Стаття 69. Вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях

На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Ч. 3 ст. 67 КЗпП: У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Гарантія по забороні роботив вихідні дні ст. 71 КЗпПЗаборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи – вичерпний перелік, проводяться за наказом або розпорядженням уповноваженим ним органом + згода профспілки.

Стаття 176 – вагітні жінки, 192 - неповнолітні, пенсіонери за їх згодою – ст. 13 ЗУ Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні.

Стаття 72 Компенсація за роботу у вихідний день
Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

На відміну від компенсації за роботу в святкові і не робочі дні – за ініціативою роботодавця – статття 107 КЗпП.

Скільки працівників може бути залучено або скільки разів може бути залучено – не передбачено. Застосовується правило перенесення – за рекомендаціями КМУ від 28 листопада 2011 р. – РЕКОМЕНДУВАТИ

Ч. 2 ст. 73 КЗпП: За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні. (тому що в наші свята вони також не будуть працювати)

 

o Святкові дні

Стаття 73 називається святкові і неробочі дні. (мала би називатися святкові і релігійні дні – їх називають неробочі дня зараз)

Встановити такі святкові дні:

1 січня - Новий рік

7 січня - Різдво Христове

8 березня - Міжнародний жіночий день

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих

9 травня - День Перемоги

28 червня - День Конституції України

24 серпня - День незалежності України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

7 січня - Різдво Христове - необхідно прибрати

один день (неділя) - Пасха (Великдень)

один день (неділя) – Трійця

У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.
Роз’яснення від 8 серпня 66 р. Про компенсацію за роботу у святкові дні. Робота в святкові дні включається в місячну норму робочого часу. (робочий графік припадає на святковий)

Рада Міністрів УРСР від 17 лютого 1961 р. № 167 за погодженням радою профспілок.

 

Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

 

Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.