Споживачів даної групи
Електротехнічна промисловість України займає чільне місце серед підгалузей машинобудування. Місце електротехнічної підгалузі в структурі вітчизняної промисловості і машинобудування можна розглядати в широкому і вузькому сенсі.
В вузькому сенсі до електротехніки слід відносити тільки традиційно електротехнічні товари, виключаючи з них електронне та оптичне устаткування. Такий підхід може і буде більш точним з точки зору чистоти номенклатури електротехнічних виробів, але призведе до суттєвих складнощів при проведенні аналізу поточного стану та перспектив розвитку галузі, так як доступна офіційна
статистика по такому напрямку відсутня. Виходячи з цього ми пропонуємо проводити аналіз електротехнічної галузі в широкому плані, тобто з урахуванням електронного та оптичного обладнання.
В табл.2.1 приведена динаміка обсягів реалізованої продукції по електротехнічному машинобудуванню та його базових галузях за період з 2001 по 2010 рр.
| Рік | Машинобудування в цілому | По базових галузям машинобудування | ||
| Виробництво машин та устаткування | Виробництво електротехнічно продукції | Виробництво транспортних засобів | ||
| 21523,1 | 10222,6 | 5647,9 | 5652,6 | |
| 24492,2 | 10292,2 | 6189,7 | 8010,3 | |
| 35133,1 | 13070,7 | 8352,2 | 13710,2 | |
| 53569,3 | 16988,5 | 16437,2 | 20143,6 | |
| 59668,1 | 20762,3 | 13530,5 | 25375,3 | |
| 68730,6 | 22423,2 | 15510,3 | 30797,1 | |
| 98339,9 | 30100,4 | 21216,5 | 47023,0 | |
| 121780,4 | 37271,5 | 25580,5 | 58928,4 | |
| 72240,7 | 28528,4 | 20242,8 | 25469,5 | |
| 101819,4 | 33846,7 | 23257,7 | 44715,0 |
З наведених даних видно, що електротехнічна промисловість органічно пов’язана з основними галузями машинобудування і динаміка її показників практично повторює динаміку показників машинобудування в цілому, виробництва транспортних засобів або машин та устаткування. Електротехнічна промисловість
України є однією з найважливіших галузей національного промислового комплексу. Тому проблеми, з якими зіткнулася економіка Україна в останні роки, не минули і електротехнічну промисловість. Відсутність ефективних важелів державного регулювання і підтримки з боку держави загострило ситуацію. Фінансові труднощі, залежність від імпортної сировини, низька інвестиційна активність сприяли різкого падіння обсягів виробництва в галузі в 2009 році.
Електротехнічний комплекс є одним з найбільш постраждалих від економічної кризи. Через зменшення зовнішнього попиту відбулося зниження експорту електротехнічної продукції, зменшення обсягів виробництва та збільшення кількості готової продукції на складах, погіршення фінансових результатів. На електротехнічних підприємствах спостерігається збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості. Значну роль в зниженні обсягів виробництва зіграло зменшення закордонних поставок сировини, матеріалів, енергоресурсів, напівфабрикатів та комплектуючих, входження на ринок більш дешевої та якісної імпортної продукції, втрата платоспроможних ринків збуту. За останні 5 років кількість збиткових підприємств промисловості перевищує 40% від загальної кількості збиткових підприємств України. Рентабельність виробництва становить близько 5%. Дані Держкомстату свідчать, що частка збиткових підприємств машинобудівного комплексу дуже вагома. Негативні тенденції у розвитку машинобудування з кожним роком посилюються, про це свідчить офіційна статистика.
Проведений аналіз свідчить про те, що електротехнічна промисловість була менш вразлива до кризових явищ, ніж українське машинобудування в цілому. Як свідчать дані табл.2, питома вага електротехніки в машинобудування в передкризові роки коливалася на рівні 22 відсотків, а в кризовий 2009 рік вона збільшилася до 28 %. Цей факт не заперечує впливу кризи на рівень виробництва та збуту електротехнічної продукції (табл.1), але рівень його спаду в електротехніці був менший, чим в машинобудуванні в цілому.
Але, як це видно з даних табл.1, вже в 2010 році обсяги реалізації збільшилися практично на 10 відсотків, що свідчить про те. Що електротехнічна промисловість почала успішно відновляти втрачені в період світової фінансової кризи позиції.
Дослідження стану та перспектив розвитку вітчизняної електротехнічної промисловості дозволило виявити та проаналізувати ряд важливих складових. Найбільш важливе місце серед них займає динаміка економічних показників розвитку електротехнічної промисловості, структура її підгалузей та основна номенклатура продукції, що випускається (табл.1).
Табл.2.2
| Галузі | Частка електротехнічної продукції в загальному обсязі реалізованої машинобудівної продукції, % | |||||||||
| Роки | ||||||||||
| Машинобудування | ||||||||||
| Електротехнічна промисловість | 26,2 | 25,3 | 23,8 | 30,7 | 22,7 | 22,6 | 21,6 | 21,0 | 28,0 | 22,8 |
Підприємства електротехнічної промисловості можуть бути згруповані по двох напрямам. В рамках першого напрямку - по виду продукції - пропонується виділити чотири групи (сегменти) підприємств:
1. Електротехнічне машинобудування та устаткування виробляє
електродвигуни, електрогенератори, трансформатори, конденсатори.
2. Кабельна промисловість – кабелі, проводи сильного та слабкого струму, шнури.
3. Електролампова промисловість – освітлювальні лампи розжарювання,
люмінесцентні та ртутно–кварцеві лампи.
4. Електроізоляційні вироби, ізолятори із скла, фарфору, кераміки.
Структура виробництва продукції по вказаним вище сегментам
електротехнічної промисловості представлена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Структура продукції електротехнічної промисловості України за
видами електротехнічного виробництва
Дані рис. 2.1 свідчать про те, що основна доля електротехнічної продукції приходиться на електротехнічне машинобудування, яке включає в себе досить потужні електротехнічні підприємства нашої країни ДП «Електроважмаш», ВАТ «Дніпропетрівський електромеханічний завод», ВАТ Ужгородський завод «Електродвигун», ВАТ «Укрелектроаппарат», ВАТ «Південелектромаш», ВАТ Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш», ВАТ «Електромашина», ВАТ «Запоріжський завод високовольтної апаратури» та ін.
В рамках другого напрямку – по функціональному призначенню продукції - пропонується виділити чотири основні сегменти та п’ять додаткових сегментів ринку електротехнічних виробів. Вказані пропозиції представлені на рис.2.2.
Рис.2.2. Сегментація ринку електротехнічної продукції по функціональному критерію
Місткість окремих сегментів ринку електротехнічної продукції, представленої на рис 2.2, була отримана з використанням декількох методів, основними з яких були середньостатистичного моделювання (офіційні дані Держкомстату України), метод ланцюгових відносин, а також метод експертного оцінювання.
Таблиця 2.3 - Виробництво промислової продукції за видами діяльності
| Електродвигуни потужністю не більше 37,5 Вт; двигуни постійного струму інші; генератори постійного струму, тис.шт. | 95,9 | 54,1 | 41,9 |
| Електродвигуни універсальні потужністю більше 37,5 Вт; двигуни змінного струму інші; генератори змінного струму, тис.шт. | |||
| Апаратура електрична для комутації або захисту електричних схем, на напругу більше 1000 В, тис.шт. | |||
| Апаратура електрична для комутації або захисту електричних схем, на напругу не більше 1000 В, млн.шт. | 11,4 | 16,9 | 10,8 |
| Лампи електричні, млн.шт. |
