Сучасний промисловий об’єкт представляє собою інженерно-технічний комплекс, який включає: будівлі, в яких розміщені цехи і технологічне устаткування; енергетичні, водопостачальні і каналізаційні споруди; інженерні, технологічні і транспортні комунікації; складське господарство.
Функціонування об’єкта господарювання залежить від здатності його протистояти впливові вражаючих факторів, тобто від фізичної стійкості окремих елементів. Також стійкість роботи об'єктів господарювання є одним з важливих чинників оцінки ефективності економіки.
При виникненні надзвичайних ситуацій, дія різних вражаючих факторів на об'єкти господарювання, може привести до їх значного руйнування, поразки і втрат робочих, службовців, населення. Це, у свою чергу, може стати причиною скорочення об'ємів випуску промислової і сільськогосподарської продукції, зниження життєвого рівня населення.
При надзвичайних ситуаціях мирного часу (аваріях,катастрофах, стихійних лихах) масштаби руйнувань, загибелі і поразки людей носять, як правило, локальний характер. Наслідками їх є порушення роботи окремих підприємств і викликані цим перебої в постачанні електроенергії, газа, води, палива, сировини, тощо, а також погіршення екологічної обстановки
У особливий (воєнний) період масштаби руйнування об'єктів господарювання, загибелі і враження людей можуть бути значними. Тому і вимоги до стійкості роботи об'єктів господарювання у такий час повинні бути також значно вищими, оскільки економіка в озброєній боротьбі держав відіграє вирішальну роль. Вона визначає могутність держави. Досвід другої світової війни показав, що воюючі сторони прагнули завдати можливо більшого збитку економіці супротивника всіма способами і засобами озброєної боротьби.
Під стійкістю роботи об'єкту господарювання розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при отриманні слабких і середніх руйнувань відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
На стійкість роботи об'єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій, впливають наступні чинники:
-захищеність робочих і службовців від наслідків аварій, катастроф, стихійних бід і різних засобів поразки;
- здатність будівель, споруд, технологічною устаткування, комунально-енергетичних і технологічних систем протистояти руйнуючій дії стихійних лих і сучасної зброї;
- надійність постачання об'єкту електроенергією, водою, паливом і сировиною;
- стійкість і оперативність управління виробництвом і ЦЗ;
- готовність об'єкту до проведення рятувальних і невідкладних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва.
Дані чинники визначають основні шляхи підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій, тобто:
- забезпечення надійного захисту робочих і службовців від вражаючих факторів в надзвичайних ситуаціях;
- захист основних виробничих фондів від руйнівної дії аварій, катастроф, стихійних лих і засобів поразки;
- забезпечення стійкого постачання всім необхідним для випуску запланованої продукції;
- підготовка до відновлення порушеного виробництва
- підвищення надійності і оперативності управління виробництвом і цивільним захистом
Захист робочих і службовців (населення) досягається наступними засобами: оповіщенням робочих і службовців (населення); застосуванням засобів індивідуального захисту; укриттям людей в захисних спорудах; проведенням евакуаційних заходів для робочих і службовців та членів їх сімей.
Захист засобів виробництва полягає в підвищенні стійкості /міцності/ будівель, споруд і конструкцій об'єкту до дії можливих вражаючих чинників і захисту виробничого устаткування, засобів зв'язку і інших засобів, що складають матеріальну основу виробничого процесу.
Забезпечення стійкого постачання досягається проведенням заходів щодо захисту комунально-енергетичних мереж, транспортних комунікацій і джерел постачання, а також створенням необхідних запасів палива, сировини, напівфабрикатів та комплектуючих виробів.
Підготовка до відновлення порушеного виробництва здійснюється завчасно. Вона передбачає планування відновних робіт по різних варіантах, підготовку ремонтних бригад, створення необхідного запасу матеріалів, устаткування і направлена на відновлення випуску необхідної продукції в мінімальні терміни.
Підвищення надійності і оперативності управління виробництвом досягається створенням на об'єкті стійкої системи зв'язку, високою професійною підготовкою керівного складу до виконання функціональних обов'язків по керівництву виробництвом і заходами ЦЗ в повсякденній діяльності і в умовах НС, а також своєчасним ухваленням обґрунтованих рішень і постановкою завдань підлеглим відповідно до обстановки.
Таким чином, підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій досягається завчасним проведенням комплексу інженерно - технічних, технологічних і організаційних заходів, направлених на максимальне зниження дії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій і створення умов для ліквідації, або зменшення їх негативних наслідків.
Інженерно-технічні заходи включають комплекс робіт, направлених на підвищення стійкості виробничих будівель, споруд, технологічною устаткування, комунально-енергетичних систем.
Технологічні заходи забезпечують підвищення стійкості роботи об'єкту шляхом зміни технологічних процесів і режимів, які сприяють спрощенню виробництва продукції та виключають можливість виникнення, аварій і катастроф.
Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного складу, штабу, служб і формувань ЦЗ щодо захисту робочих і службовців, проведенню рятувальних і невідкладних робіт, відновленню виробництва, а також випуску продукції на устаткуванні, що збереглося.
Розміщуючи небезпечні виробництва, враховують ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження. Також важливе місце в підвищенні стійкості займає моніторинг та прогнозування стихійних лих. Тому нове будівництво об’єктів господарювання, особливо небезпечних, повинно проводитися з урахуванням можливості та вірогідності виникнення НС.
Обсяг і характер заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання в умовах надзвичайних ситуацій багато в чому залежить від того, в якому ступені виконані вимоги ЦЗ до розміщення об'єктів, будівництва виробничих будівель і споруд, систем постачання водою, газом, електроенергією.
Вимоги ЦЗ направлені на зниження можливого збитку, втрат робочих і службовців, а також створення умов для проведення рятувальних і невідкладних робіт в осередках ураження. Виконання вимог ЦЗ торкається також підприємств, що підлягають реконструкції. Зміст основних вимог:будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстані між будівлями повинні забезпечувати протипожежні розриви з метою виключення можливості перенесення вогню з однієї будівлі на іншу.
Ширина протипожежного розриву Lp. визначається за формулою:
Lp = Н1+Н2 + /15...20/,м
де Н1, Н2 - висоти сусідніх будівель, м.
Найбільш важливі виробничі споруди слід будувати заглибленими або зниженої поверховості, прямокутної форми в плані. Це знижує парусність будівель і збільшує їх стійкість до дії ударної хвилі при вибухах. Хорошою стійкістю до дії ударної хвилі володіють малоповерхові залізобетонні будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці.
Підвищення стійкості до світлового випромінювання в будівлях, що будуються, і спорудах досягається застосовуванням вогнестійких матеріалів, а також створенням ділянки і смуги зелених насаджень.
При будівництві підприємств харчової промисловості і продовольчих складів повинна бути передбачена можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного пилу.У складських приміщеннях повинна бути мінімальна кількість вікон і дверей. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин (бензин, гас, нафта, мазут) повинні розміщуватися в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу, біля кордонів території об'єкту або за її межами.
Деякі види унікального технологічного устаткування доцільно розміщувати в найміцніших спорудах (підвальних і підземних цехах) або застосовувати для їх захисту спеціальні захисні ковпаки.
Будівництво і реконструкція підприємств, що мають вибухонебезпечні і сильнодіючі отруйні речовини, повинні передбачати захист місткостей і комунікацій від руйнування ударною хвилею і конструкціями, що обрушуються, а також заходи, що виключають розлив вибухонебезпечних рідин і СДОР.
Душові приміщення і місця для миття машин необхідно проектувати з урахуванням їх застосування для санітарної обробки людей і знезараження техніки і автотранспорту.
Всі дороги на території об'єкту повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати зручне і найкоротше повідомлення між виробничими будівлями, спорудами і складами. На територію об'єкту повинне бути не менше двох в'їздів з різних напрямів. Внутрізаводські залізничні колії повинні забезпечувати найбільш просту схему руху, займати мінімальну площу і мати обгінні ділянки.
Системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менше двох випусків в міські каналізаційні мережі і пристрої для аварійних скидань в спеціально обладнані котловани.
Електропостачання є основою будь-якого виробництва. Порушення нормальної подачі електроенергії на об'єкт може привести до повного припинення роботи. Електропостачання повинне здійснюватися від енергосистем, до складу яких входять електростанції, що працюють на різних видах палива. Великі електростанції необхідно розміщувати на значних відстанях один від одного і від великих міст. Районні знижувальні станції, диспетчерські пункти та лінії електропередач необхідно розміщувати розосереджено і надійно захищати. Постачання об'єктів господарювання слід передбачати від двох незалежних джерел. При електропостачанні від одного джерела повинно бути не менше двох введень з різних напрямів. Трансформаторні підстанції повинні бути надійно захищені і їх стійкість повинна бути не нижче стійкості самого об'єкту.
Електроенергію до ділянок виробництва слід подавати незалежними електролініями, прокладеними в землі. Для стійкого постачання об'єктів енергією необхідно створювати автономні резервні джерела електропостачання (пересувні ДЕС на залізничних або автомобільних платформах). Система електропостачання повинна бути надійно захищена від електромагнітного імпульсу ядерною вибуху.
Нормальна робота більшості підприємств залежить від безперебійного водопостачання технічною і питною водою. Потреба промислових підприємств у воді достатньо висока. Так, для отримання 1г хімічних волокон потрібно близько 2000м3 води. Порушення постачання промислових об'єктів водою може привести до їх зупинки та викликати ускладнення в проведенні робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Для підвищення стійкості постачання об'єктів водою необхідно, щоб система водопостачання базувалася не менше ніж на двох незалежних джерелах, один з яких повинен бути підземним. Мережі водопостачання на об'єкті повинні бути замкнені в кільце. Водопровідне кільце об'єкту повинно бути підключене від двох різних міських магістралей, а також від підземних та відкритих джерел.
Артезіанські свердловини, резервуари чистої води та шахтні колодязі повинні бути пристосовані для роздачі води в пересувну тару. Резервуари для зберігання і роздачі питної води повинні бути обладнані герметичними люками і системою вентиляції для очищення повітря від пилу. Стійкість мереж водопостачання підвищується при заглибленні всіх ліній водопроводу в грунт, облаштуванням перемичок, що дозволяють відключати пошкоджені лінії і споруди, а також розміщенням пожежних гідрантів і вимикаючих пристроїв на території, яка не може бути завалена при руйнуванні будівель.
На об'єктах господарювання також слід передбачати очищення і оборотне використання води для технічних цілей, це зменшить потребу у воді і підвищить стійкість водопостачання.
На багатьох об'єктів господарювання газ використовується як паливо, а на хімічних підприємствах - і як сировина. При руйнуванні газових мереж, газ може з'явитися причиною вибуху і пожежі. Для надійного постачання газ повинен подаватися на об'єкти господарювання з двох незалежних газопроводів. Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межами території об'єкту. На газовій мережі повинні встановлюватися пристрої автоматичного відключення, що спрацьовують від дії ударної хвилі. На газопроводах також слід встановлювати запобіжну арматуру і крани, які автоматично перекривають подачу газу під час розриву труб, що дозволяє відключати аварійні ділянки від загальної мережі газопостачання.
