Поняття та структура правосвідомості.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОГІВЛІ

 

 

Кафедра теорії, історії та конституційного права

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни «Теорія держави та права» на тему:

«Правосвідомість, правова культура та правове виховання»

ПЛАН:

Поняття та структура правосвідомості.

Правова культура: поняття, функції, види.

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ: ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ.

ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ПРАВОСВІДОМОСТІ.

 

Існують різноманітні форми суспільної свідомості», за допомогою яких люди усвідомлять оточуючу і природу та суспільство. Виділяють моральну, релігійну, етичну, політичну, правову та Інші форми суспільної свідомості.

Правова свідомість - це сукупність уявлень та почуттів», що є проявом ставлення людей як до діючого, так і до бажаного права. Правова відомість – одна із форм суспільної свідомості. Як і інші форми суспільної свідомості: мораль, релігія, політика,, наука,- правова свідомість виступає специфічним способом духовного пізнання дійсності. Правовій свідомості в духовній культурі притаманна повна самостійність. Правова свідомість найбільш повно і різностороннє відображає ідеальну, духовну сутність права як елемента культури, життєвого укладу певного народу.

Правова свідомість являє собою сукупність поглядів. ідей, почуттів, емоцій, що стосуються права. Вона охоплює і самі уявлення про право, тобто право розуміння, погляди на роль права, правових установ в житті суспільства та держави, ідеї про права людини,, її відповідальності перед іншими людьми, державою і суспільством. Правова свідомість суспільства спрямована на справедливе врегулювання відносин м1^ людьми,, що забезпечує збереження цілісності суспільства.

Правова свідомість як важлива складова частіша правового життя суспільства взаємодіє з іншими елементами правової системи: юридичними нормами, принципами, інститутами, сукупністю правових установ, процесами правотворчості та правореалізації, правовими відносинами. ЦІ взаємні зв’язки і взаємодія елементів правової системи дають можливість уявити в єдності правову сторону життя суспільства.

Правова свідомість охоплює: усвідомлення необхідності права, оцінку права, усвідомлення необхідності створенню розвинутої системи законодавства, усвідомлення потреби в зміні та доповненні діючих нормативно-правових актів,, сприйняття процесу і результатів реалізації права.

Роль правової свідомості проявляється через її функції: пізнавальну /гносеологічну/, прогностичну, регулятивну та виховну.

За своєю структурою правова свідомість поділяється на правову ідеологію та правову психологію.

Правова ідеологія – це уявлення, погляди, поняття, переконання, теорії, концепції про правову дійсність. Ідеологічні елементи являють собою переважно систематизовані знання про конкретні правові явища, їхнє усвідомлення на досить високому, науковому рівні. Правова Ідеологія не витікає випадково, вона з’являється в результаті праці спеціалістів та усвідомлюється населенням в процесі правового виховання,, при отриманні юридичної освіти, при ознайомленні з юридичною літературою, нормативними актами.

Правова психологія – це оцінки, емоції, почуття, настрій людей по відношенню до правової дійсності. Правова психологія відповідає емпіричному, буденному рівню суспільної свідомості, що формується в результаті повсякденної людської практики як. окремих людей, так і соціальних груп. Змістом правової психології виступають почуття, емоції, переживання, настрої, що виникають у людей у зв’язку із існуючими юридичними нормами та практикою їхньої реалізації. Правова психологія - свого роду стихійний, «несистематизований» рівень правової свідомості, що знаходить свій прояв в окремих психологічних реакціях будь-якої людини, тієї або іншої соціальної групи на державу, право, законодавство інші юридичні явища.

Розрізняють окремі види правової свідомості. Класифікація проводиться в основному, на підставі двох критеріїв: за суб'єктами та за рівнем правосвідомості.

За суб’єктами розрізняють Індивідуальну, групову та суспільну правосвідомість. індивідуальна правосвідомість – це уявлення, погляди, емоції окремої людини. Групова право свідомість – це особливості уявлень пре право та правову дійсність певної соціальної групи. Суспільна правосвідомість – це особливості відображення правових явищ в свідомості того або іншого суспільства.

В залежності від рівня, тобто від глибини відображення юридичної дійсності розрізняють буденну і теоретичну правову свідомість.

Буденна правосвідомість складається стихійно, випадково, вона притаманна людям, які стикаються з юридичною сферою життя суспільства лише епізодично. Буденна правосвідомість являє собою відображення правових явищ на підставі повсякденного досвіду.

Протилежністю буденної правосвідомості є теоретична /наукова/ правосвідомість. Зона формується на базі наукових досліджень і знаходить своє втілення в поняттях, категоріях, ідеях, концепціях, що відображають юридичну дійсність на іншому, значно більш глибокому різні. Теоретична правосвідомість як система правових знань розкриває сутність юридичних явищ, закономірності їхнього функціонування та розвитку.

Функції правосвідомості конкретизують її суть, завдання і призначення. Функції правосвідомості виражають взаємозв’язок і взаємовплив правових явищ і особистості, правових явищ та суспільства.

Функції правосвідомості можна визначити як. основні напрямки психічної, інтелектуальної діяльності, впливу і взаємозв'язків правосвідомості з навколишнім середовищем.