Колізійне регулювання шлюбно-сімейних відносин.

(Погорецька Н.В.)

Сімейні правовідносини у міжнародному приватному праві, як і інші відносини сфери міжнародного приватного права, характеризуються спеціальним колізійним регулюванням; уніфікованим та внутрішнім національно-правовим. Водночас, необхідно звернути увагу на специфіку та вимоги зарубіжного законодавства щодо врегулювання сімейних відносин з участю іноземного елементу у відповідній державі. Також слід зазначити, що основними колізійними прив’язками, що застосовуються до врегулювання сімейних відносин є особистий закон фізичної особи (закон громадянства або закон постійного місця проживання) та закон місця укладення шлюбу. Але поряд із зазначеними колізійними прив’язками, до врегулювання окремих питань сімейних відносин можуть бути субсидіарно застосовані інші колізійні принципи; зокрема, принцип автономії волі сторін та принцип найбільш тісного зв’язку, закон звичайного місця перебування, закон місця знаходження майна, закон останнього спільного місця проживання подружжя.

П л а н

1.Види шлюбів з іноземним елементом за законодавством України.

2.Джерела колізійного регулювання сімейних відносин за участю іноземного елементу.

3.Укладення шлюбів з іноземним елементом.

4.Колізійне регулювання припинення шлюбу та визнання його недійсним.

5.Особливості правового регулювання сімейних відносин між громадянами країн СНД.

 

Нормативні акти та література:

1. Гаазька Конвенція про колізію законів стосовно заповітних розпоряджень 1961 р. // Международное частное право. Сборник документов. – М.: БЕК, 1997. – С. 664-667.

2. Конвенція про громадянство одруженої жінки від 20 лют.1957 р. // Сборник действующих договоров. – Вып. XX. – М., 1961. – С. 438-442.

3. Конвенція про згоду на одруження, шлюбний вік і реєстрацію шлюбу від 11 лип.1962 р. // Международная защита прав и свобод человека. – Москва. – Юридическая литература. – 1990.

4. Конвенція про укладення і визнання дійсності шлюбів, 1978 р. // Международное частное право. – Сборник документов. – Москва. – изд. БЕК. – 1997.

5. Конвенция о признании разводов и решений о раздельном жительстве супругов, 1970 года // Международное частное право. Сб. документов. – М., 1997.

6. Конвенция о праве, применимом к режимам собственности супругов, 1978 года // Международное частное право. Сб. документов. – М., 1997.

7. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, укладена в рамках Співдружності Незалежних Держав // www. rada.gov.ua

8. Програма інтеграції України до Європейського Союзу. Схвалена Указом Президента України від 14 вересня 2000 року № 1072/2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 39 – Ст. 1648.

9. Про державну реєстрацію актів цивільнго стану: Закон України від 01.07.2010 р. № 2398-VI // Відомості Верховоної Ради України. – 2010. – № 38. – Ст. 509.10. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 29. – Ст. 1694; Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.

11. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. № 3773-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 83 – С. 7.

12. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.

13. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.

14. Ануфриева Л.П. Международное частное право: в 3-х т. Т. 1. Общая часть. – М.: Изд-во БЕК, 2002. – С. 200-249.

15. Богуславский М.М. Международное частное право. – М., 2000.

16. Бурлай О.Є. Правовідносини подружжя в міжнародному приватному праві: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 182 с.

17. Косарева И.А. Институт брака: сравнительно-правовое исследование. – М.: Юрлитинформ, 2009. – 288 с.

18. Х. Кох, У. Магнус, П. Винклер фон Моренфельс. Международное частное право и сравнительное правоведение (перевод с немецкого доктора юридических наук Ю.М. Юмашева). – М.: Международные отношения, 2003. – С. 83-90.

19. Лунц Л.А. Курс международного частного права: в 3-х т. – М.: Спарк, 2002. – С. 156-331.

20. Міжнародне приватне право: науково-практичний коментар Закону України /Довгерт А.С., Кисіль В.І., Серьогін О.Ю., Калакура А.Я. та ін. / За ред. Довгерта А.С., 2008. – 352 c.

21. Міжнародне приватне право: підручн. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / За ред. В.П. Жушмана та І.А. Шуміло – Х.: Право, 2011 – 320 с.

22. Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право. Підручник. – 3-тє вид. (доп. І перероб.). – К.: Атіка, 2003. – С. 48-78.

23. Хазова О.А. Брак и развод в буржуазном семейном праве. Сравнительно- правовой анализ. Отв. ред. А.А. Рубанов. – М.: Наука, 1998. – 147с.

Міжнародне усиновлення.

(Погорецька Н.В.)

При дослідженні запропонованої теми необхідно звернути увагу на актуальність даної теми та дати визначення поняттю міжнародного усиновлення, враховуючи, в тому числі, змістовні положення конвенційного регулювання, насамперед, положення Європейської конвенції 2008 року. Крім того, доцільно проаналізувати положення Гаазької конвенції 1993 року та необхідність її підписання. Також необхідно проаналізувати положення законодавства України щодо усиновлення дітей – громадян України та звернути увагу на зміни в законодавстві у зв’язку з ратифікацією Україною Європейської конвенції.

П л а н

1.Поняття міжнародного усиновлення.

2.Конвенційне регулювання.

3.Усиновлення дітей громадян України іноземцями за законодавством України.

4.Правоприпиняючі та правовстановлюючі наслідки усиновлення.

 

Нормативні акти та література:

1. Конвенція про права дитини від 20 лист.89 р. // Право України. – 1993. – № 5-6. – С. 58.

2. Конвенция о защите детей и сотрудничестве в отношении иностранного усыновления 1993 г.// Международное частное право. Сб. документов. – М., 1997.

3. Європейська конвенція про усиновлення дітей від 27 лист. 2008р. // Офіційний вісник України від 16.09.2011 р., №69.

4. Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, та визнання рішень про усиновлення, 1965 р. // Международное частное право. Сборник документов – М.: БЕК, 1997, с. 669-674.

5. Порядок ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення. Затверджено 28 серпня 2003 року постановою КМУ № 5052 // Урядовий кур'єр. – 2003. – № 167; Офіційний вісник України. – 2003. – № 36. – Ст. 1944.

6. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 29. – Ст. 1694; Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.

7. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.94 р. № 4002-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25 – Ст. 198.

8. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.

9. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. № 3773-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 83 – С. 7.

10. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.

11. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.

12. Х. Кох, У.Магнус, П.Винклер фон Моренфельс. Международное частное право и сравнительное правоведение (перевод с немецкого доктора юридических наук Ю.М.Юмашева). – М.: Международные отношения, 2003. – С. 90-93.

13. Логвінова М. Усиновлення (удочеріння): національно- та міжнародно-правові аспекти / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – 90 с.

14. Міжнародне приватне право: науково-практичний коментар Закону України /Довгерт А.С., Кисіль В.І., Серьогін О.Ю., Калакура А.Я. та ін. / За ред. Довгерта А.С., 2008. – 352 c.

15. Міжнародне приватне право: підручн. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / За ред. В.П. Жушмана та І.А. Шуміло – Х.: Право, 2011 – 320 с.

16. Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право. Підручник. – 3-тє вид. (доп. І перероб.). – К.: Атіка, 2003.

13. Колізійні питання спадкування.

(Погорецька Н.В.)

При розгляді даної теми слід враховувати істотні розбіжності у законодавчих підходах різних держав до визначення кола спадкоємців за законом, вимог до форми та порядку складання заповіту, повноважень виконавця заповіту, підстав та порядку вжиття заходів до охорони спадщини та інших питань обумовлюють необхідність існування численних колізійних норм з питань спадкування та уніфікації законодавства в цій сфері. Міжнародно-правові норми з питань спадкування є частиною національного законодавства України тією мірою, якою вони містяться в договорах про правову допомогу та правові відносини, укладених Україною з іншими державами. Слід зазначити у сфері спадкування діють кілька багатосторонніх конвенцій, в яких Україна поки ще не бере участі. Проте варто взяти до аналізу їх змістовні положення, а також слід проаналізувати двосторонні угоди за участю України та Мінську конвенцію 1993 року про правову допомогу.

П л а н

1.Колізії в сфері спадкування.

а) колізійні питання спадкування за законом;

б) колізійні питання спадкування за заповітом.

2.Спадкування рухомого та нерухомого майна в праві України та іноземних держав.

3.Спадкування відумерлого майна в МПП: принцип спадкування та доктрина окупації.

 

Нормативні акти та література:

1. Конвенция о колизии законов, касающихся формы завещательных распоряжений, 1961 г. // Международное частное право. Сборник документов. М., 1997.

2. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січ. 1993 року, укладена в рамках Співдружності Незалежних Держав // www. rada.gov.ua

3. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. № 2709-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 29. – Ст. 1694; Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.

4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.

5. Богуславский М.М. Международное частное право. – М., 1994. – С. 293-334.

6. Кармаза О.О. Міжнародно-правовий аналіз спадкування за заповітом // Актуальні пробл. міжнар. Відносин: Зб. наук. пр. – Вип. 41. – Ч. 1. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т міжнар. відносин, 2003. – С. 138-139.

7. Кармаза О.О. Спадкування у сучасному міжнародному приватному праві: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006.

8. Лунц Л.А., Маришева Н.И., Садиков О.Н. Международное частное право. – М., 1984. – С.240-260.

9. Міжнародне приватне право: науково-практичний коментар Закону України /Довгерт А.С., Кисіль В.І., Серьогін О.Ю., Калакура А.Я. та ін. / За ред. Довгерта А.С., 2008. – 352.

10. Міжнародне приватне право: підручн. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / За ред. В.П. Жушмана та І.А. Шуміло – Х.: Право, 2011 – 320 с.

11. Основные институты гражданського права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / В.В. Залесский, Г.Е. Авилов, М.М. Вильданова и др. – М., 1999.

12. Степанюк А.А. Застосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному праві: Дис. …канд. юрид. наук: 12.00.03 /Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002.