Загальні принципи організації обліку виробничої діяльності

 

 

Сільськогосподарські підприємства займаються виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Розрізняють головні, допоміжні та підсобні галузі.

 

 

Таблиця 9.1

Характеристика галузей виробництва сільськогосподарських підприємств

№ з/п	Галузі	Характеристика	Об’єкт в аграрному підприємстві
	Головні	Галузі які мають найбільшу частку у спеціалізації підприємства	-рослинництво 23.1 - тваринництво 23.2
	Допоміжні	Займають меншу частку у складі продукції чи послуг підприємства	-ремонтні майстерні 23.3 -автопарк 23.4
	Підсобні	Прокшелові і обслуговуючі вир-ва	-пекарня -їдальня

 

Для обліку виробничої діяльності призначено активний рахунок 23 «Виробництво», на якому узагальнюється інформація про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Облік виробничих витрат ведеться на окремих субрахунках, які підприємство самостійно відкриває до рахунка 23 за видами виробництв. Наприклад, сільськогосподарські підприємства можуть відкрити до рахунка 23 «Виробництво» такі субрахунки:

• 231 «Рослинництво»;

• 232 «Тваринництво»;

• 233 «Промислові виробництва»;

• 234 «Допоміжні виробництва»;

• 235 «Заклади громадського харчування»;

• 236 «Інші види виробництв».

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Перелік і склад статей виробничих витрат встановлюється підприємством самостійно. Склад статей повинен бути затверджений наказом про облікову політику підприємства. Примірний перелік статей витрат наведено в Методичних рекомендаціях з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132 (табл. 12.1).

Залежно від технології, організації, характеру й обсягу конкретного виробництва можуть застосовуватися простий (прямий), попередільний, позамовний та нормативний методи обліку витрат.

 

 

Рисунок 9.1 Характеристика методів обліку витрат

За журнально-ордерною формою обліку для відображення кредитових оборотів за рахунками 23, 24,39, 91,92, 93 призначено Журнал-ордер № 10.3 с.-г. Аналітичний облік витрат ведеться у виробничих звітах.

 

Рисунок 9.2 Регістри аналітичного обліку витрат

 

Виробничі звіти складають за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Подальший рух аналітичних даних відобразимо за схемою 9.2.

 

Оборотна відомість ф 10.3е відображ. початкового залишку обороту по Дт Кт залишок на кінець

 

Рисунок 9.3 Схема руху аналітичних даних обліку витрат

 

Одним із найважливіших економічних показників діяльності підприємства є собівартість.

 

 

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.

Калькуляції дають змогу приймати більш оптимальні управлінські рішення, повніше використовувати резерви економії. Розрізняють планову, фактичну (звітну), провізорну (очікувану) і нормативну собівартість.

 

 

Рисунок 9.4 Характеристика видів розрахунків собівартості продукції

 

 

Нині порядок розрахунку фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) нормативними документами не регламентується.

Затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132 Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств мають рекомендаційний характер і можуть агроформуваннями не використовуватися.

Тому вибір конкретних методів калькулювання входить до компетенції підприємства і залежить від потреб отримання необхідної інформації для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень. Застосування конкретних методів калькулювання необхідно обов’язково відобразити в наказі про облікову політику підприємства.

 

Питання для самоперевірки.

1. Які існують галузі сільськогосподарського виробництва?

2. Які методи обліку витрат застосовуються в обліку аграрних підприємств?

3. Які регістри застосовують в аналітичному обліку витрат?

4. В яких регістрах використовуються аналітичні дані виробничих звітів?

5. За якими видами собівартості продукції проводять калькуляцію продукції в сільськогосподарських підприємствах?

 

9.2 Організація обліку випуску продукції

 

 

Обліковується продукція на протязі року за плановою собівартістю, а в кінці року доводять до фактичної собівартості.

Фермерські господарства не обчислюють собівартість продукції, а обліковують за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами.

Різниця між плановою та фактичною собівартістю, що виявляється в кінці року списується на рахунки продукції та рахунки, де ця продукція була списана протягом року.

Документальний облік готової продукції провадиться в процесі її руху від поля до комори.

До початку збирання врожаю проводиться підготовча робота.

 

Рисунок 9.5 Етапи підготовчої роботи до початку збирання врожаю

 

Первинний облік надходження зерна здійснюється кількома варіантами. Господарством вибирається варіант найбільш придатний до умов даного господарства.

Перший варіант обліку зумовлює застосування путівок на вивезення продукції з поля.

 

 

Рисунок 9.6 Документування обліку збирання врожаю за першим варіантом

Другий варіант обліку зумовлює застосування Реєстрів відправлення зерна та іншої продукції з поля.

 

 

 

Рисунок 9.7 Документування обліку збирання врожаю за другим варіантом

 

Третій варіант обліку зернової продукції полягає в застосуванні талонів та спеціальних реєстрів.

 

При відправленні зерна з поля використовуються талон шофера і талон комбайнера. Талони – різні за кольором для полегшення обліку, застосовуються для обліку одного бункеру зерна, відправленого від комбайну.

Рисунок 9.8 Документування обліку збирання врожаю за третім варіантом

 

 

Після надходження на тік зерно очищається, сортується та сушиться. При цьому оформляють Акт на сортування, сушіння продукції рослинництва, що складається в одному примірнику на кожну продукцію в присутності агронома. Підписує його завтоком, бригадир, вагар,агроном. Акт – є документ для оприбуткування очищеного зерна на склад, а також відходів придатних для використання і списання невикористаних відходів і втрат від сушки.

Відправка зерна оформляється товарно-транспортними накладними, що виписується у 3-х примірниках:

- 1-й та 2-й – видаються водієві. Після здачі зерна 1-й примірник залишається у заготівельника, а 2-й з відміткою про прийняття повертається водієві і разом з Дорожнім листом передається в бухгалтерію.

- 3-й – залишається на місці відправлення.

Якщо зерно відправляється на хлібоприймальний пункт, то товарно-транспортну накладну виписують у 4-ох примірниках, де 3-й та 4-й примірники залишаються у водія, повертається в господарство разом з документами на оплату транспортних послуг.

Продукція овочівництва, садівництва та баштанних культур обліковується в Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції.

 

 

Рисунок 9.9 Документування обліку збирання врожаю за першим варіантом

 

 

Значна частина продукції рослинництва використовується у вигляді кормів. Корми, що згодовані внаслідок випасу в бухгалтерському обліку не оприбутковуються. Кількість таких кормів визначається агрономічною та зоотехнічною службою зважуванням зеленої маси з контрольних ділянок. На основі цього виписують Акт на оприбуткування пасовищних кормів.

 

Зелена маса та корнеплоди перед згодовуванням зважують. Данні заносять в реєстри надходження кормів, а в кінці робочого дня бригадир тваринництва записує кількість згодованої маси у Відомість витрат кормів.

Можливий варіант, коли Відомість виписується у двох примірниках:

- 1-й- у бригадира рослинництва для оприбуткування зеленої маси;

- 2-й – у бригадира тваринництва для списання кормів.

За 3 дні після закладки оприбутковується заготовлене сіно та солома. Затюковане сіно та солома оприбутковуються зважуванням, а заскиртоване - методом обміру за допомогою спеціальних таблиць.

Маса засилосованої зеленої маси зменшується від 20-35%, в залежності від вологості. Кількість заготівеленого силосу визначають обміром і маси готового силосу в 1 м3. Обмірювання проводять не раніше, як через 20 днів після закладки. На кожний вид заготівельних кормів складають Акт приймання грубих і сочних кормів в двох примірниках:

- 1-й- передають в бухгалтерію;

- 2-й- разом з схемою ділянки розташування кормів фуражиру господарства.

Корми оприбутковує, вимірює призначена комісія.

Організація первинного обліку продукції тваринництва зводиться до використання ряду обов’язкових первинних документів.

 

Таблиця 9.2

№ з/п	Первинний документ	Операції, що відображені в документі
	Журнал обліку надою молока
	Відомість руху молока
	Щоденник надходження та відправки вовни	Обліковується надходження вовни.

Синтетичний облік ведеться на рахунку 27-“Продукція сільськогосподарського виробництва”. Аналітичний облік ведеться за видами продукції.

 

Питання для самоперевірки.

1. Яка підготовча робота проводиться в сільськогосподарському підприємстві до початку збирання врожаю?

2. Який порядок документування обліку збирання врожаю за першим і другим варіантом?

3. Який порядок документування обліку збирання врожаю за третім варіантом?

4. Яким чином організовано документування операцій по оприбуткуванню продукції тваринництва?

9.3 Нормативний метод обліку витрат виробництва

Робота із впровадження нормативного методу планування, обліку і контролю в підприємстві розпочинається із розробки та затвердження норм і нормативів витрат виробничих запасів, коштів, та праці. Нормативний метод це різновид американського «директ — костингу».

 

 

Наприклад, норма виробітку, норма витрат часу, норма обслуговування тварин, норма витрат пального тощо.

 

 

 

Наприклад, нормативи ефективності капітальних інвестицій і нової техніки, нормативи формування фонду оплати праці, нормативи розподілу прибутку та формування власного капіталу, нормативи максимального рівня виробничих запасів, нормативи власних обігових запасів, нормативи виробничих затрат на одиницю готової продукції, 1 га посівної площі, одну умовну (фізичну) голову тварин і птиці тощо.

На Заході нормативи називають стандартами.

 

 

Рисунок 9.10 Класифікація стандартів «директ — костингу»

Впровадження нормативного методу планування, обліку і контролю передбачає дві стадії.

 

 

Рисунок 9.11 Стадії впровадження нормативного методу

Періодично норми та нормативи переглядаються, що призводить і до зміни нормативної собівартості.

 

Рисунок 9.12 Послідовність організації обліку за нормативним методом

Підприємства, які мають досвід ведення обліку та контролю в умовах нормативно-чекової системи, мають ґрунтовну базу для переходу до нормативного методу планування, обліку та контролю.

Для чекової форми оперативного контролю за виробничими витратами існує три її варіанти в Україні.

 

 

Рисунок 9.12 Варіанти оперативного обліку і контролю за виробничими витратами за чековою формою

 

Щоб перейти від нормативно-чекової системи до нормативного методу планування, обліку та контролю за витратами, необхідно замінити ліміти витрат на нормативні калькуляції, а чеки — на сигнальні документи (первинні документи з червоною смугою).

Чекова форма оперативного контролю за затратами і нормативно-чекова система планування, обліку та контролю за затратами були поширені у 80 -х роках двадцятого століття. Однак і нині (з певним вдосконаленням) їх можна було б використовувати підприємствам.

Щодо нормативного методу планування, обліку і контролю, то в умовах комп’ютерної системи обліку, коли досить легко і швидко можна робити будь-які розрахунки із врахуванням змін норм та нормативів, цей метод нескладно запровадити у підприємстві й забезпечити йому ефективне застосування на практиці.

Правда, не варто й занадто переоцінювати можливості нормативного методу, адже зарубіжний досвід ведення сучасного обліку багатий й на інші оригінальніші методи обліку та контролю.

Питання для самоперевірки.

1. Чим відрізняються норми витрат від нормативів?

2. Які передбачені стадії впровадження нормативного методу?

3. Яка послідовність впровадження нормативного методу організації обліку витрат?

4. В чому сутність чекової форми оперативного контролю за виробничими витратами?