Автоматика, телемеханіка та зв'язок

5.7.1До впровадження прискореного руху повинні бути виконані роботи щодо:

- перенесення на нові ординати та уведення в дію сигнальних установок на перегонах, відповідно до розроблених проектів;

- приведення довжин дільниць наближення до залізничних переїздів у відповідність до максимальної швидкості руху;

- подовження коротких рейкових кіл на станціях відповідно до запланованих швидкостей руху для виключення збоїв автоматичної локомотивної сигналізації;

- модернізації пристроїв СЦБ на запланованих станціях та перегонах;

- забезпечення всіх залізничних переїздів поїзним радіозв’язком з машиністами швидкісних поїздів та прямим телефонним зв’язком з черговими по станції, що обмежують перегін, а на ділянках з диспетчерською централізацією – з поїзним диспетчером. Поїзний радіозв’язок повинен забезпечувати надійний двосторонній зв'язок машиністів швидкісних поїздів з обома черговими по станціях, що обмежують перегін.

5.7.2 Перегони і станції, розташовані на ділянках залізниць, на яких
обертаються прискорені пасажирські поїзди зі швидкістю 140 - 160 км/год повинні бути обладнані автоматичним блокуванням, пристроями диспетчерського контролю, автоматичною локомотивною сигналізацією безперервного типу (АЛС), електричною централізацією стрілок і сигналів, засобами автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху поїзда з видами зв'язку і радіозв'язку відповідно до вимог ПТЕ залізниць України. Відстань між сусідніми лінійними пунктами автоматичного контролю рухомого складу не повинна перевищувати 35 км.

5.7.3 У пристроях електричної централізації розмикання поїзного маршруту при його відміні черговим по станції повинне здійснюватися з витримкою часу не менше 3 хвилин при зайнятій передмаршрутній ділянці, яка має бути не менше довжини гальмової путі при максимально реалізованій швидкості. Передмаршрутна ділянка може складатися з декількох рейкових кіл або блок-ділянок.

5.7.4 На ділянках, обладнаних автоблокуванням з тризначною чи чотиризначною сигналізацією та АЛС, рух пасажирських поїздів зі швидкістю 140 - 160 км/год повинен здійснюватися по сигналах колійних і локомотивних світлофорів з можливістю зупинки перед колійним світлофором із забороняючим показанням при застосуванні службового гальмування після зміни зеленого вогню локомотивного світлофора на жовтий. При цьому рух із швидкістю більше 120 км/год здійснюється виключно при зеленому вогні локомотивного світлофора.

5.7.5 На лініях, обладнаних автоблокуванням з тризначною сигналізацією, відстань між суміжними світлофорами має бути не меншою ніж гальмівний шлях, що визначається для даного місця за повного службового гальмування та максимальної швидкості, що реалізується, але не більша як 120 км/год. для пасажирських поїздів і 80 км/год. – для вантажних поїздів і, крім того, має бути меншою ніж гальмівний шлях за екстремального гальмування з урахуванням відстані, яку проходить поїзд за час, необхідний для пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації й автостопу на гальмову систему поїзда. При цьому на ділянках, де видимість сигналів менша 400 м, а також на заново обладнаних лініях з автоблокуванням, зазначена відстань, крім того, має бути не меншою 1000 м.

5.7.6 Електричні рейкові кола на перегонах і станціях по маршрутах руху поїздів зі швидкістю більше 140 км/год повинні бути обладнані основними та дублюючими стиковими рейковими з'єднувачами.

5.7.7 Відгалуження стрілочних ділянок головних колій (за винятком
спарених стрілок з'їздів) обладнуються додатковими колійними реле та
дублюючими стиковими рейковими з'єднувачами.

5.7.8 Справність дії колійних пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації, поїзного радіозв'язку та засобів автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху поїзда повинна перевірятися вагоном-лабораторією не рідше одного разу на квартал.

5.7.9 Зовнішня перевірка стану електроприводів і стрілочних гарнітур на стрілках, що задіяні в маршрутах приймання і відправлення пасажирських поїздів зі швидкістю 140 - 160 км/год, повинна виконуватися два рази на тиждень.

5.7.10 Всі дільниці прискореного руху залізниць України повинні бути облаштовані засобами автоматичного контролю технічного стану ходових частин рухомого складу.

5.7.11 Пристрої СЦБ, зв’язку, прилади автоматичного контролю стану рухомого складу повинні бути забезпечені надійним електропостачанням як споживачі особливої групи 1 категорії.

 

 

6 РУХОМИЙ СКЛАД ДЛЯ ПРИСКОРЕНОГО ПАСАЖИРСЬКОГО РУХУ

 

Рухомий склад повинен бути приведений в стан відповідно до вимог ДСТУ UIC 518:2009 «Рейковий рухомий склад. Ходові та приймальні випробування щодо динамічних характеристик. Вимоги щодо безпеки, впливу на колію та ходових характеристик».

 

6.1 ЛОКОМОТИВИ

 

6.1.1 Для обслуговування прискорених пасажирських поїздів призначаються спеціально виділені і підготовлені локомотиви конструктивно розраховані для експлуатації із швидкостями не менше ніж 160 км/год.

Міжремонтні пробіги локомотивів, задіяних у прискореному русі повинні відповідати вимогам Положення про планово-попереджувальну систему ремонту і технічного обслуговування тягового рухомого складу (електровозів, тепловозів, електро- та дизель-поїздів).

Норма пробігу локомотивів від початку експлуатації або після ремонтів капітальних КР-1, КР-2, поточного ПР-3 повинна бути не менше ніж пробіг, встановлений до поточного ремонту ПР-1, але не більше ніж встановленої нижньої межі пробігу до ПР-3.

6.1.2 Нові локомотиви та локомотиви після ремонтів КР-1, КР-2, ПР-3, які видаються для прискореного пасажирського руху, повинні бути оглянуті і прийняті комісією в складі: начальника локомотивного депо (голова), інженера з приймання локомотивів і машиніста-інструктора. При цьому повинно виконуватись обстеження працездатності основних вузлів та обладнання у відповідності з чинними інструкціями та технологічними процесами.

Локомотиви, що визнані комісією придатними для руху із прискореними пасажирськими поїздами, повинні бути обкатані. Обкатка виконується на експлуатаційній дільниці у порядку, визначеному начальником залізниці і забезпечує пропуск окремого локомотива як прискореного пасажирського поїзду, із додержанням вимог цієї інструкції. В процесі обкатки необхідно досягти швидкості, встановленої для даного типу локомотивів. При позитивних результатах обкатних поїздок комісія оформлює акт у 3-х примірниках на придатність локомотива для обслуговування прискорених пасажирських поїздів. Один примірник акту постійно зберігається на локомотиві, вклеєний у журнал технічного стану форми ТУ-152, другий – у депо приписки локомотиву, третій – у службі локомотивного господарства залізниці.

Локомотиви, що обслуговують прискорені пасажирські поїзди, після поточних ремонтів ПР-1 і ПР-2 приймаються комісією під головуванням заступника начальника локомотивного депо з ремонту за участю інженера з приймання локомотивів і машиніста-інструктора. Після технічного обслуговування ТО-3 локомотиви приймаються комісією, яку очолює інженер з приймання локомотивів, за участю майстра і машиніста-інструктора. Після технічного обслуговування ТО-2 локомотив повинен бути особисто оглянутий майстром пункту технічного обслуговування. У цих випадках факт приймання відмічається у журналі форми ТУ-152.

Начальники локомотивних депо та їх заступники зобов’язані за графіком, що затверджений начальником служби локомотивного господарства, проводити перевірку технічного стану локомотивів, що видаються під прискорені пасажирські поїзди після ТО-2.

Огляд і перевірка дії пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації (далі – АЛС), поїзного радіозв’язку та швидкостемірів повинні проводитись при кожній видачі локомотивів під поїзди на контрольному пункті АЛС або на пункті технічного обслуговування локомотивів з відміткою в журналі форми
ТУ-152.

6.1.3 Технічний стан локомотивів, що обслуговують прискорені пасажирські поїзди, після випуску із капітальних ремонтів КР-1, КР-2, поточних ремонтів ПР-1, ПР-2, ПР-3 і технічного обслуговування ТО-2, ТО-3 повинен повністю задовольняти вимогам норм допусків та зносів, що відповідають даному виду ремонту та обслуговування. Технічний стан обладнання повинен контролюватися з використанням засобів технічного діагностування.

6.1.4При швидкості руху 160 км/год колісні пари повинні задовольняти вимогам "Інструкції з формування, ремонту та утримання колісних пар тягового рухомого складу залізниць України колії 1520 мм" і наступним додатковим вимогам:

- Товщина бандажів колісних пар електровозів не менше ніж 50 мм, тепловозів - 45 мм, ободу суцільнокатаних коліс - 40 мм;

- Повзун (вибоїна) на поверхні кочення не більше 0,5 мм;

- Різниця прокату між лівим і правим колесами однієї колісної пари не більше 1,5 мм;

- Товщина гребеня при вимірюванні локомотивним (вагонно-тендерним) шаблоном при проведенні ТО-2:

а) виміряного на відстані 20 мм від вершини гребеня колісних пар для

локомотивів, бандажі яких оброблені за креслеником З ДСТУ ГОСТ 11018 не більше ніж 33 мм або не менше ніж 28 мм;

б) виміряного на відстані 18 мм від вершини гребеня колісних пар для
локомотивів, бандажі яких оброблені за креслениками ЗАТ "МІНЕТЕК", ДМетІ не більше ніж 30 мм або не менше ніж 28 мм;

- Різниця в товщинах гребенів на одній колісній парі з правої та лівої сторони більше 2 мм;

- При вимірюванні гребеня гребневимірювачем ГУ товщина гребеня колісних пар на відстані 13 мм від круга кочення:

- колісних пар локомотивів бандажі яких оброблені за кресленням 3 ДСТУ ГОСТ 11018 не більше 31,9 мм або не менше 26 мм;

- колісних пар локомотивів бандажі яких оброблені за кресленням ЗАТ "МІНЕТЕК" не більше 27,5 мм або не менше 26 мм;

- Повзун (вибоїна) на поверхні кочення не більше 0,5 мм. При повзуні
0,5 ÷ 1,0 дозволяється довести поїзд без відчеплення локомотиву зі швидкістю не вище 100 км/год до найближчого локомотивного депо або пункту ремонту, які мають засоби для заміни колісних пар;

- Різниця діаметрів бандажів по кругу кочення однієї колісної пари локомотива при їх обточуванні не більше 0,5 мм.

Усі вимірювання колісних пар відповідно до "Інструкції з формування, ремонту та утримання колісних пар тягового рухомого складу залізниць України колії 1520 мм" реєструються в журналі періодичних вимірювань параметрів бандажів колісних пар.

У паспорті локомотива повинні бути зазначені діаметри коліс по колу кочення кожної колісної пари при випуску його із капітального ремонту і ремонту ПР-3, а також після обточування колісних пар без викочування і одиночній їх замін.

6.1.5 Локомотиви повинні мати справне електричне гальмо. Технічний стан гальма необхідно перевіряти при ТО-2 і ТО-3 з використанням стендового обладнання або переносних засобів контролю.

При швидкостях руху 160 км/год в пасажирських поїздах (з електропневматичними гальмами і композиційними гальмівними колодками або накладками) найменше гальмівне натиснення повинно бути 80 тс на 100 тс ваги поїзда.

6.1.6 Конструкція екіпажної частини локомотива повинна забезпечувати безпеку руху та необхідні умови для роботи локомотивної бригади під час експлуатації.

6.1.7 Екіпажна частина локомотивів за динамічними якостями і умовами міцності повинна задовольняти "Нормам для расчета и оценки прочности несущих элементов и динамических качеств и воздействия на путь экипажной части локомотивов железных дорог МПС РФ колеи 1520", Москва 1998 г.

6.1.8 Локомотиви повинні бути обладнані:

- механічними швидкостемірами (із шкалою вимірювання не менше ніж 220 км/год) або електронними швидкостемірами з цифровою реєстрацією параметрів роботи обладнання;

- поїзним радіозв’язком;

- радіозв’язком машиніста локомотива з начальником (механіком-бригадиром) пасажирського поїзда і помічником машиніста при виході його із кабіни;

- пристроями автоматичної локомотивної сигналізації безперервного типу (АЛСН) та системами безпеки з автостопом;

- електропневматичними гальмами;

- краном машиніста № 395 із випускним клапаном без м’якого гумового ущільнювача;

- лобовими і бічними (вітровими) вікнами кабіни машиніста із високоміцного скла і дзеркалами заднього огляду. Лобові і бічні вікна, дзеркала заднього огляду повинні мати електричне підігрівання;

- пристроєм фіксації проти випадкового підйому струмоприймачів;

- пристроями для електричного опалення пасажирських вагонів;

- пристроями, що запобігають попадання сторонніх предметів під колеса (колієочищувачами);

- автозчепними пристроями, які повинні бути обладнані обмежувачами вертикальних переміщень;

- системою, яка забезпечує автоматичне виключення тягового режиму у разі застосування гальм, або порушення допустимої щільності гальмівної магістралі.

6.1.9 На електрорухомому складі повинні застосовуватися струмоприймачі з приведеною масою, рекомендовані значення якої подаються в таблиці 6.

Таблиця 6

Об’єкт застосування струмоприймача	Рід струму	Найбільша приведена маса струмоприймача,Кг
Електровоз, що працює на одному струмоприймачеві	Постійний
Електровоз, що працює на двох струмоприймачах	Постійний
Електровоз	Змінний

Примітка: При оптимальному виборі демпфіруючих пристроїв та підресорювання контактних елементів (полозів), а також використання електричного запаралелювання робочих струмоприймачів допускається збільшення приведеної маси струмоприймачів на 20%.

 

6.1.10 Конструкція підйомного механізму в робочому діапазоні струмоприймача повинна забезпечувати:

- для струмоприймачів змінного струму середнє статичне натиснення 70 Н (7 кГс), при цьому активне (при підйомі) натиснення не нижче ніж 60 Н (6 кГс) Пасивне (при опусканні) – не вище 80 Н (8 кГс);

- для струмоприймачів постійного струму ці показники відповідно: 90, 75 і 100 Н (9; 7,5 і 10 кГс).

Механізм струмоприймача повинен мати спроможність підвищення натиску на 20 Н (2 кГс) в осінньо-зимовий період експлуатації.

6.1.11 Режими струмознімання на стоянці, при рушенні з місця і при русі повинні відповідати «Інструкції щодо порядку використання струмоприймачів електрорухомого складу в різних умовах експлуатації».

6.1.12 Технічне обслуговування локомотивів ТО-2, ТО-3 і ремонти ПР-1, ПР-2, ПР-3 повинні проводитися по розробленому і затвердженому в установленому порядку технологічному процесу. Обсяг обов’язкових робіт установлюється нормативними актами Укрзалізниці по обслуговуванню локомотивів відповідними інструкціями заводів-виробників локомотивів, “Інструкцією з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України” і «Інструкцією з технічного обслуговування, ремонту та випробування гальмового устаткування локомотивів і моторвагонного рухомого складу»; по обслуговуванню автозчіпного обладнання – «Інструкцією по ремонту і обслуговуванню автозчіпного пристрою рухомого складу залізниць України». Обсяг обов’язкових робіт для конкретних серій локомотивів затверджує начальник служби локомотивного господарства.

6.1.13 При технічних оглядах (окрім ТО-1) і ремонті обов’язкова перевірка технічного стану обладнання з застосуванням засобів вимірювальної техніки та вимірювального обладнання, які повинні бути атестовані, відкалібровані або повірені.

6.1.14 При технічному обслуговуванні ТО-2 повинні бути виконані роботи згідно «Інструкції з технічного обслуговування електровозів і тепловозів в експлуатації», обов’язковій перевірці підлягають:

- рами візків – на виявлення тріщин видимих частин у зварних швах і інших місцях;

- колісні пари – на виявлення тріщин видимих частин осей, центрів, бандажів, суцільнокатаних коліс;

- поверхні катання бандажних та суцільнокатаних коліс з метою виявлення тріщин, раковин, повзунів і інших дефектів;

- букси та буксові підшипники (по нагріванню);

- вузли та деталі буксового ресорного підвішування;

- гідродемпфери буксового і кузовного ресорного підвішування і вузли їхнього кріплення. Гідродемпфери, що мають витікання мастила, повинні бути замінені справними, перевіреними на стенді;

- болти вторинного ресорного підвішування, повідки, пружини та інші деталі кузовного ресорного підвішування;

- бічні опори кузова;

- тяговий редуктор, його підвіска і деталі тягової передачі;

- корпуси редукторів – на виявлення тріщин у зварних швах і інших місцях;

- підшипники тягової передачі (по нагріванню);

- заземлюючі пристрої і підведені до них проводи;

- вузли та деталі автозчепного пристрою локомотивів;

- кріплення тягових двигунів до рами візка;

- зчіпка між секціями, горизонтальні і вертикальні упори зчіпки між секціями двосекційних локомотивів;

- кріплення прийомних котушок АЛС і антенних пристроїв радіозв’язку;

- запобіжні скоби, тросики та інші пристрої, що запобігають падінню обладнання на колію;

- наявність мастила в корпусах тягових редукторів, бічних опорах, ваннах шворня, системі гребенезмащення;

- стан і дія пневматичних і електропневматичних гальм;

- швидкісні регулятори гальмового натискання на електровозах;

- сповзання гальмових колодок з поверхні катання бандажів (коліс), що не допускається;

- гальмова важільна передача і гальмові колодки (колодки товщиною менше ніж 25 мм повинні бути замінені);

- щітковий апарат, колектори і струмознімачі тягових двигунів, допоміжних машин, заземлюючі пристрої;

- підшипники тягових генераторів і електродвигунів (по нагріванню), групові перемикачі та їх контакторні елементи, електромагнітні і електропневматичні контактори, високовольтні контакторні елементи перемикачів ступенів, цілісність запобіжної мембрани перемикача ступенів;

- статичні перетворювачі та пристрої їхнього охолодження;

- контролери машиніста, проміжні контролери, захисна апаратура, головні і швидкодіючі вимикачі, реле, контактори;

- захист проти буксування;

- наявність піску;

- пристрої АЛС, поїзний радіозв’язок, радіозв’язок з начальником (механіком-бригадиром) пасажирського поїзду, швидкостеміри;

- джерела живлення ланцюгів управління;

- прожектор, електричні ланцюги освітлення і сигналізації;

- дахове обладнання та струмоприймачі зі зняттям характеристик;

- компресор і його з’єднання з електродвигуном;

- стан і кріплення лобових стекол, склоочисників;

- стан і наявність інвентарю та інструменту.

Перевіряється та регулюється робота пісочниць.

6.1.15 При технічному обслуговуванні ТО-3 підлягають ретельній перевірці вузли, перелічені у пункті 6.1.14 цієї інструкції. Крім того, повинні перевірятися буксові підшипники і підшипники редуктора при вивішених колісних парах, що обертаються, з використанням засобів і методів вібродіагностування.

6.1.16 При поточному ремонті ПР-1 підлягають ретельній перевірці вузли, перелічені у пунктах 6.1.14 і 6.1.15 цієї інструкції. Крім того, повинні виконуватись:

- зняття з локомотивів гідродемпферів з їх ревізією і перевіркою на стенді до швидкостей 0,6 м/с (виконується через ПР-1). До розробки та оснащення депо відповідним стендом перевірку допускається виконувати із швидкостями переміщення штоку до 0,1 м/с;

- перевірка стану корпусів редукторів та аналіз у них мастила;

- перевірка роботи групового перемикача, перемикача ступенів, проміжного контролера із контролем розгортки;

- перевірка кріплення шворнів кузова.

При ПР-1 необхідно проводити корегування розміру діаметра круга кочення коліс, що вводиться у електронний швидкостемір за даними вимірювань.

6.1.17 При поточному ремонті ПР-2 крім робіт відповідно до пунктів 6.1.14, 6.1.15, 6.1.16 цієї інструкції, повинні виконуватись:

- зовнішній огляд буксового підшипника;

- визначення стану мастила, із зняттям буксової кришки і пружного осьового упору;

- додавання необхідної кількості мастила, в разі потреби, відповідно до вимог «Інструкції з технічного обслуговування та ремонту вузлів з підшипниками кочення локомотивів та моторвагонного рухомого складу» та «Інструкції з використання мастильних матеріалів на тяговому рухомому складі залізниць України».

6.1.18 При поточному ремонті ПР-3 додатково до правил деповського ремонту необхідно виконати:

- підбір по характеристиках пружин первинного та вторинного підвішування;

- підбір тягових двигунів по класу комутації (0,5 ÷ 1,0).

6.1.19 Після виконання технічного обслуговування ТО-2, ТО-3 електровоз повинний бути перевірений під високою напругою.

Після поточних ремонтів ПР-1 і ПР-2 проводиться обкатка локомотивів зі звичайними, не прискореними поїздами.

6.1.20 На локомотиви прискорених пасажирських поїздів повинні призначатися досвідчені локомотивні бригади із числа машиністів першого та другого класу кваліфікації та стажем роботи не менш ніж п’ять років і помічників машиністів з правом керування локомотивом та стажем роботи не менш ніж три роки. Вони повинні мати досвід обслуговування пасажирських поїздів, пройти профвідбір для роботи і медосвідоцтво та пройти спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму.Проходження локомотивними бригадами, задіяними в обслуговуванні прискорених поїздів додаткових медичних обстежень, регламентується "Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України.

Персональний склад локомотивних бригад, що обслуговують рух прискорених пасажирських поїздів, повинні переглядатися начальником локомотивного депо двічі на рік за пропозицією машиніста - інструктора та затверджуватись начальником служби локомотивного господарства або першим його заступником.

Зміни в складі локомотивних бригад, що обслуговують прискорені пасажирські поїзди, можуть допускатися, як виключення, тільки по наказу начальника локомотивного депо.

6.1.21 При прийманні – здачі локомотива в основному депо, в пунктах обороту, у пунктах зміни локомотивних бригад, а також на шляху прямування на зупинках локомотивна бригада зобов'язана звернути особливу увагу на стан: колісних пар, підшипників букс і редуктора (по нагріванню), підвіски тягових двигунів і редуктора, деталей тягової передачі, гідравлічних амортизаторів, деталей кріплення котушок АЛС, гальмової важільної передачі і ресорного підвішування і дахового обладнання.

6.1.22 Перевірка параметрів струмоприймачів проводиться в депо і на пунктах технічного обслуговування на відповідність їх паспортним даним.

Огляд струмоприймачів проводиться спеціально виділеними працівниками локомотивного депо. Огляд проводиться комісійно працівниками локомотивного депо і дистанції електропостачання - щотижня.

Одночасно з оглядом вимірюється максимальне та мінімальне статичне натиснення на контактний провід у діапазоні робочої висоти, при цьому повинен проводитись огляд стану полозів, кареток і пристроїв для амортизації (при їх наявності).

Різниця між активною і пасивною складовими натискання (відповідно при підйомі і спусканні струмоприймача) повинна бути не більше 25Н (2,5 кГс) для струмоприймачів 17РР-2(5) та не більше ніж 20 Н (2 кГс) для струмоприймачів інших серій.

6.1.23 Машиніст зобов'язаний після прибуття в депо чи пункт огляду, при постановці локомотиву на технічне обслуговування або плановий ремонт провести записи про виявлені на шляху прямування несправностей в журналі ТУ-152.