю, њњ к≥льк≥сть, €к≥сть, асортимент, а також виробника (виконавц€, продавц€), тобто в≥домост≥, що забезпечують споживачам можлив≥сть св≥домого ≥ компетентного вибору такоњ продукц≥њ.

ѕравовий режим такоњ ≥нформац≥њ регулюЇтьс€ «аконом ”крањни Ђѕро захист прав споживач≥вї (у редакц≥њ в≥д 1 грудн€ 2005 р.)1.

ѕод≥бн≥ в≥домост≥ Ї обов'€зковими (статт≥ 4,6) ≥ продавець (виробник, виконавець) маЇ надати њх споживачу до придбанн€ останн≥м товару.

¬≥дпов≥дно до положень ст. 15 названого «акону ≥нформац≥€ про продукц≥ю повинна м≥стити так≥ в≥домост≥:

- найменуванн€ товару, найменуванн€ або в≥дтворенн€ знака дл€ товар≥в ≥ послуг;

- найменуванн€ нормативних документ≥в, вимогам €ких повинна в≥дпов≥дати продукц≥€;

- про основн≥ властивост≥ продукц≥њ, а щодо продукт≥в харчуванн€ - перел≥к використаноњ у процес≥ њх виготовленн€ сировини, в тому числ≥ харчових добавок, ном≥нальну к≥льк≥сть (масу, об'Їм тощо), харчову та енергетичну ц≥нн≥сть, умови використанн€ та застереженн€ щодо вживанн€ њх окремими категор≥€ми споживач≥в, а

3 ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. ~ 2006. - є 7. ~ —т. 84.

≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ” –јѓЌ»

також ≥ншу ≥нформац≥ю, що поширюЇтьс€ на конкретну категор≥ю. ѕродукти харчуванн€, упакован≥ або розфасован≥ в ”крањн≥, повинн≥ супроводжуватись ≥нформац≥Їю про њх походженн€;

- в≥домост≥ про вм≥ст шк≥дливих дл€ здоров'€ речовин, €к≥ встановлен≥ нормативно-правовими актами, та застереженн€ щодо застосуванн€ окремоњ продукц≥њ, €кщо так≥ встановлен≥ законодавством;

- позначку про на€вн≥сть у склад≥ продукц≥њ генетично модиф≥кованих компонент≥в;

- дан≥ про ц≥ну (тариф), умови та правила придбанн€, дату виготовленн€ продукц≥њ; в≥домост≥ про умови њњ збер≥ганн€;

- гарант≥йн≥ зобов'€занн€ виробника (виконавц€);

- правила та умови ефективного ≥ безпечного використанн€ продукц≥њ;

- найменуванн€ та м≥сцезнаходженн€ виробника (виконавц€), п≥дприЇмства, €ке зд≥йснюЇ його функц≥њ щодо прийн€тт€ претенз≥й в≥д споживач≥в, а також проводить ремонт ≥ техн≥чне обслуговуванн€;

- строк придатност≥ (строк служби) товару (насл≥дк≥в роботи), в≥домост≥ про необх≥дн≥ д≥њ споживача п≥сл€ њх зак≥нченн€, а також про можлив≥ насл≥дки в раз≥ виконанн€ цих д≥й.

якщо продукц≥€ п≥дл€гаЇ обов'€зков≥й сертиф≥кац≥њ, споживачев≥ маЇ надаватись ≥нформац≥€ про њњ сертиф≥кац≥ю.

ўо стосуЇтьс€ продукц≥њ, €ка за певних умов може бути небезпечною дл€ житт€, здоров'€ споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'€заний довести до в≥дома споживача ≥нформац≥ю про таку продукц≥ю та можлив≥ насл≥дки њњ споживанн€ (використанн€).

¬становлено, що в≥дпов≥дна ≥нформац≥€ доводитьс€ виробником (виконавцем, продавцем) до споживач≥в у супров≥дн≥й документац≥њ, додаЇтьс€ до продукц≥њ на етикетц≥, а також у маркуванн≥ чи ≥ншим способом (у доступн≥й наочн≥й форм≥), прийн€тим дл€ окремих вид≥в продукц≥њ або в окремих формах обслуговуванн€. ¬она може бути розм≥щена у м≥сц€х реал≥зац≥њ продукц≥њ, або ж за згодою споживача -доводитис€ до нього за допомогою засоб≥в дистанц≥йного зв'€зку.

ќбов'€зково маЇ вказуватис€ ц≥на кожноњ одиниц≥ продукц≥њ або одн≥Їњ категор≥њ продукц≥њ та одн≥Їњ стандартноњ одиниц≥ ц≥Їњ продукц≥њ. Ќаписи ц≥ни реал≥зац≥њ мають бути ч≥ткими ≥ простими дл€ розум≥нн€. ѕри цьому ц≥на продукц≥њ повинна включати вс≥ податки та неподатков≥ платеж≥, €к≥ в≥дпов≥дно до законодавства сплачуютьс€ споживачем п≥дчас њњ придбанн€.

 ќ—“≈÷џ—ј “.ј.

ѕередбачено, що у випадку, коли ненаданн€ або ж наданн€ недостов≥рноњ, неповноњ або несвоЇчасноњ ≥нформац≥њ про продукц≥ю та про виробника (виконавц€, продавц€) спричинило:

1) придбанн€ продукц≥њ, €ка не маЇ потр≥бних споживачев≥ властивостей, - споживач маЇ право роз≥рвати догов≥р ≥ вимагати в≥дшкодуванн€ завданих йому збитк≥в;

2) неможлив≥сть використанн€ придбаноњ продукц≥њ за призначенн€м - споживачев≥ надаЇтьс€ право вимагати наданн€ у прийн€тно короткий, але не понад м≥с€ць, строк в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ;

3) €кщо в≥дпов≥дн≥ в≥домост≥ в обумовлений строк не буде надано - споживач маЇ право роз≥рвати догов≥р ≥ вимагати в≥дшкодуванн€ збитк≥в;

4) запод≥€нн€ шкоди життю, здоров'ю або майну споживача -споживач маЇ право пред'€вити продавцю (виробнику, виконавцю) вищезгадан≥ вимоги, а також вимагати в≥дшкодуванн€ збитк≥в, завданих природним об'Їктам, що перебувають у його волод≥нн≥ на прав≥ власност≥ або на ≥нших п≥дставах, передбачених законом чи договором.

«а законом, продавець не зв≥льн€Їтьс€ також в≥д в≥дпов≥дальност≥ у випадку неодержанн€ ним в≥д виробника (≥мпортера) в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ про товар.

¬становлено, що п≥д час розгл€ду вимог споживача про в≥дшкодуванн€ збитк≥в, завданих ненаданою або неповною ≥нформац≥Їю про продукц≥ю чи недобросов≥сною рекламою, сл≥д керуватис€ припущенн€м, що у споживача в≥дсутн≥ спец≥альних знанн€ щодо €кост≥ та характеристики продукц≥њ, €ку той придбаваЇ.

ќкремим видом можна назвати медичну ≥нформац≥ю.

ѕравовий режим медичноњ ≥нформац≥њ базуЇтьс€ на нормах м≥жнародно-правових акт≥в (зокрема Ћ≥сабонськоњ декларац≥њ ¬сесв≥тньоњ медичноњ асоц≥ац≥њ про права пац≥Їнт≥в та ≥н.), закр≥плених конституц≥йним правом людини ≥ громад€нина на ≥нформац≥ю, та на прав≥ на ≥нформац≥ю про стан свого здоров'€, передбаченому ст. 285 ÷ив≥льного кодексу ”крањни (÷  ”крањни), положенн€ми ќснов законодавства ”крањни про охорону здоров'€ в≥д 9 листопада 1992 р. (статт≥ 6, 39, 40), р≥шенн€ми  онституц≥йного суду ”крањни у справ≥ щодо оф≥ц≥йного тлумаченн€ статей 3, 23, 31, 47,' 48 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї та ст. 12 «акону ”крањни Ђѕро прокуратуруї (справа  .√. ”стименка) в≥д 30 жовтн€ 1997 р. та ≥н.

Ќаприклад, в≥дпов≥дно до ч. 1 ст, 285 ÷  ”крањни повнол≥тн€ особа маЇ право на повну та достов≥рну ≥нформац≥ю про стан свого

≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ” –јѓЌ»

здоров'€, у тому числ≥ й на ознайомленн€ з в≥дпов≥дними документами, що стосуютьс€ њњ здоров'€.

«агалом, сукупне право особи на медичну ≥нформац≥ю за чинним законодавством, кр≥м названого вище, також становить:

- право на отриманн€ у доступн≥й форм≥ достов≥рноњ, повноњ та своЇчасноњ ≥нформац≥њ про стан здоров'€, а також в≥домостей про мету запропонованих досл≥джень ≥ л≥кувальних заход≥в та прогноз можливого розвитку, захворюванн€, в тому числ≥ на€вност≥ ризику дл€ житт€ ≥ здоров'€;

-право на ≥нформац≥ю про здоров'€ населенн€, включаючи ≥снуюч≥ ≥ можлив≥ фактори ризику та њх ступ≥нь та ≥н.

„инне законодавство, наприклад, м≥стить норми, зг≥дно з €кими заборон€Їтьс€ без згоди особи або без згоди њњ законного представника та л≥кар€-псих≥атра, €кий надаЇ псих≥атричну допомогу, публ≥чно демонструвати особу, €ка страждаЇ на псих≥чний розлад, фотографувати њњ чи робити к≥нозйомку, в≥део- або звукозапис та прослуховувати бес≥ди особи з медичними прац≥вниками чи з ≥ншими фах≥вц€ми при наданн≥ њй псих≥атричноњ допомоги. ƒокументи, €к≥ м≥ст€ть в≥домост≥ про стан псих≥чного здоров'€ особи та наданн€ њй псих≥атричноњ допомоги, повинн≥ збер≥гатис€ з додержанн€м умов, що гарантують конф≥денц≥йн≥сть цих в≥домостей (ст. 6 «акону Ђѕро псих≥атричну допомогуї).

” спец≥альн≥й л≥тератур≥ пропонуЇтьс€ розр≥зн€ти медичну ≥нформац≥ю у вузькому та широкому розум≥нн≥1.

ѕ≥д медичною ≥нформац≥Їю у першому значенн≥ розум≥ютьс€ в≥домост≥ про стан здоров'€ людини, ≥стор≥ю њњ хвороби; про мету запропонованих досл≥джень ≥ л≥кувальних заход≥в; прогноз можливого розвитку захворюванн€, зокрема на€вност≥ ризику дл€ житт€ ≥ здоров'€; ≥нформац≥€, що м≥ститьс€ в ≥стор≥њ хвороби та ≥нших медичних документах, що стосуютьс€ стану здоров'€, л≥кар зобов'€заний на вимогу пац≥Їнта, член≥в його с≥м'њ або законних представник≥в надати њм таку ≥нформац≥ю повн≥стю ≥ в доступн≥й форм≥. “аке визначенн€ базуЇтьс€ на положенн€х –≥шенн€  онституц≥йного суду ”крањни в≥д «ќ жовтн€ 1997 р. у справ≥ щодо оф≥ц≥йного тлумаченн€ статей 3, 23, 31,47, 48 «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї та ст. 12 «акону ”крањни Ђѕро прокуратуруї (справа  .√. ”стименка).

“ака медична ≥нформац≥€ становить зм≥ст л≥карськоњ таЇмниц≥ ≥ Ї конф≥денц≥йною, тобто ≥нформац≥Їю з обмеженим доступом.

1 ƒив,: ѕраво людини на ≥нформац≥ю про стан здоров'€ // ѕраво ”крањни. -2004.-є9.

 ќ—“≈÷№ ј “ј.

якщо ≥нформац≥€ про хворобу ф≥зичноњ особи може пог≥ршити стан њњ здоров'€ або стан здоров'€ ф≥зичних ос≥б, зашкодити процесов≥ л≥куванн€, медичн≥ прац≥вники мають право дати неповну ≥нформац≥ю про стан здоров'€ ф≥зичноњ особи, обмежити можлив≥сть њх ознайомленн€ з окремими медичними документами.

ѕов≥домленн€ неповноњ ≥нформац≥њ про стан здоров'€ хворого Ї не обов'€зком, а правом медичного прац≥вника. «акон не встановлюЇ перел≥к стан≥в хворого, щодо €ких медичний прац≥вник маЇ право пов≥домити неповну ≥нформац≥ю ≥ не передбачаЇ обс€г Ђправдиї, що повинна бути в будь-€кому випадку в≥дома хворому.  р≥м того, людина маЇ право ознайомленн€ з медичною документац≥Їю, зв≥дки хворий може почерпнути в≥домост≥, €к≥ суперечать ≥нформац≥њ, пов≥домленоњ л≥карем.

ѕроте, €к зазначають окрем≥ автори, под≥бне визначенн€ медичноњ ≥нформац≥њ видаЇтьс€ досить обмеженим, оск≥льки не м≥стить усього зм≥сту тих в≥домостей, що можуть становити ≥нтерес дл€ ф≥зичноњ особи. ÷е, наприклад, одержанн€ ≥нформац≥њ про причини смерт≥ особи њњ близькими родичами; батьками - про стан здоров'€ њхн≥х неповнол≥тн≥х д≥тей тощо.

” широкому розум≥нн≥ медична ≥нформац≥€ - це в≥домост≥ про стан здоров'€ населенн€, окремих його груп; про л≥карськ≥ препарати, сучасн≥ засоби л≥куванн€, методи д≥агностики тощо. ÷€ ≥нформац≥€ Ї в≥дкритою, а тому не може бути обмежена у доступ≥.

јнал≥з нац≥онального законодавства та наукових досл≥джень з в≥дпов≥дних питань св≥дчить про на€вн≥сть де€ких проблем в означен≥й галуз≥. ÷е, зокрема, стосуЇтьс€: а) в≥дсутност≥ ч≥ткого визначенн€ пон€тт€ Ђмедична ≥нформац≥€ї, а також кола суб'Їкт≥в права на отриманн€ в≥дпов≥дних в≥домостей; б) нормативного встановленн€ процедури отриманн€ в≥дкритоњ медичноњ ≥нформац≥њ.

 омп'ютерна ≥нформац≥€. ѕ≥д комп'ютерною ≥нформац≥Їю в науков≥й л≥тератур≥ розум≥ють ≥нформац≥ю, що циркулюЇ в обчислювальн≥й систем≥, заф≥ксована на ф≥зичному нос≥Їв≥ у форм≥, доступн≥й сприйн€ттю ≈ќћ, або таку, що передаЇтьс€ телекомун≥кац≥йними каналами, сформована в обчислювальному середовищ≥ та пересилаЇтьс€ за допомогою сигнал≥в з одн≥Їњ до ≥ншоњ. «аконодавче визначенн€ такого виду ≥нформац≥њ в≥дсутнЇ.

 омп'ютерн≥ дан≥ можуть бути представлен≥ у вигл€д≥ програм (набор≥в ≥нструкц≥й, що забезпечують роботу комп'ютера в ц≥лому та виконують окрем≥ функц≥њ, задан≥ користувачем) або ≥нформац≥њ, що належить користувачу ≈ќћ (текстов≥, звуков≥ файли тощо).

≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќ≈ ѕ–ј¬ќ ” –јѓЌ»

Ќауковц≥ комп'ютерну програму визначають €к побудовану за особливими правилами сукупн≥сть даних, що забезпечуЇ функц≥онуванн€ та керуванн€ комп'ютерними система ≥/або телекомун≥кац≥йними мережами, виконанн€ ними певних завдань1.

¬≥дносини, пов'€зан≥ ≥з функц≥онуванн€м такоњ ≥нформац≥њ, регулюютьс€ «аконом ”крањни Ђѕро захист ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних системахї (у редакц≥њ закону в≥д 31 травн€ 2005 p.).

«акон регулюЇ в≥дносини у сфер≥ захисту ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йних, телекомун≥кац≥йних та ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних системах. ƒ≥€ цього закону поширюЇтьс€ на будь-€ку ≥нформац≥ю, що обробл€Їтьс€ в автоматизованих системах.

якщо в≥дносини виникають з приводу захисту ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних системах, то вони частково регулюютьс€ «аконом ”крањни Ђѕро електронн≥ документи та електронний документооб≥гї (в≥д 22 травн€ 2003 р.) та ≥ншими нормативно-правовими актами.

ѕредметом правового регулюванн€ названого вище закону Ї в≥дносини, що виникають п≥д час створенн€, передаванн€, одержанн€, збер≥ганн€, обробленн€, використанн€ та знищенн€ електронних документ≥в.

Ќа сьогодн≥ питанн€ захисту ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних системах, окр≥м «акону ”крањни Ђѕро захист ≥нформац≥њ в ≥нформац≥йно-телекомун≥кац≥йних системахї та ≥нших закон≥в, регулюютьс€ також низкою п≥дзаконних нормативно-правових акт≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 526 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

831 - | 748 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.061 с.