Інформаційного права. Правові засади державної

ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Об'єктивні передумови формування інформаційного права як самостійної галузі. Поняття та головні напрями державної інформаційної політики. Правові основи Національної програми інформатизації. Поняття інформатизації. Основні завдання Національної програми інформатизації- Основні засади національної політики розвитку інформаційного суспільства в Україні за чинним законодавством.

Ключові слова: науково-технічний прогрес, інформація, інформаційна галузь, інформаційне суспільство, інформаційна безпека, інформаційне право, інформагайна функція держави, інформаційна політика, Иаг\іональна програма інформатизації.

Інформаційне право - нова комплексна галузь національного права, яка перебуває на стадії формування. Об'єктивними передумовами цього процесу є:

-науково-технічний прогрес, наслідком якого стали, зокрема, інтенсивний розвиток електронно-обчислювальної техніки, комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, сучасних інформаційних технологій у всіх сферах суспільного життя, підвищення попиту на інформаційні продукти та послуги і, як наслідок, невпинний розвиток так званого інформаційного суспільства, тобто орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх, в якому кожен може створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними. Це дозволить кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприятиме суспільному й особистому розвиткові та підвищуватиме якість життя ¹;

-всебічне зростання ролі інформації, яка стає соціально спрямованою, стратегічним ресурсом будь-якої держави; підвищення рівня її доступності, поширення та використання;

- розвиток національної інформаційної гачузі, під якою в загальному розуміється функціонування різноманітних видів

¹ Ознаки інформаційного суспільства як одного із пріоритетів, до якого прагне Україна, закріплені, зокрема, у Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».

КОСТЕЦЬКА ТЛ.

інформації, інформаційних ресурсів, система інформаційних відносин, що виникають при збиранні, використанні, зберіганні та поширенні інформації; інформаційна діяльність учасників відповідних правовідносин, що виникають при цьому, яка базується на використанні інформаційних технологій, електронних засобів комунікацій тощо;

- підвищення значущості проблем забезпечення інформаційної безпеки особи, суспільства, держави;

-впровадження інформаційних технологій в юридичну⁷ та управлінську діяльність;

- необхідність упорядкування всезростаючих інформаційних процесів, визнання доцільності створення ефективного організаційно-правового механізму регулювання національних інформаційних відносин та створення правових засад їх становлення і розвитку;

-створення правових засад становлення і розвитку національних інформаційних відносин, формування самостійної комплексної галузі вітчизняного законодавства - інформаційного законодавства України; та інші¹.

Розвиток інформаційної галузі значною мірою залежить від ефективної державної політики, через яку реалізується інформаційна функція - одна із важливих функцій української держави.

Визнання державної інформаційної функції як однієї з основних є вагомою передумовою для формування і розвитку самостійної вітчизняної галузі інформаційного права.

Досягнутий рівень управління таким стратегічним ресурсом, яким у сучасних умовах є інформація, - це суттєвий показник забезпечення інформаційного суверенітету будь-якої сучасної держави, сутність якого полягає в розумінні механізму соціального розвитку і наявності стратегічної концепції одержання, використання, зберігання відповідного ресурсу, управління інформаційною галуззю.

Розроблення державної інформаційної політики, яка б відповідала потребам та інтересам суспільства, та її практична реалізація шляхом ефективного державного регулювання є актуальною проблемою управління сучасною державою.

¹ Про загальні та національні об'єктивні підстави для формування інформаційного права див., напр.: Бачило И.Л. Информационное право. Роль и место в системе права Российской Федерации / И.Л. Бачило // Государство и право. - 2001. ~ №2; Соснін О. Передумови формування в Україні інформаційного права / О. Соснін // Право України. - 2005. ~ № 11. - С 99-100.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

На сьогодні для досягнення найбільш позитивних результатів від впровадження новітніх інформаційних можливостей, скорочення негативних наслідків безконтрольного розповсюдження інформаційних систем усі провідні країни світу сформували свою політику та стратегію стосовно інформаційного суспільства.

Закон України «Про інформацію», прийнятий 2 жовтня 1992 p., визначив державну інформаційну політику як сукупність основних напрямів і способів діяльності держави щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації (ст. 6 Закону).

Головними напрямами державної інформаційної політики

названо:

1) забезпечення доступу громадян до інформації;

2) створення національних систем і мереж інформації;

3) зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;

4) забезпечення ефективного використання інформації;

5) сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів;

6) створення загальної системи охорони інформації;

7) сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації та гарантування інформаційного суверенітету України.

За законом, держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації, який полягає у забезпеченні дотримання вимог законодавства про інформацію всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, недопущенні необгрунтованого віднесення відомостей до категорії інформації з обмеженим доступом.

Державний контроль за дотриманням встановленого режиму доступу до інформації здійснюють спеціальні органи, визначені Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України.

У порядку контролю Верховна Рада України може вимагати від урядових установ, міністерств, відомств звіти, які містять відомості про їхню діяльність щодо забезпечення інформацією зацікавлених осіб.

Україна 4 лютого 1998 р. офіційно визначила програмний напрям державної інформаційної політики, затвердивши Національну програму інформатизації, Концепцію Національної програми інформатизації¹ як комплекс взаємопов'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та

¹ Відомості Верховної Ради України. - 1998. -№ 27-28. - От. 181-482.

КОСТЕЦЬКА ТА.

пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури держави.

Інформатизація -• це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Маючи комплексний характер, інформатизація передбачає кілька напрямів: формування і використання інформаційних ресурсів; створення, розвиток і використання інформаційних систем, телекомунікаційних мереж (автоматизованих інформаційних систем, банків і баз даних, баз знань тощо); інформаційних технологій збору, нагромадження, розповсюдження, зберігання інформації, доступу до неї як об'єкта відповідних процесів (інформаційна безпека).

Основними завданнями Національної програми інформатизації визначено:

- формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов розвитку інформатизації;

- застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя України;

- формування системи національних інформаційних ресурсів;

- створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров'я тощо;

- створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій;

- формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг; інтеграція України у світовий інформаційний простір.

Концепція Національної програми інформатизації визначила стратегічні цілі та основні принципи державної політики у відповідній сфері, очікувані наслідки реалізації програми, а також сукупності державних програм, галузевих регіональних програм та

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

проектів, а також програм та проектів інформатизації органів місцевого самоврядування.

Водночас можна відзначити, що на сьогодні основні напрями програми ще не виконано.

Прийнятий 9 січня 2007 р. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015роки» (далі ~ Основні засади розвитку) на тлі існуючих досягнень в інформаційній галузі визначає, що ступінь розбудови інформаційного суспільства в державі порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України.

Низькою є ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на інформатизацію, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у соціально-економічну сферу, зокрема в сільське господарство; недостатній рівень інформатизації окремих галузей економіки, деяких регіонів держави; повільний розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери; недостатній рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження ІКТ, що не забезпечує всі потреби економіки і суспільного життя тощо.,

Закон визначив завдання, цілі та напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні на вказаний період (розділ II); засади та зміст національної політики (розділ III); організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства (розділ IV); намітив очікувані результати від впровадження Основних засад розвитку (розділ V)¹.

Одним із пріоритетних напрямів державної політики визначається розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Серед основних напрямів розвитку інформаційного суспільства в Україні названо:

> формування та впровадження правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, технологічних, методичних умов розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням світових тенденцій;

> усебічний розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури на засадах сприяння вітчизняному виробництву новітніх

¹ Відомості Верховної Ради України. - 2007. -№ 12. - Ст. 102

КОСТЕЦЬКА TJL

ІКТ та інформаційно-телекомунікаційних систем, подолання технічної і технологічної залежності від зарубіжних виробників;

> забезпечення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Інтернет, ІКТ та інформаційних ресурсів;

> створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів на основі врахування національних, світоглядних, політичних, економічних, культурних та інших аспектів розвитку України;

> надання кожній людині можливості для здобуття знань, набуття умінь і навичок із використанням ІКТ під час навчання, виховання та професійної підготовки;

> створення умов для забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності усіх верств населення, системи мотивацій щодо впровадження і використання ІКТ для формування широкого попиту на такі технології в усіх сферах життя суспільства;

> забезпечення участі громадськості в побудові інформаційного суспільства, забезпечення конституційних прав людини, суспільства та держави в інформаційній сфері та ін.

Засади, на яких ґрунтується Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні - це пріоритетність науково-технічного та інноваційного розвитку держави; формування необхідних для цього законодавчих і сприятливих економічних умов; всебічного розвитку загальнодоступної інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів та забезпечення повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг та ІКТ; сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг, створенню загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів; поліпшення кадрового потенціалу; посилення мотивації щодо використання ІКТ; широкого впровадження ІКТ у науку, освіту, культуру, охорону здоров'я та навколишнього середовища; забезпечення інформаційної безпеки.

Складові національної політики:

• перехід до пріоритетного науково-технічного та інноваційного розвитку;

• законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства;

• розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури;

• забезпечення повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг та інформаційних ресурсів;

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

• сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг;

• забезпечення створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів;

• підготовка людини для роботи в інформаційному суспільстві;

• створення системи мотивацій до впровадження і використання ЇКТ;

• приділення уваги випереджальному розвитку фундаментальних і прикладних досліджень та наукомістких технологій, розвитку вітчизняної індустрії програмування, інфраструктури виробництва ЇКТ;

• впровадження ІКТ у сферу охорони здоров'я для поліпшення демографічної ситуації, збереження і зміцнення здоров'я населення, підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, забезпечення соціальної справедливості та прав громадян на охорону здоров'я;

• охорона навколишнього природного середовища та стабільне використання природних ресурсів за рахунок впровадження ЇКТ; розширення доступу громадськості до екологічної інформації;

• інформаційна безпека в інформаційному суспільстві.

Інформаційна безпека - це стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації (п. 13 розділу Ш Закону).

Державна інформаційна політика передбачає, зокрема, удосконалення правового регулювання інформаційних відносин. Для підвищення ефективності розвитку інформаційного суспільства Основні засади розвитку визначають, наприклад, створення цілісної системи законодавства, гармонізованого з нормами міжнародного права, кодифікацію інформаційного законодавства.

Ефективність державної інформаційної політики не вичерпується наявністю відповідної стратегічної програми, оскільки мають бути створені й інші передумови - організаційні, технологічні,

КОСТЕЦЬКА Т.А.

фінансові та ін. Особливе місце серед них належить інформаційному праву України, норми якого мають забезпечити реалізацію інформаційної функції держави.

Запитання для самоконтролю

1. Якими є об'єктивні передумови для формування самостійної вітчизняної галузі - інформаційного права?

2. Дайте визначення поняття «інформаційна галузь».

3. Наведіть визначення поняття державної інформаційної політики.

4. Які головні напрями державної інформаційної політики визначені законодавством України?

5. Розкрийте поняття «інформатизація» за законодавством України.

6. Які основні завдання Національної програми інформатизації?

7. У чому сутність інформаційного суспільства відповідно до законодавства України?

8. Назвіть основні напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні на найближчий період, визначені законодавством.

9. На яких основних засадах ґрунтується національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні?

10. Який зміст поняття «інформаційна безпека»?

11. Які передбачені організаційно-правові основи розвитку інформаційного суспільства в Україні?