Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Вдосконалення сучасної кадрової політики держави.




Кадрова політика сучасної України здебільшого не відповідає сучасним вимогам. Керів- ництво на різних рівнях не має програми дій стосовно персоналу, а кадровий процес зводиться до ліквідації негативних наслідків

Пріоритетними напрямами реалізації державної кадрової політики в державному управлінні мають стати: - забезпечення професіоналізації державного управління та місцевого самоврядування, комплектування органів державної влади та органів місцевого самоврядування висококваліфі- кованими фахівцями відповідно до сучасних вимог управлінського процесу, зокрема щодо на- дання якісних управлінських послуг; - формування управлінської ланки за професійно-ціннісними ознаками; здійснення сис- темної, на програмній основі, роботи з молодими лідерами; - розвиток законодавчої бази, яка має чітко визначати основні засади державної політики та практичної роботи в галузі кадрового забезпечення державного управління, місцевого само- врядування, більш чітко регламентувати зміст державного управління як виду професійної діяль- ності, видів державної служби; - прогнозування і планування потреби в кадрах на різних управлінських рівнях, розроб- лення підходів і методик аналізу кадрових потреб з урахуванням професійно-кадрової структу- ри державного управління, кон'юнктури ринку праці та освітніх послуг; - створення ефективного кадрового резерву з метою оновлення персоналу й дотримання принципу наступності в усіх ланках державного управління за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел поповнення; визначення основних принципів і порядку його формування; нормативно- правове, інституційне, організаційне, методичне забезпечення роботи з резервом кадрів; - створення правових, соціальних, організаційних передумов для успішної реалізації про- фесійного потенціалу державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, спри- яння зростанню творчого та інноваційного компонентів у їх роботі; посилення соціально-пра- вової підтримки управлінських кадрів; - упровадження ефективної системи мотивації праці державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, їх оцінювання, просування й переміщення по службі, співпраці досвідчених і молодих перспективних працівників; формування позитивного іміджу та пропа- ганда державної служби і служби в органах місцевого самоврядування; - розроблення критеріїв та вироблення інноваційних технологій і методик моніторингу ефективності та результативності управлінської праці, посилення контролю у сфері управлін- ської діяльності, запровадження більш досконалої, прозорої та об'єктивної процедури прове- дення атестації і щорічного оцінювання державних службовців, посадових осіб місцевого са- моврядування, розвиток незалежних інституцій експертної оцінки кадрової роботи й адмініст- ративного аудиту, систематичне вивчення оцінки громадськості щодо якості та ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; - забезпечення прозорості кадрової політики у сфері державного управління, створення на рівні окремих регіонів консультаційно-наглядових рад (із числа керівників органів держав- ної влади, органів місцевого самоврядування, представників політичних партій, громадських об'єднань, провідних науковців, представників ЗМІ та інших), наділених дорадчими функція- ми щодо призначення осіб на керівні посади в регіоні; - удосконалення національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі- кації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, запровадження систе- ми цільового замовлення на підготовку фахівців в освітній галузі "Державне управління" з обов'язковим подальшим працевлаштуванням на посадах в органах державної влади та орга- нах місцевого самоврядування, створення й ефективне використання єдиної інформаційної бази випускників навчальних закладів системи професійного навчання управлінських кадрів; - запровадження механізмів координації діяльності органів та організацій, що мають відно- шення до здійснення державної кадрової політики у сфері державного управління та місцевого самоврядування; - вивчення світових і вітчизняних тенденцій роботи з кадрами державного управління, місцевого самоврядування, поширення кращого досвіду управлінської діяльності; - здійснення програмного, проектного, науково-аналітичного, організаційного забезпе- чення кадрової політики в державному управлінні, пріоритетне використання на посадах екс- пертів, консультантів керівників органів державної влади та органів місцевого самоврядуван- ня, кадрів вищої кваліфікації державного управління, місцевого самоврядування.

модернізація системи управління, метою якої стає оцінка результатів адміністративної діяльності. основна увага приділяється досягнутим результатам, а не витраченим зусиллям, упро- ваджуються нові технології бухгалтерського обліку та методи оцінки ефективності, властиві приватному сектору.

посилення динаміки управління людськими ресурсами: гнучке застосування статусних положень і норм трудового права, диференційований підхід до оплати працізалежно від результату, мотивація працівників на досягнення результату адміністрацією через покла- дання на них додаткової відповідальності, пошук ефективних методів роботи.

спрощення та модернізація адміністративних структур: їх опора на спеціальні агентства, керовані за типом приватних підприємств, широке використання механізмів кон- трактного управління, внутрішнього і зовнішнього аудиту, поліпшення якості надаваних по- слуг, приділення першочергової уваги задоволенню потреб відвідувачів-клієнтів, реформа цент- ральних адміністрацій, спрощення адміністративних процедур, розвиток електронних засобів інформації та комунікації.

33. Функції Національного агентства з питань державної служби України. Національне агентство України з питань державної служби (Нацдержслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою.

готує зауваження та пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України; забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування; здійснює контроль за додержанням визначених законодавством про державну службу умов реалізації громадянами права на державну службу; контролює у межах повноважень, передбачених законом, формування державного замовлення на підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та його виконання органами державної влади; вивчає, узагальнює питання щодо потреб у підготовці магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління”, формує державне замовлення та контролює його виконання; здійснює конкурсний відбір вищих навчальних закладів для підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань “Державне управління” за державним замовленням, укладає з ними державні контракти та контролює їх виконання; здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України, з питань, що належать до її компетенції; вивчає європейський досвід у сфері державної служби, розробляє пропозиції щодо впровадження у діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування кращої міжнародної практики; установлює відомчі заохочувальні відзнаки та вирішує питання щодо нагородження ними державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Нацдержслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Нацдержслужби та на керівні посади в її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Нацдержслужби та її територіальних органів;

3) спрямовує, координує та контролює діяльність підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Нацдержслужби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

5) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

6) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів відповідно до встановлених правил;

7) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

34. Основні види планування роботи з кадрами: стратегічне, тактичне та оперативне.

У залежності від тривалості планового періоду, цілей та умов планування розрізняють три види планування:

• стратегічне (перспективне);

• тактичне (середньострокове);

• поточне (оперативне).

На стратегічному рівні визначають довгострокові, розраховані на 10-15 років цілі підприємства, напрямки його розвитку, враховуючи загальну ситуацію на ринку праці, тенденції розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі, концепції і напрямки розвитку народного господарства в цілому. До того ж, визначаються трудові, фінансові, матеріальні ресурси, необхідні для досягнення цілей підприємства; обирається метод (стратегія) досягнення цих цілей. Оформлюють результати стратегічного планування у вигляді концепцій і програм розвитку, протоколів намірів.

На тактичному рівні загальні цілі конкретизуються на коротший період – 2-5 років, і відповідно до поставлених завдань залучаються необхідні ресурси. Строк у 2-5 років зумовлений тим, що він співвідноситься із тривалістю проектування і освоєння нової техніки, технології, реконструкції і технічного переозброєння, вирішення масштабних задач по соціальному розвитку підприємства.

Результати тактичного планування оформлюють, як правило, документом економічного і соціального розвитку підприємства. Плани реалізації конкретних підприємницьких проектів на тактичному рівні (плани реконструкції, впровадження нових технологій, створення підприємств і т.п.), які вимагають залучення до цих процесів інвестицій, розробляють у формі бізнес-планів.

На оперативному рівні вирішуються поточні завдання, які обумовлені кон'юнктурою ринку, і, відповідно, плани розробляються у межах року. В річних планах завдання тактичного планування конкретизуються, уточнюються на основі вивчення руху персоналу, потреб виробництва. Планові розрахунки проводяться, як правило, у квартальному розрізі.

Безумовна вимога полягає в тому, що планування навіть найважливіших завдань не повинно суперечити стратегічним і тактичним цілям підприємства.

Оперативний план роботи з персоналом – це комплекс взаємопов'язаних кадрових заходів, спрямованих на реалізацію конкретних цілей підприємства та кожного працівника окремо, що охоплює планування усіх видів робіт з персоналом і складається, як правило, на рік.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 800 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Даже страх смягчается привычкой. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2418 - | 2130 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.