Способи розрахунку якості продукції

 

Виконання плану за сортністю можна розрахувати трьома способами:

сорт	Посор-товий коєфі- ціент	За планом	фактично	Виконання плану,%
Кількість виробів, шт	Сума, грн	Кількість виробів, шт	Сума, грн
	1,0					115,9
	0,9					83,3
	0,8					133,3
разом	х					111,2

Спосіб першосортних одиниць. Посортові коефіцієнти слід помножати на відповідну кількість продукції або показники частки і одержані суми додати.

Плановий коефіцієнт сортності:

Кп=(630*1+180*0,9+90*0,8)/960=864/900=0,96

Фактичний коефіцієнт сортності:

КФ=(730*1+150*0,9+120*0,8)/1000=961/1000=0,961

Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична середньозважена ціна 1 виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним.

Планова ціна виробу: 8640/900=9,6

Фактична ціна виробу: 9610/1000=9,61

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні. Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2%(9610/8640*100), в порівнянні з натуральним 111,1% (1000/900*100) підтверджує факт виконання плану за сортністю.

Наприкінці виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

1) зміна кількості виробленої продукції:

(1000-900)*9,6=+960 грн

2) зміна якості (сортності) продукції:

(9,61-9,6)*1000=+10 грн

Разом 970 грн (перевірка: 9610-8640=970грн)

 

Частина виробів у процесі виробництвапсується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву " брак продукції".

Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину (%браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в май­бутньому ритму роботи і несподіваних збитків.

При аналізі браку обов'язково з'ясовують причини його виникнення, місцезнаходження, час і винуватців.

Важливими умовами профілактики браку є:

• висока культура й організація виробництва;

• стабільний ритм роботи і постачання;

• впровадження у виробництво сучасних технологій і ус­таткування;

• кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.

Варто також пам'ятати, що між якістю продукції і вели­чиною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Наприк­лад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язко­во спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку — це передусім показник якості роботи, нала­годженості технологічних процесів і чіткої організації-ви­робництва. Це також показник порушення ритму виробниц­тва, погіршення організації та контролю за виробництвом.

 

Аналіз ритмічності.

Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дає змогу рівномір­но випускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічна робота — це випуск продукції одна­ковими частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Розрізняють два поняття ритмічності:

ритмічність випуску продукції (товарної);

ритмічність виробництва (як завершеного, так і неза­вершеного).

Існує багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства, однак навіть і найпростіші з них надійно характеризують це явище.

Якщо потрібно проаналізувати ритм роботи за квартал або рік, відповідно знаходять обсяги виробництва у перші, другі та треті декади, а потім діють, як при аналізі даних замісяць. За відсутності планових показників ритму їх можна самостійно розрахувати, спираючись на саме визначення поняття ритмічності. Наприклад, за декаду має бути виконана третина місячного плану тощо.

 

Показники ритмічності характеризують ритмічність роботи під­приємства і ритмічність випуску продукції.

Оцінка ритмічності виробництва проводиться шляхом визначен­ня коефіцієнта ритмічності (Кр) та коефіцієнта аритмічності (Кар) виконання робіт чи випуску продукції.

Коефіцієнти ритмічності роботи підприємства чи його структур­них підрозділів визначаються шляхом порівняння фактичного випуску продукції (чи обсягу виконаних робіт) за визначені проміжки часу з плановим. При цьому розрахунки виконують по фактичному обсягу продукції, але не більше плану. Обсяги виробництва за ко­роткі проміжки часу сумуються в місяць, квартал чи рік. Сумарний результат ділиться на плановий обсяг виробництва.

Коефіцієнт аритмічності роботи підприємства чи його структур­них підрозділів вираховується шляхом ділення обсягу продукції, що не одержана за зміну, добу, декаду чи місяць, на плановий випуск продукції. Його величина показує питому вагу продукції, недоодер­жаної у зв'язку з порушенням ритму роботи.

Коефіцієнт ритмічності повинен наближатись до 1, а коефіцієнт аритмічності — до 0, а Кр + Кар = 1,0.

Зниження коефіцєнту ритмічності веде до неповного викори­стання виробничих потужностей, авралу та штурмівщини, браку в роботі і додаткових непродуктивних витрат матеріальних і грошових ресурсів, створення зверхнормативних залишків, невиконання плану виробництва та реалізації продукції і погіршує результативні показники роботи підприємства.

Контроль за ритмічністю випуску продукції здійснюють за графі­ками ритмічності, які будуються на підставі абсолютних або віднос­них даних про виконання добових чи змінних планів виробництва.

На ритмічність виробництва і реалізації продукції впливає ком­плектність.

Виділяють комплектність виробництва і комплектність продукції. Комплектність продукції — це повна відповідність продукції стан­дартам і технічним умовам, включаючи упаковку, забезпечення за­пасними частинами та інструментом. Комплектність виробництва — це випуск деталей і вузлів у кількості, кратній їх числу в одиниці продукції, з урахуванням залишків незакінченого виробництва.

Аналіз комплектності виробництва проводиться на підставі да­них технічної документації, оперативного обліку та інвентаризацій­них відомостей незакінченого виробництва. Некомплектність виробництва веде до порушення ритму роботи в наступному періоді, гальмує виробничий цикл і заморожує обігові кошти. Обсяг резервів збільшення випуску продукції за рахунок нала­годження ритмічної роботи аналізується шляхом множення різниш між найбільшим і середнім добовим випуском продукції на відповідну кількість діб в аналізованому періоді.