Грошова маса і грошові агрегати. сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту №23.
Під грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Таким суб'єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об'єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.
Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання — динаміка руху обсягу та структури.
У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:
За ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;
За формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
За розміщенням у суб'єктів грошового обороту;
За територіальним розміщенням та ін.
Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фінансовими активами, які вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначити різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.
Грошові агрегати (monetary aggregate) – зобов’язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектору загального державного управління та інших депозитних корпорацій.
Складовими Г.а. є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям,нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3. Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Грошовий агрегат М1 – грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті. Грошовий агрегат М2 – грошовий агрегат М1 і переказні депозити в іноземній валюті та інші депозити. Грошовий агрегат М3 (грошова маса) – грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.
Унаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід, що називається сеньйораж.
Покупцями облігацій Міністерства фінансів (казначейства) можуть бути:
— центральний банк;
— комерційні банки;
— домашні господарства;
— іноземці (як приватний, так і суспільний сектори).
Купівля центральним банком державних боргових зобов'язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Монетизація дефіциту державного бюджету призводить до інфляції. У країнах з високою інфляцією населення, зазвичай, не купує нових державних боргових зобов'язань, валютні резерви центрального банку вичерпані, тому держава фінансує бюджетний дефіцит через емісію.
Не банківські фінансово кредитні інститути та їх значення в економіці №61
Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інституцій, які реалізують ці відносини. Кредитна система охоплює банківську систему та небанківські фінансово-кредитні інституції.
Банківська система – це сукупність різних видів банків та банківських інституцій у їх взаємозв'язку, що існує в тій чи іншій країні в певний історичний період.
Формування кредитної та банківської систем визначається характером існуючих у країні кредитних відносин та відповідних форм кредиту. На різних етапах розвитку суспільства склад кредитних установ зазнавав змін відповідно до еволюції історичних умов, розвитку національних економік. Разом з цим існують деякі загальні принципи побудови кредитних систем на сучасному етапі розвитку:
– розподіл функцій центрального та всіх інших банків;
– контроль та регулювання діяльності банків другого рівня з боку центрального;
– центральний банк не бере участі у конкуренції на грошових ринках усередині держави.
Формування грошових ресурсів небанківських фінансово-кредитних установ має ту особливість, що воно не є депозитним, тобто переданими їм коштами власники не можуть так вільно скористатися, як банківськими чековими вкладами. Як правило, ці кошти вкладаються на тривалий, заздалегідь визначений строк. Чим довший цей строк, тим з більшими ризиками пов’язане таке розміщення і тим вищі доходи воно повинно приносити. Недепозитне залучення коштів може здійснюватися двома способами: на договірних засадах та шляхом продажу посередником своїх цінних паперів (акцій, облігацій). Звідси всі ці посередники поділяються на договірних фінансових посередників, які залучають кошти на підставі договору з кредитором (інвестором), та на інвестиційних фінансових посередників, які залучають кошти через продаж кредиторам (інвесторам) своїх акцій, облігацій, паїв тощо.
Усередині кожної з цих груп фінансові посередники класифікуються за видами послуг, які вони надають своїм кредиторам понад доходи на залучені кошти. Усередині групи договірних посередників за цим критерієм можна виокремити:
– страхові компанії;
– пенсійні фонди;
– ломбарди, лізингові та факторингові компанії.
Усередині групи інвестиційних посередників за цим критерієм можна виокремити:
- інвестиційні фонди;
– фінансові компанії;
– кредитні товариства, спілки тощо.
(ПРАКТИКА)
Завдання 1
Яка кількість грошей потрібна для обігу, якщо сума цін проданих протягом року товарів становить 250 млн. грош. Одиниць; сума цін товарів проданих у кредит 29 млн. Грош/одиниць; 45 млн. грош/один. – сума платежів за якими настав термін оплати; 32 млн. грош/один. – сума взаємопогашаємих платежів; 14 – середня кількість оборотів грошової одиниці за рік.
Розвязок:
Завдання 2
Визначте на яку суму зростуть на тиждень пасиви комерційного банку А, якщо: у понеділок тракторний завод вніс на свій рахунок у банку А суму 420 тис.грн.: за рахунок і в обсязі вільного резерву що виник банк А у вівторок надав кредит колгоспу, що теж э його кліентом і перерахував кредит на його р/р.; у середу за рахунок та в обсязі кредиту колгоспу розрахувався з хімкомбінатом за добрива (хімкомбінат також клієнт банку А); У четверг на рахунок хімкомбінату з банку Б поступила сума 190 тис.грн., а тракторний завод перерахував зі свого поточного рахунку в банку А суму 210 тис.грн. постачальнику фарб у банк Б; у п’ятницю банк а за рахунок та в обсязі нового выльного резерву що виник надав кредит своєму клиенту – торговельному підприємству та перерахував його на р/р. До кінця робочого дня підприємство не використало позички. Норма обов’язкового резервування – 11%.
Завдання 3
Банк пропонуэ наступні умови депозиту: Перший квартал відсотки 8 % річних, кожний наступний квартал вони збільшуються на 1,5% річних. Проценти прості і нараховуються на початковий внесок 105 тис.грн. Термін депозиту – 1 рік. Розрахувати нарощену суму внеску за рік.
Розвязання:
