Методичні вказівки з використання ПЕОМ з дисципліни

Серед різноманітних методів і засобів вдосконалення процесу навчання у вищій школі, інтенсифікації і підвищення ефективності учбової діяльності важливе місце відводиться умілому і раціональному використанню комп'ютеру та іншим технічним засобам.

Для дійсного підвищення ефективності навчання важливий не стільки характер засобів, що використовуються, скільки спосіб їх вживання.

Комп'ютерні учбові демонстрації поступово стають найважливішим засобом пред'явлення інформації, витісняючи всі інші. При цьому є ефектна можливість по ходу лекції ілюструвати явища і різноманітні процеси за допомогою гнучких і наочних комп'ютерних динамічних моделей, із зручним управлінням параметрами моделей безпосередньо по ходу викладу матеріалу.

Зараз розроблена і існує на ринку величезна кількість компакт-дисків учбового і просвітницького призначення для самостійної роботи студентів.

Комп'ютерна техніка, а саме персональні комп'ютери і їх мережі, широко використовується в різних видах учбової діяльності у вузах: для організації комп'ютерних учбових баз даних з метою забезпечення курсового і дипломного проектування; для проведення і оптимізації розрахунків при виконанні різноманітних учбових завдань і учбового конструювання; для проведення студентських наукових досліджень і автоматизації лабораторного практикуму; для самостійної пошуково-інформаційної роботи студентів в локальних інформаційних мережах і Інтернеті і т.д.

Програмне забезпечення може бути оформлено у вигляді комп'ютерних підручників; готових до використовування учбових курсів (або їх фрагментів); комп'ютерних моделей (працюючи з якими студент освоює учбовий матеріал і опановує прийомами самостійного проведення досліджень); контролюючих програм; наборів спеціальних комп'ютерних вправ і задач, призначених для самоконтролю, і т.д.

Процес навчання будується звичайно так: студенту пропонується прочитати учбовий матеріал, потім задаються деякі контрольні питання, і залежно від одержаних відповідей програма рекомендує провести ті або інші учбові операції.

Комп'ютер пропонує студенту як би зануритися в учбове середовище, допомагає йому орієнтуватися, надає можливість звертатися до вибору тим навчання, до баз даних або баз знань, радить, що і як потрібно робити, щоб засвоєння матеріалу проходило ефективно.

При використовуванні комп'ютерів в навчанні не можна забувати про деякі негативні впливи. До них, зокрема, відносяться:

ü велика стомлюваність користувачів при вивченні текстів з екранів дисплеїв, що вимушує частину матеріалів оформляти в звичному вигляді – на паперових носіях;

ü відсутність в процесі навчання з комп'ютером вербального спілкування, що негативно позначається на загальному розвитку вчиться, утрудняє формування уміння висловлювати свої думки, а останнє особливо важливе при вивченні дисциплін гуманітарного циклу;

ü різке обмеження часу безпосереднього спілкування з викладачем і колегами, що веде до збіднення особових контактів, роз'єднаності і часткової втрати ефекту змагання групового навчання, неминучим втратам в умінні вести дискусії.

Виходячи з сказаного, слід застерегти від зайвого захоплення комп'ютерним навчанням і призвати до ретельного продумування і відбору того учбового матеріалу, який доцільно освоювати за допомогою комп'ютерних засобів. В той же час не можна заперечувати, що комп'ютеризація навчання має велике майбутнє.

Рамки використовування комп'ютерів в навчанні постійно розширяються. Великі перспективи різкого підвищення інтересу до вдосконалення навчання у вузах має Інтернет.

Використовування конкретних учбових матеріалів по курсах, що вивчаються: підручників, моделей лабораторного практикуму, якими користуються студенти аналогічних вузів різних країн.

Знайомство з тематикою НДР студентів різних вузів і університетів. Публікація результатів оригінальних студентських досліджень, проведених під керівництвом викладача. Обмін даними, тематикою і іншими матеріалами в області наукової роботи студентів. Знайомство з новітніми дослідженнями в області виконання курсового і дипломного проектування. Встановлення особистих контактів по інтересах, у тому числі учбового плану.

Доступ в бібліотеки вузів і журнальні публікації. Є вільний доступ до ознайомлення з журнальними публікаціями, які за останній час набувають все більше поширення в Інтернеті, а також з електронними матеріалами бібліотек.

Величезні інформаційні можливості поповнення знань, у тому числі культурологічних, шляхом використовування різноманітних інформаційних матеріалів з Інтернету: зокрема, вільний доступ до енциклопедій, електронних бібліотек і деяких електронних журналів.

Особливе значення має Інтернет для організація дистанційного навчання, де засобами Інтернету можна організувати діалогове спілкування викладача і студента.

Відомості про це можна черпнути в Інтернеті, звернувшись до послуг будь-якої розвиненої пошукової системи (Yandex, Rambler і ін.).

Список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів

Основна:

1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. — Л.: Изд- во ЛГУ, 1968. — 339 с. (С. 13-42)

2. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М., 1975. — С. 17-62.

3. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. М., 1974. (С.223-224)

4. Корнилова Т. В., Смирнов С. Д. Методологические основы психологии. — СПб.: Питер, 2006. — 320 с. (С.11-26)

5. Лапшин И.И. Философия изобретения и изобретение в философии. М., 1999.— С.31, 33, 103, 149, 150,195,196,219.

6. Леонтьев Д.А. Смысл как интегративная основа личности / Д.А.Леонтьев. // Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. / Д.А. Леонтьев. 2-е исправленное издание. – М.: Смысл, 2003. – 420 с. (С. 36-51).

7. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Теоретическая психология: Учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 496 с. (С. 4-11)

8. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Теоретическая психология: Учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 496 с. (С.36-50)

9. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Теоретическая психология: Учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 496 с. (С. 12-35)

10. Т. Кун. Структура научных революций. - М.: Прогресс, 1977.- 300с. (С.22-26. 54,71,72,77-79, 83-88, 101,118,140-142,191-192.)

11. Ткаченко О.М. Принципи психологічної науки. - К.: Вища школа, 1979. 198с. (С. 28-55)

12. Штофф В.А. Проблемы методологии научного познания. М., 1978.—С.113,114, 135-137, 143,144,145,191-193,199-201.

13. Юдин Э. Г. Методология науки. Системность. Деятельность. — М.: УРСС, 1997. — 444 с. (С.36-55)

Додаткова література до теми:

1. Асмолов А.Г. По ту сторону сознания; методологические проблемы неклассической психологии. / А.Г.Асмолов. – М.: «Смысл», 2002. – 480 с. (С. 433-435).

2. Асмолов А.Г. ХХ1 век: психология в век психологии // Вопросы психологии. 1999. № 1. - С. 3-13

3. Брушлинский А. В. Принцип детерминизма в трудах С.Л. Рубинштейна // Вопросы психологии. – 1989. – № 4. – С. 66–73.

4. Василюк Ф.Е. От психологической практики к психотехнической теории // Моск. психотерапевт. журн. 1992. № 1. - С. 15-32.

5. Виндельбанд В. Избранное. Дух и история. М., 1995.— С. 193-194, 201-202.

6. Выготский Л.С. Исторический смысл психологического кризиса // Собрание сочинений в 6 т.– М.: Педагогика, 1982. Том 1 (Вопросы теории и истории психологии).

7. Ильясов И.И., Орехова А.И. От теории и практике в психологии // Вопросы психологии. 1989. № 4. - С. 135-141.

8. Кондратьев М.Ю. Кочеткова Т.Н.. Практикоориентированная психология: преодолевая барьер между фундаментальной наукой и практикой // Вопросы психологии. 1997. № 6. - С. 131-134.

9. Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресс, 1977.- 300с. — С.22-26. 54,71,72,77-79, 83-88, 101,118,140-142,191-192.

10. М’ясоїд П.А. Метатеоретичний аналіз в психології // Психологія і суспільство. 2009. №4. - С.54-82

11. Мамардашвили М. К. Взаимодействие науки и искусства в условиях НТР // Вопроы философии. М., 1976, № 12, — С. 134-137.

12. Мамардашвили М.К. Наука и ценности – бесконечное и конечное // Вопросы философии. М., 1973, № 8, - с. 98-100.

13. Мамардашвили М.К. Цивилизация и монополия // Мераб Мамардашвили /Как я понимаю философию. Под ред. Сенокосова Ю.П. Издательская группа «Прогресс»—М. «Культура» 1992, - С.114-125.

14. Мєлков Ю. О. Подія дійсності та факт науки: постнекласичний діалог // Практична філософія, №1, 2003, с. 77-82.

15. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое. Книга для свободных умов // Ницше Ф. Сочинения: В 2 т. Т. 1. М., 1990.— С.94, 340, 373, 374, 376.

16. Парсонс Т. Системы действия и социальные системы. / Т.Парсонс.// О структуре социального действия. — М.: Академический Проект, 2000. — 880 с. – С. 14-20

17. Петровский А. В. Личность в психологи с позиции системного подхода // Вопросы психологии. – 1981. – №– С. 57–66.

18. Платон. Государство / пер. А. Н. Егунова // Платон. Диалоги: сб. / пер. с др. греч. ─ М.: Аст; Харьков: Фолио, 2001. — С. 255—258.

19. Смирнов А. В. Сознание как смыслополагание. Культура и мышление // Россия в архитектуре глобального мира: цивилизационное измерение / Отв. ред. А.В. Смирнов. М.: Языки славянской культуры: Знак, 2015. – 520 с. (С.167-237)

20. Умрихин В.В. «Идеогенез» и «социогенез» науки в творчестве Г.И. Челпанова // Вопросы психологии. 1994. № 1. - С.17-26.

21. Хайдеггер М. Учение Платона об истине. Историко-философский ежегодник. 1986. М.: Наука, 1986, (С. 255-275)

22. Хомская Е.Д. Методологические и теоретические проблемы психологии в трудах А.Р. Лурия // Вопросы психологии. 1983. № 1. - С. 66-81

23. Ярошевский М.Г. Л.С.Выготский: поиск принципов построения общей психологии (к 90-лентию со дня рождения) // Вопросы психологии. 1986. № 6. - С. 95-107.