Основи методики моніторингу світового ринку готельних ресторанних послуг

1. Сутність методики моніторингу

2. Зміст та принципи системного підходу для здійснення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг.

3. Основні етапи моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг.

4. Основні критерії обсягу та характеру інформації для здійснення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг

1. Ця тема присвячена висвітленню сутності моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг. Під час її вивчення треба звернутися до теоретичних засад моніторингу як системи постійного відслідковування параметрів ринку готельних і ресторанних послуг.

Моніторинг – це систематичне дослідження, постійне відслідковування чітко визначеного переліку параметрів і показників про стан розвитку ринку.

Інакше кажучи, моніторинг – це система постійного відслідковування параметрів ринку за допомогою набору індикаторів (обсяг надання послуг, обсяг продажу, ціни, кількість обслуговуваних осіб, ступінь збалансованості попиту і пропозиції та ін.). Індикатори відображають кон’юнктуру ринку та забезпечують базу для неперервного прогнозування ринкової ситуації у готельно-ресторанній сфері.

Моніторинг може бути:

- оперативний - орієнтований на потреби аналізу кон’юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг;

- стратегічний - відслідковує основні економічні показники та індикатори ринку готельних та ресторанних послуг у стратегічній перспективі.

Слід запам’ятати, що моніторинг ринку – це не тільки визначення стану ринку, в тому числі готельно-ресторанних послуг, але, головним чином, прогнозування напрямів та тенденцій його розвитку.

Для того, щоб бути ефективним, моніторинг вимагає наукового підходу. Науковий підхід передбачає ґрунтування на об’єктивній інформації, логічність і несуперечливість суджень, наявність необхідної точності оцінки параметрів. Об’єктивність означає, що дослідження проводяться без будь-яких відхилень і враховують всі чинники. Висновки і точки зору не формулюються доти, доки не будуть зібрані і проаналізовані всі можливі дані. Вимога точності стосується всіх методів і інструментів дослідження.

При цьому необхідно звернути увагу, що неперервна (без істотних часових проміжків) та постійна (відображає незмінний характер окремих ринкових явищ та процесів) інформація збирається шляхом моніторингу, або, інакше кажучи, для отримання такої інформації організовується моніторинг.

 

2. Системний підхід можна вважати продуктом XX сторіччя. Хоча було б неправильно думати, що, наприклад, у минулому сторіччі наука не вивчала різні системи. Добре відомо, що астрономія успішно вивчала сонячну планетарну систему, а математика – різні системи обчислення. Філософське осмислення та аналіз систем можна знайти в працях Бекона, Гегсля, Міля, Маркса.

Здається, достатньо чітко сформулював основну ідею системного підходу Блез Паскаль, котрий підкреслював, що пізнати частини без пізнання цілого також неможливо, як пізнати ціле без знання його частин.

Подібний підхід до вивчення складних об'єктів свого часу був не тільки виправданий, але й здавався єдино можливим. До того ж при вирішенні ряду завдань він довів свою евристичну корисність. Підхід цей, що зводив властивості цілого до властивостей елементів, фахівці називають редукціоністським. Можна вважати, що до кінця XIX сторіччя, а в деяких галузях науки, техніки і управління – до середини XX віку, цей підхід не брався під сумнів.

І теоретики, і практики системного підходу достатньо одностайні в тому, що його достоїнства та переваги набули такого широкого підтвердження та визнання, що непотрібно наводити додаткових аргументів на його користь. Слід нагадати тільки, що системний підхід вперше був використаний в США у військових цілях (створення атомної бомби), але надалі значно поширився і в практиці управлінської діяльності в сфері громадянського виробництва.

Значення відкриття системного підходу, системних якостей та відносин є надзвичайно визначною подією, оскільки без визнання їхніх закономірностей будь-яке конкретне вивчення складних об'єктів (особливо соціальних) вільно чи невільно буде збиватися на шлях зведення складного до простого. Тому нині жодна галузь наукового знання не може обійтися без системних уявлень як загального, так і специфічного порядку.

Протягом майже чотирьох останніх десятиріч, після того як біолог Людвіг фон Берталанфі та економіст Кеннет Боулдінг дали систематичне викладення принципів загального дослідження систем, за рубежем і в колишньому СРСР з'явилася безліч праць, що були присвячені як проблемам системної методології, так і дослідженням в самих різних галузях знання з використанням методу системного підходу.

Система відповідно до найпоширенішого її розуміння – це «сукупність елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках один із одним, яка утворює певну цілісність, єдність». Уже з цього елементарного визначення видно, що система складається з певної сукупності елементів, тобто має власну структуру, причому ці елементи перебувають між собою у таких відносинах і зв'язках, що утворюють певну цілісність.

Система (від греческ. – ціле, складене із частин; з'єднання), сукупність елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках один з одним, яка утворює определ. цілісність, єдність.

Комплексність проблем і зв'язані з ними труднощі, посилення залежності між питаннями, котрі, як здавалося раніше, не мають ніякого відношення одне до одного, необхідність враховувати значну кількість взаємопов'язаних обставин – все це є результатом ускладнення розв'язуваних нині завдань, що, поряд з іншими факторами, зумовило виникнення нової методології вирішення сучасних проблем.

Значна кількість літератури щодо проблем системного підходу і системного аналізу, безліч позицій та суджень, які висловлюються з приводу предмета та меж цієї нової синтезованої галузі знання, потребують чіткого визначення основних її категорій та понять. В цьому зв'язку насамперед відмітимо, що не слід плутати системний підхід та загальну теорію систем як дослідний напрям пізнання складних об'єктів (систем) із системним аналізом, як. прагматичним, прикладним застосуванням ідей та методів системного підходу для розв'язання практичних проблем, тобто із сукупністю певних способів та прийомів, які використовуються для вирішення конкретних завдань в соціальній сфері, їх співвідношення має важливе методологічне значення.

Системний підхід – це загальний метод (сучасна загальнонаукова методологія) дослідження та пізнання складних об'єктів (систем), який використовується в усіх сферах науки, техніки, управління та ін.

Напрямок методології специально-научнеого пізнання й соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об'єктів як систем. С. п. сприяє адекватній постановці проблем у конкретних науках і виробленню ефективної стратегії їх вивчення. Методологична специфіка С. п. визначається тим, що він орієнтує дослідження на розкриття цілісності об'єкта, що й забезпечують її механізмів, на виявлення різноманітних типів зв'язків складного об'єкта й відомість їх у єдину теоретичну картину.

Системний підхід не існує у вигляді строгої методологичної концепції: він виконує свої эвристичні функції, залишаючись не дуже жорстко зв'язаною сукупністю познавальних принципів, основний зміст яких полягає у відповідній орієнтації конкретних досліджень. Ця орієнтація здійснюється подвійно. Значення критичної функції нових принципів пізнання було переконливо продемонстроване ще Марксом, «Капітал» якого далеко не випадково носить підзаголовок «Критика политичної економії»: саме пос-ледідовна критика принципів классичної політекономії дозволила розкрити вузькість, недостатність її вихідної змістовно-концептуальної бази й розчистити шлях для побудови нового предмета цієї науки, адекватного завданням вивчення цілісного функціонування й розвитку капиталистичної економіки. Розв'язок аналогічних завдань виступає важливим предварит. умовою й при побудові сучасних системних концепцій. Умовою розробки ефективних заходів щодо захисту навколишнього середовища з'явилася досить последоват. критика колишнього підходу до розвитку проведення, що ігнорував системний зв'язок суспільства й природи. Затвердження системних принципів у совр. біології супроводжувалося критич. аналізом однобічності узкоеволюціонистского підходу до живої природи, що не дозволяв зафіксувати важливу самостоят. роль факторів биологич. організації.

Сутність системного підходу міститься в розгляді об'єктів як систем.

Загальна теорія систем – це теорія, яка узагальнено описує системи різних класів і типів та розробляє специфічні методи їх аналізу.

Системний аналіз – це прикладна дисципліна, одна з форм конкретної реалізації системного підходу і теорії систем, яка застосовується при аналізі соціальних систем та проблем управління.

Вичерпного переліку принципів системного підходу поки що немає, але в літературі можна знайти вказівки на те, що до основних принципів системного дослідження слід віднести:

– підхід до досліджуваного об'єкта-системи як до цілого і випливаючі звідти уявлення про середовище системи та її елементи;

– наявність системоутворюючих зв'язків, які представляють певну структуру системи, що дозволяє бачити ряд рівней системи та їхню ієрархію;

– можливість реалізації управлінських впливів на систему.

Структура системного підходу. Пізнання на основі системного підходу передбачає:

1 – визначення елементів системи;

2 – визначення зв'язків елементів у системі;

3 – дослідження функціонування елементів у системі;

4 – дослідження функціонування системи в цілому;

5 – дослідження історії системи;

6 – інтеграція знань з метою:

7 – створення теорії функціонування системи та управління нею;

8 – розроблення програми управління системою (рис. 4.1).

Управління на основі використання системного підходу містить три послідовних етапи:

на першому етапі визначається сфера системного підходу, уточнюються галузь та масштаби діяльності суб'єкта управління, встановлюються (орієнтовно) адекватні сфері, галузі та масштабам діяльності інформаційні потреби;

- на другому етапі здійснюються необхідні дослідження (системний аналіз);

- на третьому етапі розробляються альтернативні варіанти розв'язання певних проблем та здійснюється вибір оптимального варіанта по кожному завданню (використовуються експертні оцінки, в тому числі незалежна експертиза).

Отже, в кожному конкретному випадку системний підхід повинен реалізовуватися у вигляді деякого конкретного (адаптованого до особливостей системи) системного методу (аналізу, інформаційного пошуку), тобто набору правил, процедур, інструкцій, еталонів, прийомів дослідження і технологій - підготовки та прийняття рішення з урахуванням якісної своєрідності об'єкта та суб'єкта управління.

Для забезпечення оптимальних результатів моніторингу важливо підкреслити основні принципи системного підходу при його здійсненні. Фундаментальними принципами моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг повинні виступати:

- цілеспрямованість;

- комплексність;

- безперервність.

Цілеспрямованість. Моніторинг ринку готельних і ресторанних послуг має тісно пов’язуватися з метою діяльності господарської одиниці. Кон’юнктура

Рисунок 4.1 – Структура системного підходу

 

характеризує взаємовідносини між глобальним і підприємницьким оточенням та господарською одиницею і показує, як макро- і мікроекономічне оточення

впливає на досягнення мети, а також відображає, якою мірою діяльність підприємства впливає на стан ринку, його розвиток у найближчому майбутньому і які заходи потрібно вжити, щоб задовольнити попит споживачів та раціональніше використовувати наявні у підприємства конкурентні переваги.

Комплексність при здійсненні моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг передбачає розгляд об’єкта дослідження у всій повноті його внутрішніх зв’язків, чинників і умов функціонування, у взаємодії з зовнішнім середовищем.

Кон’юнктура являє собою сукупність умов, за яких у даний момент відбувається діяльність на ринку. Оскільки вона є результатом прояву всіх кон'юнктуроформувальних чинників (від тимчасових і випадкових до циклічних та нециклічних), нерідко формується в умовах взаємного впливу протилежно спрямованих сил, правильно оцінити стан і основні тенденції її розвитку можна тільки при комплексному підході до аналізу. Якщо дослідження поверхові, не можна одержати правильних висновків.

Комплексний підхід означає, що моніторинг ринку має здійснюватися, виходячи із загальної макроекономічної ситуації, з урахуванням основних особливостей конкретного ринку та охоплення всієї сукупності чинників, які впливають на нього. Упущення будь-якого з елементів призводить до неповної характеристики проблеми, а іноді спотворює уявлення про неї, що може негативно позначитися на конкурентних перевагах господарської одиниці.

Принцип комплексності обов’язково повинен бути врахований для організації і безпосереднього проведення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг. Його основний зміст полягає також у повноті збору, обробці, аналізі й використанні інформації, що досягається тільки під час системного поєднання різних методів і прийомів отримання та подальшого використання необхідної інформації.

Безперервність. Моніторинг та оцінка ринкової кон’юнктури має проводитися у взаємозв’язку з ситуацією у готельній та ресторанній сфері. Це створить передумови для діагностики та своєчасного виявлення змін, які відбуваються на ринку готельних і ресторанних послуг за принципами системного підходу, зменшення невизначеності і ризику та збільшення ймовірності успіху підприємницької діяльності суб’єктів господарювання.

Тільки при системному накопиченні (збиранні) даних і регулярності дослідження (тобто моніторингу) можливі своєчасне виявлення змін, які відбуваються в кон’юнктурі ринку готельних і ресторанних послуг, і їх врахування у практичній діяльності у готельно-ресторанній справі.

Методика моніторингу – це послідовність дій та сукупність конкретних прийомів дослідження, що забезпечують аналіз сформованої ситуації на ринку і дають змогу розробити прогноз розвитку кон’юнктури на найближчу перспективу. Виходячи з цього, методика моніторингу ринку готельних і ресторанних послуг передбачає такі види робіт:

- визначення об’єкта дослідження (загальногосподарська кон’юнктура, кон’юнктура ринку готельних послуг, кон’юнктура ринку ресторанних послуг);

- дослідження основних ознак і особливостей ринку готельних і ресторанних послуг;

- визначення переліку показників кон’юнктури;

- формування інформаційної бази;

- визначення методів дослідження;

- аналіз результатів дослідження;

- визначення методів прогнозування кон’юнктури;

- упорядкування кон’юнктурних прогнозів;

- підготовка кон'юнктурного огляду або кон'юнктурної довідки.

Моніторинг ринку готельних і ресторанних послуг потрібно здійснювати у визначеній послідовності. Виділяють такі етапи процесу моніторингу ринку готельних і ресторанних послуг:

- поточне спостереження (збір, систематизація, обробка та збереження необхідної і достатньої інформації);

- аналіз інформації та оцінка розвитку кон’юнктури;

- розробка прогнозу розвитку кон’юнктури та рекомендації щодо його використання для прийняття відповідних рішень.

Необхідно звернути увагу, що прогноз і висування можливих альтернатив для прийняття рішень – вагомий завершальний етап моніторингу ринку готельних і ресторанних послуг.

Нові інформаційні технології на базі сучасної комп’ютерної техніки суттєво розширюють можливості збору, обробки і збереження інформації, підвищують її якість і таким чином прискорюють процес моніторингу та дослідження кон'юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг, а отже, і процес прийняття підприємницьких рішень у готельно-ресторанній справі.

Обробка інформації за допомогою інформаційних технологій та традиційних методів базується на одних і тих самих принципах: перевірка інформації, класифікація та систематизація накопичених даних, в тому числі за розділами програми поточного спостереження, збереження інформації.

Процедура класифікації і систематизації накопиченого матеріалу передбачає розподіл зібраного, перевіреного і обробленого матеріалу за найбільш загальними розділами програми поточного спостереження за загальногосподарською структурою або кон’юнктурою ринку послуг. Розроблення такої класифікації – не самоціль, а засіб якісного вивчення особливостей розвитку кон’юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг, фундамент для подальшого аналізу.

Після перевірки зібраних фактів і цифрового матеріалу, систематизації накопичених даних потрібно перейти до первинної обробки наявної інформації. Первинна обробка матеріалу передбачає перш за все приведення статистичних даних до спільного знаменника, тобто до єдиної бази, а також розрахунок відносних показників на базі основних для здійснення поглибленого аналізу. Наприклад, вартісні показники,виражені у валютах різних країн, повинні бути приведені до однієї валюти. Найчастіше переводять вартісні показники в американські долари, позаяк на світовому ринку послуг вони виступають основною валютою платежів.

Розрахункові показники відіграють важливу роль у первинній обробці кон’юнктурної інформації та її підготовці до подальшого аналізу кон’юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг. Для визначення тенденцій розвитку економічного процесу розраховують темпи зростання і темпи приросту показників продажу послуг і їх споживання, експорту, імпорту. Для характеристики конкурентноздатності підприємств сфери готельних і ресторанних послуг доцільно розраховувати такі показники, як частка ринку, продуктивність праці, експортна квота.

 

4. Важливо знати, що основними критеріями обсягу і характеру інформації для здійснення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг є:

- програма поточного спостереження;

- частота аналізу та прогнозу кон’юнктури;

- ступінь деталізації передбачуваних аналізу та прогнозу кон’юнктури.

Щодо програм поточного спостереження за кон’юнктурою, то вони матимуть різну структуру залежно від об’єкта дослідження (загальногосподарська кон’юнктура чи кон’юнктура конкретного ринку послуг).

При моніторингу загальногосподарської кон’юнктури певної країни програма поточного спостереження може мати наступний вигляд:

- промисловість;

- сільське господарство;

- сфера послуг;

- будівництво;

- вантажообіг та пасажирські перевезення;

- внутрішній ринок та грошовий обіг;

- зовнішня торгівля;

- торговельний та платіжний баланс.

Залежно від структури економіки окремих країн програма поточного спостереження корегується. При моніторингу промислово розвинутих країн необхідно звертати основну увагу на становище у промисловості та сфері послуг. При спостереженні за кон’юнктурою країн, що розвиваються, де структура економіки визначається сільським господарством або гірничодобувною промисловістю, потрібно концентрувати увагу саме на цих галузях господарства.

При моніторингу конкретного ринку послуг, у тому числі готельних та ресторанних, програма поточного спостереження передбачає накопичення величезної кількості інформації (рис. 4.2).

Дослідження ринку готельних і ресторанних послуг передбачає виявлення умов та факторів, що за певного періоду найсуттєвіше впливають на формування попиту і пропозиції. Залежно від масштабу ринку, кон’юнктуру якого аналізують, склад показників, які характеризують умови розвитку ринку, змінюються. При відмінності показників, що характеризують зовнішні умови (політичні, соціальні, психологічні, кліматичні та інші), кон’юнктура ринку готельних і ресторанних послуг визначається взаємодією трьох її зовнішніх складових – попитом, пропозицією і ціною. Аналіз кон’юнктури міжнародного ринку готельних і ресторанних послуг та її прогноз включає вивчення макроекономічних показників, які впливають на формування попиту, пропозиції і відповідно ціни.

Основні методичні вимоги до ринкових досліджень:

1) врахування взаємозв’язку явищ економічного життя суспільства;

2) неможливість перенесення тенденцій загальної кон’юнктури на конкретний ринок (готельно-ресторанних послуг), навіть при наявності деякої суміжності;

3) забезпечення постійного моніторингу ринку внаслідок відсутності стабільності на ринку готельних і ресторанних послуг.

З’ясувавши структуру програми поточного спостереження, слід розглянути наступні критерії обсягу і характеру інформації для здійснення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг.

Так, важливим критерієм щодо обсягу і характеру інформації для здійснення моіторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг є частота аналізу і пронозу кон’юнктури обраного об’єкта. Щомісячний аналіз кон’юнктури і складання прогнозу один раз на квартал вимагають накопичувати факти і цифри, що відносяться до найкоротших періодів:

Рисунок 4.2 – Послідовність етапів програми поточного спостереження

 

 

- надання послуг за тиждень;

- завантаження підприємств і закладів за тиждень;

- обслуговано приїжджих (клієнтів) за тиждень і т.д.

Вагомим критерієм щодо обсягу і характеру інформації для здійснення моніторингу світового ринку готельних і ресторанних послуг є ступінь деталізації передбачуваного аналізу і прогнозу кон’юнктури. Якщо досліднику кон’юнктури важливо знати не тільки загальний розвиток тієї чи іншої сфери економіки країни, коли об’єктом дослідження є загальногосподарська кон’юнктура, але і деталізований стан окремих галузей сфери послуг, то разом із інтегральними показниками економіки необхідно накопичувати детальну інформацію про ці галузі сфери послуг.

 

Тема 5