Вимоги до структури магістерської роботи

 

Кваліфікаційна робота магістра складається з розрахунково-пояснювальної записки та ілюстративного матеріалу.

Розрахунково-пояснювальна записка кваліфікаційної роботи магістра складається з:

1. титульного аркуша,
2. завдання,
3. реферату,
4. змісту,
5. вступу,
6. основної частини,
7. висновків,
8. переліку посилань,
9. додатків.

Титульний аркуш магістерської роботи (додаток А) містить: найменування вищого навчального закладу та випускаючої кафедри; вид і тему роботи; факультет, курс, групу, прізвище, ім'я, по батькові студента; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім'я, по батькові керівника та консультантів; місто і рік.

Завдання до магістерської роботи розмішується безпосередньо після титульного аркуша. Завдання видається студенту перед початком переддипломної практики на типовому бланку та заповнюється згідно з прикладом, наведеним у додатку Б.

Реферат (Додаток В)призначений для початкового ознайомлення з роботою. Рефератмістить: відомості про обсяг записки, кількість малюнків, таблиць, додатків, використаних джерел; текст реферату; перелік ключових слів. Текст реферату повинен відобразити: об`єкт дослідження або розробки; мету роботи; шляхи досягнення мети; отримані результати, їх новизну; основні конструктивні, технологічні і техніко-експлуатаційні показники і характеристики; ступінь впровадження; галузь застосування. Оптимальний обсяг тексту реферату 800-900 знаків. Перелік ключових слів повинен охарактеризувати зміст розрахунково-пояснювальної записки і мати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку, які написані великими літерами через кому.

Зміст (Додаток Д)включає в себе перелік умовних позначень; вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають назву) розрахунково-пояснювальної записки; висновки; перелік посилань; назву додатків та номера сторінок, на яких міститься початок матеріалу.

Вступ (орієнтовний обсяг 2-3 стор.)відображаєоцінку сучасного стану проблеми, відокремлюючи проблеми, які вирішені та які необхідно вирішувати; актуальність виконання розробки або дослідження; мету роботи, завдання, новизну і галузь використання (Додаток Е).

Викладаючи вступ, необхідно дотримуватися такої послідовності:

Актуальність теми. Обґрунтовується актуальність та доцільність проведення досліджень для розвитку фінансів України.

Об'єкт дослідження. Визначається явище або процес, що досліджується відповідно до теми магістерської роботи на основі даних фінансової установи.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, і не на саму мету.

Використані законодавчо-нормативні та теоретичні джерела. Наводяться основні закони, нормативні акти, що згадуються в роботі, та автори, які зробили найбільший внесок у розробку досліджуваної проблеми.

Наукова новизна. Викладаються певні відмінності від попередніх досліджень, нові розробки і методики, які здійснені безпосередньо автором.

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про практичне застосування отриманих результатів.

Апробація роботи. Надається інформація про те, де були викладені результати досліджень магістерської роботи.

Публікації. Перелік наукових статей, надрукованих з тематики магістерської роботи

Основна частина розрахунково-пояснювальної записки кваліфікаційної роботи магістра (орієнтовний обсяг до 90-100 стор.) повинна містити:

· аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, патентно-інформаційний пошук із зазначенням практично вирішених завдань, недостатності існуючих знань, провідних фірм та провідних вчених і спеціалістів в даній галузі:

· обґрунтування й вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження, та розробку методик досліджень;

· первинні результати дослідження;

· обробку первинних результатів;

· результати дослідно-економічних випробувань (якщо вони проводилися);

· аналіз основних науково-технічних результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності, галузі застосування.

Зміст основної частини може бути скоригований студентом за погодженням наукового керівника відповідно до розробляємої тематики кваліфікаційної роботи магістра.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтування застосованих методів досліджень.

Для чого, щоб магістерська робота стала логічним продовженням опрацювання конкретного проблемного напрямку дослідження, необхідно до складу основної частини магістерської роботи включити три обов'язкових розділи: теоретичний, аналітичний та оптимізаційно-прикладний або інформаційно-системний. До складу кожного з зазначених розділів у магістерській роботі бажано включити по три підрозділи обсягом 10-12 сторінок. Питання використання інформаційних систем і технологій у фінансовій сфері можуть розглядатись як поряд з аналітичним і оптимізаційно-прикладним матеріалом магістерської роботи, але формування окремого четвертого розділу обов`язково.

Між розділами повинен бути органічний внутрішній зв'язок, матеріал у середині розділів повинен викладатися в чіткій логічній послідовності. Кожен розділ закінчується короткими висновками. Назви розділів повинні бути гранично короткими, чіткими, точно відбивати їхній основний зміст і не можуть повторювати назва магістерської роботи.

Загальна характеристика розділу. Теоретичне дослідження вирішуваного в роботі завдання (рекомендується огляд значної кількості літературних джерел з обов'язковим посиланням на них).

Завдання, які повинні вирішуватися в розділі 1. Аналіз місця досліджуваної проблеми в системі економіки (світовий, України), історико-економічний розгляд досліджуваної проблеми. Вивчення сучасних концепцій - (підходів до розгляду) досліджуваних питань Співставлення різних точок зору на досліджувану проблему. Структурування проблеми (питання) з метою всебічного її розгляду. Вибір напрямків дослідження на основі огляду літератури за темою Узагальнення поданих у літературі визначень основних понять, розуміння сутності яких впливає на подальше дослідження проблеми. Пошук невирішених питань, то стосуються досліджуваної проблеми.

Загальна характеристика розділу 2. Аналіз діяльності об'єкта дослідження відповідно до теми роботи (з застосуванням комп'ютерних методів розрахунків та побудови графіків і діаграм).

Завдання, які повинні вирішуватися в розділі 2. Викладення загальної методики й основних методів дослідження (формули розрахунків порівняльні таблиці, ранжування тощо). Аналіз узагальнюючих показників діяльності об'єкта дослідження. Дослідження стану, конкретного напрямку діяльності установи. Виявлення недоліків визначеної теми роботи сфери діяльності об'єкта дослідження. Пошук резервів удосконалення діяльності установи (особливо стосовно питань, що розглядаються в роботі). Використання інформаційно-інноваційних систем і технологій у фінансовій сфері.

Загальна характеристика розділу 3. Оптимізація (вдосконалення) діяльності об'єкта дослідження на основі розробки пропозицій з практичного вирішення проблеми (розроблені заходи мають базуватися на теоретичних дослідженнях, аналізі діяльності установи, логічно обґрунтовуватися та підкріплюватися відповідними розрахунками).

Завдання, які повинні вирішуватися в розділі 3. Розробка організаційно-економічних заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи об'єкта дослідження. Окреслення шляхів удосконалення конкретної сфери діяльності установи. Надання пропозицій з підвищення ефективності використання ресурсів на досліджуваному об'єкті. Впровадження новітніх методів вирішення існуючих в установі проблем. Обґрунтування та розрахунки соціально-економічної ефективності розроблених заходів. Наведення загального огляду теоретичних відомостей та стану інформаційних систем і технологій з конкретного питання (визначається темою магістерської роботи) у фінансовій системі України. Аналіз стану інформаційних систем і технологій конкретної установи за темою магістерської роботи. Визначення перспектив створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій у фінансовій сфері. Викладення основних задач та вимог до систем захисту фінансової інформації. Також у розділі наводиться опис програмних засобів та моделей, які використовувались для розрахунків.

Висновки (орієнтовний обсяг 5 стор.) (Додаток Ж) розпочинають з нової сторінки. У висновках наводять основні положення методики досліджень, конкретні результати досліджень, їх значущість, можливість використання, очікувану техніко-економічну чи іншу ефективність, пропозиції про напрямки подальшого дослідження. Текст висновків поділяють на пункти.

З нового аркуша наводиться список використаних джерел. У відповідних місцях у тексті роботи посилання слід наводити за порядковим номером згідно переліку у квадратних дужках. Джерела розташовують в алфавітному порядку. Приклад оформлення списку використаних джерел наведено у додатку З.

Список використаних у магістерській роботі джерел має становити не менше 50 найменувань.

До додатків включають матеріал допоміжного або другорядного характеру.

До додатківдоцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:

· використані в роботі дані про діяльність об'єкта дослідження за останні 3-5 років;

· проміжні математичні доведення, формули й розрахунки;

· таблиці допоміжних цифрових даних;

· інструкції і методики, опис алгоритмів вирішення задач на ПЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи;

· ілюстрації допоміжного характеру.

Використання ПЕОМ потрібно для здійснення розрахункових завдань с метою скорочення витрат часу та підвищення їх точності. При використанні ПЕОМ в тексті або в розділі 4 наводиться постанова задачі для її вирішення за допомогою ПЕОМ. При цьому всі вихідні дані, які використовуються для розрахунків на ПЕОМ, приводять в тексті роботи.

Якщо виконується одноразовий розрахунок, його результати приводять в тексті у зручному для аналізу виді. Це ж стосується і примірника однотипових розрахунків. Оригінал машинного документу (моделювання за допомогою алгоритмічних язиків або програмних засобів) включається до пояснювальної записки у додаток.