Попереднє дослідження в аудиті. Лист-забов'язання аудитора

Цей процес відбувається після отримання листа-пропозиції на проведення аудиту. Перед тим,як надіслати лист-згоду чи лист-зобов’язання. Аудитор чи аудиторська фірма має провести дослідження СГ. До цього дослідження включаються такі види інф: 1. Суть дія-ті підп.-ва (продукція, замовники, постачальники,обсяг дія-ті) 2. Галузь дія-ті (аг-екон ситуація в галузі, місце на ринках збуту, підп-ва-конкуренти, інші особливі аспекти) 3. Структура підп.-ва (географ розташування,його статус, форма власності, наявність філій, дочірніх підп.-мств, к-сть функт-их підрозділів їх призначення та підпорядкування) 4. Заг схема орг.-ції роботи підп.-ва (розподіл посадових обов’язків, торгівельна, фін, соц. Політики та перспективи майб розвитку підп.-ва) 5. Орг-ія функ-ня упр-их відділів та бухгалтерії (наявність і функціонування контрольних процедур; наявність служби вн аудиту; способи отримання і обробки інф-ії на підп.-ві; формування облікової політики) 6. Методи і принципи здійснення БО (облікової політики) 7. Строки (строки подання фін та упр-ої інф-ції) 8. Осн ланки внутр. контролю(контрольні заходи, процедури щодо окремих видів госп операцій).

Основним стандартом, який регулює дане питання є МСА 210. Формою документу між клієнтом і аудитором, який сприяє уникненню непорозумінь між клієнтом і аудитором є лист-зобов’язання. Використовуючи лист-зобов’язання, як правило, до початку проведення аудиторської перевірки, в ньому документується і підтверджується прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків. Даний лист може мати різну форму і зміст для різних клієнтів, але він завжди будується на елементах основного змісту.

До основного змісту листа входить:

-мету аудиторської перевірки фінансових звітів;

-відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіті

-обсяг аудиту, в тому числі посилання на чинне законодавство, положення або норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;

- форму будь-яких звітів і висновків або інший спосіб повідомлення результатів завдання;

-той факт, що в зв’язку з тестовим характером аудиту та іншими властивими аудиторській перевірці обмеженнями, разом з обмеженнями, властивими внутрішньому контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;

-вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть в зв'язку з проведенням аудиту;

-відповідальність управлінського персоналу за встановлення та підтримання ефективного внутрішнього контролю.

Договір на проведення аудиту та особливості його оформлення в Україні.

Договір на проведення аудиту - це офіційний документ, який засвідчує досягнення домовленості між двома сторонами, замовником і виконавцем. Зараз основними нормативними актами, що регулюють процес укладання договору в Україні є Закон України "Про аудиторську діяльність" та Цивільний кодекс України. Важливим документом, яким також користуються при складанні типових домовленостей про проведення аудиту є Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 210 "Умови домовленості про аудиторську перевірку".

Договір на проведення аудиту готує аудиторська фірма або аудитор і передає його на розгляд замовнику, який має право вносити корективи, після чого договір підписується у двохсторонньому порядку.

Зміст договору

1. Договір розпочинається з преамбули, де зазначається назва договору, його номер, дата і місце складання,

повна назва замовника і виконавця, посади, П.І.Б. осіб які підписали договір з обох сторін.

2. Зазначається предмет договору, де дається характеристика мети і масштабу аудиту.

3. Зобов’язання сторін - перелік і характеристика дій, які приймають на себе кожна із сторін і включають наступні положення замовника: 1. Доступ до будь-якої інформації, яка стосується аудиту; 2. Відмова від будь-яких дій, тиску на думку аудитора; 3. Зобов’язання по прийманню та оплаті аудиту або послуги. В свою чергу аудитор зобов’язується: 1. Дотримуватись принципів аудиту; 2. Зобов’язання по якості проведення аудиту або надання послуг; 3. Зобов’язання по складанні і передачі замовнику інформації за

результатами аудиту.

4. Термін виконання робіт передбачає тривалість виконання роботи, дата початку і закінчення, а також строк або термін передачі результатів аудиту замовнику.

5. Порядок здавання та приймання робіт передбачає обсяг і склад документів, які будуть передані замовнику за результатами аудиту. В цьому ж розділі обговорюються умови відмови від підписання до приймання виконаних аудитором робіт.

6. Розділ в якому обговорюється вартість роботи та порядок її оплати. В практиці аудиту використовують змінну ставку, згідно якої розраховується вартість робіт в залежності від обсягу активів, чистого доходу, прибутку або від прогнозного отриманого результату.

7. Наступний розділ „Відповідальність сторін”, в ньому йдеться про наступне: 1. Замовник відповідає за достовірність наданої інформації; 2. На замовника покладається відповідальність за виявленні порушення в

документах та помилки, обман і пропуски у фінансовій звітності; 3. Замовник відповідає за покладенні на себе зобов’язання з приймання та оплати виконаної роботи.

Аудитор несе відповідальність: за якість проведеного аудиту, за порушення конфіденційності інформації.

Важливим моментом в договорі є зазначення особливих умов. Особливими умовами передбачаються умови, за яких може продовжуватися термін робіт, умови відмови від подальшого виконання робіт, порядок розглядання різних спірних питань за результатами аудиту.

8. Реквізити сторін передбачають зазначення юридичної адреси та платіжних реквізитів кожної сторони.