Написання вступної частини

(загальна характеристика наукової роботи)

«Вступ»

Вступ має бути чітким, лаконічним. Він є своєрідним показником роботи молодого науковця: він свідчить про методологічну і методичну підготовку, вміння довести правильність вибору теми, її актуальність, чіткість формулювання завдань дослідження; тут виявляється, чи достатньо зібрано матеріалу, чи добре продуманий план роботи. Остаточне написання вступу студентом здійснює після завершення всієї роботи, коли у дослідника складеться повна картина всього того, що стосується змісту, літературної бази, глибини історіографічного висвітлення питань.

У вступі враховують актуальність теми, мета дослідження, апробація результатів дослідження, публікації за темою роботи (якщо вони були опубліковані).

Актуальність теми.

Актуальність - обов'язкова вимога до написання контрольної роботи, тому вступ починається з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему та оцінити її з точки зору своєчасності та соціальної значущості характеризує наукову зрілість та підготовку студента. Достатньо 1 сторінки для висвітлення сутності проблеми чи проблемної ситуації. Для цього студент має показати, де пролягла межа між вже наявними знаннями та "білими плямами" з обраної ним проблематики.

В обґрунтуванні актуальності теми студент повинен, спираючись на аналіз останніх робіт в обраній галузі психології, довести новизну та цінність свого дослідження. При цьому він має відповісти на питання: «Вчому полягає проблемна ситуація?», «Що зробили в обраній галузі дослідники різних шкіл?», «Які спільні риси в їх підходах та відмінності?», "В чому ви бачите подальшу розробку проблеми?». Отже, для обґрунтування актуальності від студента вимагається глибоке та усестороннє вивчення літературних джерел, пов'язаних з темою контрольної роботи.

Наприклад.

Актуальність дослідження зумовлена постійним зростанням потреби у ефективному професійно–психологічному відбору персоналу, у новому баченні щодо правильної оцінки кандидатів. Ми говоримо про те, що кандидати у нас є, головне — не помилитися при виборі і узяти кращого, а потім грамотно побудувати систему ситуативного керівництва.

Зараз майже нікого не потрібно переконувати в тому, що «правильні» люди, мотивовані, навчені, такі, що володіють необхідними для даної роботи і даної організації компетенціями, в дуже великої мері визначають успіх бізнесу. Майже не залишилося монопольних ринків, будь-яке «ноу-хау» швидко підхоплюють конкуренти, тому, як правило, тепер перемагає той, у кого краща команда.

Останнім часом все частіше з'являються статті про те, що при оцінці інвестиційних ризиків і при визначенні ринкової вартості компанії аналізується команда: у ряді випадків — лише топ-менеджери, у ряді випадків — команда повністю.

Розгляду питань професійно-психологічного відбору присвятили свій час українські вчені сучасності, такі як М.С. Корольчук, М.В. Макаренко та інші вчені. Вони є розробниками теорії та практики професійно-психологічного, професійно–фізіологічного відбору, працездатності людини, розробниками інноваційних методик, спеціалізованих апаратних комплексів.

Мета дослідження.

Мета формулює загальне спрямування роботи. Не варто формулювати мету іменником “Дослідження…” або “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Краще використати дієслівні конструкції на зразок “Мета передбачає дослідити… (вивчити тощо)”. Мета визначається дуже стисло (буквально в межах одного речення чи абзацу).

Наприклад:

Мета роботи полягає у розгляді методів оцінки кандидатів під час проведення професійно–психологічного відбору, оцінки на предмет їх ефективності.