ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
Кафедра ботаніки
Та захисту рослин
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З ФІТОФАРМАКОЛОГІЇ
на тему:
“Обґрунтування хімічного захисту озимого ячменю від шкідників, хвороб і бур’янів”
Виконав: студент 1 групи 3 курсу
агрономічного факультету
Омельченко Юрій Петрович
Перевірив: к.с.-г.н., доцент
Лобаєв Іван Гнатович
_________________________
Херсон - 2008
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
для виконання розрахунково-графічної роботи
Назва сільськогосподарської культури, яку необхідно захистити: озимий ячмінь
Площа: 455 га
Видовий склад шкідливих організмів:
1. Хвороби:
Ø Гельмінтоспоріозна коренева гниль;
Ø Борошниста роса.
2. Бур’яни:
Ø Мак дикий
Ø Лобода біла
3. Шкідники:
Ø Шведська муха
Видав:
к.с.-г.н., доцент
Лобаєв Іван Гнатович ________________________________________
Одержав:
студент 1 групи 3 курсу агрономічного факультету
Омельченко Юрій Петрович ________________________________
ЗМІСТ
| ВСТУП........................................................ |
| Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку............................................. |
| Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (ЕПШ)................................... |
| Розділ 3. Строки хімічних обробок................................. |
| Розділ 4. План хімічного захисту і вибір фітофармзасобів.............. |
| 4.1. Обґрунтування вибору пестицидів..................... |
| 4.2. Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів............................................ |
| 4.3. Виробнича характеристика вибраних пестицидів......... |
| Розділ 5. Розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури........... |
| Розділ 6. Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин................................................. |
| Розділ 7. Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів.............................. |
| Висновки....................................................... |
| Список використаної літератури................................... |
ВСТУП
Велику шкоду здатні спричинити шкідники, хвороби та бур'яни сільськогосподарським культурам; втрати врожаю від них досягають 30-50%, а іноді спостерігається повна загибель посіву. З шкідливими організмами боротьба здійснюється агротехнічним, імунологічним, біологічним та іншими методами. У роки, коли спостерігається масове розмноження та шкодочинна дія від шкідників та збудників хвороб (інвазія й епіфітотія), а також на полях з високою щільністю бур'янів доводиться застосовувати фітофармзасоби (хімічний спосіб).
Також слід відзначити, що поряд з багатьма позитивними сторонами хімічний метод має низку суттєвих недоліків: фітофармзасоби токсини не лише для шкідливих організмів а й для людини, сільськогосподарських тварин, вони можуть забруднювати навколишнє середовище, накопичуватись в ґрунті, воді, рослинах тощо. Тому майбутній агроном, якому доведеться у виробничих умовах застосовувати комплекс захисних заходів, повинен добре засвоїти особливості використання пестицидів і вміти правильно розраховувати їх потребу.
Культури готуючись до фітофармзахисту, агроном повинен систематично, у строки, передбачені відповідними методиками, проводити обстеження для виявлення видового складу шкідників, хвороб і бур'янів, а також визначити ступінь їх щільності та рівня загроз від них. У відповідності з результатами обстежень, коли ступінь заселеності тим або іншим видом шкідливого організму буде вище показників економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). необхідно планувати та здійснювати хімічну боротьбу. Графічне зображення фенології шкідливих організмів та пристосованість їх до стадій розвитку рослин допоможе вирішити, скільки необхідно застосовувати обробок фітофармзасобами і в які календарні та фенологічні строки їх проводити. Серед сільськогосподарських культур, які вирощуються в нашій країні, зернові за площами посіву займають перше місце. Велике поширення їх пояснюється винятковим значенням і рівнобічним використанням. Із них виробляють: хліб, макарони, крупи, і т. д. Зернові культури вирощують також на зелений корм. Використовують зерно ячменю, вівса, кукурудзи і відходи їх переробки, солому, зелену масу, силос, трав’яне борошно, гранули.
Із зерна виготовляють: спирт, крохмаль, пиво, декстрин.
Із соломи виготовляють: целюлозу, папір, різні побутові речі.
Ячмінь вирощують в загалі, як зернову, фуражну і круп’яну культуру. В зерні міститься мало білку, що робить ціною сировиною для пивоварної промисловості. Озимий ячмінь майже весь багаторядний. Озимий ячмінь вирощують в районах з м’якими зимами, так як сорт має меншу зимостійкість, ніж озима пшениця. Озимий ячмінь – це культура яка містить у середньому понад 12% білка, до 65% БЕР, близько 2,1% жиру. Озимий ячмінь має певні переваги над ярим:
- при нормальній перезимівлі більш урожайний;
- достигає раніше, ніж ярий ячмінь (на 10-12 днів), що дає змогу поліпшити забезпечення тварин концентратами у період літнього вичерпання минулорічних резервів зерна.
Розділ 1.
Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку
1.1. Гельмінтоспоріозна коренева гниль
HELMINTHOSPORIUM GRAMINEUM
Гельмінтоспоріоз – це пізніше весною на листках ячменю, спостерігаються світлі плями. Потім ці плями зливаються в лінії: жовто-коричневого і блідно-сірого забарвлення, які по всій довжині мають розриви. Колос частково або повністю залишився в пазуху листа. Інфекція передається тільки через посівний матеріал. Міцелій гриба знаходиться між насінням і плодових оболонок. Гриб розвивається в тканині паренхіми і кореневої системи проростка. Озимий ячмінь пошкоджується рідше чим ярий ячмінь.
Розмноження гельмінтоспоріоза спонукають слідуючи обов’язкам:
- температура від 5 до 15 градусів в період сходів;
- велика кількість осадів в період вегетації рослини;
- засуха призводить до зараження ґрунту;
- висока частина ячменю від загальної площі зернових культур в сівозмінні;
- вирощування сортів, які слабкі до гельмінтоспоріозу.
Велика шкода гельмінтоспоріоза визначається в значному погіршені виповненості зерна і зниження врожаїв. Це підтверджує аналіз результатів земельних сортодосліджених, і з якого видно, що зниження врожаю при пошкоджені від дуже слабкого до середнього може складати білля 18 ц/га.
Заходи боротьби с гельиінтоспоріозом. Використання незараженого збудником захворювання посівного матеріалу.
Зменшити вирощування ячменю при високій частині зернових культур в сівозмінні.
Важливим значенням в боротьбі з хворобою в загалом являється протруєння насіння «ртутьсодержащими» хімічними препаратами. Хоча протруєння насіння і не знищує повністю захворювання, все ж втрати врожаю знижуються.
При відсутності протруйника, гельмінтоспоріоз зразу ж дає про себе знати. Затрати на боротьбу з захворюванням шляхом протруєння складають 2,5-4 марок на 100кг насіння.
Борошниста роса
ERYSIPHE GRAMINIS
Борошниста роса – це захворювання весною пошкоджує нижню частину стебла, а потім листки і листові влагаліща. Пошкодження органів рослин і з’являється білий або сірий, злегка войлочним нальотом окремими частинами. Ці нальоти складаються із поверхових гіф міцеліям. По мірі розвитку гриба частини зливаються і накривають повністю всю поверхню, пластинки листа і стебла. Забарвлене нальотом постійно буріє. На ньому видно мілкі чорні точки – плодове тіло клейстокарпії. Кожний клейстокарпій матє багато (8-16) сумок, а в сумках по 8 спор.
В случаю раннього і сильного проявлення хвороби листків передчасно жовтіють, згортаються і засихають.
Гриб перезимовує на озимом ячменю в стані зимуючого міцелію. На другий рік наступає тепла погода на кінцях гіф міцелію цепочками відокремлюється безбарвними спорами-конідії. З їх допомогою іде подальше розмноження хвороб. В свою чергу, з ярого ячменю захворювання переходить на рані посіви озимого ячменю. З’явлення клестокарпіїв на хворих рослинах спостерігаються в кінці 5 місяця –на початку 6 місяця, а дозрівання в них сумок з сумко спорами при вологості погоди – від 8 по 9 місяці. Зрілі сумко спори здатні визвати початкове зараження в сходів озимих посівів.
В більш холодостійких районах гріб перезимовує в вигляді клейстокарпіїв на залишках врожаю. В цьому випадку дозрівання весною сумко спори викликають початкове зараження рослин. Подальше ж розповсюдження і розвиток хвороби відбувається конідіями.
Найбільш сильний розвиток борошнистої роси спостерігається в засушливих роках і особливо на ярих посівах. Об’яснити це тим, що рослина в таких вимогам гублять тургор, ослаблюється і легше підвергаються зараженню. Однак проростання спор відбувається тільки при підвищеній вологості повітря, роса і невеликих зливах. Сильні і продовжені зливи затримують розповсюдження і розвиток хвороби.
Заходи боротьби – направлені в загалі на знищення і ослаблення інфекцій. З цією цілю ще до сходів озимих на всіх полях, вийшовши із під ячменю, проводять лущення з послідуючою оранкою плугами з передплужниками. Неможна допускати близькості посівів озимого та ярого ячменю, так як інфекція буде переходити з одного на інший.
Велике значення мають своєчасні і високоякісні догляди ґрунту, краще для кожної зони, строки посіву, правильне споживання рослиною при достатньому забезпечені їх калієм, виводів стійких сортів проти борошнистої роси сортів ячменю. Рекомендуються також і проведення хімічних методів, вчасності опилення посівів сірковими препаратами. Для отримання доброго ефекту вимагають 2-4 обробки і більше.
Короткі відомості про хвороби
| Назва хвороби | Збудник, його систематичне положення | Строки з’явлення хвороби на полі, її характерні зовнішні ознаки | Зимуюча стадія, місце зимівлі | Джерело первинної і послідуючої інфекцій | Умови, що сприяють розвитку хвороби |
| Гельмінтоспоріоз-(гельминтоспориз) (полосата плямистість) | Helminthosporium Kabh. К. Несправжня, п. Гіфоміцети | В період кущення до дозрівання рослини. На листках з’являються плями продовгуватої форми. Забарвлення спочатку бурий, потім всередині вони трохи світліють і лише по бокам залишається лише темна кайомка. | Зимує на стадіях конідій, залишки врожаю і ґрунтом та зараженим зерном. | Залишки врожаю і ґрунтом та не протруєне насіння. В період вегетації захворювання передається від хворого до здорової рослини при допомозі спороконідій. | Підвищена вологість в період вегетації, температура 5 до 25 градусів в період сходів, недотримання сівозмін, засуха призводить до зараження ґрунту. |
| Борошниста роса (Мучнистая роса) | Erysiphe graminis Def. hordei | Весною пошкоджує нижню частину стебла, а потім листки, Пошкоджені частини рослини покриваються білим або сірим, трохи «войлочний» нальотом окремими очатами. Клейстокарпієві на хворих рослинах спостерігається в кінці 5м. - і спочатку 6м., а дозрівання сумок з сумко – спорами при вологості погоди 8-9м.. Зрілі сумко спори здатні визвати початкове зараження сходів озимих посівів. | Гриб перезимовує в стадії зимуючого міцелію. | При настанні теплої погоди на кінцях гіф міцелій цепочкою відділяються безбарвні спори-конідії, з їх допомоги іде дальше розмноження захворювання. Послідуюче зараження відбувається конідіями. | Розвиток відбувається при температурі +1+20 градусів і відносно вологи повітря 50-100% |
1.3. Лобода біла
МАРЬ БЕЛАЯ (Chenopodium album L.)
Однорічна яра пізня рослина з розвинутим i розгалуженим стрижневим коренем. Стебло пряме, розгалужене, висотою 30—120 см. Листки чергові, нижні ромбовидно-яйцевидні, верхні— ланцетні. Квітки зібрані в колосовидні суцвіття, окремі клубочки яких розташовані в пазухах листків. Плід — горішок, темносірий або темно-коричневий, округлосплющений, маса 1000 насінин 1,5—1,7 г. Сходить від березня до жовтня, цвіте в липні —серпні, достигае в cepпні — жовтні. Мінімальна температура проростання +13...+1 4, оптимальна + 18...+24°. Максимальна плодючість 700 тис. насінин. Оптимальна глибина проростання 0-3 см, максимальна 8-10см. Цвіте в липні – вересень. Насіння зберігають життєздатність в ґрунті 8-38 років.
Поширена по всій Україні, засмічує всі культури, переважно просапні, а також сади, виноградники, росте біля жител, вздовж доріг, лісосмуг тощо.
На Україні також поширені: л. гібридна — Ch. hibridum L., л. багатонасінна — Ch. polyspermum L., л. сиза — Ch. glaucum L. та інші, які також засмічують посіви різноманітних сільськогосподарських культур.
1.4. Дикий мак
МАК-САМОСЕЙКА (Papaver rhoeas L.)
Однорічний зимуючий бур'ян. Стебло пряме, жорстковолосисте, висотою 30— 80 см. Листки чергові, перистороздільні, з гострозубчастими часточками. Перша i друга пара листків сходів яйцевидні, цілокраї, на черешках. Kopiнь стрижневий. Квітки поодинокі, на верхівці стебел. Bi-ночок яскраво-червоний, іноді рожевий чи білий. Цвіте в травні — в cepпнi. Плід— округла чи оберненояйцевидна, гола, темно-солом'яного кольору або cipo-бура коробочка з великою клькістю ниркоподібного прямокутновиїмчастого коричневого з червоним відтінком насіння; довжина насінини 0,75—1, ширина 0,5—0,75, товщина 0,5 мм. Маса 1000 насінин 0,1—0,2 г. Плодоносить в липні — вересні. Максимальна плодючкть рослини 50 тис. насінин, проростае насння з глибини не більше 1 — 1,5 см. Свіжодостигле насіння в посушливий piк має період спокою i проростає лише наступної весни. Сходи з'являються в березні — травні, а літньо-осінні перезимовують. Росте на полях, степових пасовищах, біля доріг по всій країнах, на сході рідшає i зникає. Отруйна рослина. Пер-гонос.
У західній частині країн, а також зрідка в Криму (Красногвардійський, Бiлогірський, Алуштинський райони) трапляється мак польовий, який відрізняється від маку дикого яскраво-червоними пелюстками з чорною плямою біля основи.
1.5. Шведська муха
Ячмінна шведська муха Oscinella pusilla Mg належить до родини злакових мух Chloropidae ряду двокрилих комах Diptera.
Доросла муха має довжину до 2мм, чорного кольору з опуклою передньоспинкою, прозорими з металевим відливом крилами. У ячмінної мухи передні та середні гомілки жовти, а задні посередині затемненні. Яйця циліндричні, білі, довжиною 0,6мм. Личинка жовтувато-біла, пупарій коричнево-бурий.
Розповсюджена всюди, де є культурні і дикорослі злаки. Пошкоджує частіше ячмінь, пшеницю і кукурудзу.
На півдні України розвивається 4 покоління.
Зимують личинки в середині стебел озимих хлібів, на пирії та сходах падалиці. Виліт мухи першої генерації відбувається в період весняного кущіння озимих та сходів ярих колосових культур.
Літ мухи розтягнений. Живляться вони нектаром квітів. Яйця відкладають на молоді стебла перезимувавши рослин, а на посівах ярих – на сходи, що мають не більше 2-3 листків. Яйце розвивається протягом 5-10 днів.
Личинка після відродження проникає в середину стебла-живиться поблизу вузла кущіння, але сам вузол кущіння не пошкоджує. В наслідок пошкодження центральний лист спочатку жовтіє, а потім стає бурим, тоді як решта листків зелені.
Личинка розвивається 20-25 днів, лялечка 11-25 днів.
Виліт мух другого покоління співпадає з фазою колосіння – цвітіння хлібних злаків. Розвиток другої генерації відбувається в основному на посівах ярого ячменю та вівса.
Третє, а за сприятливих умов і четверте покоління розвиваються відповідно на падалиці колосових та сходах озимих культур.
Пошкодження личинками шведської мухи найбільш небезпечні, якщо засиляються головне стебло до початку кущіння рослини.
Заходи боротьби з мухами.
1. Розміщення злакових по кращих попередниках.
2. Лущення стерні, і за 2-3 тижня після цього глибока зяблева оранка.
3. Оптимальні строки сівби.
4. Внесення рекомендованих доз добрив.
5. При чисельності мух вище ЕПШ у період їх масового льоту провести обприскування пестицидами.
Ячмінна шведська муха
Фенологічний календар
для умов південного Степу України
розвиток комах, де більш однієї генерації за рік
| Фази розвитку шкідників | Строки розвитку кожної фази | |||||||||||||||||||||||
| березень | квітень | травень | червень | липень | серпень | вересень | жовтень | |||||||||||||||||
| Личинки | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||
| Лялечка | ||||||||||||||||||||||||
| Імаго 1 генерації | + | + | ||||||||||||||||||||||
| Яйце | . | . | . | |||||||||||||||||||||
| Личинка | - | - | - | |||||||||||||||||||||
| Лялечка | ||||||||||||||||||||||||
| Імаго 2 генерації | + | + | + | |||||||||||||||||||||
| Яйце | . | . | . | |||||||||||||||||||||
| Личинка | - | - | - | Літня діапауза | ||||||||||||||||||||
| Лялечка | ||||||||||||||||||||||||
| Імаго 3 генерації | + | + | + | |||||||||||||||||||||
| Яйце | . | . | . | |||||||||||||||||||||
| Личинка | - | - | - | - | Діапауза | |||||||||||||||||||
| Лялечка | ||||||||||||||||||||||||
| Імаго 4генерації | + | + | + | + | ||||||||||||||||||||
| Яйце | . | . | . | |||||||||||||||||||||
| Личинка | - | - | - | - | - | - | ||||||||||||||||||
· Умовні позначення:. яйце; - личинка; 0 лялечка; + імаго.
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ КУЛЬТУРИ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ ПОРІГ ШКОДОЧИННОСТІ (ЕПШ)
Вкористання одного і того же шкідливого виду, величини ЕПШ можуть варіювати за роками і окремими господарствами, тому практичне використання середніх значень ЕПШ прийняті рішення про доцільність застосування інсектицидів може з задовільного ступеню вірогідності забезпечити активізацію захисту рослин від шкідників.
Метод ґрунтових розробок. Цим методом визначають численність шкідників, які зимують у ґрунті. Для цього на полі виконують визначну кількість ям, а ґрунт висипають на брезент і ретельно перебирають руками. Вибраних шкідників фіксують. Серед шкідників зернових культур таким методом визначають численність личинок хлібних жужелиць, пластинчастовусих жуків, дротяників інсекровинні дротяники, гусениць озимої та інших підгризаючих совок.
Метод облікових ділянок застосовують для визначення чисельності шкідників, що живуть відкрито, наприклад шкідливої черепашки, п’явиці, хлібних жуків та інших. Облік проводять за допомогою рамки відповідного розміру, яку прикладають на рослини. Стебла в її середині умовно оглядають і підраховують малорухомих шкідників, наприклад п’явиці. Для обліку активних комах, зокрема імаго та личинок шкідливої черепашки, всі стебла перетрушують і підраховують кількість шкідників.
Метод облікових рядків та облікових рослин подібний до методу облікових ділянок. Різниця полягає лише втому, що замість ділянок визначеного розміру ретельно обстежують відповідну кількість рядків довжиною 0,25; 0,5; 1 метр в квадраті або відповідну кількість рослин чи стебел.
Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкідників. Він відрізняється від методу облікових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полі, а аналізують після їх відбирань. За його допомогою визначають чисельність личинок гусеничної, шведської, пшеничної та інших видів мух личинок хлібних пильщиків, трипсів тощо.
Метод ентомологічного косіння застосовують для вияву: обліку дрібних та рухливих комах, що живуть у травостої. Для цього застосовують ентомологічні сачки. Після кожних 10 комах ми аналізуємо комах, на місці, або збираємо для аналізу в лабораторії.
2.1. Приблизні економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
Шведська муха - виліт мух починається весною в різний період: в 2 половині квітня і в початку травня. При температурі 16оС і більше. Мухи відкладають яйця на молоді злакові рослини, які мають не більше 2-3 листків. При виході з яйця личинки проникають у стебла к точки росту, де підгризають нижню частину центрального листа і руйнують ембріональні зародок колоса. У пошкоджених стебла центральний лист змінює забарвлення, скручується і засихає. Ріст стебла припиняється.
| Шкідники | Культура | Строк обліку та обробок | Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) |
| Швадська муха | Озимий ячмінь | На початку кущення до 20днів до збирання. | 40 мух на 100 комах сачком або 6-7% заселених стебел |
В пошкоджених стеблах личинки перетворюються в лялечку. Вилітають із лялечки мухи відкладають яйця за колоскові луски і зернової плівки ячменя. Вийшовши з яйця личинки живляться зерном.
2.2. Економічні пороги шкодочинності хвороб сільськогосподарських культур
Борошниста роса - пошкоджує весною нижню частину стебла, а потім листки. По мірі розвитку гриба острівки зливаються і покривають всю поверхню листа і стебла.
Найбільш сильний розвиток борошнистої роси спостерігається в засушливі роки і особливо на ярових посівах. Пояснюється це тім що рослина в таких умовах гублять тургор, знесилюються і легко наражаються на зараження. Але проростання спор відбувається тільки при підвищеній вологості повітря, роси і невеликого дощів. Сильні і затяжні дощі затримують розповсюдження і розвиток хвороби.
Борошниста роса - пошкодження рослини визначається «глазомерно» по фактично занятої грибниці поверхні листа і стебел визначається в %. Підрахунки проводять в фазу молочно-воскової спілості. На полі 20га відбирають 20 проб, в кожній пробі оглядають підряд 10 листків і визначаємо пошкодження кожного листа в балах по шкалі і заносять в таблицю і підраховуємо середню інтенсивність кожного стебла і визначаємо.
R = ∑ a b / N;
а - рівень пошкодження який визначається в балах;
b - кількість листів, або стебел уражені борошнистою росою;
N- загальне число рослин в пробі.
Наприклад:
R = 5% . 6% + 10% . 11 + 20% . 10 + 40% . 14 + 80% . 10 = 30 + 110 + 200 + 560 + 800 = 1700 / 65 = 26,15;
Гельмінтоспоріоз – кореневі гнилі підрахунки проводяться три рази за вегетаційний період.
- Повноцінні сходи;
- Цвітіння (початок молочної стиглості);
- При достиганні;
На площі 100 га у 10 місцях, або проба розміщена по діагоналі і викопують всі рослини підряд два суміжних ряди по 0,5 метрів 10проб. Послідуюча площа 50 га відбирають по 1 пробі підраховують кількість пошкоджених і здорових, коріння вимивають від ґрунту і визначають ступень пошкодження у балах і використовують шкалу:
0- рослини здорові;
0,1- пошкодження у вигляді крапок на корінні;
0,5- крапкове пошкодження половини підземного міжвузля;
1- слабе побуріння підземного міжвузля основного стебла;
2- значне побуріння підземного міжвузля;
3- сильне сплашне побуріння;
4- рослина загинула.
R=∑а . b . 100 / N . k;
Наприклад:
R = 0,1 . 10 + 0,5 . 15 + 1 . 29 + 2 . 5 + 3 . 10 + 4 . 1 = 1 + 7,5 + 29 + 10 + 30 + 4 = 81,5 . 100 / 250 . 4 = 8150 / 1000 = 8,15.
| Культура | Фаза розвитку | Назва хвороб | Поріг шкодочинності | Одиниця виміру | |
| min | max | ||||
| Озимий ячмінь | Кущіння | Борошниста роса | 15,0 | 20,0 | % урожайних рослин |
| Кущіння | Гельиінтоспоріоз | 2.0 | 5.0 | % Урожайних рослин |
2.3. Оцінка забур’яненості посіві сільськогосподарських культур
| Кількість бур’янів на 1 м2 | Оцінка в балах | Ступінь забур’яненості |
| Дуже слабка | ||
| 5,1-15 | Слабка | |
| 15,1-50 | Середня | |
| 50,1-100 | Сильна | |
| більше 100 | Дуже сильна |
На основі отриманих даних по кожнуму полю вираховуємо средні показники забур’яненості по видам і в цілому, проводимо балову групировку забур’яненості: дуже слабка—до 5 бур’янів на 1 м2, слабка — 5,1—15, средння — 15,1—50, сильна 50,1— 100 і дуже сильна — більш 100 бур’янів на 1 м2.
РОЗДІЛ 3
СТРОКИ ХІМІЧНИХ ОБРОБОК
Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку озимого ячменю
В захисті рослин від шкідників передбачається застосування різних методів. Насамперед це агротехнічний спосіб коли заходи, що використовуються в технології вирощування тієї чи іншої культури, за умови знання екологічних вимог шкідника можуть бути спрямовані на погіршення умов його існування і утримують чисельність шкідника нижче ЕПШ. Наприклад додержання сівозміни у боротьбі з туруном, який живиться виключно злаковими культурами, або лущіння після збирання урожаю з глибокою зяблевою оранкою, що суттєво знижує чисельність хлібних пильщиків, личинки яких зимують в стерні.
У разі, коли шкідник загрожує урожаю поточного року неможливо обійтись без винищувальних заходів. Серед них основне місце посідає хімічний метод, який поряд з високою біологічною та економічною ефективністю, швидкістю дії має і суттєві недоліки. Застосування фітофармзасобів потребує чіткості і організованості, обґрунтованості, дотримання вимог з техніки безпеки.
Доцільність хімічної обробки вирішується за наслідками обстежень поля з метою виявлення видового складу шкідників та їх щільності.
З допомогою цієї схеми, а також переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні (де показані препарати для кожної культури, придатність їх для боротьби з конкретними збудниками, норми витрати, періоди очікування та можлива кратність обробок), студент може всебічно обґрунтувати вибір необхідних пестицидів. У разі необхідності одночасної боротьби з хворобами, студент, користуючись таблицею сумісності пестицидів і фунгіцидів, може вибрати фітофармзасоби для жених обробок.
Обробка посівів озимого ячменю проти шкідливих організмів проводиться
Графік 3.1
| Шкідливий організм, генерація, фаза | Розвиток хвороб по місяцям та декадам | |||||||||||||||||||||||
| Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | |||||||||||||||||
| Шкідливий організм, генерація, фаза | Розвиток бур’янів по місяцям та декадам | |||||||||||||||||||||||
| Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | |||||||||||||||||
Графік 3.2
Графік 3.3
| Шкідливий організм, генерація, фаза | Розвиток комах по місяцям та декадам | |||||||||||||||||||||||
| Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | |||||||||||||||||
Умовні позначення: … – наявність або накопичення шкідливих організмів; ▬ - масове з’явлення шкідливих організмів, коли вони здатні нанести шкоду; × - строки обробок.
РОЗДІЛ 4
ПЛАН ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ОЗИМОГО ЯЧМЕНЮ І ВИБІР ФІТОФАРЗАСОБІВ
Систе ма заходів по боротьбі з шкідниками озимих культур.
Уникати повторних посівів пшениці по пшениці та іншим стерньовим попередникам. Це дозволить утримувати чисельність туруна (який живиться виключено злаковими рослинами) нижче рівня ЕПШ. Проти гессенської мухи та інших комах, що погано літають і недовго живуть у фазі імаго, важливо утримувати просторову ізоляцію. Посів озимих провести в оптимальні строки (15-25 вересня на богарі, 20-30 вересня на зрошенні), що надає можливість відокремити масовий літ шкідників від найбільш уражуємо фази культури. Озимина ранніх строків посіву може бути дуже пошкодженою злаковими мухами. Крім того, озимі, посіяні у оптимальні строки, краще розвиваються і стають менш чутливими до пошкодження попелицею, цикадами. Проти хлібного туруна та дротяників раніше вносили в грунт разом з насінням гранульовані інсектициди. Зараз рекомендується обробка насіння Прометом 400, або токсикація Ротором С. По сходам при наявності шкідників вище ЕПШ(хлібний турун - 1 екз. чи озима совка - 2 гус. на 1кв.м, гессенська муха1 пуп арій на стебло, шведська муха - 40 мух на 100 махів сачком листова попелиця - 100 особин, чи цикади 150 екз. на 1 кв. м) провести обприскування відповідними інсектидами перелік дозволених до використання в Україні. Взимку проти мишовидних гризунів з наявністю 3 колоній на 1га (весною - 5 колоній на 1га) провести розкладку отруєних принад з Роденфосом, Бродісаном, або воскових брикетів Шторму. У разі сильного осіннього пошкодження посіву хлібним туруном, злаковими мухами та іншими шкідливими організмами провести ранньовесняне боронування посівів поперек, кореневе підживлення азотними та іншими добривами. У фазі виходу у трубку (квітень - початок травня) проти дорослих клопів (2 екз./м2), злакової листокрутки(40 екз./ м2), жуків хлібної п'явиці (40-50 ос./м2), стеблових блішок (5% пошкоджених рослин), злакових мух провести суцільне, або бічне (50-100м) обприскування відповідним інсектицидом. З метою знищення або ускладнення весняного виходу шкідників, які лишаються на зимівлю на стерні, нападолиці та у верхньому шарі ґрунту (личинки хлібних, пильщиків, пуп арії, гессенської мухи, личинки шведської мухи, яйця та личинки хлібних жуків, личинки пшеничного трипса), після збирання озимих необхідно провести лущення стерні та глибоку оранку. Боротьба з шкідниками запасів починається з вологої дезинсекції або фумігації не завантажених складських приміщень, під час зберігання, у разі необхідності проводиться додаткова обробка зерна фумигантами. Під час колосіння (І декада травня) з метою знищення імаго стеблових пильщиків (4 ос./м2), личнок п'явиці(3 ос./м2), пшеничного трипса (50 особнів на 100 махів сачком), листової попелиці (20 екз. на колос при 50% зеленні) застосувати інсектицид.
4.1. Обґрунтування вибору пестицидів
Інсекто-акарициди для захисту озимого ячменю
Таблиця № 4.1
| Препарат | Норма витрати, кг (л)/га | Допустима кількість обробок | Попелиця | Злакові мухи | П’явиці | Трипси | Клоп шкідлива черепашка | Хлібні блішки | Хлібні жуки | Цикадки | Пильщики | Хлібна жужелиця |
| Базудин 600ЕW, в.е. | 0,5 | + | ||||||||||
| 1,5 | + | |||||||||||
| Бі-58 новий, к.е. | 1,0-1,2 | + | + | + | + | |||||||
| Біммер, к.е | 1,0-1,5 | + | + | + | + | + | ||||||
| Децис, 2,5%, к.е | 0,2-0,25 | + | + | + | ||||||||
| Діазинон, к.е | 1,5 | + | + | |||||||||
| Діазол 60, в,е | 0,5 | + | ||||||||||
| 1,5 | + | |||||||||||
| Діметрин, к. е. | 1,0-1,5 | + | + | + | + | + | ||||||
| Золон 35, к.е. | 1,5-2,0 | + | + | + | ||||||||
| Карате 050 ES, к.е. | 0,15-0,20 | + | + | + | + | + | + | |||||
| Матадор Д. к.е. | 0,75-1,0 | + | + | + | ||||||||
| Нурелл Д. к. е. | 0,75-1,0 | + | + | |||||||||
| Оперкот, з.п. | 0,3-0,4 | + | + | + | + | |||||||
| Циклон, к.е. | 0,10-0,15 | + | + | + | + | + | + | |||||
| Пілар-Альфа, к.е. | 0,01-0,15 | 1-2 | + | + | + | |||||||
| Штефесін, к.е. | 0,2-0,25 | + | + | + | ||||||||
| Пілармакс, к.е. | 1,0 | + | + | + | + | + | ||||||
| Рубіж, к.е. | 0,5-0,15 | + | + | + | + | + | ||||||
| Сумітіон, к.е. | 0,5 | + | ||||||||||
| Ф’юрі, в.е. | 0,07 | + | + |
Фунгіциди для захисту озимого ячменю
Таблиця 4.2
| Препарати | НВ г, кг, л/га, м2, т | Допустиме число обробок | Проти яких хвороб, призначені | |||||||||||||||
| Борошниста роса | Сітчаста плямист. | Іржа | Ринхоспоріоз | Плямистість листя | Септоріоз | Смугаста плямист. | Кореневі гнилі | Темно-бура плямист. | Фузаріоз | Гельмінтоспоріоз | Кам’яна сажка | Пліснявіння насіння | Летюча сажка | Снігова пліснява | Чорна летюча сажка | |||
| Для протруєння в період вегетації | ||||||||||||||||||
| Альто 400 SC, к.с. | 0,2-0,25 | + | + | + | + | |||||||||||||
| Байлетон, з.п. | 0,5 | + | + | + | ||||||||||||||
| Дерозал, к.е. | 0,5 | + | + | |||||||||||||||
| Імпакт 25 SC, к.с. | 0,5 | + | + | + | + | + | ||||||||||||
| Рекс Дуо, к.е. | 0,5 | + | + | + | + | + | + | + | ||||||||||
| Рекс Т, к.с. | 0,5-1,0 | + | + | + | + | + | + | |||||||||||
| Сарфун 500 SC, к.е. | 0,4-0,5 | + | + | |||||||||||||||
| Топсін М, з.п. | 1,0-1,2 | + | ||||||||||||||||
| Форсаж 500 SC, | 0,4-0,5 | + | + | |||||||||||||||
| Для протруєння насіння | ||||||||||||||||||
| Байтан Універсал, з.п. | 2,0 | - | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||
| Бункер, в.с.к. | 0,4-0,5 | - | + | + | + | + | + | + | ||||||||||
| Вінцит 050 CS, к.с. | 1,5-2,0 | - | + | + | + | + | + | + | ||||||||||
| ВінцитМініма, к.с. | 1,0-2,0 | - | + | + | + | |||||||||||||
| Віта вакс 200 ФФ, в.с.к. | 2,5-3,0 | - | + | + | + | + | ||||||||||||
| Віта вакс 200, з.п. | 3,0 | - | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||
| Віта-класик, в.с.к. | 2,5-3,0 | - | + | + | + | + | + | |||||||||||
| Грані віт, в.с.к. | 2,5-3,0 | - | + | + | + | + | ||||||||||||
| Дерозал, к.с. | 1,5 | - | + | + | + | + | + | |||||||||||
| Кінто Дуо, к.с. | 2,0-2,5 | - | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||||
| Колфуго Дуплет, к.с. | 2,0 | - | + | + | + | + | ||||||||||||
| Колфуго Супер, в.с. | 3,0 | - | + | + | + | + | ||||||||||||
| Корріоліс, т.к.с. | 0,2 | - | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||
| Лоспел, в.м.е. | 0,7 | - | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||
| Оріс, т.к.с. | 0,5 | - | + | + | + | + | + | |||||||||||
| Преміс 25, т.к.с. | 1,5-2,0 | - | + | + | + | + | ||||||||||||
| Реал 200,т.к.с. | 0,2 | - | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||
| Сарфун Т 65 DS, з.п. | 2,0-3,0 | - | + | + | + | + | ||||||||||||
| Стиракс, в.с.к. | 3,0 | - | + | + | + | |||||||||||||
| Сумі-8, з.п. | 1,5-2,0 | - | + | + | + | + | + | |||||||||||
| Сумі-8 ФЛО, к.с. | 1,7 | - | + | + | + | + | ||||||||||||
| ТМТД, в.с.к. | 3,0-4,0 | - | +
Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 588 | Нарушение авторских прав Поиск на сайте: Лучшие изречения:  | 1984 -  |
Ген: 0.012 с.