Т.5 Ринок як форма організації економічної діяльності суспільства.

При вивченні даної теми слід уявити себе, що ринок-синтетична категорія за допомогою якої визначаються різноманітні за змістом і параметрами явища. У широкому розумінні ринок означає певний спосіб організації економічного життя, характерними ознаками якого є:

- самостійність учасників економічного процесу;

- комерційний характер їхньої взаємодії;

- суперництво (конкуренція) господарюючих суб’єктів;

- формування економічних пропорцій під виливом динаміки цін та конкуренції

- ціни, що складаються на основі попиту та пропонування.

Суспільне господарство, яке функціонує на цих засобах, називають ринковою економікою.

Далі слід засвоїти, що її антиподом є командна економіка, в якій діяльність господарюючих суб’єктів централізовано регулюється державою, народногосподарські пропорції формуються на базі директивних планів, а ціни встановлюються адміністративним шляхом.

Якщо розглядати еволюцію ринку з точки зору суб’єктів ринкових відносин, то ми побачимо, що спочатку це були безпосередньо виробники і споживачи товарної продукції, а потім у міру його розвитку і відокремлення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу, активними учасниками ринкових відносин стали торговельні і фінансові посередники: комерційні агенти, консигнатори, брокери, ділери та ін.

Слід уявити себе яку роль відіграють названі суб’єкти у ринковій економіці.

Залежно від умов, у яких діють суб’єкти господарського життя, відрізняють вільний, монополізований і регульовані ринки. Слід уявити себе види ринків залежно від об’єктів купівлі-продажу, за ознакою простору.

Далі слід розібратися у механізмі дії ринку, для чого необхідно розглянути його складові елементи: попит, пропонування, ринкова ціна, конкуренція.

При розгляді ринкової ціни розрізняють ціну попиту, ціну пропонування, ціну рівновагі. Ступінь зміни попиту на певну продукцію під виливом зміни ціни на неї характеризує еластичність попиту, а ступінь зміни пропонування певного товару під виливом зміни ціни характеризує еластичність пропонування.

Слід засвоїти функції ринку, такі як

- інформативна функція;

- регулююча функція;

- сануюча функція

При розгляді інфраструктури ринку, слід розібратися що під інфраструктурою ринку розуміють систему державних, приватних і громадських організацій і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію. Розрізняють організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково – дослідницьку інфраструктури ринку.

До організаційно - технічноїінфраструктуриринку належать товарні біржі і аукціони, торгові доми і торгові палати, холдінгові і брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, інжинірингові фірми, сервісни центри, пункти прокату лізінгу, транспортні комунікації і засоби оперативного зв’язку.

Фінансово - кредитнуінфраструктуруринку утворюють банки, фондові та валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії фонди профспілок та інших громадських організацій.

Науково-дослідницька інфраструктура ринку включає в себе наукові інститути з вивчення ринкових проблем, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації та ін.

Слід звернути увагу, що крім загальної інфраструктури, що обслуговує весь простір ринкових відносин існують ще спеціалізовані, які забезпечують ефективне функціонування окремих ринків. Так, на ринку товарів і послуг діють товарні біржі, підприємства оптової, роздрібної торгівлі, фірми, що зайняті перевезенням вантажів, наданням послуг у сфері маркетингу. Ринок праці обслуговують біржі праці державні центри підготовки кадрів.

Функціонування ринку капіталів забезпечують фондові та валютні біржі, страхові, холдінгові, та інвестиційні компанії, комерційні банки, фонди державного майна, податкові інспекції та ін.

Далі слід розібратися чому конкуренція виступає об’єктивно необхідною умовою ефективного функціонування ринкового механізму. Залежно від режиму конкурентної боротьби розрізняють:

- досконалу (чисту)

- недосконалу (монополістичну і олігополістичну конкуренцію).

 

Контрольні питання по т.5

1. Назвіть умови функціонування ринку

2. Які шляхи утворення ринку

3. Яка сутність на основні види ринку

4. Яка структура ринку

5. Які методи регулювання ринку

6. Функції ринку

7. У чому полягає сутність стимулюючої функції ринку?

8. Хто вирішує в умовах ринкової економіки, які товари і послуги виробляти:

А) Президент країни;

Б) Уряд країни;

В) Парламент країни;

Г) Продавці;

Д) Покупці;

Е) Ринкова ціна;

З) Народногосподарський план

 

Література.

1. Основи економічної теорії. Підручник за ред. А.А Чухна Київ „Вища школа” 2001, розд. 5, 6

2. Основи економічної теорії. Підручник за ред. Ю.В Ніколенко. Київ „Либідь”, 1998 ч1 гл6.

3. Загальна економіка. Підручник за ред. І.Ф Радіонової. Київ „Заповіт”. 1995 розд 2.

4. С. Мочерний. Економічна теорія. Київ, 1999 стр. 136-231

5. Єкономическая теория. Учебник под. ред. В.Д. Камаева, Москва „Владос” 2002 розд. 2 гл 9.

 

Т.6 Попит і пропозиція, їх взаємодія.

При розглядані цієї теми слід звернути увагу, що рішення покупців придбати товар є попитом. Рішення продавців продавати товар називається пропозицією.

Серед багатьох чинників, які можуть впливати на попит, найголовнішими є:

- ціна товару у перший час;

- ціна інших товарів:

- доходи покупців;

- смаки та уподобання покупців;

- очікування покупців.

Чим вища ціна на товар, тим менший попит, і навпаки, чим менша ціна, тим більший попит. Цю залежність називають законом попиту.

У теорії обернену залежність між ціною та попитом пояснюють ефектами доходу та заміщення.

Суть ефекту доходу полягає у тому, що нижча ціна на певний товар дозволяє людині придбати його у більшій кількості. Тобто фактично відбувається зростання купівельної спроможності, що має місце і тоді, коли доход зростає.

Ефект заміщення проявляється у тому, що при зменшенні ціни споживач виявляє схильність замінювати відносно дорожчі товари на ті,

ціни яких знижуються. Завдяки цьому люди купують більше дешевших товарів.

Пропозиція. Від чого залежить бажання виробити і продати?

Серед чинників, які впливають на це бажання, визначальну роль відіграють такі:

- ціна нашого товару;

- ціни інших товарів;

- застосування технології;

- податки чи дотації виробникові.

При вишій ціні виробник готовий запропонувати більшу кількість товару, тобто обсяг його пропозиції зростає, саме тоді, коли зростає ціна. Цю залежність називають законом пропозиції.

Пряму залежність між ціною та пропозицією теоретично можна пояснити, принаймні, двома ефектами.

Ефект перерозподілу ресурсів на користь виробництва товару з вищою ціною.

Ефект залучення до використання річних ресурсів. Якщо нижча ціна не дає можливості відшкодувати відносно більші витрати виробництва при використанні гірших ресурсів, то таку можливість створює нижча ціна. Зростання кількості використаних ресурсів зумовлює збільшення обсягів виробництва.

Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання відносин покупців продавців, причому, засобом дуже демократичним. Але ніхто не змушує продавців забезпечувати ринок тим чи іншим товаром і встановлювати на ньому певну кількість товару за певною ціною. При цій відсутності зовнішнього примусу ціна рівноваги організовує спільну діяльність людей.

 

Контрольні питання по т.6.

1. Суть поняття "попит". Закон попиту.

а) крива попиту;

б) еластичність попиту.

1. Пропозиція: сутність і головні особливості пропозиції. Закон пропозиції.

а) крива пропозиції;

б) еластичність пропозиції.

2. Ринкова рівновага попиту і пропозиції.

 

Література

1. Загальна економіка. Підручник за редакцією І. Ф. Родіонової. Київ "'Заповіт" 1995р. сторінки 73-86.

2. Основи економічної теорії за редакцією А. А. Чухна. Київ "Вища школа", 2001р. сторінки 176-190.

3. Єкономическая теория 14-е издательство. Маконнелл К. Р. Москва Інформ-М 2002 гл. 11, гл. 20.

4. Єкономика 16-е издательство. Самуельсон П., Нордхаус В. Москва, Санкт-Петербург, Київ 2000р. гл. 4.

 

Т.7. Основи теорії поведінки споживача.

При вивчені цієї теми слід розглянути таки питання:

1. Основні поняття блага, корисність блага. Загальна і гранична корисність благ і крива попиту.

2. Концепція кривих байдужості і поведінка споживача.

При розгляданні першого питання слід звернути увагу на те, що всяке багатство складається із речей, що бажаємо мати, які позначають терміном „блага”. Всілякі блага звичайно поділяють на: - матеріальні і особисті, або нематеріальні: - що передаються і не передаються: - що є дарами природи, або створені працею людини.

Спроможність благ задовольняти потреби людей утворює їх корисність. Закон насичення потреби, що розглядається з боку корисності, отримує назву закону спадної корисності.

Додаткова корисність, яку людина одержує зі збільшенням кількості свого запасу будь-якого товару, зменшується з кожним новим приростом існуючого запасу. Ту останню додаткову частину загальної кількості товару, яку людину просто переконали купити, можна назвати граничною покупкою, оскільки вона була вже на грані сумнівів, чи варто робити видатки, що необхідні для її придбання. Корисність її граничної покупки одержала назву граничної корисності. Що до загальної корисності блага для людини, то про неї говорять як про сукупність усіх тих окремих одиниць блага, якою вона розпоряджується. Відповідно до наведеного вище закону спадної корисності, загальна корисність блага буде збільшуватися зі зростанням його кількості, але не в такому ж темпі.

Далі слід уявити себе, що для вивчення поведінки споживача користуються такими інструментами аналізу, що одержали назву „кривих байдужості”

За допомогою цього інструмента замість неможливого кількісного виміру корисності кожного блага, можна застосувати порівняння корисності наборів тих чи інших благ, тобто вимір у вигляді градацій (ранжирування корисностей) і це ранжирування буде відбивати перевагу споживача. Криві байдужості належать до індивідувального споживача, і смак кожного споживача може бути висловлений у безлічі кривих байдужості. Слід розібратися для чого потрібні криві байдужості, що таке бюджетна лінія, норма заміни, „рента споживача”, крива рівня життя – крива Хікса, яка дозволяє нам довідатися про поведінку споживача. Якщо ціна хоч би одного продукту, який регулярно купує споживач, падає, то його реальний дохід, чи його купівельна спроможність збільшується. Зростання реального доходу виявиться в збільшені кувель найрізноманітніших товарів, в тому числі і того на який знизилась ціна. Це і є ефект доходу. Зниження ціни одного товару означає, що споживач буде прагнути дешевим товаром замінити інші продукти, що стали відносно дорожчі. Виникає ефект заміщення. Ефект доходу і заміщення доповнюють один одного, обумовлюючи бажання і можливість споживача купити більшу кількість певного товару за низькою ціною.

 

Контрольні питання по т.7.

1. Про що розповідають криві байдужості?

2. Чим характеризується поведінка споживача?

3. Яку інформацію несе в собі бюджетна лінія?

4. Яку інформацію несе в собі конфігурація кривої рівня життя?

5. Чи зміниться ваш реальний дохід, якщо зміниться ціна на хліб, газ, гоночні яхти, діаманти, авіаційне паливо?

6. Що таке ефект заміщення і ефект доходу?

7. Як зміниться бюджетна лінія при зміні доходу і незмінних цінах?

8. Що показує крива Хікса?

 

 

Література

1. Основи економічної теорії. Навч. посібник за ред. А.К. Покритана. Одеса, 1999, Т.6.

2. Основи економічної теорії. Політ економічний аспект. Г.Н.Клімко, В.П. Несторенко. Київ 1997 с. 230-239.

3. Загальна економіка. Підручник за ред. І.Ф. Радіонової. Київ „Заповіт”, 1995 розд. 3,1