Порівняльна характеристика освітніх парадигм індустріального та

Лекція 1

Тема: Вступ. Інформатизація освіти вимоги

До вчителя початкових класів

Мета: ознайомити студентів із курсом «ІКТ в початковій школі», сучасною тенденцією інформатизації освіти та новими вимогами до професійної діяльності вчителя початкових класів в інформаційному суспільстві, з напрямами вивчення пропедевтичного курсу інформатики в початкових класах та можливостями застосування ІКТ в професійній діяльності; розвивати мотивацію до оволодіння ІКТ та застосування їх в подальшій роботі, позитивну «Я-концепцію» майбутнього вчителя; виховувати інформатичну культуру та критичність до інформаційних джерел.

План:

1. Вступ

2. Інформатизація освіти як процес розвитку інформаційного суспільства

3. Вимоги до вчителя початкових класів в умовах інформаційного суспільства

4. Пропедевтика вивчення інформатики та можливості застосування ІКТ в початкових класах

 

 

Учитель-професіонал у початковій школі завжди був і буде універсалом.

Йому слід уміти робити все – безперечна істина нашого покликання.

Тамара Квітко (заслужений учитель України)

Вступ

Курс «Інформаційно-комунікаційні технології в початковій школі» розроблений для майбутніх вчителів початкових класів і тих, хто безпосередньо працює в школі. Він може бути корисним усім сучасним педагогам – справжнім фахівцем своєї справи.

Нині розвиток суспільства характеризується інформатизацією всіх сфер суспільного життя. Це стосується й освіти. Сучасний учитель втратив монополію на знання, адже кожна дитина може знайти будь-яку інформацію в Інтернеті. Тому Ви як майбутні учителі та батьки маєте знати методику роботи дитини з комп’ютером та Інтернетом, володіти уміннями організувати безпечну та раціональну взаємодію дитини з інформаційним світом.

Основна мета курсу – допомогти учасникам ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховному процесі початкової школи, забезпечити професійне зростання комп’ютерної грамотності та мотивувати до подальшого саморозвитку в даному напрямі.

 

По закінченню курсу Ви знатимете:

 основні тенденції інформатизації освіти,

 вимоги до вчителя початкових класів в інформаційному суспільстві,

 правила та норми роботи молодшого школяра з комп’ютером,

 основні способи використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.

Ви зможете:

 зробити уроки та виховні заходи більш цікавими та продуктивними завдяки засобам ІКТ,

 ефективно використовувати основні програмні пакети Windows: Word, Power Point, Excel, Access, Movie Maker,

 впевнено застосовувати нову техніку,

 добирати та створювати програмні дидактичні засоби,

 навчити дітей адекватно сприймати комп’ютер,

 організовувати безпечну роботу дитини в Інтернет-просторі,

 продуктивно використовувати педагогічні можливості ІКТ.

пропонований курс є інтегрованим практикумом із дистанційними формами навчання. Основний теоретичний матеріал розміщено на сайті курсу, заплановано електронне тестування з кожної теми, виконання практичних завдань та консультування через Інтернет, обговорення проблемних питань на форумі.

На заняттях учасники обговорюють труднощі в оволодінні навчальним матеріалом, демонструють фрагменти уроків, виховних заходів, батьківських зборів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.

Для успішного проходження курсу учасникам варто вчасно реагувати на повідомлення тьютора й учасників, дотримуватися вказівок.

 

Інформатизація освіти як процес розвитку інформаційного

Суспільства.

Сучасний розвиток людства характеризується переходом на новий етап – інформаційне суспільство.

Інформаційне суспільство (англ. Information society) – концепція постіндустріального суспільства; нова історична фаза розвитку цивілізації, у якій головними продуктами виробництва є інформація і знання. Рисами, що відрізняють інформаційне товариство, є: зростання ролі інформації і знань у житті суспільства; збільшення частки інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг [3].

У межах концепцій інформаційного суспільства існують дві протилежні тенденції щодо оцінки самого факту перетворення інформації у потужну соціальну силу:

1) оптимістична - інформатизація суспільства, зокрема, комп’ютеризація, становить безумовне соціальне благо. За Е. Тоффлером, в інформаційному суспільстві створюються принципово нові умови для праці (індивідуальна праця, зазвичай, за комп’ютером), зростає рівень свободи та усвідомлення людиною своїх можливостей, більш виваженими та науково обґрунтованими стають політичні рішення, що мають значний вплив на всі сфери життєдіяльності людини. Е.Масуда також вважає, що інформаційне суспільство приведе до формування принципово нового типу людини — більш «людяної», екологічно зорієнтованої. Еволюція людства зміниться на коеволюцію – гармонійний розвиток людства та природи [3].

2) песимістична (насамперед Д.Лайон), розглядають інформаційне суспільство як суспільство маніпулятивне, до того ж, як таке, у якому рівень маніпулювання людиною швидко підвищується. Інформаційні технології дедалі ширше починають використовуватися у політиці, перетворюючись у політичні технології. Згідно з Д.Лайоном, сфера комунікацій, що виникає внаслідок застосування цих технологій, призводить до того, що більша частина населення абсолютно не усвідомлює стану «реального розподілу влади й контролю в даному суспільстві [3]».

Формування інформаційного суспільства передбачає зміну уявлень про роль освіти, висуває нові вимоги до системи навчання, зумовлює потребу переходу від знаннєвої освітньої парадигми індустріального суспільства до компетентнісної парадигми постіндустріального суспільства

 

Порівняльна характеристика освітніх парадигм індустріального та

інформаційного суспільства [ 13 ]

Компоненти Освітня парадигма індустріального суспільства Освітня парадигма інформаційного суспільства Цінності Освіта для суспільного виробництва Освіта для самореалізації людини в житті, для кар’єри; освіта в інтересах суспільства Мотиви Навчання учнів як обов’язок; діяльність педагога як виконання професійного обов’язку Зацікавленість учнів у навчанні, отримання задоволення від досягнення результатів, зацікавленість педагога в розвитку учнів, отримання задоволення від спілкування з ними Норми Відповідальність за навчання учнів несе педагог, його авторитет заснований на дотриманні дистанції, вимозі дисципліни і ретельності Учні беруть на себе відповідальність за своє навчання; авторитет педагога ґрунтується на його особистісних якостях Цілі Спрямованість навчання на одержання наукових знань; Спрямованість навчання на оволодіння основами людської

 

 

 

Основні положення реформування освіти відповідно вимогам розвитку інформаційного суспільства в Україні відображено у Законі України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки [7]» та Національній доктрині розвитку освіти (Україна XXI століття) [12].

На думку ряду авторів (Гершунський Б.С., Бриксіна О.Ф., Алексєєва І. Ю., Урсул А.Д.), процес інформатизації містить у собі три взаємозалежних процеси:

 медіатизацію – процес удосконалення засобів збору, зберігання й поширення інформації;

 комп’ютеризацію – процес удосконалення засобів пошуку й обробки інформації;

 інтелектуалізацію – процес розвитку здатності сприйняття й породження інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи використання засобів штучного інтелекту.

Інформатизація освіти є ключовою умовою створення єдиного інформаційного простору, підготовки фахівців, здатних орієнтуватися в навколишньому світі. У сфері цієї діяльності відбувається значеннєве наповнення базових завдань освіти. Інформатизація освіти – процес, у якому політичні, соціально-економічні, технологічні й правові механізми тісно пов’язані на основі широкого застосування комп’ютера, засобів, систем колективного й особистого зв’язку.

Мета інформатизації – глобальна раціоналізація інтелектуальної діяльності, що забезпечує автоформалізацію предметних областей і автономію процесу пізнання кожного індивіда за рахунок вільного доступу до всіх видів, форм і рівнів навчальних знань [8].

Єдиний інформаційний простір для системи освіти – це сукупність засобів ІКТ, використання яких забезпечує можливість вільного обміну різноманітними інформаційними матеріалами між усіма учасниками, які використовують інформаційну систему освіти.

Така можливість забезпечується завдяки використанню всіма учасниками протоколів обміну, технічних і програмних засобів, що відповідають єдиним вимогам (стандартам).