Структура реферату та вимоги до складових

Вступна частина:

§ титульний аркуш;

§ зміст;

§ вступ.

Основна частина:

§ розділи реферату;

§ висновки

§ перелік посилань

Додатки

Титульний аркуш виконується відповідно до зразка, що поданий в методичних рекомендаціях. (Додаток 1)

 

Зміст розташовують з нової сторінки. До змісту включають: послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів, перелік посилань, додатки тощо і номери сторінок, що містять початок матеріалу.

 

Вступ розташовують з нової сторінки. Вступ містить обґрунтування практичної та теоретичної актуальності проблеми, зазначеної для вивчення. У вступі необхідно сформулювати основне питання дослідження та цілі й завдання, які витікають із нього. У вступі доцільно також подати термінологічні особливості реферату. Обсяг не повинний перевищувати 2-3 сторінок.

 

Основні розділи складаються з глав, пунктів і підпунктів. У основному розділі на основі вивчення літератури по обраній темі дається теоретична розробка питань. Обсяг цього розділу в рефераті повинний складати 10-13 сторінок.

 

Висновки. У висновках подаються підсумки щодо вирішення завдань, які сформовані у вступі. Тобто подається самооцінка ступені досягнення мети. Висновки мають відповідати поставленим завданням.

Бібліографічний список містить перелік джерел, використаних при написанні робіт. Кількість використаних джерел при написанні рефератів може бути від 5 і більше. При цьому розташування літературних джерел у списку повинне бути за алфавітом.

 

Додатки. У додатках подають матеріал, який є необхідним для повноти реферату і не може бути розміщений в основній частині через великий обсяг.

 

Рекомендації до написання реферату

Рекомендується підготовити та написати реферат за такими етапами:

§ пошук джерел інформації на обрану тему;

§ складання плану реферату;

§ опрацювання джерел інформації;

§ написання реферату.

 

Пошук джерел інформації. Пошук матеріалу варто починати із загального ознайомлення з темою шляхом перегляду відповідного розділу підручника. Далі необхідно уважно проглянути рекомендовані джерела. З використанням предметних і алфавітних каталогів бібліотек, бібліографічних довідників та електронних ресурсів, підібрати додаткову інформацію щодо проблематики реферату. До реферування варто залучити першоджерела.

 

Складання плану реферату. На підставі одержаних уявлень про стан питання складається попередній план реферату, який бажано узгодити з викладачем та остаточно визначити джерела інформації для реферування.

План реферату уточнюється впродовж всього терміну роботи над рефератом. Остаточний варіант трансформується у зміст реферату.

 

Опрацювання джерел інформації. Важливий етап роботи над обраною темою – опрацювання джерел інформації.Зміст реферату повинен відповідати обраній темі. Наприклад, для теми „Особливості пам’яті” треба розкрити саме особливості психічного процесу – пам’яті, механізми запам’ятовування, заміщення, забування, переміщення інформації та їх залежність від індивідуально-психічних характеристик особистості, а не давати загальний огляд пам’яті та описувати її класифікації.

Опрацьовуючи наукову літературу та джерела, слід робити виписки. Найкраще для цього використовувати окремі аркуші або картки. Такі записки допоможуть студентам краще засвоїти матеріал, спів ставити різні погляди на проблему, проаналізувати матеріал, скласти цілісну картину, систематизувати матеріал. При цьому слід дотримуватись правила: кожна виписка обов’язково повинна мати свою “адресу”, тобто бібліографічні дані джерела: повну назву твору з якого її зроблено (прізвище та ініціали автора, назва, місце та рік видання, загальна кількість сторінок та номер сторінки, з якої зроблено виписку). Такі записки дають можливість правильно оформити реферат, зробити посилання при цитуванні без повторного звертання до них.

Ефективним видом записів є конспектування – стислий виклад змісту прочитаного, що забезпечує повноту відображення змісту джерел інформації. Способи конспектування:

- текстуальний, що представляє собою виклад змісту словами автора, тобто дослівне виписування цитат з досліджуваного тексту;

- вільний, що є коротким викладом прочитаного своїми словами;

- комбінований, складання якого вимагає вдумливого читання, творчого підходу до викладу змісту прочитаного, щоб вибрати необхідні цитати, а інший текст викласти своїми словами, виразивши його точний зміст у короткій формі.

При роботі з джерелом інформації можуть виникнути власні думки, узагальнення, доповнення, запитання, які необхідно включити в конспект із відповідною позначкою.

 

Написання реферату. У “Вступі” необхідно коротко сказати про проблему, обґрунтувати її актуальність (в науковій чи ідеологічній площині) показати ступінь її вивчення)тобто дати короткий історіографічний огляд проблеми: хто і в яких роботах вивчав цю тему, який вніс вклад в її дослідження), визначити мету і завдання роботи. При цьому слід використовувати такі звороти: узагальнюючи опрацьовану літературу, автор реферату ставить перед собою завдання: показати, простежити, висвітлити, проаналізувати, розкрити, дослідити, з’ясувати.

Основна частина, що складається з 2-3 питань, присвячена послідовному висвітленню теми реферату. Головне завдання цієї частини полягає в тому, щоб на основі вивчення джерел і літератури, теоретично осмислити важливі проблеми теми, логічно та поглиблено розглянути причинно-наслідкові зв’язки досліджуваних проблем, аргументовано і переконливо розкрити поставлені у “Вступі” мету і завдання роботи. Кожне положення необхідно підкріпити науковою аргументацією, системою доказів і пояснень, посиланнями на думки науковців чи джерела.

В кінці кожного питання слід робити відповідні висновки. Це не короткий повтор того матеріалу, що викладався в розділі, а його узагальнення, оцінка процесів чи подій про які йшла мова. Висновок дає можливість забезпечити логічний зв’язок між питаннями, що розкриваються в рефераті. Висновок починається словами: Отже..., Таким чином...

Роблячи висновок в кінці розділу, можна обмежитись 2-3 реченнями.

“Висновки” – заключна частина реферату, в якій студент узагальнює результати своєї праці; вони мають відповідати завданням поставленим у “Вступі”. За обсягом висновки, як правило становлять 1-3 сторінки.

Розділи реферату повинні бути об’єднані загальною метою, органічно пов’язано між собою. При написанні тексту доцільно опрацювати специфічні терміни, використовуючи спеціальні словники. В тексті реферату необхідно вживати терміни, властиві даній науці, уникаючи незвичних понять і символів, складних граматичних зворотів.

Основна вимога до тексту – структурованість, лаконізм і логічна послідовність викладу матеріалу, ясність та чіткість мови, відсутність складних зворотів та граматичних помилок.

Доцільно включати до реферату схеми та таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст проблеми та скорочують обсяг реферату.

Після текс текстової частини реферату (після “Висновків”) наводиться список літератури. При оформленні списку слід дотримуватися таких правил:

· список складається в алфавітному порядку і має загальну нумерацію;

· кожне використане джерело повинно мати точний бібліографічний опис: прізвище та ініціали автора чи авторів, повна назва, місце, видавництво, рік видання, кількість сторінок.

 

 

Назви використаних статей з періодичної преси (газет, журналів, часописів та збірок) даються із зазначенням автора, назви статті, назви джерела, року, номера видання та сторінок, на яких поміщено статтю. (див. Додаток 2).

При бібліографічному опису слід звернути увагу:

• бібліографічний опис роблять мовою оригіналу;
• допускається скорочення міст: Київ – К., Харків – Х., Москва – М., Санки-Петербург – СПб., Ленінград – Л., Мінськ – Мн., Дніпропетровськ – Дн-ськ. Інші міста пишуться повністю.
• Назва видавництва пишеться без лапок;
• Рік видання без слова “Рік”
• Сторінка С: (велика літера).

 

У тексті роботи кожна думка, гіпотеза, точка зору, які висловлені не студентом, а дослідником даної проблеми, всі цифри, факти з історичних джерел повинні обов’язково супроводжуватися посиланнями на джерела і літературу. Найпоширенішою і більш доцільною формою посилань є внутрішньо текстові посилання. На них, згідно діючих стандартів, зорієнтовані видавництва. Розміщують внутрішньо текстові посилання безпосередньо після цитати, думки дослідника, переказаної своїми словами, фактів, цифрових даних тощо в квадратних дужках. Наприклад: [1; 54]. Перша цифра означає номер позиції в списку літератури, а друга – сторінку, з якої наводиться цитата, думка, цифри.

У разі наведення цитати її треба брати в лапки.

 

Вимоги до оформлення

Реферат повинний бути виконаний на папері формату А4 через півтора міжстрочних інтервали.

 

Рекомендований обсяг реферату – 18-20 сторінок рукописного тексту і 10-12 машинописного тексту.

 

Текст рефератів варто розташовувати, дотримуючи наступних розмірів поля: ліве – 20 мм., праве – 10 мм., верхнє – 15мм., нижнє – 20 мм. Відстань між заголовками і текстом повинне бути дорівнює 15 мм. Підкреслювати заголовки не допускається.

 

Сторінки робіт нумеруються арабськими цифрами. Титульний лист включають у загальну нумерацію. На титульному листі номер не ставиться, на наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому куті без крапок.

 

Кожний розділ реферату починається з нового аркуша, йому передує назва.

 

1. Оцінювання реферату.

Вимоги до реферату, що мають забезпечити максимальну оцінку:

- Відповідність змісту реферату обраній темі;

- Творчий підхід до суті проблеми;

- Залучення до суті проблем;

- Якість джерельної бази;

- Структурованість матеріалу, лаконізм і логічна послідовність викладу матеріалу, ясність та чіткість мови, відсутність складних зворотів та граматичних помилок;

- Повнота відображення змісту джерел інформації;

- Відповідність висновків автора завданню реферату;

- Якість оформлення

- Самостійність виконання

 

 

Додаток 1

 

 

Дніпропетровська обласна рада

Обласний комунальний вищий навчальний заклад

„Інститут підприємництва „Стратегія”

 

 

Факультет заочного навчання

Кафедра „Гуманітарних дисциплін”

РЕФЕРАТ

з дисципліни

 

„Психологія”

„Мислення та мова”

 

Виконавець:

студент групи_______С.В. Гавриков

 

 

Керівник:___________

к.соц.н. І.М. Бабак

 

м. Жовті Води

2011 р.

 

Додаток 2

Приклади оформлення бібліографічного опису літератури.

n/n	Характеристика джерел та літератури	Приклади оформлення
	Монографії, підручники, навчальні посібники	Андреева Г.М. Социальная психология. – М.:МГУ, 1988
	Статті з періодичної преси: А) журналів     Б) газет	Розин В.М. В пространстве человеческой психики// Мир психологии – 2002. - №1. – С.112-117 Несторенко А.М. Стресс и его снятие// Современная газета. – 2002. – 1,5 апреля.
	Документальні джерела	Мемуари З.Фрейда// Вопросы психологии. – 1999. - №4. – С. 97-123.

 

Перелік реферативних завдань.

1. Історія розвитку психологічних уявлень в античній філософії.

2. Розвиток психологічної думки в середньовіччі.

3. Розвиток психологічної думки в Епоху Відродження.

4. Методи дослідження в психології.

5. Уявлення сучасної психології.

6. Значення психологічних знань в педагогічній теорії та практиці.

7. Умови розвитку вищих психічних функцій.

8. Мова та її вплив на формування пізнавальних процесів.

9. Діяльність та спілкування як фактори розвитку вищих психічних функцій.

10. Інтелект людини та тварини.

11. Індивідуальні особливості пам'яті.

12. Індивідуальні особливості здібностей.

13. Особливості розвитку свідомості.

14. Свідоме та несвідоме в діяльності людини.

15. Свідомість та мова.

16. Аналіз звичок людини.

17. Розвиток діяльності людини в філогенезі та онтогенезі.

18. Формування вмінь та навичок.

19. Особливості діяльності людини.

20. Взаємодія психічних процесів.

21. Методи та особливості ефективної пам'яті.

22. Особливості творчого мислення.

23. Самосвідомість та самооцінювання.

24. Я-кондепція в структурі особистості.

25. Розвиток особистості.

26. Рушійні сили розвитку особистості.

27. Теорії мотивації.

28. Теорія особистості.

29. Емоції як пізнавальний процес.

30. Емоційне напруження.

31. Увага в діяльності людини.

32. Спілкування та мислення.

33. Роль спілкування в розвитку особистості.

34. Перцептивна сторона спілкування.

35. Комунікативна сторона спілкування.

36. Вербальна сторона спілкування.

37. Невербальна сторона спілкування.

38. Мотивація та потреби.

39. Ієрархія потреб.

40. Емоційні стани.

41. Гештальтпсихологія.

42. Психологічна школа психоаналізу

43. Біхевіорістична психологічна школа