Розділ 3. Структура та методичні поради при роботі над курсовою роботою.

Курсова робота повинна містити: титульний аркуш, зміст, вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел, додатки (при необхідності).

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

- підготовчий;

- етап роботи над змістом;

- заключний етап.

Підготовчий етап починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування. Перевага надається темі при розробці якої студент може виявити максимум особистої творчості та ініціативи.

Виконання задач дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми курсової або дипломної роботи. Робота над літературними джерелами передбачає водночас збір фактичного матеріалу. Читаючи наукові праці, студент навчається правильно їх занотовувати. Передусім потрібно виробити звичку оформляти на спеціальних картках прочитані роботи, щоб скласти з них робочу картотеку, яка на відміну від записів у зошиті зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту підбору літератури з кожного розділу курсової роботи, знаходити необхідні записи.

У початковий період роботи над темою найбільш зручна розстановка карток в єдиному алфавіті прізвищ авторів та назв видань. На одному боці карток записується прізвище та ініціали автора, назва роботи, а також час і місце її видання та обсяг у сторінках. На зворотному боці картки стисло записується все, що зацікавило студента у прочитаній праці. Можна згрупувати картки в картотеці за основними питаннями, що розкривають зміст теми курсової роботи. Тоді на каталожних роздільниках олівцем пишуть назви основних структурних частин роботи: Вступ, Розділ (його назва), Висновки і т.п. картотека наповнюється картками відповідно до теми розділів і підрозділів, що дозволяє своєчасно звернути увагу на недостатню кількість з того чи іншого питання. Доцільно використовувати дублювання карток у різних розділах та підрозділах якщо в статті або монографії розкрито комплекс питань з теми дослідження.

Розміщувати матеріали бібліографічного опису у списку літератури рекомендується в такій послідовності:

1. Державні документи і матеріали:

- Конституція України;

- законодавчі матеріали Верховної Ради;

- укази Президента України;

- постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України;

- тематичні збірники державних документів України;

- документи і матеріали Міністерства освіти і науки України.

2. Джерела неопубліковані (групуються за архівами) та опубліковані документи, літописи, спогади, листи, щоденники, статистика.

3. Література: вітчизняні видання (книги, статті) в тому числі перекладені в алфавітному порядку; зарубіжні видання (книги, статті на іноземних мовах).

4. Використані періодичні видання.

5. Використані бібліографічні довідники.

Робота над текстом курсової роботи.

Цей етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми роботи.

Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти розрізняти головні положення від заходів і ілюстративного матеріалу.

Конспектуючи матеріал слід постійно пам’ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до теми дослідження, виписувати цитати треба на одну сторону окремих аркушів паперу стандартного розділу, що допомагає краще орієнтуватися у накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами і проблемами. Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал повинні супроводжуватись точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал. Застосування так званих “розлапкованих” цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Готуючись до викладення тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно перечитати її назву, що містить проблему яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і параграфів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання. Думки повинні бути пов’язані між собою логічно. Увесь текст повинен бути підпорядкований одній головній ідеї – оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал. Узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження.

Основна частина курсової роботи складає 80% загального об’єму і складається з літературного огляду, теоретичної і експериментальної частини, загальних висновків. Розділи, параграфи дослідження повинні за своєю назвою, структурою і змістом відповідати завданням дослідження поставленої проблеми.

Розділ 1. Наукові й теоретичні основи розглядуваної теми. Характеристика історії проблеми, що досліджується.

Розділ 2. Психолого – педагогічні основи теми. Описуються вивірені психологічні теорії та педагогічні принципи, на які спирається вивчення розглядуваної теми.

Розділ 3. Методи і прийоми активізації діяльності школярів при вивченні досліджуваної теми. Тут аналізується і узагальнюється: досвід передових учителів, учителів – новаторів по даній темі (висвітлений в методиках, методичних журналах і науково – методичних публікаціях), практика роботи певної школи (базової або школи, в якій студент проходив педпрактику), власний досвід.

Розділ 4. Експериментальні дані. Визначаються хід дослідження і учасники експерименту (класи або групи учнів), розробляється план експерименту та експериментальні матеріали, вибираються засоби експериментальних даних і методика їх обробки. Описуються конкретні результати дослідження, шляхи їх впровадження в шкільну практику.

У кожному розділі роботи повинні бути свої короткі висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих тут питань. При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в себе певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.

Заключний етап роботи над курсовою роботою передбачає написання студентом вступу та висновків до роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доробку з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Вступна частина дослідження розкриває сутність (стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження). Важливо дати теоретичний аналіз стану проблеми і попереднього досвіду її вивченості, оцінити ступінь інновацій, теоретичну і практичну значущість дослідження. У вступі дається характеристика стану проблеми (актуальність дослідження) і теми курсової або дипломної роботи, визначається об’єкт, предмет, мета і гіпотеза, завдання та методи дослідження.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи. Орієнтований об’єм вступу 2 – 3 сторінки.

Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в якій включаються найбільш цінні, актуальні роботи. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної літератури, яку доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково.

В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, достатньо назвати автора й назву, а поруч в дужках [ ] проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Логічним завершенням курсової роботи є висновки. У висновках дослідження вказуються: одержані якісні і кількісні характеристики об’єктів і явищ. Висновки повинні бути конкретними і короткими, в них лаконічно, у тезисній формі викладаються наслідки, здобуті під час виконання роботи. У них стисло відбивається вся її суть. Головна мета висновків – підсумки проведеної роботи, вони подаються у вигляді окремих положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. Основна вимога до заключної частини – не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел на ступінь вивченості досліджуваної теми. Укладаючи “Список…” необхідно додержуватись вимог державного стандарту (додаток 3.) Кожний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літеру слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім – іноземною. У тексті роботи слід давати посилання на номери списку, подаючи їх у дужках. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання. Наприклад:[64, 137].

Додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їх змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи але не враховуються в нормативний обсяг курсової (дипломної) роботи. В додатках розміщуються громіздкі таблиці експериментальних даних, тексти програм розрахунків на ПЕОМ та інші допоміжні матеріали.