Організація індивідуальної роботи студента

 

Формою індивідуальної роботи студентів є написання рефератів.

Реферат – (від лат. referre доповідати, повідомляти) є видом дослідницької роботи, яка передбачає тематичний огляд та конструктивне узагальнення змісту джерел наукової літератури, присвячених теоретичній, методологічній або методичній проблематиці певної предметної галузі економічної науки.

Метою виконання реферату є реалізація набутих студентом у процесі вивчення дисципліни науково-дослідницьких компетенцій, застосування навичок визначення й викладення у письмовій формі авторських позицій щодо існуючих в економічній науці та діяльності підприємства проблем та можливих шляхів їх розв’язання.

Мета і завдання конкретного реферату визначається його темою, структурою, специфікою об’єкта, предмета та інформаційної бази дослідження.

Відповідно до обраної теми дослідницький процес передбачає опрацювання. аналіз, узагальнення, можливо – трансформацію теоретичного матеріалу та окреслення в описовій та схематичній формі проблемного поля дослідження, тобто визначення сукупності проблем даної предметної області, що потребують розв’язання. З огляду на неможливість охопити і рамках одного дослідження всі існуючі проблеми, необхідно обґрунтувати вибір саме тієї проблеми (або сукупності проблем), що є предметом поглибленого вивчення, визначити актуальність теми, сформулювати мету дослідження та його основні завдання, конкретизувати об’єкт та предмет дослідження.

Висвітлення актуальності має бути не багатослівне. Досить кількома реченнями розкрити головне – сутність проблеми, з чого випливе й актуальність теми. При цьому слід виходити з того, що проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвиненої форми. Отже, проблема – це суперечлива ситуація, що потребує свого вирішення.

Від доведення актуальності вибраної теми логічно перейти до формування мети дослідження, яку слід конкретизувати виходячи з того, що метою будь-якої наукової праці є виявлення нових або уточнення відомих раніше, але недостатньо досліджених фактів, явищ, процесів, закономірностей. Наступним кроком дослідницького процесу є визначення конкретних завдань, що мають бути вирішені відповідно до сформульованої мети. Зазвичай це робиться у формі перелічення (вивчити…, описати…, встановити…, виявити … і т. ін.). Далі формулюють об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й вибрані для вивчення, а предмет дослідження – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове: в об’єкті дослідження виділяється та його частка, яка є предметом дослідження.

Методи дослідження мають бути адекватні до сформульованої мети та визначення предмету. Вибір методів дослідження – дуже важливий етап наукової праці, оскільки вибрані методи являють собою інструментарій отримання фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети.

Остаточно оформляють реферат відповідно до чинних вимог. Текст реферату повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як результат наукового дослідження.

Рукопис комплектується у такій послідовності:

1) титульний аркуш;

2) зміст;

3) вступ;

4) основна частина;

5) висновки;

6) список використаних джерел.

Структурними частинами реферату мають бути: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел.

У вступі (1-2сторінки) стисло характеризують сучасний стан розробки проблеми, виділяють дискусійні питання, та питання, що вимагають вирішення, обґрунтовують актуальність теми, чітко визначають мету та завдання, об’єкт та предмет, методи та інформаційну базу дослідження.

В основній частині (загальним обсягом 15-20 сторінок) глибоко та всебічно розкривають сутність обраної теми, її найважливіші питання та проблеми. В основній частині необхідно показати, як досліджувану проблему з позиції сучасності висвітлено у літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, виконати їх критичний аналіз, порівняти управлінський досвід вирішення даної проблеми на вітчизняних підприємствах та сформулювати власну точку зору. Викладення теоретичних положень має супроводжуватися (за можливістю) аналізом статистичної інформації, визначенням авторської позиції, висновками, обґрунтуванням власних пропозицій та рекомендацій.

Основну частину реферату рекомендовано поділити на 3 частини.

Висновки (1-2 сторінки) – це коротке резюме з усього змісту реферату, в якому стисло відкладають результати проведеного дослідження і визначають, якою мірою вирішено завдання та досягнуто мету, що були сформульовані у вступі.

Список використаних джерел складають як перелік джерел законодавчо-нормативних актів, монографій, періодичних видань, статистичної бази даних), які опрацьовували в ході дослідження. Обов’язково до списку включаються ті джерела, на які є посилання в тексті реферату.

Реферат як форма дослідної, індивідуальної роботи студентів повинна повністю розкривати задану тему, містити обґрунтовані висновки. Оцінюють якість виконання реферату, оригінальність мислення, наявність елементів дослідження.

 

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

 

1. Особливості процесу наукового пізнання.

2. Методологія науки та її призначення.

3. Порівняльна характеристика науково-дослідної діяльності з іншими видами діяльності.

4. Структурна організація наукової діяльності в Україні.

5. Організація наукової діяльності у вищому навчальному закладі.

6. Історія науки як предмет наукового дослідження.

7. Наукова школа та її ознаки.

8. Особливості сучасної наукової комунікації.

9. Потенціал, проблеми та тенденції розвитку української науки.

10. Розвиток наукових досліджень у сфері економіки і управління національним господарством.

11. Розвиток наукових досліджень у сфері економіки і управління підприємствами.

12. Розвиток наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту.

13. Характеристика технологій швидкісного читання.

14. Особливості творчої праці в економічних дослідженнях.

15. Студентська наукова робота та напрями її удосконалення.

16. Характеристика особистих якостей, науковця.

17. Вимоги до вибору теми економічних досліджень.

18. Організація робочого місця науковця.

19. Формування проблеми дослідження.

20. Планування та мотивація наукової праці.

21. Техніка опрацювання інформації.

22. Характеристика джерел наукових досліджень

23. Наукові документи та робота з ними.

24. Технологія збирання фактичного матеріалу та аналізу першоджерел.

25. Людина в інформаційних потоках.

26. Особливості презентаційних технологій.

27. Особливості бібліографічного пошуку інформації.

28. Гіпотези у методології наукових досліджень.

29. Логічні закони у наукових дослідженнях.

30. Правила аргументації у наукових дослідженнях.

31. Психологія та етика наукової діяльності.

32. Евристичні методи у наукових дослідженнях.

33. Програмно-цільовий метод у наукових дослідженнях.

34. Індуктивний та дедуктивний методи дослідження.

35. Наукове прогнозування та його типи.

36. Методика складання звіту про науково-дослідну роботу.

37. Методика підготовки, написання та оприлюднення наукової доповіді.

38. Характеристика вимог щодо оформлення магістерської роботи.

39. Оцінювання ефективності результатів наукових досліджень.

40. Структура та алгоритм написання магістерських робіт.

41. Завдання економічної науки на початку ХХІ століття.

42. Особливості синергетичного методу наукового дослідження.

43. Організація роботи у науковому колективі.

44. Характеристика етапів наукового дослідження у галузі економіки підприємства.

45. Наукові ступені та наукові звання в Україні.

46. Нормативно-правове регулювання наукової діяльності.

47. Моральні аспекти наукової діяльності.

48. Процес пізнання як основа наукової діяльності.

49. Науковий результат: зміст та порядок оформлення.

50. Характеристика основних видів наукових публікацій.

51. Наукознавство та напрями його розвитку.

52. Системний підхід та системний аналіз у наукових дослідженнях.