Рекомендації до практичних завдань

1. Вивчення у старшокласників акцентуйованих рис особистості.

Кожен студент-практикант за допомогою опитувальника Х. Шмішека проводить психодіагностику акцентуйованих рис особистості 5 досліджуваних.

В основу методики покладено теорію акцентуйованих особистостей К.Леонгарда. За його визначенням акцентуйована особистість – особистість з характерологічними відхиленнями від норми, які виражені в надмірному посиленню окремих рис характеру. Акцентуації особистості мають безпосередній вплив на життя та професійну діяльність людини.

Виділяють наступні типи акцентуйованих особистостей:

– демонстративний

– педантичний

– застрягаючий

– збудливий

– гіпертимічний

– дистимічний

– циклотимічний

– екзальтований

– тривожний

– емотивний

Інтерпретація типів акцентуації характеру за О.М. Вайнер:

Гіпертимність. Активний, енергійний, оптимістичний, з високим життєвим тонусом. Навколишній світ сприймає в райдужних фарбах. Добрий, чуйний, безтурботний. Має багатобічні здібності, але через нестійкість уваги і недостатньої витримки інтереси поверхневі. Не терпить обмеження волі. Погано переносить жорстку дисципліну, суворо регламентований режим, критику на свою адресу. У незвичайних ситуаціях спритний, уміє пристосовуватися до труднощів, бурхливо переживає невдачі, але вони не вибивають його з колії. До правил і законів ставиться легковажно, прагне до ризикованих пригод, нових місць, занять, зустрічей. Рамки моралі йому вузькі. Тяготиться самітністю, у групі домагається лідерства. При спілкуванні нерозбірливий у виборі знайомств, може виявитися в несприятливому середовищі. Піднесений, радісний настрій лише зрідка затьмарюється спалахами дратівливості, викликаними протидією навколишніх.

Застрягання. Тривалий час переживає ті самі почуття, наполегливий, упертий, противиться змінам, важко переключається на щось нове в діяльності. Інтереси постійні й однобічні. Виявляє підвищену зарозумілість і себелюбність, невдоволення недостатнім визнанням його гідностей і заслуг. Стурбований своїм престижем. Прагне перевершити інших, висунутися в лідери. Відрізняється підвищеною чутливістю до дійсних і мнимих несправедливостей, що в сполученні з тенденцією до самоствердження породжує пильне ставлення до навколишніх, схильність до обмірковування їхніх дій. Недовірливий, можливо, злопам'ятний.

Емотивність. Відрізняється багатством емоційних реакцій, мінливістю настрою, що часто коливається з незначних приводів. Від настрою залежить і працездатність, і товариськість, і самопочуття. Відповідно настроєві навколишній світ представляється то в райдужних фарбах, то сірим і безрадісним. Унаслідок великої рухливості почуттів його потяги, прагнення й інтереси хитливі. У групі не претендує на роль лідера. Шукає емоційних контактів, прагнучи зайняти положення улюбленця. Розвинена інтуїція дозволяє майже безпомилково визначити ставлення до себе навколишніх: байдужність, прихильність або ворожість. Відповідне ставлення виникає негайно і без спроби його приховати. Часто нездатен до вольових дій, слабко виражене почуття боргу.

Педантичність. Відрізняється надмірною, перебільшеною прихильністю до певного порядку. Противиться змінам, погано переключається на що-небудь нове в діяльності. Неухильно додержується прийнятого образа думок, звичок, що устоялися. Надає великого значення зовнішній стороні справи і дрібницям. Схильний вимагати того ж від інших.

Тривожність. Випробовує відчуття неблагополуччя, внутрішньої напруженості. Схильний до невизначених побоювань, тривожного очікування на які-небудь неприємності, нещастя. Виявляє підвищену увагу до негативних сигналів. Стурбований можливими наслідками своїх дії, тому часто виникають сумніви і коливання при необхідності прийняти рішення. Не задоволений своїми здібностями розв'язувати життєві труднощі та досягати бажаного. Дуже висока тривожність погано впливає на рівень досягнень і може викликати фізичні порушення.

Циклотимність. Періоди рівного настрою чергуються з періодами підйому та субдепресивними фазами, що характеризуються зниженим, мінорним настроєм, почуттям млявості та стомленості, неуважністю, уповільненими реакціями, непевністю у своїх силах. Дрібні невдачі і неприємності, що нерідко виникають у цей період через падіння працездатності, важко переживаються, викликають зневіру. Спілкування дратує – компаній уникає. У період життєвого підйому прискорюються розумові процеси, з'являється жвавість, рухливість, ініціативність; йде постійний пошук джерел розваги. Тривалість періодів з віком збільшується.

Демонстративність. Егоцентричний, жадає визнання, підтримки, співчуття, прагне постійно бути в центрі уваги. Ця тенденція реалізується в оригінальності, демонстрації своєї переваги, навмисних перебільшеннях, “розцвічуванні” своїх переживань, позерстві, учинках, розрахованих на зовнішній ефект. Емоції яскраві, виразні в проявах, але хитливі та неглибокі. З метою привернення до себе уваги здатен пустити в хід фантазію, приписувати собі неіснуючі якості і незвичайні дії. У групі претендує на роль лідера або на надзвичайний стан, намагається піднятися над навколишніми, пускаючи «пил в очі». Захоплення звичайно екстравагантні і не потребуючої завзятої праці.

Збудливість. Агресивний, упертий, самолюбний і уразливий. Відрізняється постійною внутрішньою напруженістю, дратівливістю. Причому, інтенсивність реакцій не відповідає силі подразника. Виявляє владність, підвищену вимогливість до навколишніх, часто не бажає рахуватися з їх думкою. Схильний до конфліктів. Характерна надмірна сила потягів, невтримність у їхньому задоволенні.

Дистимність. Випробовує часті та тривалі зміни настрою убік його зниження, що виявляється в переживаннях, пригніченості, тузі, передчуттях неприємностей або безрадісних явищ.

Екзальтованість. Схильний приходити в стан захопленого збудження з незначних приводів і під впливом розчарувань вдаватися у відчай.

Матеріал психодіагностичної методики подано у Додатку А.

При обробці результатів підраховується кількість збігань з ключем методики (Додаток Б). Кількість відповідей досліджуваного, що співпадають із, ключем збільшується на значення коефіцієнта, що відповідає типу акцентуації: якщо отримана величина перевищує 18, то це свідчить про виразність даного виду акцентуації.

На основі отриманих даних будується графік – «профіль особистісної акцентуації». Отримані результати подаються у вигляді індивідуальних графіків-профілів, психологічних висновків і рекомендацій.