1.Джерела колізійного регулювання сімейних відносин за участю “іноземного елементу”.
2.Укладення шлюбу з іноземцем або особою без громадянства:
2.1.Умови укладення шлюбу;
2.2.Укладення шлюбу з іноземцем або особою без громадянства в Україні;
2.3. Укладення шлюбу з іноземцем або особою без громадянства за кордоном.
3.Припинення шлюбу з іноземцем або особою без громадянства.
4.Колізійне регулювання особистих немайнових та майнових відносин між подружжям.
5.Усиновлення. Встановлення і оспорювання батьківства. Права та обов’язки дітей і батьків в сімейних міжнародних приватноправових відносинах.
Завдання:
1. При реєстрації в Україні шлюбу між 18 річною громадянкою України та 17 річним громадянином США виник спір щодо можливості укладення такого шлюбу.
Чи має право український РАЦС при реєстрації шлюбу витребовувати документ про згоду батьків американського громадянина на шлюб їх неповнолітнього сина, враховуючи те, що за законодавством відповідного штату згода батьків неповнолітнього на шлюб є обов’язковою і відноситься до форми шлюбу?
2. Громадянка України, перебуваючи за кордоном, уклала шлюб з громадянином Йемена, який вже до цього перебував у шлюбі. Чи буде цей шлюб визнаватися на території України, враховуючи те, що законодавство Йемена допускає полігамні шлюби?
3. На підставі рішення українського суду з громадянина Німеччини стягувалися аліменти на утримання сина. Чи буде виконуватися рішення українського суду на території Німеччини після виїзду громадянина Німеччини на постійне місце проживання до ФРН? Які дії необхідно зробити дружині для стягнення аліментів на утримання дитини з особи, яка проживає за кордоном?
4. В 1978 році між А та В громадянами СРСР в м.Києві був укладений шлюб. З 1987 року подружжя спільно не проживало: А поїхав в Казахстан і отримав громадянство цієї республіки, а В залишилася проживати в Києві. В 1995 році В вирішила оформити розлучення. Суд якої держави компетентний розглядати заяву В про розірвання шлюбу? Чи має право вона звертатися з відповідною заявою в суд за своїм місцем проживання? Обґрунтуйте свою відповідь посилаючись на законодавство України та міжнародні договори.
5. Громадянка іноземної держави (14 років) і громадянин України (25 років) звернулися в український РАЦС з заявою про реєстрацію шлюбу. Працівник РАЦС відмовила в реєстрації шлюбу у зв’язку з тим, що наречена не досягла віку, який необхідно досягнути для реєстрації шлюбу за законодавством України. Відповідно до законодавства іноземної держави шлюбний вік для жінок становить 14 років. Чи правомірні дії працівника українського РАЦСу?
6. Студент, що навчався в Україні – громадянин Польщі уклав шлюб з громадянкою України. Подружжя деякий час (8 місяців) проживали разом в м.Львові, потім чоловік покинув жінку і поїхав в Польщу. Як наслідок виник спір про поділ спільно нажитого майна. Визначте правом якої держави має вирішуватися цей спір?
Джерела правового регулювання:
1. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.
2. Гаагська конвенція про визнання та виконання рішень щодо аліментних зобов’язань 1973 рік.
3. Гаагська конвенція про врегулювання колізій законів і про юрисдикцію стосовно розірвання шлюбів та судового розлучення подружжя 1902 р.
4. Гаагська конвенція про врегулювання колізій законів у сфері укладення шлюбу 1902 р.
5. Гаагська конвенція про захист дітей та співробітництво стосовно іноземного усиновлення від 29 травня 1993 року
6. Гаагська конвенція про колізії законів стосовно особистих та майнових відносин подружжя 1905 р.
7. Гаагська конвенція про право, застосоване до аліментних зобов’язань від 2 жовтня 1973 року.
8. Гаагська конвенція про право, застосоване до режимів власності подружжя від 14 березня 1978 року
9. Гаагська конвенція про укладення шлюбу та визнання дійсності шлюбів від 14 березня 1978 року.
10. Гаагська конвенція про цивільні аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року.
11. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах 1994 рік. // Международное частное право: Учебное пособие / под ред. Задыхайла Д.В.,-Х.: Фирма “Консум”, 1998.-752с.
12. Європейська конвенція про правовий статус позашлюбних дітей 1975 р.
13. Європейська конвенція про репатріацію неповнолітніх 1970р.
14. Європейська конвенція про усиновлення дітей 1967р.
15. Закон України від 23 червня 2005 року “Про міжнародне приватне право” // Відомості Верховної Ради України.-2005, N 32, ст.422
16. Конвенція ООН про громадянство одруженої жінки від 20 лютого 1957 року.
17. Конвенція про визнання розлучень та рішень про роздільне проживання подружжя від 7 червня 1970 року.
18. Конвенція про згоду на взяття шлюбу, шлюбний вік та реєстрацію шлюбів від 7 листопада 1962 року.
19. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (в редакції 2002 року) // Мінськ 22 січня 1993 року Закон України “Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах” // Відомості Верховної Ради України.- 1994, N 46, ст.417
20. Конвенція про стягнення за кордоном аліментів від 31 грудня 1956 року.
21. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2002.-№21-22.- ст.135
Література:
1. Антокольская М.В. Семейное право.-М.: Юристь, 1996.
2. Галущенко В.Г. Питання міжнародного приватного права у міжнародних договорах України про правову допомогу. - К.: “Юстиніан”, 2005.-472с.
3. Гордецкая И.К. Междунаролдная защита прав и интересов детей.-М.: Междунар.отношения, 1973.
4. Гражданское и семейное право развивающихся стран. Под ред. В.К.Пучинского М.:Изд-во УОН, 1989.
5. Дюжева О.А. Проблемы законодательства о международном усыновлении // Государство и право.1995.-№6.-С.40-41.
6. Дякович М.М. Сімейне право України. Навч.посіб.-К.:Алерта; Центр учбової літератури, 2012.-552с.
7. Кисиль В.И. Lex personalis в международном семейном праве // Вестник Киевского ун-та.Сер.: Междунар. Отнош. и междунар. Право.- 1980.- Вып.10.
8. Коссак В.М. Правове регулювання шлюбних відносин в Польщі та Україні // Актуальні питання з галузі сімейного законодавства та реєстрації актів цивільного стану. – Люблін, 2007. – С.32-34
9. Лепех С.М. Сімейне право України.-Львів.: Видавничий центр Львівського національного університету імены Івана Франка, 2010.-318с.
10. Матвеев Г.К. Вопросы советского коллизионного семейного права // Правоведение.-1972.- №2.- С.99-105
11. Myhajliv M.O. Rejestracja zawarcia oraz rozwiazania malżeństwa z cudzoziemcami// Z zagadnień prawa rodzinnego I rejestracji stanu cywilnego./ Pod red. P.Kasprzyk, - Lublin, 2007.-S.108-116.
12. Орлова Н.В. Брак и семья в международном частном праве.- М.:Международные отношения, 1966.
13. Ромовська З.В.Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар.- К.: “Ін Юре”, 2003.-532с.
14. Сімейне право України // За ред В.С.Гопанчука.-К.: Істина,2002.
15. Сімейне право України// За ред. В.І.Борисової, І.В. Жилінкової.- К.: Юрінком Інтер, 2004.- 264с.
Тема 8
Міжнародне спадкове право
1.Характеристика спадкових правовідносин в міжнародному приватному праві.
2.Національний режим спадкування.
3.Колізійні питання спадкування за законом.
4.Колізійні питання спадкування за заповітом:
4.1.Види заповіту в міжнародному приватному праві;
4.2.Форма заповіту;
4.3.Провосуб’єктність для укладення заповіту.
Завдання.
1. Громадянин України М. загинув, перебуваючи на заробітках в Російській Федерації. Заповіту він не залишив. За законодавством якої країни здійснюватиметься спадкування, якщо частина майна залишилась в Росії, а сам гр. М. постійно проживав в Україні.
2. Дайте характеристику форм заповіту за законодавством країн континентальної Європи.
3. Громадянин ФРН К., який досяг 17-річного віку, постійно проживав у Німеччині і працював в одній з будівельних фірм, склав у ФРН заповіт на користь свого діда – громадянина України. Через кілька місяців гр.К. загинув в автокатастрофі.
Батьки К звернулися з позовом про визнання заповіту недійсним, оскільки К. не набув повноліття як за законодавством України, так і за законодавством ФРН. Дайте правовий аналіз ситуації.
4. Громадянин України Л., який постійно проживав у Польщі, помер, не склавши заповіту. На частку в спадщині претендували його дружина, діти, які постійно проживали в Польщі, а також сестра і неповнолітній племінник – інвалід ІІ групи з дитинства – жителі м. Дніпропетровська, яким Л. надавав систематично матеріальну допомогу протягом останніх двох років. Хто з перелічених осіб буде спадкоємцем за законом?
Джерела правового регулювання:
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР. 2003. № 40-44. ст.356.
2. Закон України від 2 вересня 1994 року “Про нотаріат” // ВВР. 1993. №39. Ст. 383.
3. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1996 року // ЗП України. 1994. №10. Ст. 249.
4. Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» // Офіційний вісник України., 2012 р., №17, стор.66, стаття 632.
5. Закон України від 23 червня 2005 року “Про міжнародне приватне право” // Відомості Верховної Ради України.-2005, N 32, ст.422
6. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (в редакції 2002 року)// Мінськ 22 січня 1993 року Закон України “Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах” // Відомості Верховної Ради України.- 1994, N 46, ст.417
7. Гаагська конвенція про колізію законів,що стосуються форми заповідальких розпоряджень від 5 жовтня 1961 року.
8. Гаагська конвенція про право, яке підлягає застосуванню до спадкування нерухомого майна від 1 серпня 1989 року.
9. Гаагська конвенція стосовно міжнародного управління майном померлих осіб від 2 жовтня 1973 року
10. Вашингтонська конвенція про єдиний закон стосовно форми міжнародного заповіту від 26 жовтня 1973 року.
Література:
1. Галущенко В.Г. Питання міжнародного приватного права у міжнародних договорах України про правову допомогу. - К.: “Юстиніан”, 2005.-472с.
2. Драгневич Е.В. Наследование: по закону и по завещанию.-К.:Изд-во Фурсы С.Я.,-2005.-60с.
3. Заіка Ю.О. Спадкове право України.-К.:Істина,2006.-216с.
4. Заіка Ю.О. Становлення і розвиток спадкового права в Україні.-К.: НАВСУ,2004.-288с.
5. Кармаза О.О. Міжнародне спадкове право: науково практичний посібник.- К.:КНТ,2007.-328с.
6. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правовидение. – М.:Международные отношения, 2003.- 480с.
7. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України // за ред. проф. Коссака В.М., Київ, 2008р.
8. Никитюк П.С. Наследственное право и наследственый процесс.- Кишенев: Штиица,1973.-255с.
9. Ромовська Зорислава. Реформа спадкового права // Українське право. 1997. №1.
10. Рубанов А.А. Наследование в международном частном праве. М. 1966.
11. Рябоконь Є.О. Спадкове правовідношення в цивільному праві. К.: Віпол, 2002.-266с.
12. Степанова А.А. Спадкування в міжнародному приватному праві. Х., 2005.
13. Тищик Б.Й., Орач Є.М. Основи приватного римського права. Львів. ЛДУ. 1993.
14. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Спадкове право. Теорія та практика.-К.: Атіка,2002.-496с.
15. Эйдинова Э.Б. Наследование по закону и завещание. М. Юридическая литература. 1985.
