Організація праці аудитора

Організація праці аудитора в загальному розумінні - це комплекс заходів, які повинні забезпечити ефективне використання робочої сили, зокрема: розстановку фахівців у процесі господарської діяльності виробництва; розподіл і кооперацію роботи; нормування і стимулювання праці; організацію робочих місць та їх обслуговування; створення нормальних умов для роботи і контроль якості роботи аудиторів тощо. Процес організації роботи аудитора потребує подальшого вивчення і дослідження.

Організація роботи аудитора включає такі етапи: розподіл і планування; нормування і стимулювання; організаційне, технічне, інформаційне обслуговування аудиторського процесу; контроль якості й облік праці аудитора; скорочення затрат праці на проведення аудиту; підготовка кадрів аудиторів. Необхідно розробити організаційні заходи для дослідження й опрацювання інформації з метою впливу на позитивні результати підприємницької діяльності, а для цього важливо передбачити спеціалізацію і кооперування, пропорційність, раціональність, тобто правильно організувати інформаційні потоки між учасниками аудиторського процесу. Розподіл і планування праці аудиторів здійснюється на підставі нормативів аудиту.

Робота аудитора також залежить від вибраних методичних варіантів проведення аудиту. Можна виділити три такі варіанти:

паралельний, послідовний і паралельно-послідовний. Сутність цих варіантів полягає в тому, що за паралельного варіанта проведення аудиту аудитори перевіряють окремі об'єкти й аудиторський висновок формується за цими об'єктами. Якщо обирається паралельно-послідовний варіант аудиту, то аудиторський висновок узагальнюється за окремими об'єктами керівником аудиторів. Кожен з варіантів проведення аудиту має свої переваги і недоліки. Так, паралельний і паралельно-послідовний методи проведення аудиту ведуть до спеціалізації аудиторів по окремих об'єктах і до високої якості аудиту та скорочення терміну його проведення. До недоліків слід віднести те, що результати перевірки окремих об'єктів не завжди бездоганно відбивають справжню картину фінансового стану підприємства.

Загальна картина фінансового стану підприємства, що перевіряється, залежить значною мірою від фаху аудитора, який узагальнював матеріали по всіх об'єктах.

Сутність послідовного варіанта полягає в тому, що один або кілька аудиторів виконують весь комплекс робіт з аудиторської перевірки підприємства. Перевагою цього варіанта є також і те, що аудитор працює з клієнтом індивідуально, знає його негативні і позитивні сторони і може більш кваліфіковано надавати аудиторські і консультативні послуги підприємству. Проте недоліком цього варіанта аудиту є те, що він найбільш тривалий.

Розподіл праці аудиторів, обсяги аудиторських послуг значною мірою залежать від наявності і рівня внутрішнього аудиту на підприємстві. Високий рівень внутрішнього аудиту дає можливість скоротити термін проведення розрахункових робіт і зосередити увагу на перспективних питаннях.

Організація праці аудиторів повинна передбачити створення оптимальних умов для їх роботи і використання сучасної обчислювальної техніки. Це дасть можливість скоротити затрати праці на проведення аудиту, сприятиме впровадженню передових форм розподілу і кооперування праці, вивченню передового досвіду інших аудиторів тощо.

Нормування і матеріальне стимулювання праці аудиторських працівників є важливими елементами наукової організації праці. Використання робочого часу, впровадження зразкового обслуговування робочих місць, навчання їх передовим прийомам і методам праці обов'язково супроводжується встановленням відповідних прогресивних норм праці.

Узагальнюючою мірою аудиторського процесу є робочий час - це термін, протягом якого аудитор зобов'язаний виконати роботу. Робоче місце аудитора - це закріплена за ним відповідна площа (стіл, освітлення, оснащення необхідним устаткуванням, обчислювальною технікою, комп'ютером, що підвищує продуктивність його праці та знижує затрати.