Місце банківського права в системі права України

Поняття і предмет банківського права.

Банківське право — це система правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків України, їх взаємовідносини з клієнтами (юридичними та фізичними особами), що обслуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій.

Банківське право регулює правові основи розрахунків, виходячи з принципу, що всі підприємства, установи й організації різних форм власності зобов'язані зберігати кошти на рахунках у банках і дотримуватися встановленого порядку проведення безготівкових розрахунків.

У законодавстві чітко:

? визначено порядок відкриття рахунків у кредитних установах,

? встановлено правові форми розрахунків;

? встановлено порядок здійснення розрахунків за цими формами.

Норми банківського права:

? закріплюють правові основи банківського кредитування;

? визначають правове положення кредитних установ;

? принципи відносин кредитних установ з одержувачами кредитів за умов повернення з дотриманням строків;

? регулюють валютні відносини України з іноземними державами;

? визначають правила валютних операцій на території України.

Отже, всі правові норми, що регулюють організацію банківської системи і проведення банківських операцій, у своїй сукупності формують визначений комплекс норм і мають предметну єдність.

Крім того, норми банківського права включають норми інших галузей національного права.

 

Банківська діяльність: поняття та зміст

Відповідно до статті 1 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банківська діяльність включає в себе такі групи банківських операцій, як:
- залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб;
- розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
- відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Таким чином законодавець дещо звужує сферу банківської діяльності. Проте метою такого визначення є виділення основних операцій, здійснювати які у сукупності мають право лише банки. Поряд з цими трьома видами операцій банки (інші фінансові установи), а у визначених законами України випадках — також і інші юридичні особи мають право здійснювати і інші операції, пов'язані з операціями, які складають зміст банківської діяльності.
У зв'язку з цим маємо розглядати поняття “банківська діяльність” у широкому та у вузькому розумінні. У широкому розумінні під банківською діяльністю розуміються всі види операцій, які можуть здійснювати відповідно до законодавства банки, а у визначених законом випадках — інші юридичні особи. У вузькому розумінні банківська діяльність включає в себе лише ті операції, які виділяють банк з числа інших фінансово-кредитних установ. У цьому контексті, аналізуючи поняття “банківське право”, “банківське законодавство”, “банківські правовідносини” тощо, ми будемо вживати термін “банківська діяльність” саме у широкому розумінні. Для операцій, які у сукупності можуть здійснювати лише банки, ми пропонуємо використовувати термін “операції виключної компетенції банків”.

Місце банківського права в системі права України

У процесі наукової дискусії щодо місця банківського права в системі права України з'явилися такі точки зору на цю проблему: 1) банківське право є підгалуззю права; 2) банківське право є комплексною галуззю права; 3) банківське право як окрема галузь права не існує взагалі. Ще в 50—70 роках XX ст. була висловлена точка зору, що банківське право є підгалуззю фінансового права. Ще одна група вчених вважала, що банківське право являє собою підгалузь цивільного права. Так, відомий дослідник банківського права М. М. Агарков, погоджуючись в цілому з думкою, що банківське право відноситься до господарського права, зазначав, що організація й діяльність кредитних установ значною мірою зумовлена регулюючою діяльністю державної влади. І правові норми, які регулюють цю діяльність, а також структуру та компетенцію відповідних органів, також є предметом банківського права, випливаючи з державного і адміністративного права. На відміну від цих точок зору, відповідно до яких науковці розглядають банківське право як підгалузь фінансового, цивільного або господарського права, найпоширенішою в наукових колах є позиція, суть якої полягає в тому, що банківське право є комплексною галуззю права. Один із представників подібного підходу вважає банківське право комплексною галуззю права, яка регулює суспільні відносини, що виникають у процесі організації банківської системи. «Юридична енциклопедія» за редакцією Ю. С. Шемшученка визначає банківське право як сукупність правових норм, що регулюють порядок організації і діяльності банків. Французькі вчені вживають поняття «банківське право» для визначення сукупності правил, що закріплюють правовий статус банків. Американські ж вчені вважають, що «банківське право» є багатогранним терміном, яким охоплено не тільки загальні принципи організації й діяльності банків, а й сукупність норм, які регулюють порядок надання фінансових та пов'язаних з ними інших послуг. Ще одна група вчених вважає, що виділяти банківське право в окрему галузь права ще рано. Представники третьої, основної, позиції на цю проблему зазначають, що банківське право не є ні галуззю, ні підгалуззю права, оскільки суспільні відносини, які регулюються «банківським правом», не можна визнати настільки своєрідними, щоб вони могли скласти предмет окремої галузі права. Г. А. Тосунян у 90-х роках XX ст. висунув думку, що банківське право — це не окрема галузь, оскільки сукупність норм, якими регулюється створення і діяльність кредитних організацій, не відповідає критеріям галузі права, які визнані юридичною наукою. У ній відсутні специфічні предмет і метод. Отже, цю сукупність юридичних норм автор розглядав як комплексну галузь законодавства (пізніше цей вчений виступив одним із співавторів праці, в якій висловлена протилежна точка зору, згідно з якою банківське право являє собою комплексну галузь права). Для того, щоб визначитися в питанні існування такої окремої галузі як банківське право, необхідно розглянути критерії виділення сукупності правових норм у самостійну галузь права. Ці критерії права є необхідним етапом для аналізу концепції комплексних галузей права, однією з яких і пропонують деякі вчені визнати банківське право. Для того щоб визначити, чи існує банківське право як галузь права, спробуємо окреслити його предмет і метод правового регулювання.