За якими ознаками класифікують карти?

Класифікацію проекцій здійснюють за різними ознаками,основними з яких є: характер спотворень зображення, вид допоміжної поверхні, на яку проектують земний еліпсоїд (кулю), орієнтування допоміжної поверхні щодо еліпсоїда (кулі), вид картографічної сітки.

За характером спотворень проекції поділяють на рівновеликі, рівнокутові, рівнопроміжні та довільні.

Рівновеликі проекції - це проекції, в яких відсутні спотворення площ, тому співвідношення величини території різних об'єктів передаються правильно, але за рахунок значних спотворень форм об'єктів, а відтак й кутів Рівнокутні проекції' не мають спотворення кутів. Збереження цієї властивості досягається за рахунок збереження форми (обрисів)об'єктів, але при значних спотвореннях площ.Рівнопроміжні проекції — це проекції, в яких масштаб постійний за одним з головних напрямків і дорівнює головному масштабу (найчастіше за меридіанами). Позитивні властивості цих проекцій виявляються в зрівноваженості спотворень площ і кутів. Довільні проекції— це проекції з будь-якими співвідношеннями спотворень різних видів. Як правило, величина кожного зі спотворень менша, ніж у інших проекцій. Зустрічаються класифікації, за якими до цієї групи входять і рівнопроміжні проекції. Слід пам'ятати, що не існує проекцій без спотворень довжин,але є такі, що зберігають величину кутів або площ.За видом допоміжної геометричної поверхні розрізняють;циліндричні, конічні та азимутальні проекції.Циліндричними є проекції, які створюють з використанням бічної поверхні циліндра.Конічними називають проекції, які створюють з використанням бічної поверхні дотичного або січного конуса. Азимутальні проекції отримують проектуванням земного еліпсоїда (кулі) на дотичну або січну площину.

Класифікація проекцій за видом допоміжної поверхні відбиває традиційні уявлення про шлях створення їх, які дозволяють наочно з'ясувати особливості одержання картографічних сіток кожної з

проекцій. Проте навіть у наш час проекції, які розробляють аналітичними методами за допомогою сучасної техніки, здебільшого зберігають загальний вигляд тих, що були створені в давні часи.

За орієнтуванням допоміжної поверхні розрізняють нормальні, поперечні й косі проекції.

Нормальні проекції одержують, дотримуючись таких умов: вісь циліндра або конуса повинна збігатися з полярною віссю земного еліпсоїда (кулі), а площина — бути перпендикулярною до земної осі(дотичною в більшості випадків у точках полюса). Поперечні проекції будуються за такими умовами: вісь циліндра або конуса збігається з площиною екватора земного еліпсоїда (кулі), а площина, на яку проектується картографічне зображення, дотична в будь-якій точці екватора.

Косі проекції відрізняються від попередніх тим, що вісь циліндра або конуса створює з полярною віссю земного еліпсоїда(кулі) гострий кут, а площина Дотична до поверхні, що картографується, в будь-якій точці між екватором і полюсом. Слід відзначити, що на практиці не використовують

поперечних і косих конічних проекцій. На виданих картах зустрічаються інші назви розглянутих проекцій: пряма, або полярна,замість нормальної, екваторіальна замість поперечної. Проекції розрізняють також за видом нормальної картографічної сітки. Нормальною називають сітку, на якій паралелі зображені лініями постійної кривизни — прямими, колами або дугами.За такою ознакою виділяють нормальні азимутальну, конічну і циліндричну проекції. Нормальними за видом сітки вважають також поліконічну, псевдоконічну, псевдоциліндричну та деякі інші проекції,вигляд яких легко запам'ятовується.Нормальна азимутальна проекція — це проекція, картографічна сітка якої має паралелі у вигляді концентричних кіл і прямолінійні меридіани, що розходяться з центру проведення паралелей (рис. 4.10, а).Нормальна конічна проекція має сітку з паралелей у вигляді дуг концентричних кіл і прямолінійних меридіанів, що розходяться з центра проведення паралелей (рис. 4.10 б). Нормальна циліндрична проекція — це проекція, сітка якої складається з прямолінійних паралелей і перпендикулярних до них меридіанів (рис. 4.10,в). Меридіани завжди рівновіддалені між собою, а відстань між паралелями може бути змінною. Поліконічна проекція створюється паралелями у вигляді ексцентричних кіл, радіус яких тим більший, чим менша їхня широта, а центри проведення розташовані на середньому прямолінійному

меридіані; всі інші меридіани є кривими лініями, розміщеними симетрично щодо середнього меридіана (рис. 4.10, д).Псевдоконічна проекція має картографічну сітку, в якій паралелі зображуються дугами концентричних кіл. Середній меридіан — пряма лінія, що проходить через центр прокреслювання кіл, а інші меридіани являють собою криві лінії, розміщені симетрично щодо середнього меридіана (рис. 4.10, є).Псевдоциліндрична проекція — це проекція, сітка якої створена прямолінійними паралелями, прямолінійним середнім меридіаном і криволінійними іншими меридіанами, розміщеними симетрично щодо середнього меридіана (рис. 4.10, г). Всі проекції з паралелями змінної кривизни називають умовними.

За особливостями створення розрізняють багатогранні і багатосмугові проекції (рис. 4.11, а, б).

Багатогранні проекції є результатом заміни поверхні земного еліпсоїда многогранником, на кожну грань (групу граней) якого проектують відповідну частину еліпсоїда. Багатосмугові проекції створюють, розділивши попередньо поверхню еліпсоїда на смуги певних розмірів, кожну з яких проектують окремо за однаковими правилами. Застосування багатогранних та багатосмугових проекцій дозволяє звести до мінімуму спотворення зображень. За способами отримання виділяють проекції перспективні,похідні і складені.Перспективні проекції створюють проектуванням поверхні, що картографується (найчастіше земної кулі), на площину за законами лінійної перспективи. Вигляд картографічної сітки змінюється зі зміною положення точки проектування, тому розрізняють.проекції: гномонічні,які одержують за умови, що точка проектування збігається з центром кулі; стереографічні, точку проектування яких розміщено на поверхні кулі з протилежного до площини боку; зовнішні, точка проектування 3 яких винесена на скінченну відстань за межі кулі; ортографічні, створені за умови, що точка проектування перенесена в нескінченність.В четвертому випадку проектувальні промені стають паралельними. Практичне застосування найчастіше мають азимутальні перспективні проекції.Застосовують цей метод і при створенні деяких циліндричних проекцій. Похідні проекції є результатом перетворення раніше відомих проекцій з метою покращення їхніх властивостей.Складені проекції є такими, в яких окремі частини картографічної сітки побудовані в різних проекціях або в одній проекції, але з певними відмінностями.На практиці проекції розрізняють за кількома ознаками, щовідбивається в її назві. Прикладом може бути знайома з топографії поперечно-циліндрична рівнокутна проекція Гаусса.

Що таке нормальна сітка?

Нормальною називають сітку, на якій паралелі зображені лініями постійної кривизни — прямими, колами або дугами. За такою ознакою виділяють нормальні азимутальну, конічну і циліндричну проекції. Нормальними за видом сітки вважають також поліконічну, псевдоконічну, псевдоциліндричну та деякі інші проекції,вигляд яких легко запам'ятовується.