Механізм поповнення маси грошей в обігу: первинна та вторинна емісія грошей

Випуск в обіг грошових знаків у всіх формах назиється емісією. Розрізняють первинну емісію грошей, яку здійснюють центрабанки, і вторинну емісію депозитних грошей комерційних банків.

Центральним банкам належить виняткове право здійснення банкнотної емісії. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність», НБУ є емісійним центром і йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг.

Банкнотна емісія має кредитний характер. Це означає, що кожному в обіг певної суми банкнотних знаків на рахунку в центральному банку має відповідати певна кредитна позиція чи то кредит уряду, чи комерційному банку, чи зарубіжні активи.

Іншим каналом поповнення маси грошей в обороті є система обслуговування бюджетного 6оргу. Вона грунтується не на випуску в обіг нових грошей, а на розміщенні на відкритому ринку державних боргових зобов’язань.

Продаючи цінні папери, держава позичає гроші в суб’єктів фінансового ринку й оформляє ці позики як державний борг країни. Купуючи державні зобов’язання, центральний банк створює «6азу» для наступної депозитної емісії комерційних банків, що безпосередньо призводить до зростання в обігу грошової маси. Якщо ж ціпапери держави розміщуються поза емісійними установами, то приріст державного боргу не впливає на пропозицію грошей. У цьому випадку відбувається лише перерозподіл кредитних ресурсів і позикового капіталу.Центральний банк здійснює також емісію грошей у разі купівлі іноземної валюти,. коли на валютному ринку значно підвищується на неї попит.Емітентом грошової маси, безпосереднім суб’єктом емісійного процесу є також комерційні банки.

Комерційні банки утворюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Коли банки надають позику, грошова маса зростає, коли ж отримана позика повертається — зменшується.

Такий ефект емісії грошей має місце, коли комерційний банк купує на фондовому ринку державні цінні папери. У цьому разі державні зобов’язання перетворюються в платіжні засоби. Додаткова емісія грошей можлива також шляхом придбання банком іноземної валюти.

І навпаки, продаж державних цінних паперів чи продаж іноземної валютизначатиме зменшення грошової маси.

Механізм утворення грошей комерційними банками можна показати в такій послідовності Приймаючи різні види вкладів на свої поточні рахунки, комерціині банки зобов’язуються повернути з виплатою певного відсотка клієнтам їх вклади в певні строки. Деяку частку, наприклад, 20% від загальної суми депозитів, банки повинні зберігати в центральному банку як обов’язкові резерви.

Решта коштів, а це, відповідно, 80% загальної суми залучених коштів, становитимугь кредитні ресурси банку.

Обов’язкові резерви — це частка (норма у відсотках) банківських депозитів, яка, згідно з чинним законодавством чи встановленими нормативними актами має зберігатись у формі касової готівки комерційних банків та їх депозитів у центральному банку.

Норми обов’язкових резервів в Україні встановлюються НБУ. Їх визначення має за мету:

• забезпечення захисту інтересів клієнтів і надійності комерційних банків;

• підтримання ліквідності банків;

• регулювання можливостей комерційних банків здійснювати емісію банківських грошей: за допомогою високої норми резерву звужувати таку - емісію, низької—стимулювати.
Банк може видавати нові позики й утворювати тим самим додаткові тоді, коли він має вільні резерви, тобто резерви, що перевищують устаuовлену законом мінімальну суму, яку він зобов’язаний зберігати.

Видаючи кредит, банки перетворюють пасивні гроші в активну грошову масу. Банк відкриває рахунок, з якого боржник виписує чеки для розрахунків зі своїми кредиторами. Чеки надходять в інші банки, збільшуючи їх депозитний потенціал і можливості кредитування. Виходить, що депозитні суми, надходячи в міжбанківський оборот, мають властивість до самозростання грошової маси.

Ланцюгова реакція охоплює інші банки і, таким чином, у банківській системі виникають нові й нові кредити та депозити.