Рівновага споживача з кардиналістських позицій

В основі створення ситуації рівноваги споживача лежить принцип убування корисності.

Приклад: ви зайшли в кав’ярню, де тістечко продається за 90 коп., склянка лимонаду – за 45 коп. У вас 4,5 грн. Необхідно вибрати такий набір благ, що принесе максимальне задоволення. Варіанти: купити 5 тістечок, але задоволення від п'ятого менше, ніж від першого. Якщо замість п'ятого тістечка купити 2 склянки лимонаду, сукупна корисність збільшиться, тому що перші 2 склянки лимонаду принесуть більше задоволення, ніж п'яте тістечко. В міру скорочення споживання тістечок і збільшення споживання лимонаду гранична корисність тістечок збільшиться, гранична корисність лимонаду зменшиться. Зрештою наступить рівновага споживача, коли не можна збільшити сукупну корисність, витрачаючи більшу частку грошей на одне благо і меншу на інше в рамках обмеженого бюджету. Гранична корисність у розрахунку на кожну одиницю вартості одного блага стає рівною граничній корисності в розрахунку на кожну одиницю вартості іншого блага:

.

Нехай ціна тістечка зменшиться. Рівновага порушиться. Для її відновлення необхідно, щоб гранична корисність тістечок зменшилася, або гранична корисність лимонаду зросла. Для цього відповідно до принципу убування граничної корисності споживач скоротить споживання лимонаду і збільшить споживання тістечок. Тим самим він буде діяти відповідно до закону попиту: зниження ціни товару (тістечка) приведе до купівлі більшої кількості цього товару.

Висновок: раціональний споживач у рамках обмеженого бюджету так здійснює свої покупки, щоб кожен придбаний товар приніс йому однакову граничну корисність пропорційно ціні цього товару. У цьому випадку він отримає максимальне задоволення.

Правило максимальної корисності (умову рівноваги споживача) можна виразити формулою:

, де - гранична корисність грошей (зважена гранична корисність). Це правило отримало назву другий закон Госсена: максимальне задоволення потреб споживача досягається у випадку такого розподілу його доходу, коли кожна остання грошова одиниця, витрачена на придбання будь-якого товару, принесе однакову граничну корисність.

Передбачається, що доход і ціни фіксовані. З наведеної формули випливає:

, тобто співвідношення між граничними корисностями благ дорівнює співвідношенню їх цін.

В умовах рівноваги - гранична корисність блага дорівнює граничним витратам споживача.

Таким чином, раціональний вибір споживача передбачає зіставлення додаткових вигод і додаткових витрат і їх рівність: MВ = МС.