Розділ ІІ. «Виробничо-технологічний менеджмент проекту. Побудова моделі операційної системи організації».

Розділ складається з чотирьох основних частин та висновку:

2.1 Виробничий менеджмент підприємства;

2.2 Технологія виконання робіт/надання послуг;

2.3 Підприємство як операційна система;

2.4 Власна операційна система.

Висновок до ІІ розділу

 

Пояснення:

 

Операційний менеджмент – це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги компанії. Операційний менеджмент являє собою область бізнесу з явно вираженими управлінськими функціями.

Призначення виробничого/операційного менеджменту — сприяти створенню товарів: виробів або послуг, які організація може з вигодою для себе реалізувати на ринку. Тому перша, очевидна мета менеджменту — оптимізувати "вихід" операційної системи, шляхом максимального задоволення споживчого попиту.

Технологія виконання робіт/надання послуг. В даному підпункті необхідно описати технологію виробництва відповідного продукту (чи продукції) чи надання послуги відповідно до специфіки обраного виду діяльності. Також необхідно визначити власну технологію за системою якісних та кількісних показників.

Операційна система складається з трьох підсистем (Рис. 2):

планування і контролю (одержує інформацію з зовнішнього і внутрішнього середовищ про стан переробної підсистеми і підсистеми забезпечення, обробляє цю інформацію і видає рішення про те, як повинна працювати переробна підсистема);

переробної (виконує продуктивну роботу, безпосередньо зв'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні результати);

забезпечення (не зв'язана безпосередньо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми).

Підсистема планування і контролю одержує інформацію з зовнішнього і внутрішнього середовищ про стан переробної підсистеми і підсистеми забезпечення, обробляє цю інформацію і видає рішення про те, як повинна працювати переробна підсистема. Підсистема планування і контролю існує як система отримання і переробки інформації із зовнішнього і внутрішнього середовищ і прийняття рішень з підтримки і розвитку діяльності організації.

 

Рис. 2. Операційна система підприємства та її підсистеми

 

Переробна підсистема виконує продуктивну роботу, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні результати.

Підсистема забезпечення не зв'язана безпосередньо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми. Підсистема забезпечення забезпечує функціонування виробництва. До неї входять інструментальна служба, служба постачання сировини, енергії та комплектуючих деталей і вузлів, ремонтно-експлуатаційна служба, громадське харчування.

У відповідності до розробленої операційної системи та обраної технології виробництва/надання продукції/послуг необхідно розрахувати показники ефективності та продуктивності

Продуктивність – це передаточна функція, що перетворює ресурси на відповідний товар чи послуги. Показник продуктивності показує скільки на одиницю (1 грн.) витрачених ресурсів можна отримати доходу.

Продуктивність = (1)

 

Ефективність - забезпечує отримання найкращого результату на одиницю витрат відповідних ресурсів з врахуванням виробничих потужностей. Показник ефективності показує рівень доходу на одиниць (1 грн.) використаних ресурсів з врахуванням технологічних операцій.

= (2)

 

Підсумком розділу (висновок) є коротке резюме – аналіз отриманих показників продуктивності та ефективності. Відповідно до проведеного аналізу охарактеризувати обрану технологію та структуру операційної системи.

 

Розділ ІІІ: «Менеджмент персоналу. Формування структури управління організацією».

 

Розділ складається з п’яти пунктів та висновків:

3.1 Аналіз зовнішнього середовища: споживачі, постачальники, конкуренти, держава.

3.2 Опис методів підбору персонал;

3.3 Складання штатного розпису (з розрахунком фонду заробітної плати) та розробка посадових інструкцій;

3.4 Побудова організаційної структури підприємства;

3.5 Вибір організаційно-правової форми підприємства.

Висновок до ІІІ розділу

Пояснення:

 

Відбір персоналу - процес вивчення психологічних та професійних якостей працівника з метою встановлення його принадності для виконання обов'язків на конкретному робочому місці чи посаді та вибору з сукупності претендентів тих, що найбільш задовольняє організацію з урахуванням відповідності його кваліфікації, спеціальності, особистих якостей та здатності виконувати ту чи іншу роботу, враховуючи інтереси організації та його самого.

Процес відбору складається з таких етапів:

1) первинне знайомство та співбесіда з претендентами;

2) збирання та обробка інформації про них;

3) оцінка якостей та створення достовірних "портретів";

4) порівняння фактичних якостей претендентів та вимог посади;

5) порівняння різних кандидатів та вибір;

6) призначення та затвердження кандидатів на посаду, підписання трудового договору;

7) перевірка адаптації та роботи в навчальний період.

Складання штатного розпису працівників підприємства розробляється у відповідності до «Класифікатору професій», введених в дію в листопаді 2010 та відповідно до визначної форми (додаток 2).

Посадова інструкція – це права та обов’язки кожного працівника у відповідності до кваліфікації та посади.

Організаційна структура підприємства – це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, системна їх організація, характер підпорядкованості та підзвітності один одному і вищому органу управління, а також набір координаційних і інформаційних зв’язків, порядок розподілу функцій управління по різним рівням і підрозділам управлінської ієрархії.

Формування організаційних структур варто підкорити наступним вимогам:

1. Структура управління повинна відбивати мети і задачі фірми, бути
підпорядкованою виробництву і мінятися разом з ним.

2. Повинна відбивати функціональний поділ праці й обсяг повноважень працівників управління; останні визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями і розширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління.

3. Повноваження керівників обмежуються факторами зовнішнього середовища, рівнем культури і ціннісними орієнтаціями, прийнятими традиціями і нормами.

Вибір організаційно-правової форми підприємства. У відповідності до обраного виду діяльності, штату працівників, обраної організаційної структури, а найголовніше – обраної форми власності обрати відповідну організаційно-правову форму та довести її доцільність.

Підсумком розділу (висновок) є обґрунтування доцільності вибору відповідного штату працівників, методів підбору кадрів, обраної організаційної структури та вибір організаційно-правової форми.